ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" лютого 2018 р. Справа № 922/1286/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Камишева Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенко Є.В.,
за участю представників учасників справи:
від позивача – ОСОБА_1 – на підставі наказу від 29.01.2018р. № 6,
від відповідача – ОСОБА_2 – за довіреністю від 29.12.2017р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" (вх.№1217 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2017р. у справі №922/1286/16, (суддя Суярко Т.Д.), ухваленого о 16:37 год. в м. Харкові, повний текст рішення 28.03.2017р.,
за позовом Приватного підприємства "Ліфт електро-виробництво", м. Харків,
до Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт", м. Харків,
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Приватне підприємство "Ліфт електро-виробництво", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" основний борг в сумі 361496,10 грн., 3% річних в сумі 13965,00 грн., інфляційні збитки в сумі 164352,89 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконання відповідачем його грошових зобов'язань за договором підряду № 472 від 11.08.2014 р.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на положення п.п. 1.1, 2.1, 4.1, 4.5 договору від 11.08.2014р. № 472 та вказує, що представниками сторін було підписано договірну ціну (додаток № 2) капітального ремонту ліфтів житлового будинку за адресою: проспект Косіора, 122а, під’їзди №№ 1, 2, 3, за яким загальна сума договору складає 905106,43 грн. Підрядник умови договору виконав в повному обсязі, про що складено акт № 1 прийому-передачі виконаних робіт та додаток до нього про вартість обладнання за листопад 2014 року (додаток № 3), відповідно до яких сума, що підлягає сплаті складає 361496,10 грн. Замовник до закінчення дії договору підряду оплату за виконану відповідно до акту прийому-передачі виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року роботу не здійснив, тому відповідач повинен нести відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань відповідно до ст. 625 ЦК України, а саме, сплатити інфляційні збитки у розмірі 164352,89 грн. та 3% річних – 13965,00 грн., починаючи з 01.01.2015р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.03.2017р. у справі №922/1286/16 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального спеціалізованого підприємства “Харківгорліфт” (61024, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 30, код ЄДРПОУ 34754617) на користь Приватного Підприємства “Ліфт електро-виробництво” (61013, м.Харків, 61, вул.Шевченко, 24, код ЄДРПОУ №35351824) основний борг за виконані роботи в сумі 361496,10 грн.; 3% річних в сумі 13875,51 грн., інфляційні втрати в сумі 52028,71 грн., судовий збір в сумі 6411,01 грн. В решті позовних вимог – відмовлено.
Обґрунтовуючи прийняте у справі рішення, місцевий господарський суд з посиланням на положення ст.ст. 837, 854, 256, 530 ЦК України вказує, що позивач виконав, а відповідач прийняв виконання обумовлених договором підряду робіт на загальну суму 361496,10 грн. (акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 213176,10 грн., акт вартості обладнання, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на загальну суму 361496,10 грн.), строк сплати яких, з урахуванням ст.530 ЦК України настав до 09.12.2015р. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність заперечень відповідача щодо задоволення позовних вимог з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази виявлення ним явних недоліків при прийманні виконаних позивачем робіт, в свою чергу наявність прихованих недоліків у виконаній роботі, а також необґрунтованість вартості виконаних робіт не підтверджується належними доказами у справі.
