ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2017 року , 18:05 годині,
Справа № 808/965/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,
за участю секретаря Передерій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя
справу за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - державне підприємство «Документ»,
про скасування рішення суб'єкта владних повноважень,
ВСТАНОВИВ:
позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що він звернувся до ДП «Документ» за наданням послуги з питань оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, для чого подав до зазначеної установи свій паспорт громадянина України, серії НОМЕР_1, виданий 25.04.2007 Дергачівським РВ ГУМВС України в Харківській області. 13.04.2017, при зверненні за отриманням закордонного паспорта, його повідомлено про неможливість надання відповідної послуги та вилучення паспорту громадянина України. Взамін вилученого паспорту видано довідку №01 від 13.04.2017 про вилучення/тимчасове затримання його паспорта громадянина України.
Підставою для вилучення працівники ДП «Документ» зазначили й оголосили рішення, викладене у Висновку про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянства України ОСОБА_1, затверджене 11.10.2016 виконуючим обов'язки начальника ГУ ДМСУ в Харківській області, про скасування рішення ГУМВС України в Харківській області від 18.04.2017 про набуття ним громадянства України за територіальним походженням, відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадянство України»; визнання недійсною довідки №57725 про реєстрацію особи громадянином України, видану 18.04.2007 УГІРФО ГУМВС України в Харківській області на його ім'я, та визнання такою, що підлягає вилученню; вжиття відповідних заходів щодо виявлення та вилучення довідки №57725 про реєстрацію особи громадянином України, виданої 18.04.2007 УГІРФО ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_1; визнання паспорта громадянина України, серії НОМЕР_1, на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., відповідно до п. 10.4 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого на-казом МВС України від 13.04.2012 №320, таким, що оформлений з порушенням вимог чин-ного законодавства, визнання таким, що підлягає вилученню й знищенню у встановленому порядку; внесення відомостей про недійсність його паспорта громадянина України до БД «Недійсні документи» СІАС УМП.
Підставою для прийняття такого рішення вказано те, що скасовано судове рішення, яким встановлено факт його постійного проживання на території України з травня 1989 року по травень 1990 року, тому, на думку відповідача, він набув громадянство України внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей. Зазначене твердженням відповідача не відповідає дійсності, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, в адміністративній справі, в розгляді якої брали участь і він, і ГУ ДМС в Харківській області.
Харківський окружний адміністративний суд при розгляді адміністративної справи №820/12490/14 дійшов висновку, який висвітлено в постанові суду від 04.08.2014, що набрала законної сили, згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.03.2015, що ОСОБА_1 26.02.2007 подав до ВГІРФО Дергачівського РВ УМВС України в Харківській області разом із заявою про оформлення набуття громадянства України необхідні документи, серед яких і рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.02.2007 про встановлення факту його проживання на території України з травня 1989 року по травень 1990 року. Зазначеним судовим рішенням не було встановлено фактів подання ним свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, чи приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого він не міг набути громадянство України.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати повністю рішення, що викладене у Висновку про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянства України ОСОБА_1,що затверджене 11.10.2016 виконуючим обов'язки начальника ГУ ДМС України в Харківській області про: - скасування рішення ГУМВС України в Харківській області від 18.04.2017 про набуття ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця Республіки Грузія громадянства України за територіальним походженням відповідно статті 21 Закону України від 18.01.2001 «Про громадянство України»; - довідку №57725 про реєстрацію особи громадянином України, видану 18.04.2007 УГІРФО ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_1 вважати недійсною та такою, що підлягає вилученню; - вжиття відповідних заходів щодо виявлення та вилучення довідки №57725 про реєстрацію особи громадянином України, виданої 18.04.2007 УГІРФО ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_1; - паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, оформлений 25.04.2007 Дергачівським РВ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., відповідно до п. 10.4 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13.04.2012 №320 вважати таким, що оформлений з порушенням вимог чинного законодавства, підлягає вилученню та знищенню у встановленому порядку; - внесення відомостей про недійсність паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого 25.04.2007 Дергачівським РВ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до БД «Недійсні документи» СІАС УМП.