ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №813/2800/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2018 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого – судді Карп’як О.О.,
судді Мартинюка В.Я.,
судді Крутько О.В.,
секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1,
представників відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення, -
встановив:
03.07.2018 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 (далі – ОСОБА_4, позивач) до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК, Національне агентство, відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 11.05.2018 року №921 «Про результати повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ним.
Ухвалою від 06.07.2018 року позовну заяву залишено без руху.
19.07.2018 року позивачем усунуто недоліки позову, подано заяву.
Ухвалою від 26.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.08.2018 року, запропоновано відповідачу у встановлений судом строк подати відзив, позивачу – відповідь на відзив та заперечень відповідачем.
Ухвалою від 06.08.2018 року відкладено розгляд справи у зв’язку з неприбуттям сторін на 29.08.2018 року.
27.08.2018 року на адресу суду надійшов відзив на позов.
В той же день надійшло клопотання відповідача про участь в засіданні в режимі відео конференції та відкладення розгляду справи.
29.08.2018 року такого ж змісту клопотання надійшло на адресу суду поштою.
29.08.2018 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив представника позивача та клопотання про виклик свідка.
Ухвалою від 29.08.2018 року клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та участь у судовому засіданні в режимі відео конференції задоволено, відкладено розгляд справи на 14.09.2018 року.
03.09.2018 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив позивача.
12.09.2018 року та 17.09.2018 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача.
Ухвалою від 14.09.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідка.
Ухвалою від 14.09.2018 року задоволено клопотання про колегіальний розгляд справи, призначено справу до розгляду в складі колегії суддів.
Ухвалою від 14.09.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.10.2018 року.
Ухвалою від 03.10.2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 26.10.2018 року для подання додаткових пояснень відповідачем.
12.10.2018 року на адресу суду надійшли письмові пояснення відповідача.
Ухвалою від 26.10.2018 року оголошено перерву перед судовими дебатами та ознайомлення з поясненнями до 09.11.2018 року.
Судове засідання 09.11.2018 року не відбулось у зв’язку перебуванням на листку непрацездатності одного з членів колегії , розгляд справи перенесено на 30.11.2018 року.
Позиція позивача:
Позиція позивача викладена у позовній заяві, відповіді на відзив та обґрунтовується тим, що оскаржуване рішення прийнято поза межами граничного стоку для проведення повної перевірки, висновки про не зазначення відомостей про нерухоме майно та зазначення недостовірних відомостей зроблені без врахування наданих пояснень та підтверджуючих документів та є помилковими.
Вказує, що в оскаржуваному рішенні відповідач зазначає про не зазначення позивачем відомостей у декларації за 2016 рік про житловий будинок 304,4 м.кв. у смт. Славське Сколівського району Львівської області, що належить суб’єкту декларування на праві власності та не зазначив відомості щодо вартості цього житла у сумі 637383 грн., чим порушив вимоги п.2 ч.1 ст.46 Закону. На думку позивача такі висновки не відповідають дійсності та є не вірними, оскільки цей будинок 29.01.2008 року було ним продано згідно договору купівлі – продажу, посвідченого приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №136, що підтверджується копією договору купівлі – продажу, яка додається.
Вважає, що відповідачем порушено п.12 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10.02.2017 року №56, порушено принцип об’єктивності, неупередженості та безсторонності рішень НАЗК, достовірності і повноти інформації, що використовується. З листа Стрийського МБТІ від 2017 №2306 відповідачу було відомо про існування договору купівлі – продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, однак будь – яких дій з метою повного та об’єктивного проведення перевірки, дослідження вказаної обставини не було вжито, що свідчить про вибірковість та неповноту проведення перевірки.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити у повному обсязі.
Заперечення відповідача:
Позивач 29.03.2017 року обіймав посаду міського голови м. Дрогобича Львівської області, подав декларацію за 2016 рік шляхом заповнення на офіційному веб – сайті НАЗК. Перевірка декларації за 2016 рік, подана позивачем, була розпочата відповідно до рішення НАЗК від 20.07.2017 року №345. Рішенням НАЗК від 22.09.2017 року №774 строк перевірки декларації продовжено з 23.09.2017 року на 30 днів. За результатами такої перевірки прийнято рішення, що є предметом оскарження. Стосовно тверджень позивача про порушення п.14 розділу 3 Порядку щодо строків проведення повної перевірки та прийняття рішення вказує, що у Закону та Порядку відсутні граничні терміни для опрацювання отриманих в рамках здійснення повної перевірки матеріалів та підготовки проекту рішення про результати повної перевірки та прийняття його на засіданні НАЗК. Відтак вважає, що вимоги Закону та Порядку ними порушені не були.
