ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
11.12.2018
Справа № 910/15888/17
Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства «Квазар» на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича у справі № 910/15888/17
за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк",
до Приватного акціонерного товариства "Квазар",
про стягнення 307 029 450, 46 грн.,
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Квазар"
до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк",
про зміну договору,
Представники : згідно з протоколом судового засідання
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Квазар" про стягнення 307 029 450, 46 грн. з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору про відкриття кредитної лінії № 05-В/10/47/КЛ, зі змінами та доповненнями.
Приватне акціонерне товариство "Квазар" звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про зміну договору. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що відбулась істотна зміна обставин, на які розраховував відповідач, зокрема відбулась соціально-економічна криза в Україні; відбулась зміна державної політики щодо ринку альтернативної електроенергії через прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії"; вказані зовнішні фактори призвели до згортання безпосередньо виробничої діяльності, внаслідок чого стала спостерігатися стійка тенденція до збільшення (накопичення) збитків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2017 прийнято зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Квазар" до спільного розгляду з первісним позовом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі №910/15888/17, позовні вимоги задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Квазар" на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк": 6 340 000 євро боргу за кредитом, 1 159 730, 60 євро боргу по процентах, 69 796 202, 40 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 8 637 102, 03 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; 240000 грн. витрат по сплаті судового збору; у задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Квазар" відмовлено.
14.05.2018 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі №910/15888/17, Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
Постановою Верховного Суду від 28.08.2018 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Квазар" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі № 910/15888/17 скасовано в частині стягнення 1 159 730, 60 євро боргу по процентах, 69 796 202, 40 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 8 637 102, 03 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та в цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі №910/15888/17 (в частині стягнення 6 340 000 євро боргу та відмови у задоволенні зустрічного позову) залишено без змін.
За наслідками проведеного повторного автоматизованого розподілу справу №910/15888/17 передано судді Картавцевій Ю.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2018 суд ухвалив: прийняти справу № 910/15888/17 до розгляду, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 04.12.2018.
14.11.2018 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Квазар» надійшла скарга на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича у справі № 910/15888/17, відповідно до якої скаржник просить суд: визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича щодо винесення у виконавчому провадженні №56618119 постанови про арешт майна боржника від 26.10.2018 ВП №56618119; зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича скасувати винесену ним постанову про арешт майна боржника від 26.10.2018 ВП №56618119.
Дана скарга обґрунтована тими обставинами, що державний виконавець наклав арешт на майно, право власності на яке боржнику не належить, оскільки дане майно було відчужене ним у визначений законодавством спосіб та є власністю третіх осіб; державний виконавець робить необґрунтовані висновки щодо заборони відчуження майна ПАТ «Квазар» станом на дату відчуження цього майна боржником; оскаржувана постанова винесена державним виконавцем з порушенням обсягу наданих йому повноважень, оскільки останній в оскаржуваній постанові зазначає повний текст резолютивної частини рішення суду та вказує, що виконавчі дії вчиняються на підставі наказу Господарського суду міста Києва №910/15888/17 від 14.05.2018 (щодо всіх сум).
За змістом ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ст. 340 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 прийнято до розгляду скаргу Приватного акціонерного товариства «Квазар» на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича у справі № 910/15888/17, розгляд скарги призначено на 04.12.2018.
28.11.2018 до відділу діловодства суду від головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича надійшли матеріали виконавчого провадження та пояснення на скаргу, згідно з якими державний виконавець зазначає зокрема про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі постанови Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №910/15888/17, оскільки рішення, що підлягає виконанню, скасовано лише частково; майно, яке арештоване на підставі оскаржуваної постанови, належить саме боржникові, оскільки на об'єкти нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, право власності виникає з дня державної реєстрації, а не в момент передання майна, а отже складання та затвердження ПАТ «Квазар» та ПрАТ «КРІПТА» розподільчого балансу за відсутності державної реєстрації не свідчить про набуття останнім права власності на нерухоме майно. Крім того, державний виконавець вказує на те, що на момент складення та затвердження ПАТ «Квазар» та ПрАТ «КРІПТА» Розподільчого балансу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно існували заборони на відчуження нерухомості, а тому ПАТ «Квазар» не мало права відчужувати нерухоме майно.