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримує та просить його задовольнити, виходячи із викладених в ньому підстав.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнають з підстав, викладених в письмових запереченнях, зазначивши, що реалізація права на набуття громадянства України за територіальним походженням залежить лише від волевиявлення особи. Вказане означає, що особа повинна довести факт свого постійного проживання на території України до 24.08.1991. Отже, підставою набуття громадянства України є правоутворюючий факт, який у позивача відсутній. Більш того, звертаючись із заявою про набуття громадянства України, позивач приховав той факт, що насправді він не проживав постійно на території України до 24.08.1991. Виходячи із вищевикладеного, 11.10.2016 ГУ ДМСУ в Харківській області прийнято рішення про скасування рішення ГУМВС України в Харківській області від 18.04.2007 про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ст. 8 Закону України «Про громадянство України». Представники відповідача просять відмовити в позові.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ДП «Документ» в судове засідання не з'явився. 26.05.2017 надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що в ході надання ОСОБА_1 послуги з оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон УДМС України в Запорізькій області було повідомлено Відділ обслуговування громадян м. Запоріжжя Департаменту з надання послуг ДП «Документ», що у зв'язку із скасуванням 11.10.2016 ГУ ДМСУ в Харківській області рішення від 18.04.2007 про набуття громадянства України громадянином ОСОБА_1 за територіальним походженням відповідно до ст. 8 Закону України «Про громадянство України», згідно вимог пп. 1 п. 82 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №152 від 07.05.2014 (в редакції постанови КМУ №1001 від 16.11.2016), в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянину ОСОБА_1 відмовлено. Паспорт громадянина України, оформлений 25.04.2007 Дергачівським РВ ГУМВС України в Харківській області на його ім'я, підлягає вилученню. У зв'язку із цим ДП «Документ» як уповноваженим суб'єктом було вилучено вказаний паспорт і видано відповідну довідку.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що з метою отримання сервісних послуг з питань оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон з БЕН ОСОБА_1 звернувся до Відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя Департаменту з надання послуг ДП «Документ» (далі - Відділ), з яким 29.03.2017 позивачем укладено договір №23-29032017/31.
13.04.2017 ОСОБА_1 звернувся до Відділу за отриманням паспорту гро-мадянина України для виїзду за кордон, проте в оформленні такого паспорту йому було відмовлено, а паспорт громадянина України, серії НОМЕР_1, вилучено інспектором з основної діяльності Відділу Поповою Л.П., про що ОСОБА_1 видано довідку про вилучення/тимчасове затримання паспорта громадянина України №01 від 13.04.2017.
Судом також досліджено Висновок про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянства України ОСОБА_1 від 11.10.2016, затверджений в.о. начальника ГУДМС України в Харківській області І.В. Адамовим, з якого встановлено, що головним спеціалістом відділу з питань громадянства Управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ГУДМС України в Харківській області Калиною М.О. за дорученням керівництва ГУ ДМС України в Харківській області, відповідно до ст. 21 Закону України «Про громадянство України», п. 25 розділу ІІ Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України №215 від 27.03.2001 (в редакції Указу Президента України №588/2006 від 27.06.2006) (далі - Порядок провадження), здійснена перевірка щодо законності набуття громадянства України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженця Республіки Грузія, за результатами якої встановлено, що останнього дійсно документовано 25.04.2007 Дергачівським РВ ГУМВС України в Харківській області паспортом громадянина України, НОМЕР_1, у зв'язку з набуттям громадянства України на підставі довідки про реєстрацію особи громадянином України №57725, виданої 18.04.2017 УГІРФО ГУМВС України в Харківській області. Встановлено, що громадянин ОСОБА_1 рішенням ГУМВС України в Харківській області від 18.04.2007 набув громадянство України за територіальним походженням, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», на підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.02.2007 про встановлення факту постійного проживання на території України.
