УХВАЛА
12 січня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/4404/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер"
про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 910/4404/17
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий інститут селекцій (ВНІС)" (далі - Інститут)
до науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" (далі - Товариство)
про стягнення 112 852,05 грн.
За результатами розгляду заяви Верховний Суд
ВСТАНОВИВ:
Інститут звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства про стягнення 112 852,05 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 06.06.2017 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства на користь Інституту основний борг у розмірі 40 000, 00 грн, індекс інфляції у розмірі 28 347,94 грн, 3% річних у розмірі 2 755,07 грн та судовий збір у розмірі 1 066, 45 грн. В іншій частині позову відмовлено.
На виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2017 у справі № 910/4404/17, яке набрало законної сили 04.07.2017, 26.07.2017 був виданий наказ про примусове виконання рішення.
До господарського суду міста Києва від Товариства надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ДВС).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022, відмовлено у задоволенні скарги Товариства на бездіяльність ДВС у рамках виконавчого провадження № 55345519.
Постановою Верховного Суду від 29.11.2022 касаційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 31.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 у справі № 910/4404/17 - без змін.
Товариства подало заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ДВС на користь Товариства понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000,00грн.
Водночас Верховний Суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення, оскільки відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Підпунктами "б" і "в" пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, суд касаційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише у разі прийняття ним постанови про скасування чи зміну остаточного судового рішення суду першої (апеляційної) інстанції, прийнятого по суті заявлених вимог. При цьому у випадках скасування касаційним судом рішення суду першої інстанції або постанови апеляційної інстанції з переданням справи на новий розгляд, судові витрати у справі, в тому числі й судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, підлягають розподілу господарським судом, який вирішує спір по суті за результатами нового розгляду справи.
Наведене свідчить, що у разі залишення оскаржуваних рішень без змін у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, оскільки зміни судового рішення чи ухвалення нового рішення, яким спір було б вирішено по суті, не відбулося.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що за результатами розгляду касаційної скарги Товариства постановою Верховного Суду від 29.11.2022 ухвалу господарського суду міста Києва від 31.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 у справі № 910/4404/17 було залишено без змін, розподіл судових витрат, у тому числі і на професійну правничу допомогу, судом касаційної інстанції не здійснюється.
За таких обставин Суд дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з касаційним переглядом справи № 910/4404/17.
Керуючись статтями 124, 129, 244 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити науково-виробничому товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" у прийнятті додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Селіваненко