Крім того, місцевим господарським судом на підставі наявних матеріалів справи визначено період, з якого має місце порушення грошового зобов’язання з боку відповідача, та здійснено перерахунок заявлених до стягнення коштів в порядку ст. 625 ЦК України, за наслідками чого позовні вимоги в цій частині задоволено частково, а саме: 3% за період з 10.12.2015р. по 20.03.2017р. в розмірі 13875,51 грн., інфляційних втрат за період з 10.12.2015р. по 28.02.2017р. в розмірі 52028,71 грн.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Комунальне спеціалізоване підприємство "Харківгорліфт" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати повністю рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2017р. у справі №922/1286/16 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своєї позиції у справі відповідач зазначає, що за результатами проведеної відповідачем в січні 2016 року перевірки встановлено факт порушення з боку позивача зобов’язань за договором № 472 від 11.08.2014р. Так, на об’єкті будівництва: "Капітальний ремонт ліфтів житлового будинку у місті Харкові по вул. Косіора, 122а, під’їзди № 1, № 2, №3" підрядні роботи з ремонту ліфтів виконано неякісно (встановлено неякісне обладнання) та не в повному обсязі, акти виконаних робіт не відповідають фактично виконаній роботі, що мало бути встановлено судом першої інстанції за наслідками проведення у справі повторної судово-будівельної експертизи. При цьому, зазначає, що участь посадової особи ОСОБА_3 у процесі підготовки, погодження та здійснення приймання виконаних будівельних робіт за договором підряду № 472 від 11.08.2014р., як з боку замовника КСП "Харківгорліфт", так і з боку підрядника ПП "Ліфт електро-виробництво" у зв’язку з виконанням ним трудового договору з обома сторонами договору підряду, ставить під сумнів обсяг виконаних будівельних робіт з капітального будівництва та їх вартість.
За таких обставин, на думку апелянта, з боку позивача не надано належних доказів на підтвердження обставин повного виконання зобов’язань за укладеним між сторонами договором, а також направлення відповідачу вимоги про здійснення оплати виконаної ним роботи, у зв’язку з чим у відповідності до положень п. 4.3 договору, ст. 530 ЦК України обов’язку зі сплати 3% річних та інфляційних втрат станом на момент розгляду справи у відповідача не виникло.
Комунальним спеціалізованим підприємством "Харківгорліфт" також подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області (в уточненій редакції) (вх.№ 23.08.2017р. від 23.08.2017р.), в якій просить прийняти апеляційну скаргу в уточненій редакції до провадження, при цьому розглядати її разом з додатками, які були додані до апеляційної скарги від 06.04.2017р. та під час судових засідань; рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2017р. у справі № 922/1286/16 скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Ліфт електро-виробництво" в повному обсязі.
Як на підставу скасування рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2017р. у справі № 922/1286/16, КСП "Харківгорліфт" посилається на обставину невідповідності договору підряду від 11.08.2014р. № 472 вимогам актів цивільного законодавства України та Статуту КСП "Харківгорліфт", оскільки з боку КСП "Харківгорліфт" підписано не уповноваженою на вчинення відповідних дій особою ОСОБА_4, у зв’язку чим є недійсним.
В обґрунтування заявлених вимог відповідач також вказує на обставини неодноразових перевірок, проведених відповідачем в січні-лютому 2015 року, 18.01.2016р., 24.07.2017р., відповідно до яких встановлено, що на об’єкті будівництва: "Капітальний ремонт ліфтів житлового будинку у м. Харкові по пр.Косіора, 122а, під’їзди №№ 1-3" підрядні роботи із ремонту ліфтів виконано неякісно (встановлено неякісне обладнання) та не у повному обсязі, визначеного складеним актом приймання-передачі виконаних робіт. При цьому, відповідач наголошує, що повноваження членів комісії з перевірки дотримання позивачем під час ремонту ліфтів умов договору підряду підтверджується належними доказами, а акт огляду та фотографування елементів об’єктів капітального ремонту № 1 містить технічну помилку, яка спростовується його висновком, відповідно до якого огляд був проведений 1-го та 3-го під’їздів будинку. Разом з тим, участь однієї особи, а саме ОСОБА_3 у процесі підготовки, погодження та здійснення приймання виконаних будівельних робіт за договором підряду № 472 від 11.08.2014р., як з боку замовника, так і з боку підрядника у зв’язку з виконанням трудового договору з обома сторонами договору підряду, ставить під сумнів як обсяг будівельних робіт із капітального будівництва, так і їх вартість. На думку відповідача, позивачем також не надано належних доказів пред’явлення вимоги до КСП "Харківгорліфт" щодо проведення оплати за виконанні роботи, у зв’язку з чим нарахування інфляційних втрат та 3% річних є безпідставним.