26.02.2007 ОСОБА_1 звертався до Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням як особа, яка постійно проживала на території України до 24.08.1991. Заяву було прийнято, правильність її заповнення та всі необхідні документи, додані до заяви, перевірені старшим інспектором ВГІРФО Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області Дубровіной А.В. Достовірність викладених у заяві відомостей і дійсність поданих документів підтверджується підписом заявника.
Із заяви про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 за територіальним походженням вбачається, що підпис заявника й підпис власника паспорта не співпадають. З копії рішення Дергачівського районного суду Харківської області вбачається, що воно було прийнято 20.02.2007, а коли саме рішення набрало законної сили не зазначено. Тобто, заява про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 за територіальним походженням та необхідні документи були прийняті старшим інспектором Дубровіной А.В. передчасно і в порушення вимог чинного законодавства. Старшим інспектором Дубровіной А.В. не був вивчений документ, який слугував підставою для оформлення громадянства України ОСОБА_1, а саме: рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.02.2007.
Вищезазначені обставини свідчать про те, що заява про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 та документи взагалі не повинні були прийматись до розгляду. За таких обставин вважати, що процедура набуття громадянства України ОСОБА_1, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», відбулася в порушення вимог чинного законодавства України.
У випадку громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1, на момент його звернення у 2007 році до ВГІРФО Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області, відділу з питань набуття громадянства України, при прийомі документів працівниками відділу не були додержані вимоги чинного законодавства, які діяли на той час.
Окрім того, в Висновку про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянства України ОСОБА_1 від 11.10.2016, затвердженому в.о. начальника ГУДМС України в Харківській області І.В. Адамовим, зазначено, що "з копії рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.02.2007 по справі №2-0-25/07 вбачається, що громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженець Республіки Грузія, мешкав на території України - АДРЕСА_1 постійно з травня 1989 року по травень 1990 року.
Зі змісту зазначеного рішення суду вбачається, що під час розгляду справи судом був встановлений і підтверджений наданими доказами, насамперед актом депутата Коза-чолопанської селищної ради, факт проживання ОСОБА_1 на території України. Тобто, у даному випадку основним доказом факту постійного проживання ОСОБА_1, був акт депутата.
Встановлено, що 24.09.2010 до УГІРФО ГУМВС України в Харківській області надходила копія ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 14.07.2008 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, відповідно до якої рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.02.2007 про встановлення факту проживання ОСОБА_1 на території України з травня 1989 року по травень 1990 року скасовано за нововиявленими обставинами.
Виходячи із вищевикладеного та у зв'язку із тим, що рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.02.2007 про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 на території України скасовано, головний спеціаліст відділу з питань громадянства Управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ГУДМС України в Харківській області Калина М.О. вважала би:
1. Службову перевірку законності набуття громадянства України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженцем Республіки Грузія, в межах компетенції закінчити.
2. Скасувати рішення ГУМВС України в Харківській області від 18.04.2017 про набуття ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженцем Республіки Грузія, громадянства України за територіальним походженням відповідно статті 21 Закону України від 18.01.2001 «Про громадянство України»;
3. Довідку №57725 про реєстрацію особи громадянином України, видану 18.04.2007 УГІРФО ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_1 вважати недійсною та такою, що підлягає вилученню;
4. Після затвердження висновку та прийняття рішення про скасування рішення про набуття громадянства України:
4.1. Вжити відповідних заходів щодо виявлення та вилучення довідки №57725 про реєстрацію особи громадянином України, виданої 18.04.2007 УГІРФО ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.;
4.2. Паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, оформлений 25.04.2007 Дергачівським РВ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., відповідно до п. 10.4 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13.04.2012 №320 вважати таким, що оформлений з порушенням вимог чинного законодавства, підлягає вилученню та знищенню у встановленому порядку.
