У Х В А Л А
01 жовтня 2018 року
м. Київ
Справа № 755/10947/17
Провадження № 14-435цс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О.М.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни (далі - приватний нотаріус Київського МНО Кобелєва А. М.), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - ПАТ «ПУМБ»), про визнання незаконними дій та рішення
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року у складі судді Гончарука В. П. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2018 року у складі колегії суддів Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Пікуль А. А., та
УСТАНОВИЛА:
У липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив: визнати незаконними дії приватного нотаріуса Київського МНО КобелєвоїА.М. щодо проведення 24 березня 2017 року державної реєстрації права власності за ПАТ «ПУМБ» на чотирикімнатну квартиру загальною площею 91,1 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; визнати протиправним і скасувати рішення приватного нотаріуса Київського МНО КобелєвоїА.М. від 27 березня 2017 року, індексний № 34472808, згідно з яким 24 березня 2017 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 19656371 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 реєстраційний № 1207683280000, за ПАТ «ПУМБ» на підставі договору іпотеки від 30 грудня 2007 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року провадження у справі закрито, роз'яснено, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій у липні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 просив скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2018 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що помилковим є висновок судів про те, що цей спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки суди не перевірили належним чином усі обставини справи, ухвалили незаконні рішення, які суперечать нормам чинного законодавства України, тим самим порушили права заявника на справедливий та неупереджений суд.
Разом з тим касаційна скарга містить клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою, а справу витребувано із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2018 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Оскільки підставою оскарження ОСОБА_3 ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року та постанови Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2018 року є порушення судами правил предметної юрисдикції, яке, на думку заявника, полягає в тому, що суди зробили неправильний висновок про те, що цей спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, то ВеликаПалата Верховного Суду приймає справу для продовження розгляду.
Стосовно клопотання заявника про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, то воно задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Практика ЄСПЛ з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
У частині першій статті 402 ЦПК України передбачено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Верховний Суд є судом права, а не факту, і Велика Палата Верховного Суду, діючи у межах повноважень та порядку, визначених частиною першою статті 400 ЦПК України, не може встановлювати обставини справи, які можуть додатково пояснити її учасники, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.
Разом з тим ВеликаПалата Верховного Суду надає учасникам процесу у справі № 755/10947/17 належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні від 26 травня 1988 року в справі «Екбатані проти Швеції» зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність «публічності» при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо апеляційна скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Із матеріалів справи вбачається, що і суд першої інстанції, і апеляційний суд розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи та за їх участю, тобто відбувся публічний розгляд.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду, ураховуючи практику ЄСПЛ як джерело права, вважає за можливе розглядати зазначену справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами, про що повідомити учасників справи шляхом надіслання копій цієї ухвали.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтями 402-404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Прийняти для продовження розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», про визнання незаконними дій та рішення за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2018 року.
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовити.
Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження на 19 грудня 2018 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: вул. Пилипа Орлика, 8, м. Київ.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.М. Ситнік
Судді: Н. О. Антонюк Н.П. Лященко
С. В. Бакуліна О.Б. Прокопенко
В. І. Данішевська Л.І. Рогач
О. С. Золотніков І.В. Саприкіна
О. Р. Кібенко О.С. Ткачук
В. С. Князєв В.Ю. Уркевич
Л. М. Лобойко О.Г. Яновська