У судове засідання 04.12.2018 з'явились представники стягувача, боржника та головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко Олексій Степанович.
У судовому засіданні 04.12.2018 оголошено перерву до 11.12.2018.
07.12.2018 відділом діловодства суду отримано від боржника (скаржника) уточнення вимог скарги, відповідно до яких скаржник просить суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича щодо винесення у виконавчому провадженні ВП №56618119 постанови про арешт майна боржника від 26.10.2018; визнати неправомірною та скасувати постанову від 26.10.2018 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про арешт майна боржника ВП №56618119.
10.10.2018 до відділу діловодства суду від стягувача отримано відзив на скаргу, згідно з яким стягувач зазначає, що державним виконавцем враховано, що рішення суду у справі №910/15888/17 підлягає виконанню лише в частині 6340000 євро та 240000,00 грн. витрат по сплаті судового збору; скаржником не обґрунтовано порушення свого права при зверненні до суду з даною скаргою; державним виконавцем правомірно накладено арешт на майно, що зазначене у Розподільчому балансі.
У судове засідання 11.12.2018 з'явились представники стягувача, боржника. Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко Олексій Степанович у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
За змістом ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги в судовому засіданні 11.12.2018.
Розглянувши скаргу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ст. 340 Господарського процесуального кодексу України).
Так, Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Квазар" про стягнення 307 029 450, 46 грн. з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору про відкриття кредитної лінії № 05-В/10/47/КЛ, зі змінами та доповненнями.
Приватне акціонерне товариство "Квазар" звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про зміну договору. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що відбулась істотна зміна обставин, на які розраховував відповідач, зокрема відбулась соціально-економічна криза в Україні; відбулась зміна державної політики щодо ринку альтернативної електроенергії через прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії"; вказані зовнішні фактори призвели до згортання безпосередньо виробничої діяльності, внаслідок чого стала спостерігатися стійка тенденція до збільшення (накопичення) збитків.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі №910/15888/17, позовні вимоги задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Квазар" на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк": 6 340 000 євро боргу за кредитом, 1 159 730, 60 євро боргу по процентах, 69 796 202, 40 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 8 637 102, 03 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; 240000 грн. витрат по сплаті судового збору; у задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Квазар" відмовлено.
14.05.2018 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі №910/15888/17, Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.
Судом встановлено, що стягувачем було пред'явлено виконавчий документ - наказ Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 у справі № 910/15888/17 до виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Так, судом встановлено, що 15.06.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком Олексієм Степановичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №56618119 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 14.05.2018 у справі № 910/15888/17 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Квазар» на користь Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» 6 340 000 євро боргу за кредитом, 1 159 730, 60 євро боргу по процентах, 69 796 202, 40 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 8 637 102, 03 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів; 240000 грн. витрат по сплаті судового збору.
Постановою Верховного Суду від 28.08.2018 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Квазар" задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі № 910/15888/17 скасовано в частині стягнення 1 159 730, 60 євро боргу по процентах, 69 796 202, 40 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 8 637 102, 03 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та в цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі №910/15888/17 (в частині стягнення 6 340 000 євро боргу та відмови у задоволенні зустрічного позову) залишено без змін.
Судом встановлено, що 11.09.2018 боржник звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про закінчення виконавчого провадження з підстав прийняття постанови Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №910/15888/17. Додатком до вказаного листа була копія постанови Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №910/15888/17.
Судом встановлено, що листом Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14.09.2018 №29062-33-18/20-1 боржника повідомлено про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі постанови Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №910/15888/17, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 частково залишено в силі та в цій частині воно підлягає виконанню.
Судом встановлено, що 26.10.2018 року в межах виконавчого провадження №56618119 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком Олексієм Степановичем було винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на об'єкти нерухомого майна у кількості 148 об'єктів.
Із вказаної постанови вбачається, що вона винесена державним виконавцем за наслідками розгляду заяви представника Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» від 04.10.2018 щодо арешту нерухомого майна боржника.
