ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_____________________________________________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Бруховський Є.Б.
Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.
УХВАЛА
іменем України
"28" листопада 2017 р. Справа № 293/342/17
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Іваненко Т.В.
суддів: Кузьменко Л.В.
Франовської К.С.,
за участю секретаря судового засідання Гумінської Л.М.,
представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від "30" серпня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу ,
ВСТАНОВИВ:
В березні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про направлення на доопрацювання документів, як інваліду 2 групи з 07.04.2014 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузія) та захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 27.01.2017 року № 7.
Зобов`язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду 2 групи внаслідок поранення (контузія) та захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, на дату встановлення інвалідності, а саме 07.04.2014 року, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загиблі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 p. N 975, та зобов`язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання прийнятої на мою користь постанови суду протягом п`ятнадцяти діб з дня набрання постановою законної сили.
В обґрунтування вимог позивач вказував, що як інвалід 2-ї групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні де велися бойові дії, має право на отримання одноразової грошової допомоги. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 року по справі № 806/4939/16 визнано протиправними дії Міністерства оборони України про відмову щодо призначення йому такої одноразової грошової допомоги та зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи. Відповідач не виконав вимог закону та суду чим порушив його права.
Постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 30.08.2017 позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Міністерства оборони України про направлення ОСОБА_1 на доопрацювання документів, як інваліду 2 групи з 07.04.2014 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузія) та захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 27.01.2017 року № 7.
Зобов`язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду 2 групи внаслідок поранення (контузія) та захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, на дату встановлення інвалідності, а саме: 07.04.2014 року, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загиблі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 p. N 975.
Зобов`язано Міністерство оборони України подати звіт про виконання постанови суду.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача вважає судове рішення законним та просить відхилити апеляційну скаргу відповідача.
Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу, та в період з 02.06.1988 року по 15.02.1989 року був учасником бойових дій в Республіці Афганістан.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 року у справі № 806/4939/16 визнано протиправними дії Міністерства оборони України про відмову щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги та зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні де велися бойові дії.
На виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 року, 22.11.2016 року, позивач подав до Черняхівського РВК заяву про виплату йому одноразової грошової допомоги в зв`язку з встановленням йому 2 (другої) групи інвалідності внаслідок поранення, контузії і захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, яка є однаковою заяві поданій ним вперше 02.04.2015 року. До заяви відповідно до пункту 11 Порядку № 975, він додав: копію постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 року, виконавчого листа №642 2016 по справі №806/4939/15 виданого 15.11.2016 року Житомирським окружним адміністративним судом, копію військового квитка; копії довідок МСЕК від 23.04.1996 року № 162220 та від 22.04.2014 року № 830314;копію витягу з протоколу ЦВЛК від 26.03.2014 року № 860; копію висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 25.03.2014 року № 558/Ж; довідки Житомирської обласної МСЕК № 2 від 08.07.2016 року № 1, копію довідки Черняхівського РВК від 04.04.2014 №59, страхової акціонерної компанії «НАСК «ОРАНТА» від 06.07.2016 року № 0690-06-35/488, копію паспорта; копію ідентифікаційного номера; копію картки реквізитів.
Проте, рішенням комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформленого протоколом № 7від 27.01.2017 року позивачу повернуто документи на доопрацювання з посиланням на те, що ним не подано документ, що свідчить про обставини поранення.
Не погоджуючись з відмовою відповідача щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, позивач звернувся з позовом до суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог. Суд виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку № 975, оскільки інвалідність настала внаслідок поранення, отриманого ним під час виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. При цьому вказав, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобов`язання Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як інваліду 2 групи, одноразової грошової допомоги відповідно до вказаного Порядку, з урахуванням виплачених сум.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Нормативними актами, якими врегульовано право на отримання одноразової грошової допомоги на момент встановлення позивачу 3 групи інвалідності, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
Згідно з п.2 ч.1 ст.3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
У відповідності до ч.1 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
За правилами частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі зокрема:
б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Судом встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 року, яка є чинною, визнано протиправними дії Міністерства оборони України про відмову щодо призначення йому одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні де велися бойові дії, оформлені в листі Департаменту фінансів МО України від 31.08.2015 року, та зобов`язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення і виплати мені одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні де велися бойові дії, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою KM України від25.12.2013 року №975.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 року, набрала законної сили 21.09.2016 року.
Зокрема, даним рішенням встановлено, що 22.04.2014 року Житомирською обласною медико-соціальною комісією №2 з 07.04.2014 року ОСОБА_1 була встановлена друга група інвалідності, яка настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та те, що останній отримав право на призначення відповідної одноразової грошової допомоги з 07.04.2014 року.
Також встановлено, що заява про виплату одноразової грошової допомоги разом із відповідними документами подавалася позивачем при первісному зверненні до відповідача, а саме: 02.04.2015 року. (а.с.75).
У відповідності до положень ст. 72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відтак, відповідно до постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 року, яка є чинною, позивач отримав право на призначення відповідної одноразової грошової допомоги з 07.04.2014 року, що підтверджується зокрема висновком Житомирської обласної медико-соціальної комісії №2 від 22.04.2014 року (а.с. 71).
При цьому слід зазначити, що відповідно до наявних у справі висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №558/ж від 25.03.2014 року (а.с. 69, 70) та витягу з протоколу засідання Центральної ВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців встановлена наявність у позивача множинних осколкових поранень голови, спини, лівої ноги, контузія голови, що потягнуло до розвитку хвороб, які пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, тобто підтверджено причинний зв`язок між отриманням поранень (контузії) та встановленням інвалідності.
Судом встановлено, що позивач звернувся до третьої особи у межах визначеного трирічного терміну із відповідною заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому саме 3 групи інвалідності.
Крім того, відповідно до п.12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови (п.13 Порядку №975).
Отже, розпорядник бюджетних коштів, тобто відповідач, мав прийняти одне з двох рішень - про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Прийняття рішень про повернення на доопрацювання документів не передбачено Порядком №975.
Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив про відсутність підстав та повноважень у відповідача для прийняття рішення про повернення на доопрацювання документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу, а тому рішення відповідача про повернення документів, оформлене протоколом №7 від 27.01.2017 року є безпідставним і підлягає скасуванню як незаконне.
Відповідач за таких обставин нівелює право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки уникає виконання покладених на нього законодавчими актами обов`язків, щодо належного соціального-правового забезпечення осіб, які отримали інвалідність у зв`язку із проходженням військової служби.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та зазначає, що розгляд справи правомірно проведено судом одноособово, що відповідає приписам ст.18, 23, 24 КАС України.
Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від "30" серпня 2017 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.В. Іваненко
судді: Л.В. Кузьменко
К.С. Франовська
Повний текст cудового рішення виготовлено "01" грудня 2017 р.
