ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2018 року Справа № 915/1402/16
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П. при секретарі судового засідання Степановій І.С.
за участю прокурора Григорян Е.Р. посв. № 035059 від 13.08.2015,
представник Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області в судове засідання не зявився,
представник товариства з обмеженою відповідальністю "Арена 23" в судове засідання не зявився,
представник товариства з обмеженою відповідальністю "Триа Плюс" ОСОБА_1, діючий на підставі довіреності від 26.05.2017 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 (54001, м.Миколаїв, вул.Нікольська, 73) в інтересах держави
до 1-го відповідача: Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, 57456, Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, вул. Одеська, буд. 4
до 2-го відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Арена 23, 57400, Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Миру 12
до 3-го відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ТРИА ПЛЮС, 65009, м.Одеса, вул. Черняховського, б. 4
про: визнання недійсними і скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно, усунення перешкод у користуванні земельної ділянкою та відновлення її стану, який існував до порушення прав.
10.11.2017 року справу було прийнято до провадження судді господарського суду Миколаївської області Алексєєва А.П. після перегляду у Вищому господарському суді України (т. 2 а.с. 200).
17.11.2017 року прокурор надав пояснення по суті вказівок Вищого господарського суду України (т. 2 а.с. 202).
20.11.2017 року ТОВ «Арена 23» надало заяву про застосування строків позовної давності (т. 2 а.с. 208).
20.11.2017 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 05.12.2017 року (т. 2 а.с. 211).
29.11.2017 року прокурором надано клопотання про вихід суду за межі позовних вимог (т. 3 а.с. 1).
30.11.2017 року прокурором надані пояснення по суті заяви ТОВ «Арена 23» щодо застосування строку позовної давності.
05.12.2017 року прокурор надав заяву з доказами щодо розташування спірної земельної ділянки (т. 3 а.с. 57).
05.12.2017 року судом розпочатий розгляд справи по суті.
12.12.2017 року відповідачами ТОВ «Арена 23» та ТОВ «ТРИА ПЛЮС» надано заперечення на клопотання прокурора про вихід суду за межі позовних вимог.
12.12.2017 року судом було оголошено перерву у судовому засідання до 09.01.2018 року.
09.01.2017 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідач 1 в судове засідання свого представника не направив, причини неявки не повідомив, відзив по суті позовної заяви до суду не надав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (т.2 а.с. 214, т.3 а.с. 68).
Відповідач 2 в судове засідання свого представника не направив, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка представника відповідача ОСОБА_1 (т.3 а.с. 78).
Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою в інтересах держави, в якій просить суд:
- визнати недійсним та скасувати видане виконавчим комітетом Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області 10.12.2011 року свідоцтво серії САЕ№205356 про право власності товариства з обмеженою відповідальністю Арена 23 на пляжний торгівельно розважальний комплекс, який складається з основного літ. А загальною площею 16,7 кв.м., службових будівель літ. Б, В, Г, Д, Ж, З та споруд, і розташований за адресою: проспект Курортний, 7/4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївської області;
- визнати недійсним та скасувати видане реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції Миколаївської області товариству з обмеженою відповідальністю Триа Плюс 30.05.2014 року свідоцтво про право власності на нерухоме майно №22380996 на пляжний торгівельнорозважальний комплекс загальною площею 428 кв.м. за адресою: проспект Курортний, 7/4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївської області;
- товариству з обмеженою відповідальністю Триа Плюс відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення обєктів по проспекту Курортному, 7/4 у с. Коблеве, Березанський район, Миколаївської області: літ. А комплекс розважальний, загальною площею 789,3 кв.м. та літ. Б торгівельний кіоск, загальною площею 13,1 кв.м., сцена з танцювальним майданчиком, замощеними деревяними дошками, загальною площею 78,3 кв.м., тимчасова споруда деревяної альтанки, загальною площею 27,0 кв.м.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що за результатами перевірки у травні 2013 року були виявлені порушення вимог низки законодавчих актів України, зокрема Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства Юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року при набутті та оформленні за ТОВ "Арена 23" та ТОВ "Триа Плюс" права власності на нерухоме майно, яке розташоване на узбережжі ОСОБА_2, на земельній ділянці в межах Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, а за конкретною адресою: с.Коблеве, Березанського району Миколаївської області, проспект Курортний, 7/4. З метою відновлення законності і враховуючи те, що земля є основним національним богатством, що перебуває під особливою охороною держави згідно ст. 14 Конституції України, прокурор звернувся із даним позовом в інтересах держави до суду.