Задовольняючи вказану заяву стягувача, державний виконавець виходив з того, що з Додатку №2 до Розподільчого балансу, боржником на баланс ПрАТ «КРІПТА» передано нерухоме майно у кількості 132 одиниці, зокрема, будівлю головного корпусу (в тому числі відділення електрометричні, кондиціонерний зал, ділянка ДІКЕД, модуль 6, пристройка до холодильної станції) літ. К. Проте, станом на 27.09.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація про реєстрацію за ПрАТ «КРІПТА» права власності лише наступного нерухомого майна:
- будівля побутових приміщень (техучилище), літ. «Ц», загальною площею 1236 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вулиця Північно-Сирецька, будинок 1-3;
- будівля побутових приміщень літ. «П», загальною площею 61,3 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вулиця Північно-Сирецька, будинок 1-3.
Крім того, державний виконавець обґрунтовуючи оскаржувану постанову зазначив, що на об'єкти нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, право власності виникає з дня державної реєстрації, а не в момент передання майна, а отже складення та затвердження ПАТ «КВАЗАР» та ПрАТ «КРІПТА» розподільчого балансу за відсутності державної реєстрації не свідчить про набуття останньою права власності на нерухоме майно.
Враховуючи викладене державний виконавець прийшов до висновку, що нерухоме майно, перераховане у Додатку №2 до Розподільчого балансу, станом на 27.09.2018 знаходиться у власності ПАТ «КВАЗАР», про що, зокрема, свідчить відсутність факту виникнення ПрАТ «КРІПТА» права власності (відсутність державної реєстрації) на нерухоме майно, вказане у Додатку 2 до розподільчого балансу, що в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для припинення права власності на вказане нерухоме майно у ПАТ «КВАЗАР».
Судом встановлено, що оскаржувану постанову винесено в межах виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 №910/15888/17 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Квазар» 6340000 євро боргу за кредитом, 1 159 730, 60 євро боргу по процентах, 69 796 202, 40 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 8 637 102, 03 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 240000,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
В той же час, як встановлено судом, постановою Верховного Суду від 28.08.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі № 910/15888/17 скасовано в частині стягнення 1 159 730, 60 євро боргу по процентах, 69 796 202, 40 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 8 637 102, 03 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та в цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі №910/15888/17 (в частині стягнення 6 340 000 євро боргу та відмови у задоволенні зустрічного позову) залишено без змін.
Таким чином, виходячи з наведеного, наказ Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 №910/15888/14, що був виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018, підлягає виконанню виключно в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Квазар» 6340000 євро боргу за кредитом та 240000,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Так, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 відповідно до постанови Верховного Суду від 28.08.2018 скасовано частково, виходячи з приписів п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець повинен був закінчити виконавче провадження у частині стягнення з боржника 1 159 730, 60 євро боргу по процентах, 69 796 202, 40 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 8 637 102, 03 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.
Разом з тим, як встановлено судом, листом Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 14.09.2018 №29062-33-18/20-1 боржника повідомлено про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі постанови Верховного Суду від 28.08.2017 у справі №910/15888/17, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 частково залишено в силі.
Так, наведене призвело до того, що оскаржувану постанову винесено в межах виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 №910/15888/14 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Квазар» 6340000 євро боргу за кредитом, 1 159 730, 60 євро боргу по процентах, 69 796 202, 40 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 8 637 102, 03 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 240000,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
При цьому, доводи державного виконавця щодо того, що після скасування постановою Верховного Суду від 28.08.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 у справі № 910/15888/17 в частині стягнення 1 159 730, 60 євро боргу по процентах, 69 796 202, 40 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 8 637 102, 03 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, державним виконавцем виконувався виконавчий документ виключно щодо стягнення 6340000 євро боргу за кредитом та 240000,00 грн. витрат по сплаті судового збору, в тому числі, винесено оскаржувану постанову саме на виконання лише вказаних сум, спростовуються нижченаведеним.