Комунальним спеціалізованим підприємством "Харківгорліфт" надано оригінал платіжного доручення від 05.05.2017р. № 13432 про здійснення доплати судового збору за подання апеляційної скарги (вх.№ 4754 від 10.05.2017р.).
В запереченнях на апеляційну скаргу Приватне підприємство "Ліфт електро-виробництво" просить апеляційну скаргу КСП "Харківгорліфт" залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2017р. у справі № 922/1286/16 залишити без змін (вх.№ 5861 від 06.06.2017р.).
В обґрунтування своєї позиції у справі вказує, що проведення обстеження технічного стану ліфтів після проведення капітального ремонту чітко регламентовано Положенням про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в України, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.04.2000р. № 73, Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого огляду від 01.09.2008р. № 190, відповідно до положень яких, на думку позивача, прийняття робіт з підписанням актів прийому-передачі робіт здійснюється після повного обстеження технічного стану ліфтів.
Відповідач прийняв виконані роботи в повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт до кожного договору, які підписані обома сторонами договору, відповідач в порядку ч.ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України про відступи від умов договору не заявив, у зв’язку з чим позбавлений права посилатись на недоліки роботи. Крім того, позивач вказує, що відомості щодо трудової діяльності ОСОБА_3 відомі КСП "Харківгорліфт" щонайменше з 16.07.2013р., отже, твердження заявника щодо обізнаності про сторонні трудові відносини вказаної особи 26.01.2016р. під час подання заяви про звільнення є необґрунтованими.
На підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.06.2017р. у зв’язку перебуванням судді Здоровко Л.М. у відпустці для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Камишева Л.М.
Представником відповідача заявлено клопотання про перенесення розгляду справи до прийняття Верховним Судом рішення у справі № 922/2681/17, у зв’язку з тим, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2018р. у зазначеній справі, якою вирішено питання щодо недійсності договору підряду № 472 від 11.08.2014р., оскаржено в касаційному порядку.
Розглянувши заявлене клопотання, судова колегія зазначає наступне.
Частиною другою статті 202 ГПК України визначено підстави відкладення розгляду справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку.
Так, для з’ясування обставин наявності підстав для визнання недійсним договору підряду № 472 від 11.08.2014р., на які посилається відповідач, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2017р.провадження у справі № 922/1286/16 зупинено до вирішення пов’язаної з нею справи № 922/2681/17 за позовом Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" до Приватного підприємства "Ліфт електро-виробництво", про визнання недійсним договору, що розглядалось господарським судом Харківської області.
У відповідності до ст. 284 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
За результатами розгляду справи № 922/2681/17 Харківським апеляційним господарським судом від 09.01.2018р. ухвалено постанову, що стало підставою для поновлення провадження у справі № 922/1286/16.
Судове засідання було призначене в розумні строки, як такі, що надають можливість належним чином повідомити сторони про час та місце розгляду справи, на останній день процесуального строку розгляду апеляційної скарги.
За таких обставин, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави, визначені ст. 202 ГПК України, для відкладення розгляду справи, за наслідками чого клопотання КСП "Харківгорліфт" задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2017р. у справі №922/1286/16 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив суд рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2017р. у справі №922/1286/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
11.08.2014р. між Комунальним спеціалізованим підприємством "Харківгорліфт" (іменоване – "замовник") та Приватним підприємством "Лифт електро-виробництво" (іменоване – "підрядник") укладено договір підряду № 472, відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов’язується виконати капітальний ремонт (заміна) ліфтів житлового будинку за адресою: проспект Косіора, 122а, п. 1, 2, 3, згідно документації, а замовник здійснити оплату підряднику за виконані роботи.
Обов’язки підрядника визначені п.п 3.1 договору, до яких, зокрема відносить зобов’язання при виконанні робіт передати замовнику демонтоване обладнання за актом прийому-передачі, в строк не більше трьох місяців з початку виконання робіт надати замовнику акт приймання виконаних робіт щодо підтвердження використання наданого замовнику авансу.
