УХВАЛА
03 грудня 2018 року
м. Київ
Справа № 916/1461/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаркет - ЛТД"
на рішення Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 (Оборотова О. Ю.) і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 (головуючий - Величко Т. А., судді - Поліщук Л. В., Філінюк І. Г.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "ЧОРНОМОРГІДРОЗАЛІЗОБЕТОН",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаркет - ЛТД",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) ОСОБА_5,
2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича,
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
26.10.2018, що підтверджується відбитком штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техномаркет - ЛТД" (далі - товариство) звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 у справі № 916/1461/16.
30.10.2018 зазначена касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаркет - ЛТД" на рішення Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 у справі № 916/1461/16 залишено без руху, адже доводи, викладені у клопотанні товариства про поновлення строку на касаційне оскарження, визнано неповажними. Скаржникові надано строк для усунення недоліків до 30.11.2018
На виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху товариство надіслало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.
Зокрема, як на інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 у справі № 916/1461/16 скаржник посилається на те, що директор товариства, не являючись фахівцем із права, при первинному поданні касаційної скарги допустив технічну помилку при зазначенні найменування суду касаційної інстанції - "Вищий господарський суд України" замість "Касаційний господарський суд" у касаційній скарзі, а у подальшому адресата на конверті.
Скаржник акцентує, що при наявності всіх засобів та технічної можливості передати касаційну скарг з доданими матеріалами справи до Касаційного господарського суду, ліквідатор Вищого господарського суду України обмежився формальною відпискою, вказавши на невідповідність адресата та повернувши касаційну скаргу товариству.
Також скаржник звертає увагу, що відповідно до квитанції від 16.10.2018 № 67 у графі призначання платежу вказано "Судовий збір за касаційною скаргою ТОВ "Техномаркет - ЛТД" Верховний Суд (Касаційний господарський)". Таким чином, на думку скаржника, строк на подання касаційної скарги пропущено із поважних причин.
Розглянувши доводи вказаного вище клопотання, колегія суддів не визнає їх поважними і такими, що дають підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, предметом касаційного оскарження є постанова Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 у справі № 916/1461/16, повний текст якої складено та підписано 25.09.2018, а тому останній день строку, встановленого для оскарження зазначеної постанови в касаційному порядку, припадав на 15.10.2018, але оскільки 15.10.2018 був неробочим днем (День захисника України), то згідно частини 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день, то останнім днем звернення із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 було - 16.10.2018.
У цьому разі, скаржник звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 у справі № 916/1461/16 лише 26.10.2018, підтвердженням чого є відбиток штампу відділення поштового зв'язку на конверті, в якому касаційна скарга надійшла на адресу суду, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.
Таким чином, процесуальний закон пов'язує можливість поновлення пропущеного строку лише з наявністю поважних причин його пропуску і при цьому, визнання тих чи інших причин поважними, лежить у межах дискреційних повноважень Суду.
За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
При цьому якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України").
Оцінивши наведені у додатковому клопотання доводи скаржника про причини пропуску строку на касаційне оскарження, Суд не вважає їх поважними, адже, оскільки доводи, викладені у ньому є аналогічним доводам, зазначеним у первісному клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 у цій справі. Відтак причини пропуску строку на касаційне оскарження носять суб'єктивний характер та є такими, що залежали виключно від свідомого волевиявлення скаржника.
Крім того, слід звернути увагу скаржника на те, що товариством у серпні 2018 року подавалася касаційна скарга на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2018 у справі № 916/1461/16 саме до Касаційного господарського суду.
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Натомість скаржник лише посилається на допущення технічної помилки, не наводячи жодних інших доводів і надаючи будь-яких доказів, які б свідчили про наявність особливих і непереборних обставин, що перешкоджали товариству звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 у справі № 916/1461/16 із дотриманням процесуальних строків.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, зокрема Господарським процесуальним кодексом України.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05ю1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Виходячи із викладеного, суд касаційної інстанції визнає наведені у клопотанні товариства підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, а тому відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства на рішення Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 у справі № 916/1461/16.
Керуючись статтями 3, 119, 234, 235, 288, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаркет - ЛТД" на рішення Господарського суду Одеської області від 02.07.2018 і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2018 у справі № 916/1461/16.
2. Направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Техномаркет - ЛТД" копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом із доданими до скарги матеріалами на 46 (сорока шести) аркушах, у тому числі оригінал квитанції від 16.10.2018 № 67 про сплату судового збору на суму 49 698,34 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
К. М. Пільков
