ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2017 року
Справа № 916/1461/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кондратової І.Д.(доповідач),
судді:
Вовка І.В.,
Нєсвєтової Н.М.,
за участю представників:
від відповідача:
Пахомова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні:
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаркет-ЛТД"
на
ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 року
у справі
№ 916/1461/16 Господарського суду Одеської області
за позовом
Публічного акціонерного товариства "Чорноморгідрозалізобетон"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаркет-ЛТД"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
ОСОБА_5
про
витребування майна з чужого незаконного володіння
ВСТАНОВИВ:
У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Чорноморгідрозалізобетон" (надалі - ПАТ "Чорноморгідрозалізобетон", позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаркет-ЛТД" (надалі - ТОВ "Техномаркет-ЛТД", відповідач) нерухомого майна, розташованого за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 8-Б, загальною площею 3454,3 кв.м. реєстраційний номер 436653651108, що складається з: будівлі адміністративно-побутового корпусу літ. "А", загальною площею 954 кв.м.; будівлі виробничого корпусу (АЦ) літ. "Б", загальною площею 1162,3 кв.м.; будівлі для зберігання вапна (у складі БСУ) літ. "Д", загальною площею 101,5 кв.м.; будівлі цеху РМЦ літ. "Л", загальною площею 261,8 кв.м.; будівлі ТП-4037 літ. "Р", загальною площею 22,5 кв.м., деревообробного цеху (ДОЦ) літ. "С", загальною площею 606,4 кв.м.; будівлі котельної літ. "Т", загальною площею 59,3 кв.м.; будівлі матеріального сховища №1 літ. "Ф", загальною площею 72,7 кв.м.; будівлі рем боксу та диспетчерської літ. "Х", загальною площею 82,4 кв.м.; будівлі водомірного вузлу літ. "Ц" загальною площею 7,9 кв.м.; будівлі прохідної, лабораторної, електроділянки та хорони літ. "Ч", будівлі спостережного посту № 2 літ. "Є", загальною площею 5,8 кв.м.; залізобетонної огорожі, 1, полігону № 1, 2, полігону № 2, 3, майданчику для зберігання металобрухту, 8, 9; еталонного майданчику, 11; підвищеного путі для розвантажування вагонів, 22, 23, 24; воріт, 15, 16, 17, 18, 19, підкранової колії, 25, 30, 31; труби котельні, 29, І мощення (надалі - спірне майно), яке вибуло із володіння позивача поза його волею та повернення цього майна у власність позивача.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.01.2017 року (суддя Оборотова О.Ю.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 року (колегія у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів: Таран С.В., Мишкіної М.А.) у справі № 916/1461/16 для встановлення дійсної вартості спірного майна призначено судову економічну експертизу, провадження у справі зупинено до закінчення проведення експертизи.
Відповідач у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 року, справу направити на розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З 30.09.2016 року діє нова редакція ст. 129 Конституції України, відповідно до п. 8 ч. 2 якої однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зі змісту нової редакції вказаної норми Конституції України вбачається, що вона як така не гарантує право на оскарження ухвал місцевого господарського суду, які не є остаточними у справі, а гарантує лише перегляд апеляційним судом справи, тобто, справи, стосовно якої суд ухвалив рішення по суті спору або стосовно іншого (що не має характеру юридичного спору) питання, яке віднесене законом до компетенції суду.
На цей час особливості реалізації права на оскарження ухвал місцевого господарського суду регулюються процесуальним законодавством.
Зі змісту ст. 106 ГПК України вбачається, що переглянуті в апеляційному порядку можуть бути усі без винятку ухвали господарського суду першої інстанції. Водночас, апеляційне оскарження ухвал відбувається у двох формах:
а) у формі апеляційної скарги на ухвали, які можуть бути оскаржені окремо від рішення місцевого суду (ч. 1);
б) у формі заперечень на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, які можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду (ч. 2).
Отже, системне тлумачення ст. 106 ГПК України у сукупності з нормою п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України дає можливість дійти висновку, що апеляційному оскарженню підлягають ухвали суду першої інстанції лише, якщо їх включено до переліку або, коли це прямо передбачено в інших статтях ГПК України, що регулюють винесення ухвал. Всі інші ухвали можуть бути оскаржені лише одночасно з прийнятими за результатами розгляду справи рішенням чи ухвалою, якою завершується розгляд справи.
В ухвалі, з якою не погоджується відповідач, господарський суд з метою визначення суми судового збору, керуючись ст. 41 ГПК України, призначив у справі судову експертизу для встановлення дійсної вартості спірного майна, на підставі чого, керуючись ст. 79 ГПК України зупинив провадження у справі.
До переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від судового рішення (ч. 1 ст. 106 ГПК України), ухвала про призначення судової експертизи не включена, тобто не може бути оскаржена до апеляційного суду окремо від кінцевого судового рішення у справі.
Водночас за приписами п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з ч. 5 цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" якщо в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції мав переглянути ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2017 року лише в частині зупинення провадження у справі.
Оскільки ухвала про призначення судової експертизи оскарженню не підлягає, а зупинення провадження у справі № 916/1461/16 було обумовлене призначенням судової експертизи, що передбачено Господарським процесуальним кодексом, суд апеляційної інстанції правомірно залишив оскаржувану відповідачем ухвалу без змін.
З урахуванням викладеного, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції і постанова апеляційного господарського суду - без змін.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 106, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаркет-ЛТД" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 року - без змін.
Головуючий суддя:
Кондратова І.Д.
Суддя:
Вовк І.В.
Суддя:
Нєсвєтова Н.М.