В свою чергу у відповідності до п. 3.3 договору замовник зобов’язується, зокрема передати підряднику об’єкт для виконання робіт після підписання договору, зробити авансовий платіж в розмірі та в порядку, визначеному в п. 4.2 договору на поточний рахунок підрядника; сплатити вартість виконаних підрядником робіт за цим договором у порядку та в обсягах, передбачених Розділом 4 цього договору.
Відповідно до п. 4.1 договору загальна сума цього договору зазначена у договірній ціні та складає: 905106 грн. 43 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 150851 грн. 07 коп.
Згідно з п. 4.2 договору оплата за даним договором здійснюється з авансовим платежем у розмірі 30% від вартості вказаної в п. 4.1 цього договору і складає 271531,93 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 45255,32 грн.
Остаточний розрахунок за договором здійснюється після повного закінчення робіт, підписання сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3), акту приймання виконаних робіт (КБ-2в) замовником (п. 4.3 договору).
Згідно з п. 4.5 договору розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником по мірі надходження грошових коштів з бюджету на розрахунковий рахунок замовника за роботи, вказані в п. 1.1 цього договору. Такі умови фінансування виключають пред’явлення штрафних санкцій, які відносяться оплати робіт.
Відповідно до п. 5.1 договору гарантія на виконані роботи підрядника встановлюється з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних робіт становить 1,5 (півтора) року – за умови правильної експлуатації, за винятком випадків навмисного його пошкодження або знищення.
Пунктом 5.2 договору визначено, що якщо у період гарантійної експлуатації будуть виявлені недоліки (дефекти), що не дозволять продовжувати звичайну експлуатацію об’єкт до їх усунення, то гарантійний термін продовжується на період усунення таких недоліків (дефектів). Усунення недоліків (дефектів) у гарантійний термін здійснюється підрядником за власні кошти. Недоліки (дефекти) та термін їх усунення фіксуються у двосторонньому акті між підрядником та замовником (п. 5.3 договору).
Відповідно до п. 9.5 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами, взятих на себе зобов’язань.
Згідно з п. 9.8 договору невід’ємною частиною цього договору є: додаток 1 "Договірна ціна", додаток № 2 "Локальний кошторис", Додаток № 3 "Відомість ресурсів".
Вказаний договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.
03.11.2014 р. між сторонами було підписано ОСОБА_5 №1 приймання виконаних будівельних робіт (т.с. 1 арк.с. 15) на загальну суму 213176,10 грн. та ОСОБА_5 вартості обладнання (т.с. 1 арк.с. 27) на загальну суму 148320,00 грн.
Як зазначає позивач, підрядні роботи виконано на загальну суму 361496,10 грн. (виконані будівельні роботи на суму 213176,10 грн. + вартість обладнання на суму 148320,00 грн.). Відповідні обставини також підтверджуються підписаною обома сторонами довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (т.с. 1 арк.с. 28) на загальну суму 361496,10 грн.
Позивач стверджує, що 08.09.2015 р., 02.12.2015 р. та 09.12.2015 р. він звертався до відповідача із вимогами про сплату вартості підрядних робіт за договором підряду (повідомлення про вручення поштового відправлення із довідкою про не обслуговування підприємства та лист т. 1 а.с. 29-33; листи-вимоги із відмітками позивача про отримання т. 1 а.с. 34-37). Станом на момент розгляду даної справи відповідач свої грошові зобов’язання за договором підряду не виконав, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 361496,10 грн. та зумовило звернення до суду з позовом у даній справі.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває в залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Беручи до уваги правову природу укладеного договору №472 від 11.08.2014р., кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з підряду.
Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду (ст. 317 ГК України). Правовідносини по укладанню зазначеного договору регулюються параграфом 1 глави 61 ЦК України.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору підряду, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір підряду є оплатним, а тому обов'язок підрядника виконати певну роботу обумовлює обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.
За положеннями ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, яку слід застосувати до спірних правовідносин в силу ст. 875 ЦК України, передавання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Підписання уповноваженою особою відповідача акта приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, що є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків.
Як вже зазначалось, пунктом 4.3 договору підряду встановлено, що остаточний розрахунок за договором здійснюється після повного закінчення робіт, підписання сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3), акту приймання виконаних робіт (КБ-2в) замовником.