4.3. Внести відомості про недійсність паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого 25.04.2007 Дергачівським РВ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до БД «Недійсні документи» СІАС УМП.
4.4. Надіслати до відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України в Харківській області інформацію та контрольну картку для взяття на контроль;
4.5. Надіслати відповідну інформацію до (Г) УДМС України в областях та в м. Києві.
5. Про прийняте рішення проінформувати ДМС України.
6. Матеріали перевірки скерувати до справи."
Також судом встановлено, що 11.10.2016 головний спеціаліст відділу з питань громадянства Управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ГУДМС України в Харківській області Калиною М.О. підготовлено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відносно ОСОБА_1, на підставі якого ГУ ДМС України в Харківській області було прийнято рішення, яким рішення ГУМВС України в Харківській області від 18.04.2007 про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ст. 8 Закону України «Про громадянство України» громадянином ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., скасувати у зв'язку з тим, що громадянство України було набуто унаслідок приховування суттєвого факту, а саме: скасування рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20.02.2007 про встановлення факту проживання в Україні з травня 1989 року по травень 1990 року громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., у зв'язку з чим відпали підстави для набуття громадянства України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України» № 2235-III від 18.01.2001 (надалі - Закон № 2235-III).
За визначенням статті 1 цього Закону, громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках, а громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Згідно зі ст. 6 Закону України №2235-ІІІ, громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; ... 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону №2235-ІІІ, особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
Згідно зі ст. 17 Закону №2235-ІІІ, громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
За приписами статті 19 вказаного Закону, підставами для втрати громадянства України є:
1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття.
Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто.
Не вважаються добровільним набуттям іншого громадянства такі випадки:
а) одночасне набуття дитиною за народженням громадянства України та громадянства іншої держави чи держав;
б) набуття дитиною, яка є громадянином України, громадянства своїх усиновителів унаслідок усиновлення її іноземцями;
в) автоматичне набуття громадянином України іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцем;
г) автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про громадянство іноземної держави, якщо такий громадянин України не отримав документ, що підтверджує наявність у нього громадянства іншої держави;
2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів;
3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.
Положення пунктів 1, 3 частини першої цієї статті не застосовуються, якщо внаслідок цього громадянин України стане особою без громадянства.
Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.
Статтею 21 Закону №2235-ІІІ передбачено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Згідно зі ст. 24 Закону №2235-ІІІ, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження щодо:
1) встановлення належності до громадянства України відповідно до статті 3 цього Закону;
2) прийняття заяв разом із необхідними документами щодо прийняття до громадянства України, щодо виходу з громадянства України дітей у випадках, передбачених частинами десятою - дванадцятою статті 18 цього Закону, перевірки правильності оформлення документів, наявності умов для прийняття до громадянства України і відсутності підстав, з яких особа не приймається до громадянства України, наявності підстав для виходу з громадянства України і відсутності підстав, з яких не допускається вихід з громадянства України, надсилання заяв разом зі своїм висновком на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;
3) підготовки подань про втрату особами громадянства України і разом із необхідними документами надсилання їх на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;
4) прийняття рішень про оформлення набуття громадянства України особами з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-10 статті 6 цього Закону;
5) скасування в межах повноважень прийнятих рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону;
6) виконання рішень Президента України з питань громадянства;
7) видання особам, які набули громадянство України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, довідок про реєстрацію особи громадянином України;
8) вилучення в осіб, громадянство яких припинено або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон та видання довідок про припинення громадянства України;
9) ведення обліку осіб, які набули громадянство України, та осіб, які припинили громадянство України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, один раз на півріччя інформує Комісію при Президентові України з питань громадянства про виконання рішень Президента України з питань громадянства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, здійснює повноваження, передбачені частиною першою цієї статті, стосовно осіб, які проживають на території України.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України «Питання Державної міграційної служби України» №405/2011 від 06.04.2011, державна міграційна служба України (ДМС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.
