Верховний
Суд
УХВАЛА
27 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 910/4404/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.(головуючий), Львова Б.Ю. і Пількова К.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер"
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2017
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий інститут селекцій (ВНІС)"
до науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" (далі - Товариство)
про стягнення 112 852,05 грн,
ВСТАНОВИВ:
10.11.2017 (згідно з відміткою канцелярії апеляційного господарського суду) Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2017 зі справи № 910/4404/17 та направити матеріали справи для розгляду до Київського апеляційного господарського суду.
Зазначена касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Касаційним господарським судом, та підлягає поверненню з урахуванням такого.
02.01.2018 на підставі підпункту 6 пункту 1 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс; у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII), справа № 910/4404/17 була передана до Касаційного господарського суду.
За приписами підпункту 11 пункту 1 розділу XI Перехідних положень ГПК України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Проте касаційна скарга Товариства не відповідає вимогам статті 111 ГПК України (в редакції до 15.12.2017, яка була чинна на момент звернення з касаційною скаргою).
Зокрема, відповідно до частини третьої та четвертої статті 111 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) касаційна скарга підписувалась особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником та до скарги додавались докази сплати судового збору.
30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401).
За приписами частини третьої статті 1312 Конституції України (в редакції Закону № 1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону № 1401) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності даним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Отже, з 01.01.2017 представництво в судах касаційної інстанції у провадженнях, розпочатих після 30.09.2016, мало здійснюватися адвокатами.
Касаційну скаргу підписано ОСОБА_1 як представником Товариства за довіреністю від 25.01.2017, копію якої додано до касаційної скарги.
Згідно з частиною першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За вимогами частини третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
При цьому підписання та/або подання касаційної скарги є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Ухвалу місцевого господарського суду про порушення провадження у даній справі за результатами розгляду матеріалів позовної заяви винесено 22.03.2017.
З касаційною скаргою, підписаною представником ОСОБА_1 за довіреністю від 25.01.2017, Товариство звернулось 10.11.2017.
Однак до скарги не додано, а матеріали даної справи не містять відомостей, що поіменована особа є керівником Товариства та уповноважена за довіреністю представляти інтереси скаржника як адвокат. Зокрема, з доданої до касаційної скарги довіреності не вбачається наявності договору між Товариством та ОСОБА_1 про надання правової допомоги.
Водночас приписами пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо, касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Окрім того, за приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду встановлено в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" у 2017 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1 600 грн.
Предметом даної касаційної скарги є перегляд ухвали Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2017 якою відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернуто апеляційну скаргу..
Враховуючи викладене, судовий збір з касаційної скарги мав обчислюватись та сплачуватись до спеціального фонду Державного бюджету України з врахуванням вимог вказаних норм Закону України "Про судовий збір", а саме у розмірі 1600,00 грн.
Проте Товариством не додано до матеріалів касаційної скарги доказів про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Натомість, Товариством заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване скрутним матеріальним становищем товариства.
За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, однак, доказів підтвердження даних обставин, скаржником не надано, а відтак клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає відхиленню.
На підставі викладеного та керуючись, статтями 234, 235, пунктом 1 частини четвертої статті 292 ГПК України, Касаційний господарський суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2017 зі справи № 910/4404/17 до розгляду не приймати та повернути науково-виробничому товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер".
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Б. Львов
Суддя К.Пільков