Так, 30.11.2018 до матеріалів справи скаржником було подано платіжну вимогу №145/9 від 08.10.2018 із наступними реквізитами: платник - Приватне акціонерне товариство «Квазар»; стягувач - Міністерство юстиції України; сума - 309 332 633,85 грн.; призначення платежу: стягнення залишку заборгованості 309332633,85 грн. на користь АТ «Сбербанк» за наказом господарського суду м. Києва від 14.05.2018 №910/15888/17; одержано банком: 10.10.2018; проведено банком: 19.10.2018.
Як пояснювали сторони та державний виконавець, вказана платіжна вимога була направлена до банку боржника з метою списання коштів з рахунку боржника у разі наявності на рахунку боржника таких коштів (такі вимоги направляються з певною періодичністю з метою списання коштів з рахунку боржника у разі їх надходження), однак, як зазначали сторони та державний виконавець, кошти за вказаною платіжною вимогою не були списані у зв'язку з їх відсутністю на рахунку. При цьому, державний виконавець підтвердив, що саме Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була направлена зазначена платіжна вимога до банку (АТ «Укрексімбанк»).
Суд наголошує на тому, що зазначена у платіжній вимозі сума - 309 332 633,85 грн. значно перевищує 6340000 євро боргу за кредитом (в еквіваленті на національну валюту) та 240000,00 грн. витрат по сплаті судового збору, у зв'язку з чим судом вбачається, що державним виконавцем у межах виконавчого провадження №56618119 (в тому числі і в оскаржуваній постанові) здійснюється виконання наказу Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 у справі №910/15888/17 повністю, в тому числі, і щодо інших сум, виконавче провадження щодо стягнення яких підлягало закінченню, що підтверджується тим, що у призначенні платежу у платіжній вимозі №145/9 від 08.10.2018 зазначено: стягнення залишку заборгованості 309332633,85 грн. на користь АТ «Сбербанк» за наказом господарського суду м. Києва від 14.05.2018 №910/15888/17.
Таким чином, всупереч нормам п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не закінчив виконавче провадження в частині стягнення 1 159 730, 60 євро боргу по процентах, 69 796 202, 40 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 8 637 102, 03 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за наказом Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 у справі №910/15888/17 та виніс постанову про арешт майна боржника від 26.10.2018 в межах усіх сум за наказом Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 у справі №910/15888/17.
Враховуючи природу постанови про арешт майна боржника, яка виноситься у межах виконавчого провадження, арешт застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»). Таким чином, в оскаржуваній постанові державним виконавцем накладено арешт на майно при виконані наказу Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 у справі №910/15888/17 в повному обсязі (на усю суму), що підтверджується самою постановою та іншими доказами (платіжна вимога №145/9 від 08.10.2018) в сукупності.
За наведених обставин, доводи скаржника, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем з порушенням обсягу наданих останньому повноважень вважаються судом обґрунтованими та підтвердженими.
Щодо зазначених в оскаржуваній постанові висновків державного виконавця, що нерухоме майно, перераховане у Додатку №2 до Розподільчого балансу станом на 27.09.2018, знаходиться у власності ПАТ «КВАЗАР», про що, зокрема, свідчить відсутність факту виникнення ПрАТ «КРІПТА» права власності (відсутність державної реєстрації) на нерухоме майно, вказане у Додатку 2 до розподільчого балансу, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6 частини 2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Відповідно до частини 7 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт.
Із вказаних норм вбачається, що чинним законодавством виконавцю надано право на перевірку та арешт майна саме боржника, а не будь-яких інших осіб.
Як встановлено судом, ПрАТ «КРІПТА» було створено на підставі прийнятого позачерговими зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства «Квазар» рішення щодо реорганізації ПАТ «Квазар» шляхом виділу з нього нового акціонерного товариства, що підтверджується Протоколом позачергових зборів акціонерів від 25 грудня 2017 року.
Судом встановлено, що в подальшому протоколом акціонерів/засновників ПрАТ «КРІПТА» від 29 січня 2018 року було затверджено статут та статутний капітал ПрАТ «КРІПТА».
