Постанова
Іменем України
03 квітня 2018 року
м. Київ
справа № 319/841/16-к
провадження № 51-819 км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженої ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 на вирок Куйбишевського районного суду Запорізької області від 01 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2017 року у кримінальному провадженні №12013080270000801 заобвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смтКуйбишевого Куйбишевського району Запорізької області, жительки АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України (далі КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Куйбишевського районного суду Запорізької області від 1 березня 2017 року ОСОБА_6 визнано винуватою в умисному невиконанні судового рішення, що набрало законної сили, і засуджено за ч. 1 ст. 382 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Як установлено судом, ОСОБА_6 (до 16 листопада 2013 року ОСОБА_8 ) визнано винуватою в тому, що вона умисно всупереч рішенню Куйбишевського районного суду Запорізької області від 24 жовтня 2012 року, яке набрало законної сили 10 грудня 2012 року, створювала штучні перешкоди її колишньому чоловіку ОСОБА_9 у спілкуванні змалолітньою донькою ОСОБА_10 і 12, 13, 17 та 24 липня 2013 року в установлені судовим рішенням дні й години, без поважних на те причин у присутності державного виконавця ВДВС Куйбишевського РУЮЖ ОСОБА_11 , перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 , не надала дитину батькові для їх спільного відпочинку в період із 12-го по 25 липня 2013 року, про який була належним чином поінформована, тобто не виконала рішення суду та перешкодила ОСОБА_9 успілкуванні з донькою.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2017 року вказаний вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах засуджена та захисник ОСОБА_7 просять скасувати судові рішення у справі і призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На обґрунтування своїх вимог засуджена ОСОБА_6 зазначає, що районний суд усупереч вимогам ст. 337 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК), вийшов за межі висунутого їй обвинувачення, а апеляційний суд переглянув рішення районного суду у незаконному складі. Крім того зауважує, що вказане кримінальне правопорушення є злочином з формальним складом, а тому встановлення судом факту повторності невиконання рішення суду не узгоджується з вимогами кримінального закону. На думку засудженої, судом не доведено і самої події злочину, оскільки не встановлено точного часу, місця та способу його вчинення. При перегляді справи суд апеляційної інстанції на ці порушення уваги не звернув, доводи апеляційних скарг належно не перевірив, а тому постановлене ним рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.
Захисник ОСОБА_7 зазначає, що суд першої інстанції ухвалив вирок за закритим кримінальним провадженням, оскільки постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 12 лютого 2015 року була скасована прокурором лише 23листопада 2015 року з порушенням процесуального строку. Крім того, вказує на незаконність зміни прокурором обвинувачення ОСОБА_6 в суді першої інстанції та визнання ОСОБА_9 потерпілим у справі, а також безпідставне стягнення судом на користь останнього витрат на правову допомогу, оскільки, напереконання захисника, об`єктом зазначеного злочину є порядок діяльності суду як органу правосуддя, а не права фізичної особи. Також вважає, що судом не доведено факту наявності в діях засудженої ОСОБА_6 прямого умислу на невиконання судового рішення, оскільки вона частково його виконала, що виключає її відповідальність за ч. 1 ст. 382 КК. Наведені доводи були викладені ним і в апеляційній скарзі, проте суд апеляційної інстанції їхналежно не перевірив і не спростував, а тому, на його думку, постановлене цим судом рішення не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
У своїх скаргах засуджена та її захисник просили суд касаційної інстанції розглянути справу без їхньої участі.
Позиція інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні з доводами, викладеними в касаційних скаргах погодився частково, просив ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, так як на його думку, справа була розглянута цим судом у незаконному складі.
В запереченнях на касаційні скарги представник потерпілого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_12 , посилаючись на їх безпідставність, просить Верховний Суд (далі Суд) залишити скарги без задоволення, а судові рішення у справі без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню зогляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо його ухвалено незаконним складом суду.
Згідно з ч. 1 ст. 76 КПК суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні всуді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, до складу колегії апеляційного суду, яка постановила оскаржувану ухвалу за апеляційними скаргами засудженої ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 , входили судді ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які брали участь у цьому ж кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 липня 2016 року про відмову в задоволенні її скарги на бездіяльність прокурора (т.3 а.с. 195).
Таким чином, ухвалу апеляційного суду від 10 липня 2017 року постановлено незаконним складом суду, що в силу ч. 2 ст. 412 КПК є безумовною підставою для її скасування та направлення кримінального провадження на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду з урахуванням статей 405, 404 КПК слід перевірити доводи, викладені в апеляційних скаргах, а також інші доводи, наведені у касаційних скаргах засудженої ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 , іздотриманням статей 370, 419 КПК ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 434, 436, 438, 441 КПК, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII), Суд
ухвалив:
Касаційні скарги засудженої ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 задовольнити частково. Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2017 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_15 ОСОБА_3