Прокурор зазначив, що:
- на момент прийняття рішення № 81 від 10.11.2011 року Про визнання права власності на обєкти нерухомого майна виконком Коблівської сільської ради не мав необхідної документації для прийняття такого рішення та зареєстрував обєкти нерухомого майна, які не значаться ані в технічному паспорті, ані в будьякій іншій документації. Пунктом 1 рішення Коблівської сільської ради № 23 від 24.05.2013 року Про розгляд подання прокурора Березанського району Миколаївської області на рішення № 81 від 10.11.2011 року Про визнання права власності на обєкти нерухомого майна, у тому числі за ТОВ Арена 23 відповідне рішення було скасоване. Висновку про законність пункту 1 рішення Коблівської сільської ради № 23 від 24.05.2013 дійшли суди першої, апеляційної та касаційної інстанції у справі №915/1470/13;
- забудова земельної ділянки була здійснена ТОВ «Арена 23» та ТОВ «Триа Плюс» в порушення вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, ст.ст. 58, 60, 62 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 88, 90 Водного кодексу України за наявності встановленої законом прямої заборони будівництва будь-яких обєктів в межах узбережжя ОСОБА_2 моря (прибережної захисної смуги) та формально за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт та введення обєктів в експлуатацію;
- рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради № 81 від 10.11.2011 року, всупереч ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, прийнято на підставі документів ТОВ Арена 23, які не відповідають п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002.
ТОВ Арена 23 та ТОВ Триа Плюс у наданих до суду запереченнях просять суд відмовити прокурору у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у запереченнях наданих до суду 09.03.2017 (т.2 а.с. 6), заяві про застосування позовної давності (т.3 а.с. 208).
Зокрема, відповідачі зазначили, що:
- позов заявлено в інтересах особи, тобто держави, права якої не порушено;
- у позивача відсутні підстави для звернення до суду;
- позивачем не визначено конкретний предмет позову в частині позовних вимог щодо відновлення стану земельної ділянки;
- позивачем пропущено строки позовної давності для звернення до суду з вимогою про оскарження свідоцтв про право власності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Рішенням виконавчого комітету Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 10.11.2011 року № 81 Про визнання права власності на обєкти нерухомого майна (т.1 а.с. 31), визнано за ТОВ Арена 23 право власності на обєкти нерухомого майна, які розташовані на території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, зокрема на пляжний торгівельнорозважальний комплекс (сцена, закусочна з літнім майданчиком, торгівельний павільйон, рятувальний пост, пляжна алея, підпірна стінка, замощення, туалет, тіньові навіси 4шт., кабінки для переодягання 4 шт., пункт прокату пляжного інвентарю), який розташований за адресою: зона відпочинку Коблево, с.Коблеве біля торгівельного комплексу Преображенський (п.1 рішення).
Рішенням виконавчого комітету Коблівської сільської ради №4 від 15.11.2011 року вирішено привласнити юридичну адресу обєктам нерухомого майна, які розташовані в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області зокрема обєктам нерухомого майна ТОВ Арена 23, які розташовані в зоні відпочинку Коблево, с. Коблеве, пр. Курортний, 7/4 (т.1 а.с. 32).
На підставі рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 10.11.2011 року № 81 ТОВ Арена 23 видане свідоцтво про право власності від 10.12.2011 року серії САЕ№205356 на пляжний торгівельнорозважальний комплекс по пр. Курортному, 7/4 в с.Коблеве Березанського району, який складається з основного літ. А загальною площею 16,7 кв.м., службових будівель літ. Б, В, Г, Д, Ж, З та споруд ( т.1 а.с. 33).
Прокурором на адресу Коблівської сільської ради було внесене подання № (15-11) 987 вих.-13 від 24.05.2013 року про усунення порушень законодавства при оформленні права власності, що вбачається з рішення Коблівської сільської ради № 23 від 24.05.2013 року (т. 1 а.с. 34).
Пунктом 1 рішення Коблівської сільської ради № 23 від 24.05.2013 року Про розгляд подання прокурора Березанського району Миколаївської області та Миколаївської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері подання прокурора було задоволене і скасоване рішення № 81 від 10.11.2011 року щодо визнання права власності на обєкти нерухомого майна за ТОВ Арена 23.
Висновку про законність п. 1 рішення Коблівської сільської ради № 23 від 24.05.2013 року дійшов суд у справі № 915/1470/13 (т. 1 а.с. 96).
