Постанова
Іменем України
20 листопада 2018 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/588/2018
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді- Мазурик О.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Кравець В.А., Махлай Л.Д.,
за участю секретаря Синявського Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2,
на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва
в складі судді Чех Н.А.
від 05 липня 2018 року
по справі №755/5323/16-ц Дніпровського районного суду м. Києва
за позовом ОСОБА_3
до ОСОБА_1
про стягнення коштів за невиконання грошового зобов'язання,
В С Т А Н О В И В:
В березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2016 року позов задоволено у повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 328 638,66 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідачка 21 червня 2018 року звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, яку обґрунтовувала тим, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи, судові повістки та позовну заяву не отримувала.
Також, зазначала, що внаслідок неналежного повідомлення про розгляд справи вона була позбавлена права надати свої заперечення щодо заявлених вимог, а також докази на підтвердження заперечень, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Зокрема, вказувала, що судом не було враховано, що Дніпровським районним судом м. Києва 19.04.2013 вже ухвалено заочне рішення та вирішено аналогічний спір між сторонами.
За наведених обставин вважала, що заочне рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення одночасно просила поновити строк на подання такої заяви.
Як на підставу поновлення строку вказувала на те, що відповідно до медичної довідки від 08.05.2018 вона проходила медичне обстеження в лікарні, а тому не мала можливості звернутися до суду із даною заявою.
Вважала, що медична довідка є належним доказом поважної причини пропуску строку щодо подання заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14.07.2016 та залишено заяву без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, відповідачка через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилалась на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, без врахування всіх обставин, які мають значення для вирішення питання про поновлення процесуального строку.
Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що вона не могла надати суду докази поважної причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення за період з 30.04.2018 по 08.05.2018, оскільки, з незалежних від неї причин, довідку про те, що в період з 02.05.2018 по 22.05.2018 вона перебувала на лікуванні змогла отримати лише 06.07.2018.
Вказувала, що вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, суд одноособово приймав рішення без повідомлення та участі заявника, що унеможливило подачу всіх доказів, які стосуються поважних причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
За наведених обставин просила скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 05.07.2018, поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення та направити справу для подальшого розгляду в суд першої інстанції.
Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався.
Представник відповідача - ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити з підстав, наведених в ній.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, та вимог, що заявлялися в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Положеннями статті 120 ЦПК України встановлено види процесуальних строків, де строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Так, законом, а саме ч. 2 ст. 284 ЦПК України встановлено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
За приписами частини 3 статті 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 одночасно просила поновити їй строк на подання такої заяви, посилаючись на поважні причини, тобто порушила питання про поновлення процесуального строку, встановленого законом.
Однак, вирішуючи питання про поновлення заявнику строку, встановленого законом, суд першої інстанції керувався положеннями ч. 3 ст. 127 ЦПК України, якою регламентовано питання про розгляд заяви про поновлення строку, встановленого судом.
Так, згідно з ч. 3 ст. 127 ЦПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Аналіз наведеної норми закону приводить до висновку, що порядок розгляду заяви про поновлення строку, встановленого судом, розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Отже, порядок розгляду заяви про поновлення строку без повідомлення учасників справи або з повідомленням залежить від того про поновлення якого процесуального строку порушено питання.
Як вбачається з матеріалів справи, із заявою про перегляд заочного рішення разом з клопотанням про поновлення строку на подання такої заяви відповідач звернувся 21 червня 2018 року (а.с. 60).
Відповідно до протоколу авторозподілу справи від 21.06.2016 визначено склад суду та справу передано судді (а.с. 78).
Згідно протоколу судового засідання від 05 липня 2018 року на розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення разом з клопотанням про поновлення строку на подання такої заяви сторони не з'явилися в судове засідання (а.с. 79).
Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів повідомлення учасників справи про розгляд заяви відповідача про перегляд заочного рішення разом з клопотанням про поновлення строку на подання такої заяви.
Оскільки заявником, як вже зазначалось, порушено питання про поновлення процесуального строку, встановленого законом, то суд зобов'язаний був повідомити учасників справи про розгляд заяви про поновлення строку.
За наведених обставин, коли суд першої інстанції розглянув заяву про поновлення процесуального строку, встановленого законом, без повідомлення учасників справи, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що судом порушено норми процесуального права.
При цьому, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо вирішення питання поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки це виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.
За приписами ст. 284 ЦПК України такі процесуальні дії вчиняє суд першої інстанції, який ухвалював заочне рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку що ухвала суду першої інстанції про відмову в поновленні процесуального строку на подання заяви та залишення з цих підстави заяви без розгляду постановлена з порушенням норм процесуального права і таке порушення норм процесуального права перешкоджає подальшому провадження у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 379, 383, 384, 389 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, - задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови складено 21 листопада 2018 року.
Головуючий О.Ф. Мазурик
Судді Л.Д. Махлай
В.А. Кравець