За таких обставин, вартість виконаних позивачем робіт на загальну суму 361496,10 грн. підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін обох сторін договору: актом №1 приймання виконаних будівельних робіт (т. 1, а.с. 15) на загальну суму 213176,10 грн., актом вартості обладнання (т. 1, а.с. 27), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на загальну суму 361496,10 грн. (т. 1, а.с. 28), договірною ціною (т. 1, а.с. 65); локального кошторису на будівельні роботи (т.с. 1, а.с. 66-73); відомістю ресурсів (т. 1, а.с. 74-76); розрахунком загальновиробничих видатків в складі договірної ціни (т. 1, а.с. 77-79), розрахунком кошторисного прибутку (т. 1, а.с. 80).
Щодо посилань апелянта на недійсність укладеного між сторонами договору підряду від 11.08.2014р. №472 судова колегія зазначає наступне.
В межах розгляду справи № 922/2681/17 надано оцінку оригіналу довіреності від 02.01.2014р., копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.48), якою уповноважено від імені КСП “Харківгорліфт” директором ОСОБА_5 заступника директора КСП “Харківгорліфт” з капітального ремонту ліфтів, внутрішньобудинкових електромереж, диспетчеризації та нових технологій ОСОБА_4 представляти інтереси КСП “Харківгорліфт” у взаємовідносинах з третіми особами, з правом підпису усіх необхідних документів. У цій довіреності визначений строк її дії - до 31.12.2014р. Довіреність підписана директором КСП “Харківгорліфт” ОСОБА_5 та скріплена печаткою підприємства. Судом встановлено, що заступник директора КСП “Харківгорліфт” з капітального ремонту ліфтів, внутрішньобудинкових електромереж, диспетчеризації та нових технологій ОСОБА_4 був уповноваженою особою підписувати договір підряду від 11.08.2014р. №472, дії якого в подальшому були схвалені КСП “Харківгорліфт”.
За таких обставин, в межах розгляду судової справи № 922/2681/17 між тими ж сторонами встановлено відсутність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним на підставі частин 1, 2 статті 203 , частини 1 статті 215 ЦК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На підставі наданих учасниками справи доказів в межах розгляду справи №922/2681/17 між тими ж сторонами, за результатами якого ухвалене судове рішення, яке набрало законної сили, встановлено наявність у гр.ОСОБА_4 повноважень на підписання договору підряду від 11.08.2014р. №472 від імені КСП "Харківгорліфт".
Вказані обставини є преюдиційними під час розгляду справи №922/1286/16 та спростовують посилання відповідача на недійсність укладеного між сторонами договору підряду, як такого, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
В заперечення на заявлені позивачем вимоги, відповідач також вказує, що з метою перевірки належного виконання у 2014 році капітальних ремонтів ліфтів будинків м.Харкова підрядними організаціями КСП "Харківгорліфт" на підставі наказу директора від 31.12.2015р. № 425 наприкінці 2014 року створено комісію. За результатами проведених в січні-лютому 2015 року перевірок виявлено, що на усіх об’єктах, що є предметом цього спору, роботи виконано не в повному обсязі, підрядником допущені у роботі відступи від умов договору, внаслідок чого роботи не можна вважати виконаними.
Протягом 2015 року КСП "Харківгорліфт" направляло повідомлення-претензії (№ 339/0 від 16.03.2015р. та № 1005/0 від 01.07.2015р.) ПП "Ліфт електро-виробництво" про виявлені допущені ними недоліки у роботі відступи від умов договору або інших недоліків, тобто заявляло про них підрядникові відповідно до ст.853 ЦК України.
Також, наказом директора КСП "Харківгорліфт" "Про створення комісії із перевірки виконання капітальних ремонтів ліфтів" № 295 від 09.12.2015р. створено відповідну комісію для перевірки виконання необхідного комплексу робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і обладнання – систем диспетчиритизації ліфтового господарства м.Харкова, перевірки виконання робіт з монтажу, модернізації та наладки ліфтів і обладнання диспетчеритизації. Наказом від 31.12.2015р. № 326 продовжено строки роботи комісії.