Так рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.10.2013 року у справі №915/1470/13 за позовом ТОВ "Арена 23" до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2014 року, встановлено, що Коблівська сільська рада, скасовуючи рішення виконкому № 81, діяла на підставі та в межах повноважень у спосіб та відповідно до Закону, зокрема, п.15 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні. На момент прийняття рішення №81 від 10.11.2011 року Про визнання права власності на обєкти нерухомого майна виконком Коблівської сільської ради не мав необхідної документації для прийняття рішення та зареєстрував обєкти нерухомого майна, які не значаться ані в технічному паспорті, ані в будь-якій іншій документації.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на дату видачі спірного свідоцтва серії САЕ № 205356) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Згідно до ч. 4, 5 ст. 26 вказаного Закону право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки
відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Згідно до ч. 1 ст. 39 вказаного Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Пунктом 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства Юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року визначено, що оформлення права власності на нерухоме майно здійснюється органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам з видачею свідоцтва на новозбудовані, реконструйовані обєкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом обєкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Статтями 125, 126 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
З огляду на приписи вищевказаних законодавчих актів ТОВ «Арена 23» для оформлення права власності на створене нерухоме майно мало подати до Коблівської сільської ради документ, що посвідчує право на земельну ділянку (договір оренди земельної ділянки, державний акт на право власності на земельну ділянку або інший правочин стосовно земельної ділянки, зареєстрований державними органами у встановленому порядку), а також зареєстровану інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.
В ході судового розгляду справи відповідачами Коблівською сільською радою та ТОВ «Арена 23» не було спростовано доводів прокурора щодо відсутності у ТОВ «Арена 23» документа, який посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, зареєстрованого у встановленому порядку та документу, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом обєкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що право власності на нерухоме майно було оформлене Коблівською сільською радою за ТОВ Арена 23 із наступною видачею свідоцтва серії САЕ № 205356 та державною реєстрацією цього права без законних підстав.
Також суд бере до уваги і той факт, що відпала підстава видачі свідоцтва про право власності через скасування рішення №81 самою Коблівською сільською радою, а саме рішенням № 23 від 24.05.2013 року.
Після скасування Коблівською сільською радою рішення № 81 керівництво ТОВ «Арена 23», передбачаючи можливе скасування свідоцтва серії САЕ№205356 та скасування державної реєстрації права власності, вдалося до дій щодо внесення спірного майна до статутного капіталу іншого господарського товариства із послідуючою видачею свідоцтва про право власності на майно за новоутвореним товариством з обмеженою відповідальністю, а саме ТОВ «Триа Плюс».
Так, рішенням загальних зборів учасників ТОВ Арена 23, яке відображене у протоколі від 16.08.2013 року № 18, вирішено погодити пропозицію заснування товариства з обмеженою відповідальністю Триа Плюс (т.1 а.с. 241).
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ Триа Плюс, яке відображене у протоколі № 1 від 16.08.2013 року вирішено заснувати Товариство з обмеженою відповідальністю Триа Плюс (т.1 а.с. 242). Згідно акту прийомупередачі від 16.08.2013 року до статутного капіталу ТОВ Триа Плюс передано комплекс, пляжний торгівельно-розважальний, який знаходиться за адресою: пр. Курортний, 7/4, в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області. Майно складається з основного літ. А загальною площею 16,7 кв.м., службових будівель літ. Б, В, Г, Д, Ж, З та споруд, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно ТОВ Арена 23 (т.1 а.с. 240-242).
В свою чергу ТОВ Триа Плюс 13.05.2014 року зареєструвало декларацію про готовність обєкта до експлуатації (пляжний торгівельно-розважальний комплекс) за адресою: пр. Курортний, 7/4, в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області (т.1 а.с. 181). В декларації ТОВ «Триа Плюс» як документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, зазначило договір суперфіцію б/н від 31.03.2014 року.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.10.2015 року у справі 915/1045/13, встановлено, що вказаний договір суперфіцію з Коблівською сільською радою не укладався. Тобто, введення в експлуатацію пляжного торгівельно-розважального комплексу було здійснено за відсутності документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, що мало насідком незаконну видачу свідоцтва про право власності індексний номер 22380996, серії САК №379258 (т.1 а.с. 195), а також реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ Триа Плюс.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, яка діяла на дату реєстрації декларації та оформлення права власності, право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у
випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Ст. 125 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Згідно ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Таким чином, з урахуванням приписів вищенаведених законодавчих актів держава покладається на добросовісність замовників будівництва щодо належного оформлення документів необхідних для здійснення будівельних робіт, зокрема документу, який посвідчує право на земельну ділянку, проектної документації тощо.