Також зазначає, що в межах повної перевірки позивачу було скеровано три запити для надання пояснень та надання копій підтверджуючих документів, в тому числі щодо відсутності об’єкту нерухомого майна. У відповіді за запити позивач пояснення щодо невідображеного у декларації вказаного будинку відсутні, однак додано інформаційну довідку від 17.08.2017 року №94888883, відповідно до якої власником житлового будинку, розташованого за адресою вул.. Волошина,13а, смт. Славське, Сколівський райн, Львівська область загальною вартістю 637383 грн. є ОСОБА_4. Копія договору купівлі – продажу позивачем не надавалась. Тому відповідач вважає, що оскаржуване рішення ним прийнято првоірно, обґрунтовано та своєчасно, підстав для його скасування немає. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, наведених у відзиві, запереченнях та поясненнях, просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з’ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» (далі – Закон).
Частиною 1 ст.4 Закону передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.11 Закону до повноважень Національного агентства належать здійснення в порядку, визначеному Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 45 Закону, особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно з частиною першою статті 50 Закону повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.
Обов'язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім'ї суб'єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.
Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
Механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до статей 48 та 50 Закону визначає Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 лютого 2017 року №56 (далі по тексту - Порядок).
Згідно з пунктом 6 Порядку повна перевірка декларації передбачає такі дії: 1) прийняття Рішення про проведення перевірки; 2) аналіз відомостей про об'єкти декларування (об'єкти нерухомості; об'єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов'язання; видатки та правочини суб'єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб'єкта декларування; членство суб'єкта декларування в об'єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб'єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки ОСОБА_3, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування, які мають відображатися в декларації; 3) створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8 - 11 цього розділу; 4) направлення Національним агентством відповідному суб'єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу; 5) прийняття Національним агентством Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
Відповідно до пункту 9 Порядку у разі необхідності з метою здійснення повної перевірки декларації Національне агентство має право направляти запити про надання документів чи інформації до державних органів, органів влади Автономної Республіки ОСОБА_3, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань. Зазначені суб'єкти зобов'язані надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію упродовж десяти робочих днів з дня одержання запиту.
Для перевірки інформації про об'єкти декларування, що зазначені у декларації, Національне агентство має право отримувати інформацію з відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, у тому числі після внесення плати за отримання відповідної інформації відповідно до законодавства, якщо така плата вимагається для доступу до інформації.
Згідно з пунктом 12 Порядку у разі виявлення Національним агентством протягом повної перевірки декларації ознак недостовірності задекларованих відомостей, неточності оцінки задекларованих активів, конфлікту інтересів, незаконного збагачення Національне агентство направляє відповідному суб'єкту декларування відповідний лист з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів.
Такий лист повинен містити посилання на конкретні відомості у декларації, щодо яких пропонується надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів, а також відомості про підстави проведення перевірки декларації та таких конкретних відомостей. Такий лист може містити конкретні запитання Національного агентства щодо відомостей, зазначених у декларації.
Надані суб'єктом декларування письмові пояснення та/або копії підтвердних документів є обов'язковими до розгляду та врахування Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації та вирішення питання щодо дотримання суб'єктом декларування вимог Закону при складанні та поданні декларації.
29.03.2017 року позивач, ОСОБА_4, займав посаду міського голови м. Дрогобич Львівської області, подав декларацію за 2016 рік шляхом заповнення на офіційному веб – сайті Національного агентства.
Посада, яку позивач обіймав на час декларування відноситься до переліку посад, визначених п. б ч.1 ст. 3 Закону, відтак позивач зобов’язаний до 1 квітня 2017 року подати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до рішення НАЗК від 20.07.2017 року №345 «Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_4, міським головою м. Дрогобич Львівської області, на підставі інформації, отриманої від суб’єкта звернення», розпочато перевірку декларації позивача за 2016 рік.
Відповідно до рішення НАЗК від 22.09.2017 року №774 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_4» строк перевірки декларації продовжено з 23.09.2017 року на 30 календарних днів.
За результатами проведення повної перевірки НАЗК прийняло рішення від 11.05.2018 року №921 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_4, міським головою м. Дрогобич Львівської області» (далі – Рішення), що оскаржуються позивачем.
Відповідно до рішення від 11.05.2018 року №921 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_4, міським головою м. Дрогобич Львівської області», за результатами повної перевірки декларації позивача за 2016 рік встановлено:
1.1. Суб’єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік не дотримав вимоги пунктів 2,3,7,9 та 12 частин 1 та 5 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції». У декларації зазначено недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на загальну суму, що перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. В діях суб’єкта декларування вбачаються ознаки корупційного правопорушення, передбаченого ст..366-1 КК України.