11.12.2015р. за вих.№ 1830/0 на адресу ПП "Ліфт електро-виробництво" направлено лист щодо необхідності перевірки усунення виявлених протягом січня-лютого 2015 року недоліків капітальних ремонтів ліфтів житлових будинків м.Харкова, що виконувались у 2014 році.
18.01.2016р. оформлено результати перевірки, за якими встановлено, що на об’єкті будівництва: "Капітальний ремонт ліфтів житлового будинку у м.Харкові по пр.Косіора, 122а, під’їзди №1, №2, № 3" підрядні роботи із ремонту ліфтів виконано неякісно (встановлено неякісне обладнання) не у повному обсязі та неналежно. Виявлені комісією невідповідності зафіксовано у актах та описах у доповідній записці голови комісії – заступника головного інженера ОСОБА_6 від 18.01.2016р.
Апелянт також посилається на доповідну записку від 25.07.2017р., складену за результатами проведеною комісією обстеження ліфтів з фотографуванням зауважень, невідповідностей якості виробів та матеріалів встановлених під час проведення капітального ремонту ліфтів за адресою: м. Харків, пр.Косіора, буд. 122А, що свідчить про неналежне виконання робіт позивачем за договором № 472 від 11.08.2014р. та відсутність підстав для стягнення коштів з відповідача.
Таким чином, відповідач зазначає, що позивачем неналежним чином виконано підрядні роботи, оскільки використано б/у матеріали, в той час, як будівельна та кошторисна документація містить відомості про використання нових матеріалів, а частина обладнання, яке визначено будівельною та кошторисною документацією - взагалі не встановлено.
З цього приводу судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Судова колегія зазначає, що предметом даного судового розгляду є стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду від 11.08.2014р. №472 робіт, наявність зобов’язань з оплати виконаних робіт та їх вартість встановлено на підставі первинних документів, визначених умовами укладеного між сторонами договором та актами чинного законодавства.
Статтею 857 ЦК України встановлено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Відповідно до ч. 6 ст. 882 ЦК України замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Частиною першою статті 853 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Зі змісту наданих відповідачем заперечень вбачається, що недоліки, на які посилається відповідач, є явними, тобто такими, що повинні були бути виявлені або під час виконання робіт, або в момент їх прийняття.
Разом з тим, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Системний аналіз вищенаведених норм, а також умови укладеного між сторонами спірного договору свідчать про те, що позивач, підписуючи акт №1 приймання виконаних будівельних робіт, акт вартості обладнання та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на загальну суму мав право висловити зауваження щодо недоліків у виконаній роботі.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач беззастережно прийняв виконані позивачем роботи, підписавши та скріпивши печаткою відповідні акти. На момент підписання, зміст актів виконаних робіт, не викликав зауважень з боку відповідача.
Статтею 858 Цивільного кодексу України визначена відповідальність підрядника за неналежну якість роботи.
Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості (ч. 4 ст. 858 ЦК України).
Згідно статті 859 Цивільного кодексу України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.
Відповідач не надав доказів, які б свідчили про те, що ним у період до подання позивачем даного позову було вирішено спір про неналежне виконання позивачем умов договору, пов’язаного з неякісним виконанням робіт та виявленими недоліками за договором, які роблять її непридатною для використання. Матеріали справи також не містять звернення до позивача з листом, в якому б містилась пропозиція щодо пропорційного зменшення вартості робіт або відмова від даного договору, як свідчення обрання відповідачем способу захисту, передбаченого ст. 858 ЦК України.
Надані відповідачем лист №21/10 від 06.01.2015 р. та повідомлення-претензії №399/0 від 16.03.2015 р., №1005/0 від 01.07.2015 р. (т. 1 а.с. 133-135) про повідомлення позивача про наведені обставини не свідчить, оскільки відповідачем не надано доказів їх направлення позивачу. Посилання відповідача, що направлення вказаних повідомлень на адресу позивача підтверджується журналом вихідної кореспонденції КСП "Харківгорліфт" є необґрунтованими, з огляду на те, що зазначений документ встановлює реєстраційний номер документа, який підлягає відправленню.
