Справа № 569/17904/17
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2018 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді – Тимощука О.Я.,
при секретарі – Грібінчак К.П.,
за участю представника позивача – ОСОБА_1,
представника Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради - ОСОБА_2,
державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради - ОСОБА_3,
представника третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне адміністративний позов Виконавчого комітету Рівненської міської ради до Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, Державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача – ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
22 листопада 2017 року до Рівненського міського суду звернувся Виконавчий комітет Рівненської міської ради з позовом до Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради та Державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради ОСОБА_3 за участі третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 1168457 від 27.03.2013 р. (на ім’я ОСОБА_4) та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 1170277 від 27.03.2013 р. (на ім’я ОСОБА_5).
Як вбачається із позовної заяви Виконавчого комітету Рівненської міської ради, останній звернувся до суду з позовом 22.11.2017 року, тобто більше, ніж через чотири роки з дня прийняття спірних рішень про державну реєстрацію та видачі третім особам відповідних витягів із Державного реєстру.
В якості підстав для звернення до суду та поважності причини пропуску строку позовної давності Виконавчий комітет Рівненської міської ради зіслався на те, що йому стало відомо про дані порушення лише з матеріалів судової справи №569/7881/17, позовну заяву разом із додатками у якій, отримано лише 06.06.2017 р. А тому, з цих причин Виконавчий комітет вважає, що строки звернення до суду позивачем порушено з поважних причин, а відтак разом із позовною заявою у даній справі позивачем заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності.
Ухвалою суду від 12.12.2017 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Однак, 30.01.2018 р. на адресу суду надійшов відзив третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з додатками, в якому останні поставили під сумнів достовірність доводів позивача про поважність причин для відновлення строку позовної давності у даній справі.
Перед початком судового засідання, 31 січня 2018 р. представником третіх осіб було заявлено клопотання про залишення позовної заяви Виконавчого комітету Рівненської міської ради без розгляду, у зв’язку із пропуском строку позовної давності, з підстав та доводів викладених у відзиві третіх осіб.
Як вбачається із відзиву третіх осіб та доданих до нього матеріалів, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зверталися із клопотанням про надання дозволу на початок розробки проекту землеустрою земельної ділянки, на якій розташований будинок, речове право щодо якого і було предметом оскаржуваної державної реєстрації. Вказане клопотання було врученого Рівненському міськвиконкому 06.11.2013 р. разом із яким для виконавчого комітету було також надано документи, що підтверджують наявне у третіх осіб право власності на будинок, а зокрема рішення Рівненського міського суду від 23.03.2009 року по справі № 2-3785/2009 та витяги з Державного реєстру про державну реєстрацію прав на нерухоме майно у яких містяться посилання на спірні рішення про державну реєстрацію прав. Крім того, із вказаного клопотання третіх осіб, також вбачається інформація про відсутність у третіх осіб будь-яких документів, що посвідчували б їх речове право на земельну ділянку, адже вони лише звертаються за їх отриманням. Відтак, на переконання суду, вказані порушення описані позивачем у його позовній заяві, могли бути виявлені Виконавчим комітетом Рівненської міської ради відразу по отриманню вищезгаданого клопотання третіх осіб, тобто 06.11.2013 року.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, Рівненська міська рада, Виконавчий комітет якої є позивачем у даній справі, будучи стороною у іншій адміністративній справі №569/11644/15-а, достовірно знала про прийняття оскаржуваних рішень державного реєстратора, адже третіми особами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подавалися відповідні витяги до матеріалів судової справи, з метою підтвердження власних майнових прав, про що безпосередньо вказав Рівненський міський суд у тексті своєї постанови від 20.01.2016 р. по справі №569/11644/15-а, коли описував встановлені ним обставини справи.
За таких обставин, суд приходить до того, що першочергові висновки суду про можливість поновлення строку позовної давності, здійснені судом під час відкриття провадження у справі є передчасними, оскільки посилання позивача здійснені в його клопотанні про поновлення строку позовної давності щодо часу отримання інформації про прийняття спірних рішень не знайшли свого підтвердження у інших матеріалах справи.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно положень глави 19 ЦК України, жодного спеціального строку позовної давності для спорів про визнання правочинів (державних актів, рішень про реєстрацію) недійсними чи їх скасування не передбачено.
Частиною 4 ст. 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. При цьому, п. 3 вказаної статті ЦК України зауважує, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Разом із тим, Кодексом адміністративного судочинства України, який є спеціальним законом по відношенню до Цивільного кодексу України, визначено інший строк позовної давності та порядок його застосування.
Так, згідно абз. 2 ч. 2 ст. 99 КАС України (у редакції яка діяла станом на 22.11.2017 р.) для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 100 КАС України (у редакції яка діяла станом на 22.11.2017 р.) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Поряд з тим, станом на день оголошення даної ухвали, чинний КАС України зазнав певних змін, в тому числі й тих, які регламентують порядок визначення строків позовної давності та їх застосування.
Так, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 чинного КАС України для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 123 чинного КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 чинного КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: …8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
А тому, зважаючи на викладені вище доводи, керуючись ст. 122, 123, 240, 248 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Залишити без розгляду позовну заяву Виконавчого комітету Рівненської міської ради подану 22.11.2017 р. у даній судовій справі, у зв’язку із пропуском позивачем строку позовної давності та відсутністю підстав для його поновлення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п»ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Рівненського
міського суду ОСОБА_7