1.2. Не дотримано вимоги ч.5 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції» в частині точності оцінки задекларованих активів суб’єктом декларування. Суб’єкт декларування зазначив вартість належної йому на праві власності квартири на дату набуття права як «невідомо» та вартість за останньою оцінкою як «не застосовується», що не відповідає відомостям з державних реєстрів та наявної у Національного агентства інформації.
1.3. За результатами перевірки на наявність конфлікту інтересів порушень не виявлено.
1.4. Ознак незаконного збагачення не виявлено.
Рішенням від 11.05.2018 року №929 затверджено обґрунтований висновок про виявлення ознак корупційного правопорушення та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_4, міським головою м. Дрогобич Львівської області» до Національної поліції України.
Згідно заяв по суті справи, позивач не погоджується з фактами, встановленими в оскаржуваному рішенні тільки в частині, що стосується не зазначення ним відомостей у декларації за 2016 рік про житловий будинок 304,4 кв.м. у смт. Славське Сколівського району Львівської області, що належить суб’єкту декларування на праві власності та не зазначив відомості щодо вартості цього житла в сумі 637383 грн., чим порушив вимоги п.2 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції». Зокрема, позивач зазначає, що з запитом про надання інформації , пояснень, документів з приводу даного епізоду НАЗК не зверталось до нього. Вважає такі висновки не відповідають дійсності, оскільки цей будинок 29.01.2008 року було ним продано згідно договору купівлі – продажу, посвідченого приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №136, що підтверджується копією договору купівлі – продажу, яка додана до позову. В разі виявлення такої інформації відповідач повинен був звернутись з листом щодо надання письмових пояснень з даного приводу. Тому вважає проведену перевірку вибірковою та неповною.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, висновки НАЗК про виявлення зазначення завідомо недостовірних відомостей щодо нерухомого майна, а саме житлового будинку за адресою вул.. Волошина, буд 13а, смт. Славське Львівської області загальною площею 304,4 м. кв., що належить позивачу на праві власності з 22.12.2007 року загальною вартістю 637383 грн. ґрунтуються на наступному.
Так, в межах проведеної повної перевірки, НАЗК отримано довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, відповідно до якої позивач набув у власність житловий будинок за адресою вул. Волошина, буд 13а, смт. Славське Сколівський район Львівська область загальною вартістю 637383 грн., підставою для реєстрації права власності є рішення Сколівського районного суду Львівської області по справі від 30.11.2007 року №2-842/2007.
Разом з цим, НАЗК листом від 29.09.2017 року №55-10/34636/17 звернулось до комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» для отримання відомостей щодо права власності на вказаний будинок (том 1 а.с.135-136).
Так, у відповідь, Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації повідомило листом від 10.10.2017 року №2306 про те, що будинок за адресою вулю Волошина, буд 13а, смт. Славське, Сколівський район, Львівська область станом на 22.12.2017 року зареєстрований за ОСОБА_4 на підставі рішення Сколівського районного суду від 30.11.2007 року та в електронному реєстрі зареєстровано 30.04.2007 року за №5658238 (том 1 а.с.137-156).
Позивачу в межах повної перевірки, НАЗК скеровано три запити для надання пояснень та у разі наявності, копій підтверджуючих документів, в тому числі щодо відсутності об’єкта нерухомого майна.
Зокрема, у запиті від 02.08.2017 року №55-08/26641/17, НАЗК просило надати пояснення та, у разі наявності, копії підтверджуючих документів, окрім іншого щодо оренди, власності чи іншого права користування позивачем та/або членами його сім’ї житлового будинку, розташованого за адресою вул.. Волошина, буд.13а, смт. Славське, Сколівський район, Львівська область. (том 1 а.с.95-97).
На зазначений запит, ОСОБА_4 надав відповідь листом від 17.08.2017 року (зареєстрований у НАЗК від 29.08.2017 року №К-10425/17) пояснення щодо невідображеного у декларації позивачем вищезазначеного будинку відсутні, однак у копіях, доданих до листа, документах долучено інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме мано, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, що видана Виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області від 17.08.2017 року №94888883.
Відповідно до вказаної довідки, власником житлового будинку, розташованого за адресою вул.. Волошина, буд. 13а, смт. Славське Сколівський район Львівська область загальною вартістю 637383 грн. є ОСОБА_4. Копія договору купівлі – продажу нерухомого майна до листа не додавалась. (том 1 а.с.98-134).