В свою чергу, порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулювання відносин між ними визначаються Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03. 2009р. N 270 (із змінами і доповненнями), відповідно до п. 2 яких підтвердженням надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Надані відповідачем накази про створення комісії по перевірці виконання капітальних ремонтних ліфтів № 295 від 09.12.2015 р. та про продовження строків перевірки виконання капітальних ремонтних ліфтів №326 від 31.12.2015 р. (т. 1 а.с. 136-137), доповідна записка ОСОБА_6 (заступника головного інженера та кого лови комісії), а також акт огляду та фотографування елементів об’єктів капітального ремонту №1 (т. 1 а.с. 140-148) складені після підписання сторонами акту приймання-передачі об’єкту та не містять посилань на те, що виявлені недоліки містять характер прихованих та такими, які не могли бути виявлені під час підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт. Так, недоліки, на які посилається відповідач виявлені шляхом огляду та фотографування елементів об’єктів капітального ремонту.
При цьому, складений відповідачем акт огляду та фотографування елементів об’єктів капітального ремонту №1 (т. 1 а. 140-148) містить посилання на суперечливі обставини, що не спростовано наданими до матеріалів справи документами. Так, із вступної частини акту вбачає, що комісією проводився огляд 1-го та 3-го під’їздів будинку за адресою вул. Косіора, 122а, висновок щодо неналежної якості виконаних позивачем ремонтних робіт також зроблено щодо наведених під’їздів. В той же час, описова частина акту містить посилання на огляд 1-го та 2-го під’їздів.
Акт огляду та фотографування елементів об’єктів капітального ремонту №1 (т. 1 а.с. 140-148) складено виключно представниками відповідача, без участі представника позивача. В матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про виявлені відповідачем приховані недоліки та про намір провести обстеження відремонтованих ліфтів.
Претензії мешканців будинку за адресою: м. Харків, вул. Косіора, 122а, щодо роботи ліфтів, також не свідчать про факт неналежного виконання позивачем своїх зобов’язань за договором підряду. Відповідачем не доведено та необґрунтовано, що збої в роботі ліфтів виникли з причини відхилення позивача від умов договору, що погіршило результат робіт або допущення ним інших недоліків при виконанні робіт.
Відповідач також посилається на обставини того, що участь однієї особи, а саме ОСОБА_3 у процесі підготовки, погодження та здійснення приймання виконаних будівельних робіт за договором підряду № 472 від 11.08.2014р., як з боку замовника – КСП "Харківгорліфт", так і з боку підрядника – ПП "Ліфт електро-виробництво", у зв’язку із виконанням ним трудового договору з обома сторонами договору підряду, ставить під сумнів як обсяг виконаних будівельних робіт із капітального будівництва ліфтів, та і їх вартість.
Судова колегія погоджується в висновком суду першої інстанції, що обставини, на які посилається відповідач, з достовірністю не свідчить про невідповідність кошторисної документації дійсності. Докази одноособового погодження документації з виконання договору підряду з боку відповідача ОСОБА_3 – в матеріалах справи відсутні.
В свою чергу, зі змісту укладеного між сторонами договору, зокрема, п.п. 3.1.2, 3.4, 4.3, вбачається, що у будь-який час замовник має право здійснювати контроль та нагляд за ходом і якістю робіт, що виконуються підрядником, дотримання термінів їх виконання, якістю матеріалів та обладнання, що надаються підрядником. Не втручатись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника; після виконання робіт за цим договором підрядник зобов'язаний здати їх замовнику, а замовник прийняти їх по акту приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідці (форма КБ-3).
Місцевим господарським судом вірно зазначено, що форми, які розроблені самостійно, мають містити обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.95 № 88.
Таким чином, саме акт приймання виконаних робіт і довідка про вартість виконаних робіт є належними доказами у справі щодо виникнення обов’язку зі сплати вартості виконаних позивачем робіт, оскільки містять достатньо інформації для встановлення підстав їх підписання.