Згідно з абз. 1 п. 7 вказаного Положення, ДМС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в областях, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Системним аналізом вищенаведених приписів чинного законодавства України встановлено, що Законом №2235-ІІІ Державну міграційну службу України та її територіальні органи наділено повноваженнями щодо прийняття заяв разом із необхідними документами щодо прийняття до громадянства України, щодо виходу з громадянства України дітей у випадках, передбачених частинами десятою - дванадцятою статті 18 цього Закону, перевірки правильності оформлення документів, наявності умов для прийняття до громадянства України і відсутності підстав, з яких особа не приймається до громадянства України, наявності підстав для виходу з громадянства України і відсутності підстав, з яких не допускається вихід з громадянства України, надсилання заяв разом зі своїм висновком на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства; щодо скасування в межах повноважень прийнятих рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону; й щодо вилучення в осіб, громадянство яких припинено або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, паспортів громадянина України, тимчасових посвідчень громадянина України, паспортів громадянина України для виїзду за кордон та видання довідок про припинення громадянства України.
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначає Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» № 215/2001 від 27.03.2001 (надалі - Порядок провадження).
Згідно з п. 88 Порядку провадження, для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби готуються такі документи:
а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;
б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п'ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п'ятої статті 9 Закону; частина п'ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.
Згідно з п.п. 96, 97 Порядку провадження, подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.
Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління (управління) міграційної служби в області.
Рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в області або його заступником.
Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного значення, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.
Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного значення не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.
Отже, за приписами вищенаведеного Порядку провадження, рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України приймаються начальником головного управління (управління) міграційної служби в області або його заступником на підставі подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України із документами, передбаченими підпунктом «б» пункту 88 цього Порядку.
Як свідчать матеріали справи, рішення ГУМВС України в Харківській області від 18.04.2017 про набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням відповідно статті 21 Закону України від 18.01.2001 «Про громадянство України» скасовано саме рішенням ГУДМС України в Харківській області від 11.10.2016. Та, як наслідок, негативні наслідки для позивача у вигляді вилучення паспорту громадянина України так само настали внаслідок реалізації вищенаведеного рішення ГУДМС України в Харківській області від 11.10.2016.
Водночас, оскаржуваний Висновок про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянства України ОСОБА_1 від 11.10.2016 є складовим етапом проведення перевірки законності набуття громадянства України.
Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму (ч. 1 ст. 17 КАС України). Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суд зазначає, що оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору про скасування Висновку про результати службової перевірки щодо законності набуття громадянства України слід встановити, чи є оскаржуваний акт таким, що породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків, і чи впливає на його права й обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а також чи буде задоволення таких позовних вимог мати своїм правовим наслідком безпосередній захист прав позивача.
Обов'язковою ознакою рішення суб'єкта владних повноважень (нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії) є створення юридичних наслідків у формі виникнення прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Зміст оскаржуваного Висновку полягає у висвітленні ходу проведенні службової перевірки. Суд зазначає, що складання висновку перевірки є частиною процесу реалізації суб'єктом владних повноважень наданих йому чинним законодавством повноважень. Результатом реалізації цих повноважень виключно у разі виявлення порушень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для особи. Отже, виключно результат реалізації повноважень суб'єкта владних повноважень (а саме - рішення), а не процес реалізації його повноважень чи його складові етапи та їх документальне відображення (як то висновок службової перевірки) може бути об'єктом судового оскарження.
Суд зазначає, що складений за результатом службової перевірки висновок не породжує настання правових наслідків у формі виникнення, зміни чи припинення прав, свобод, обов'язків чи законних інтересів позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).
В силу приписів ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності, позивач зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
З огляду на вищевикладені норми права та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що в позові належить відмовити, оскільки сам по собі оскаржуваний Висновок не породжує правових наслідків для позивача, а отже й не може бути об'єктом судового оскарження.
Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
у позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Матяш