На підтвердження обставин, викладених у заявах по суті справи, позивачем подано копію договору купівлі – продажу житлового будинку (том 1 а.с.8-9, 51-52).
Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України (у редакції, станом на дату укладення договору купівлі – продажу), якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч.4. ст.334 ЦК України (в редакції станом на дату декларування), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
З аналізу вищенаведених норм ЦК України вбачається, що оскільки житловий будинок, розташований за адресою вул.. Волошина, буд.13а, смт. Славське, Сколівський район, Львівська область відноситься до нерухомого майна, відтак договір купівлі – продажу такого майна вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується представником позивача, державної реєстрації такого договору від 29.01.2008 року (том 1 а.с.51-52) не проведено. Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що такий договір був вчинений згідно положень ст.210 ЦК України.
Доказів проведення державної реєстрації такого договору суду не подано, а матеріалами справи підтверджено, що станом на момент проведення повної перевірки таке нерухоме майно належало позивачу на праві власності ,як і в період декларування – 2016 році.
Відповідно до ч.2 ст.74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, проаналізувавши надані представником позивача пояснення представників відповідача та наявні в матеріалах справи докази, зокрема відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, судом встановлено обґрунтованість та правомірність висновків НАЗК, викладених в оскаржуваному рішенні щодо виявлення зазначення позивачем завідомо недостовірних відомостей у декларації за 2016 рік щодо нерухомого майна, а саме житлового будинку за адресою вул.. Волошина, буд 13а, смт. Славське Львівської області загальною площею 304,4 м. кв., що належить позивачу на праві власності з 22.12.2007 року загальною вартістю 637383 грн.
Стосовно тверджень позивача про те, що оскаржуване рішення прийнято поза межами граничного стоку для проведення повної перевірки, слід зазначити наступне.
Відповідно до рішень НАЗК від 20.07.2017 року №345 «Про проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_4, міським головою м. Дрогобич Львівської області на підставі інформації, отриманої від суб’єкта звернення» та від 22.09.2017 року №774 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_4» повна перевірка декларації проведена уповноваженою особою – головним спеціалістом п’ятого відділу Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя ОСОБА_6, уповноваженою особою – головним спеціалістом п’ятого відділу Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції ОСОБА_7
Рішенням НАЗК від 22.09.2017 року №774 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_4» строк перевірки декларації продовжено з 19.09.2017 року на 30 днів. Тобто, строк проведення перевірки продовжено з наступного дня після спливу 60 днів.
Відповідно до ч.3 ст.48 Закону, порядок проведення повної перевірки декларації визначається Національним агентством. На виконання цієї норми Закону, рішенням НАЗК затверджено Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НА від 10.02.2017 року №56, що зареєстрований в МЮ України 13.02.2017 року за №201/30069 (далі – Порядок).
Згідно п.2 розділу ІІІ Прядку, початком здійснення повної перевірки декларації є день, наступний за днем прийняття Рішення про проведення перевірки.
Відповідно до п.14 розділу ІІІ Порядку, повна перевірка декларації здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття рішення про проведення перевірки. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів.
Рішення про продовження строку проведення такої перевірки прийнято у зв’язку з ненадходженням відповіді та інформації, відповідно до п.14 розділу ІІІ Порядку.
Стосовно покликань позивача на незаконність прийняття відповідачем рішення НАЗК від 22.09.2017 року №774 та порушення відповідачем строку проведення перевірки слід зазначити, що таке рішення і дії щодо дотримання строку проведення повної перевірки не є предметом оскарження у даній справі, судових рішень про визнання таких незаконними позивачем не подано. Відтак в силу ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративну справу в межах заявлених позивачем позовних вимог.
Позивач у позовній заяві при покликанні на порушення відповідачем граничного стоку для проведення повної перевірки не вказує на норми чинного законодавства, які відповідачем при цьому порушено.
Відтак, покликання позивача на порушення відповідачем строків проведення перевірки як на самостійну підставу скасування оскаржуваного рішення судом не беруться до уваги з врахуванням підтвердження правомірності самих висновків, викладених у такому рішенні та відсутності норми законодавства, яка б регулювала строк для затвердження рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем на підставі поданих доказів обґрунтовано правомірність оскаржуваного рішення.
Таким чином, рішення від 11.05.2018 року №921 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_4, міським головою м. Дрогобич Львівської області» прийняте Національним агентством з дотриманням вимог ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України, відтак підстав для його скасування немає.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що підстав для задоволення позову немає, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України, оскільки суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю, відтак судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_4 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним і скасування рішення - відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.12.2018 року.
Головуючий - суддя Карп'як О.О.
Суддя Мартинюк В.Я.
Суддя Крутько О.В.