ТОВ «Триа Плюс» в особі її директора діяло не добросовісно, зазначивши у декларації про готовність обєкта до експлуатації, як підставу використання земельної ділянки, договір суперфіцію б/н від 31.03.2014 року, який, як було зазначено вище, не укладався.
Таким чином, реєстрація декларації відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» мала б бути скасована інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю за умови виявлення інспекцією факту подання недостовірних даних.
30.05.2014 року реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції Миколаївської області було видано ТОВ Триа Плюс свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний № 22380996, серії САК №379258 на пляжний торгівельно-розважальний комплекс площею 428 кв.м. (комплекс літ. А., кіоск літ. Б) по пр. Курортному, 7/4, в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області.
Отже, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно із видачею свідоцтва про право власності було здійснено реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції Миколаївської області з урахуванням документу (декларації), який містив недостовірні дані, в звязку із чим ТОВ «Триа Плюс» набуло право власності на відповідне нерухоме майно всупереч вимогам законодавства.
ТОВ «Триа Плюс» в ході судового розгляду справи не було спростовано доводів прокурора щодо відсутності у товариства документу, який посвідчує право на відповідну земельну ділянку, на якій розташоване майно зазначене у спірному свідоцтві про право власності.
Суд дійшов висновку, що видане реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції Миколаївської області спірне свідоцтво від 30.05.2014 року за індексним № 22380996 серії САК №379258 про право власності ТОВ Триа Плюс на пляжний торгівельно-розважальний комплекс також є недійсним і підлягає скасуванню.
Згідно до ч. 8 ст. 88 Водного кодексу України уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.
Відповідно до ст. 90 Водного кодексу України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об'єктів, об'єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об'єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд. У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:
1) застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;
2) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;
3) влаштування вигрібів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного метра на добу;
4) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів.
У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.
Крім того, приписами ч. 3 ст. 62 ЗК України у межах зони прибережних захисних смуг теж забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.
З огляду на вищевказані положення Земельного та Водного кодексів України розміщення таких об'єктів нерухомого майна як пляжні торгівельно-розважальні комплекси, як це зазначено в оспорюваних свідоцтвах про право власності, заборонено в межах 2-х кілометрової прибережної захисної смуги від урізу води ОСОБА_2.
Реальне поновлення прав власника земельної ділянки потребує покладення в судовому порядку на ТОВ «Триа Плюс» (теперішнього власника спірного нерухомого майна згідно наданої прокурором актуальної інформації з відповідного державного реєстру (т.3 а.с. 5-7) обов'язку знести це нерухоме майно у зв'язку з наступним.
Так, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ №205356 від 10.12.2011 року ТОВ «Арена 23» побудовано пляжний торгівельно-розважальний комплекс по пр. Курортному, 7/4, в с. Коблеве Березанського району, який складається з основного літ. А загальною площею 16,7 кв. м., службових будівель літ. Б, В, Г, Д, Ж, 3 та споруд.
Як вбачається із доданого до позовної заяви протоколу огляду земельної ділянки від 24.11.2016 року, складеного старшим слідчим Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 за участю начальника Березанської філії ММБТІ ОСОБА_4 при проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні №42013160150000015 на земельній ділянці по пр. Курортному, 7/4 в с. Коблеве знаходяться будівлі, вказані як літ. А комплекс розважальний загальною площею 789,3 кв.м. та літ. Б торгівельний кіоск загальною площею 13,1 кв.м., сцена з танцювальним майданчиком, замощеними деревяними дошками, загальною площею 78,3 кв.м., тимчасова споруда деревяної альтанки загальною площею 27,0 кв.м. (т.1 а.с.46).
Згідно листа відділу у Березанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 28.11.2017 року №684/105-17 адресованого Березанському відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 територія, яка знаходиться по пр. Курортному, 7/4, входить до меж с. Коблеве Коблівської сільської ради та належить до земель комунальної власності (т.3 а.с. 57-58).
Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України у редакції, яка діє на дату розгляду справи, власник земельної ділянки (територіальна громада с. Коблеве в особі Коблівської сільської ради) може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Таким чином, враховуючи, що ТОВ "Арена23" та ТОВ "Триа Плюс" використовували земельну ділянку під розміщення нерухомого майна без правовстановлюючих документів на неї та з порушенням встановлених обмежень у використанні земель прибережної захисної смуги ОСОБА_2, у власника - територіальної громади с. Коблеве, в особі Коблівської сільської ради, наявні всі права вимагати усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення її стану, який існував до порушення її прав.