В свою чергу, договірна ціна, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акт приймання виконаних будівельних робіт, акт вартості обладнання з боку відповідача підписані заступником директора відповідача з капітального ремонту ліфтів, внутрішньо будинкових електромереж, диспетчеризації та нових технологій підприємства ОСОБА_4, в межах виконання наданих повноважень діяти від імені відповідача, що встановлено в межах судової справи № 922/2681/17. Факт виконання позивачем робіт відповідно до акта приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт відповідачем не заперечувався, зауваження повноважних осіб на зазначених документах відсутні.
При цьому, судова колегія звертає увагу, що якість виконаних позивачем робіт та вирішення питання щодо покладення визначеної актами цивільного законодавства відповідальності на позивача за неналежним чином виконані роботи за договором не є предметом даного судового розгляду.
Доводи відповідача про те, що частина виконаних позивачем робіт не відповідає актам приймання-передачі робіт та зведеним кошторисним розрахунком вартості робіт, як підстави для звільнення останнього від обов’язку здійснити оплату вартості робіт є безпідставними, оскільки відповідачем не подано суду доказів, які б свідчили про те, що останній звертався до позивача з заявою, передбаченою ч. 1 ст. 853 ЦК України.
Статтями 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ст.ст. 610, 611 ЦК України).
Часинами 1, 2 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зі змісту викладеної в договорі підряду домовленості сторін вбачається, що вони не визначили строку (терміну) виконання відповідачем свого зобов’язання з оплати вартості виконаних позивачем підрядних робіт.
Посилання позивача про визначення строку виконання відповідачем грошових зобов’язань датою закінчення дії договору підряду базуються на довільному тлумаченні вимоги чинного законодавства та договору підряду.
Строк виконання відповідачем відповідного зобов’язання має визначатися за правилами ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Як зазначалось вище, позивач стверджує, що вперше звернувся до відповідача з вимогою про сплату виконаних в межах договору підряду робіт 08.09.2015р. (т. 1 ас. 29-32).
Проте, позивачем не надано доказів направлення вказаної вимоги відповідачу, а повідомлення про вручення поштового відправлення з довідкою про не обслуговування підприємства (т. 1 а.с. 33) про відповідні обставини не свідчать, оскільки поштове повідомлення містить посилання на адресу іншу, ніж місцезнаходження відповідача.
Разом з тим, як свідчить надана позивачем повторна вимога (т. 1, а.с. 36-37) з штампом відповідача про її отримання, 02.12.2015р. позивач звернувся до відповідача із вимогою про сплату виконаних в межах договору підряду робіт в сумі 361496,10 грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно підтвердження направлення відповідачу вимоги про погашення заборгованості за договором підряду. При цьому, відсутність опису вкладення та доводи товариства стосовно неотримання ним згаданої претензії не спростовують наведені висновки суду.
За таких обставин, строк виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором підряду настав 09.12.2015р., які з боку відповідача виконано не було, що має наслідком виникнення заборгованості відповідача по договору підряду станом на момент розгляду справи в розмірі 361496,10 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошових зобов’язань за договором підряду на суму 361496,10 грн., а отже позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що строк сплати відповідачем виконаних позивачем в межах договору підряду робіт в сумі 361496,10 грн. настав 09.12.2015 р., нарахування 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання відповідного зобов’язання може здійснюватись з 10.12.2015 р.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення коштів у зв’язку з простроченням відповідачем оплати робіт, встановивши періоди початку виникнення прострочення оплати в межах заявлених позовних вимог, апеляційний господарський суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача за період з 10.12.2015 р. по 20.03.2017 р. 3% річних в сумі 13875,51 грн., а інфляційних втрат за період з 10.12.2015 р. по 28.02.2017 р. – в сумі 52028,71 грн.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення відповідно до вимог закону та обставин справи, у зв’язку з чим рішення місцевого господарського суду є цілком законним та обґрунтованим.
Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час винесення оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 129, 282 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 253, 254, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2017р. у справі №922/1286/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 06.02.2018 р.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Камишева
