У Х В А Л А
26 грудня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/23000/17
Провадження № 12-306гс18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача КібенкоO.Р.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи№ 910/23000/17
за позовом ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3.)
до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет)
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне підприємство «В Тікет» (далі - ПП «В Тікет»)
про визнання недійсним рішення
за касаційною скаргоюОСОБА_3
на рішення Господарського суду міста Києва від 20 березня 2018 року
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2018 року
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комітету про визнання недійсним рішення від 08 листопада 2017 року про відмову в розгляді справи за заявою позивача про порушення ПП «В Тікет» законодавства про захист економічної конкуренції.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено з посиланням на його необґрунтованість та обрання позивачем неналежного способу захисту прав, які він вважає порушеними.
У жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування зазначених судових рішень та про ухвалення нового - про задоволення позову. Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 21 листопада 2018 року відкрила касаційне провадженнята ухвалою від 18 грудня 2018 року на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передала справу разом з касаційною скаргою ОСОБА_3 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Згідно із частиною шостою статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Оскільки скаржник оскаржує судові рішення попередніх інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.
Частиною тринадцятою статті 8 ГПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 301 ГПК України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
Справи, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, включають у собі і справи, предметом позову у яких є вимоги немайнового характеру, а тому суд касаційної інстанції може переглянути судові рішення у справах, предметом позову у яких є вимоги немайнового характеру, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У пункті 96 висновку № 6 від 24 листопада 2004 року Консультативної ради європейських суддів (далі - КРЄС) «Про справедливий суд у розумні строки та роль судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів» передбачається, що суд повинен, крім випадків, чітко визначених законом, мати можливість вирішувати, яке саме, усне чи письмове, провадження застосовувати. При цьому у пунктах 104-105 цього висновку зазначено, що кожна окрема справа потребує «пропорційного» розгляду, тобто в такий спосіб, що дозволяє сторонам досягти справедливості ціною, спільномірною з проблемами, що розглядаються, й ціною позову, а також у такий спосіб, що дозволяє суду розглянути інші справи в розумні строки.
КРЄС зазначає, що обмеження повноважень судді щодо вирішення питання чи слід застосовувати усну або письмову форму провадження є несумісними з ефективним правосуддям (пункт 106 цього ж висновку).
Враховуючи немайновий характер вимог, що є предметом позову у цій справі, а також ту обставину, що відповідно до графіку проведення судових засідань Великої Палати Верховного Суду, справи господарської юрисдикції призначаються у судовому засіданні на червень 2019 року, Велика Палата Верховного Суду вважає, що призначення справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення її учасників відповідатиме принципам ефективного правосуддя.
Згідно із частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Водночас Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 26 травня 1988 року у справі «Екбатані проти Швеціїї» зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність «публічності» при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З матеріалів справи вбачається, що суди першої й апеляційної інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи та за їх участю, тобто відбувся публічний розгляд справи.
Ураховуючи практику Європейського суду з прав людини як джерело права та зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників справи в судове засідання, ВеликаПалата Верховного Суду не вбачає підстав для розгляду цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням її учасників.
Відповідно до частини першої статті 306 ГПК України касаційна скарга на судові рішення має бути розглянута протягом шестидесяти днів з дати постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі. Враховуючи те, що відповідно до графіку проведення судових засідань дотримання зазначеного строку є неможливим, призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи дозволить значно зменшити строки розгляду касаційної скарги.
Враховуючи викладене, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Керуючись статтями 8, 233-235, 301, 302 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
У Х В А Л И Л А:
1. Прийняти до розгляду справу № 910/23000/17 за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 20 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2018 року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 27 лютого 2019 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Р. Кібенко
Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко
С. В. Бакуліна О.Б. Прокопенко
Д. А. Гудима І.В. Саприкіна
В. І. Данішевська О.М. Ситнік
О. С. Золотніков О.С. Ткачук
В. С. Князєв В.Ю. Уркевич
Л. М. Лобойко О.Г. Яновська