Що стосується доводів відповідачів, що прокурор звернувся до суду із позовом на захист інтересів держави, права якої не порушені та як наслідок відсутності підстав для його пред'явлення, суд зазначає наступне.
Позовну заяву прокурора пред'явлено прокурором у відповідності з вимогами ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 2, 29 ГПК України в інтересах держави з метою захисту інтересів територіальної громади, поза волею та усупереч інтересів якої Коблівською сільською радою визнано право власності на незаконно збудований об'єкт нерухомості на земельній ділянці комунальної власності.
Так, відповідно до ст.ст. 13, 14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють, у тому числі, органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
За змістом ст.ст. 80, 83 ЗК України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Спірні об'єкти нерухомості побудовано на земельній ділянці розташованій у межах населеного пункту с. Коблеве. Отже, розпорядником цієї земельної ділянки виступає Коблівська сільська рада.
Ураховуючи, що порушення інтересів територіальної громади мають місце внаслідок прийняття незаконного рішення органу місцевого самоврядування, який у справі виступає відповідачем, то прокурор звернувся із зазначеним позовом як самостійний позивач в інтересах держави з метою захисту інтересів частини українського народу - територіальної громади с. Коблеве, яка є власником земельної ділянки, на якій розташоване спірне майно.
Так, територіальною громадою, як первинним суб'єктом місцевого самоврядування та суб'єктом комунальної власності, є жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр (ст. 1, 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції та повноваження, визначені Конституцією України та іншими законами.
З огляду на положення ч. 1 ст. 83, ч. 1 ст. 84, ст. 122 ЗК України, ст. ст. 1,2,6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями комунальної власності.
Прийняття рішення про визнання права власності на нерухоме майно, яке стало підставою для видачі оскаржуваних свідоцтв про право власності позбавляє територіальну громаду с. Коблеве правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.ст. 14, 19 Конституції України).
Отже, правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а набуття ТОВ «Арена 23» та ТОВ «Триа Плюс» прав власності на спірний об'єкт нерухомості, такому суспільному інтересу не відповідає.
За таких обставин «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокурора до суду з вимогою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення збудованого на ній об'єкту нерухомості є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - стан та збереження прибережних захисних смуг, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу.
Крім того, Коблівська сільська рада виступає відповідачем у справі, оскільки діяла всупереч інтересів територіальної громади, якій належить спірна земельна ділянка.
Вказане стало підставою для здійснення прокурором представництва інтересів територіальної громади, усупереч інтересам якої діяв орган місцевого самоврядування - Коблівська сільська рада.
Таким чином, суд визнає, що прокурор є належним позивачем по даній справі і у даному випадку він має правові підстави для звернення з даним позовом на захист інтересів держави.
Що стосується доводів відповідачів, що прокурор звернувся із позовом з пропущенням строків позовної давності, то суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давніть - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову-до одного із/кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Згідно ч. 5 ст. 267 УК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву про визнання недійсним свідоцтв про право власності на нерухомість, усунення перешкод у користування землею шляхом знесення об'єктів пред'явлено прокурором 15.12.2016 року.
Водночас, свідоцтво про право власності ТОВ «Арена23» від 10.12.2011 року видано на підставі рішення Коблівської сільської ради №81 від 10.11.2011 року.
На зазначене рішення прокуратурою Березанського району 24.05.2013 року внесено подання за №(15-11)987вих-13. Це подання розглянуто та задоволено шляхом прийняття Коблівською сільською радою рішення №23 від 24.05.2013 року.
Проте, у серпні 2013 року ТОВ «Арена 23» оскаржило рішення Коблівської сільської ради №23 від 24.05.2013 року у судовому порядку. Так, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.08.2013 року порушено провадження у справі №915/1470/13 за позовом ТОВ «Арена 23» до Коблівської сільської ради про скасування рішення ради №23 від 24.05.2013 року. Остаточне рішення у цій справі прийнято господарським судом Миколаївської області 17.10.2013 року, яке набрало законної сили 23.01.2014 року. Вищим господарським судом України підтверджено позицію судів першої та апеляційної інстанції лише 14.05.2014 року.
Ураховуючи викладене, до моменту прийняття Одеським апеляційним господарським судом 23.01.2014 року остаточного судового рішення у справі №915/1470/13 (яке набрало законної сили) у територіальної громади, як власника земельної ділянки, та у прокурора були відсутні обгрунтовані та достатні підстави для оскарження виданого на підставі скасованого рішення Коблівської сільської ради №81 від 10.11.2011 року свідоцтва про право власності ТОВ «Арена 23» від 10.12.2011 року. Так само, відсутні були підстави для оскарження свідоцтва про право власності ТОВ «Триа Плюс» від 30.05.2014 року.
