ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
У Х В А Л А
07 грудня 2018 року м. Київ № 826/16754/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьян С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників позивача Романенка О.В., відповідача Максименко А.П., Д'якова М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Болонья Компані» до Антимонопольного комітету України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішень,_
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "БОЛОНЬЯ КОМПАНІ" в якому позивач просить суд :
- визнати протиправними дії Антимонопольного комітету України щодо прийняття подання від 13.07.2018 №143-26.13/153-16/245-спр/кі "Про попередні висновки за результатами розгляду справи №143-26.13/153-16".
- визнати протиправним та скасувати подання Антимонопольного комітету України від 13.07.2018 №143-26.13/153-16/245-спр/кі "Про попередні висновки за результатами розгляду справи №143-26.13/153-16".
Відповідачем було заявлено клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що даний спір не є справою адміністративної юрисдикції.
Представники позивача заявлене клопотання підтримали, представник відповідача проти заявленого клопотання заперечив.
Розглядаючи клопотання суд виходить з наступного.
Позивач стверджує, що дане рішення не є рішенням Антимонопольного комітету України, розгляд якого має проводитися в порядку господарського судочинства, на підтвердження чого надав ухвалу Господарського суду міста Києва про відмову у відкритті провадження від 5 листопада 2018 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем порушено процедуру розгляду та розслідування справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у зв'язку з чим оскаржуване подання є протиправним.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).
Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.
Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Отже, з викладеної норми вбачається, що вимоги про визнання протиправними дій у відносинах, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, та про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України підвідомчі господарському суду.
Згідно з ч.1 ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:
- визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
- зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;
- визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
- примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;
- накладення штрафу;
- блокування цінних паперів;
- усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону;
- закриття провадження у справі.
Крім того, беручи до уваги положення, викладені в "Правилах розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ)", які затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, справа під час розгляду проходить наступні стадії:
· винесення розпорядження про початок розгляду справи;
· складання подання з попередніми висновками за результатами збирання та аналізу доказів;
· надання сторонами зауважень та заперечень на подання про попередні висновки;
· прийняття рішення за результатами розгляду справи.
Таким чином, в розумінні положень Закону України "Про захист економічної конкуренції" подання органів Антимонопольного комітету України про попередні висновки не є рішенням органів Антимонопольного комітету України.
Разом з тим, з огляду на предмет спору та визначені позивачем позовні вимоги, які полягають у визнанні протиправними дій Антимонопольного комітету України щодо прийняття подання, а також визнанні недійсним подання Антимонопольного комітету України, вказаний спір носить публічно-правовий характер.
При цьому суд виходить з того, що предметом оскарження є не рішення, прийняте за результатами розгляду справи, а дії відповідача, вчинені ним в процесі розгляду справи.
Керуючись положеннями ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні клопотання Антимонопольного комітету України про закриття провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя С.К. Каракашьян