Відповідно до частини 1 статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що додатком № 1 до Протоколу акціонерів/засновників ПрАТ «КРІПТА» від 29 січня 2018 року є Розподільчий баланс ПАТ «Квазар» (частина майна, прав та обов'язків ПАТ «Квазар», переданих до ПрАТ «КРІПТА» в процесі реорганізації/виділу), складений станом на 01 січня 2018 року (далі - Розподільчий баланс).
Разом з тим, зазначаючи про те, що станом на 27.09.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація про реєстрацію за ПрАТ «КРІПТА» права власності лише будівля побутових приміщень (техучилище), літ. «Ц», загальною площею 1236 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вулиця Північно-Сирецька, будинок 1-3 та будівля побутових приміщень літ. «П», загальною площею 61,3 кв.м., розташована за адресою: м. Київ, вулиця Північно-Сирецька, будинок 1-3, державний виконавець дійшов висновку, що зазначена у Розподільчому балансі частина майна, прав та обов'язків ПАТ «Квазар», переданих до ПрАТ «КРІПТА» в процесі реорганізації/виділу, не набута ПрАТ «КРІПТА», а тому належить ПАТ «Квазар».
Наведене дає підстави для висновку, що державний виконавець в оскаржуваній постанові приходить до висновку про можливість накладення арешту на майно, оцінюючи майновий стан не боржника - ПАТ «Квазар», а третьої особи - ПрАТ «КРІПТА», оцінюючи при цьому момент виникнення права власності у ПрАТ «КРІПТА» та не встановлюючи при цьому моменту припинення права власності на арештоване майно у ПАТ «Квазар», тобто державним виконавцем не надано доказів, що станом на момент винесення оскаржуваної постанови (26.10.2018) арештоване майно належало саме боржнику.
При цьому, щодо висновків державного виконавця, що боржник не мав права на передачу майна за Розподільчим балансом з огляду на наявність арешту в межах іншого виконавчого провадження, яке здійснювалось Подільським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, суд зазначає наступне.
Відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження від 12.06.2015 ВП № 47812712 було накладено арешт на все майно ПАТ «Квазар» у межах суми стягнення 912404, 32 грн. Разом з тим, як встановлено судом повна сума заборгованості за вказаним виконавчим провадженням була виплачена 10.11.2017, що підтверджується постановою від 13.11.2018 про закінчення виконавчого провадження.
Судом також встановлено, що відповідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження від 29.03.2016 ВП №50385749 було накладено арешт на все майно ПАТ «Квазар» у межах суми стягнення 1263873,60 грн. Разом з тим, вказане виконавче провадження було закінчено 06.09.2016, про що державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову від 06.09.2016 про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, приймаючи рішення про накладення арешту на майно, щодо якого державним виконавцем не надано доказів належності його боржнику, державний виконавець вийшов за межі своїх повноважень, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм законодавства, а дії державного виконавця щодо арешту такого майна є протиправними.
За змістом ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З огляду на те, що доводи скаржника, викладені у скарзі, є обґрунтованими, підтвердженими поданими доказами, вимоги, заявлені у скарзі (з урахуванням поданих 07.12.2018 уточнень) підлягають задоволенню.
Щодо доводів про відсутність у скаржника порушеного права, суд зазначає, що за наявності виконавчого провадження про стягнення зі скаржника грошових коштів (боржника у виконавчому провадженні), у останнього є порушене право/охоронюваний законом інтерес, пов'язаний з виконанням рішення суду про стягнення з нього коштів.
При цьому, викладені у скарзі, з урахуванням уточнень, способи захисту порушеного права є ефективними та підтверджуються позицією Верховного Суду у постанові від 27.04.2018 у справі №918/601/15.
Керуючись ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Скаргу Приватного акціонерного товариства "Квазар" на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича у справі № 910/15888/17 задовольнити.
2. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича щодо винесення у виконавчому провадженні ВП №56618119 постанови про арешт майна боржника від 26.10.2018.
3. Постанову від 26.10.2018 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про арешт майна боржника ВП №56618119 визнати неправомірною та скасувати.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.В. Картавцева