З вищевикладеного вбачається, що прокурором вживалися заходи для відновлення законності та захисту прав територіальної громади шляхом принесення подання на адресу Коблівської сільської ради, що свідчить про формальне порушення приписів ст. 257 ЦК України, так як прокурором разом із внесенням подання не було подано до суду позову щодо визнання недійсним та скасування спірного свідоцтва про право власності ТОВ "Арена 23" та відновлення стану земельної ділянки.
Тому, суд дійшов висновку про необхідність поновлення прокурору строку на пред'явлення позову щодо визнання недійсним та скасування спірного свідоцтва про право власності ТОВ "Арена 23", як такий, що було пропущено з поважних причин.
Що стосується іншої вимоги прокурора про скасування свідоцтва про право власності ТОВ "Триа плюс", то питання про його законність прокурор вправі поставити перед судом протягом загального строку позовної давності, тобто 3 років, від дня його видачі, тобто до 30.05.2017 року. Прокурор же звернувся із позовом 15.12.2016 року, тобто у межах загального строку позовної давності. Вимога прокурора до ТОВ "Триа Плюс" про відновлення стану земельної ділянки є по суті похідною від вимоги щодо визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, а отже по ній строку позовної давності не пропущено.
Що стосується доводів відповідачів, що позивачем не визначено конкретного предмету позову в частині позовних вимог щодо відновлення стану земельної ділянки, то суд має зазначити, що за відсутності конкретної характеристики земельної ділянки, стан якої підлягає відновленню, а саме площі, кадастрового номеру в матеріалах справи наявний опис нерухомого майна, яке підлягає знесенню та його адреса.
Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат, суд виходить з того, що судовий збір слід стягнути з ТОВ Арена 23 у сумі 2067,00 грн. та ТОВ ТРИА ПЛЮС у сумі 2067,00 грн. на користь Прокуратури Миколаївської області.
Керуючись ст. 232, 233, 236, 237 ГПК України
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним та скасувати видане виконавчим комітетом Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області 10.12.2011 року свідоцтво серії САЕ № 205356 про право власності товариства з обмеженою відповідальністю Арена 23 (57400, Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Миру, 12, код ЄДРПОУ 36743324) на пляжний торгівельнорозважальний комплекс, який складається з основного літ. А загальною площею 16,7 кв.м., службових будівель літ. Б, В, Г, Д, Ж, З та споруд і розташований за адресою: проспект Курортний, 7/4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївської області.
3. Визнати недійсним та скасувати видане реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції Миколаївської області 30.05.2014 року свідоцтво №22380996 про право власності товариства з обмеженою відповідальністю Триа Плюс (65009, м.Одеса, вул. Черняховського,4, код ЄДРПОУ 38848881) на нерухоме майно пляжний торгівельнорозважальний комплекс загальною площею 428 кв.м. за адресою: проспект Курортний, 7/4, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївської області.
4. Товариству з обмеженою відповідальністю Триа Плюс (65009, м. Одеса, вул.Черняховського, б. 4 (відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 38848881) відновити стан земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення обєктів по проспекту Курортному, 7/4 у с. Коблеве, Березанський район, Миколаївської області: літ. А комплекс розважальний, загальною площею 789,3 кв.м. та літ. Б торгівельний кіоск, загальною площею 13,1 кв.м., сцена з танцювальним майданчиком, замощеними деревяними дошками, загальною площею 78,3 кв.м., тимчасова споруда деревяної альтанки, загальною площею 27,0 кв.м.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Арена 23 (57400, Миколаївська область, смт. Березанка ,вул.. Миру, 12, код ЄДРПОУ 36743324) на користь прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28, р/р 35215058000340 в ДКСУ м. Києва, ідентифікаційний код 02910048, МФО 820172) судовий збір у сумі 2067,00 грн.
6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Триа Плюс (65009, м.Одеса, вул. Черняховського, б. 4 (відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 38848881 ) на користь прокуратури Миколаївської області (54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28, р/р 35215058000340 в ДКСУ м. Києва, ідентифікаційний код 02910048, МФО 820172) судовий збір у сумі 2067,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене у порядку, визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України.
Повний текст рішення буде складений та підписаний 19.01.2018 року.
Суддя А.П. Алексєєв
