ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 32/382
06.11.09
За позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі
1. Міністерства оборони України
2. Державної установи «70 Управління начальника робіт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОДОЛІТ»
про стягнення заборгованості
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від Прокуратури Лесько Г.Є. - пом.військ.прок., Кулик Є.В. –пом.військ.прок.,
Від Позивача 1. Медведь А.В.–предст.,
2. не з’явилися
Від Відповідача не з’явилися
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва звернувся Військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державної установи «70 Управління начальника робіт» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОДОЛІТ»про стягнення 13 250,58 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором по наданню послуг зберігання матеріальних цінностей № 37/4-06 від 15.05.2006 щодо оплати отриманих Відповідачем від Позивача послуг за вказаним договором.
Позивач-1 надав письмові пояснення по суті спору, відповідно до яких Міністерство оборони України підтримало заявлені Військовим прокурором Київського гарнізону позовні вимоги.
Позивач-2 письмових пояснень по суті спору не надав, повноважний представник Державної установи «70 Управління начальника робіт»в судовому засіданні наполягав на задоволенні позову.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
15.05.2006 між Державною установою «70 Управління начальника робіт»(далі –Позивач-2, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОДОЛІТ»(Відповідач, Замовник) укладено Договір по наданню послуг зберігання матеріальних цінностей № 37/4-06 (далі –Договір), відповідно до умов якого Позивач-2 зобов’язався надавати Замовнику послуги по зберіганню матеріальних цінностей на визначеній сторонами території, а саме: нежитлові приміщення (загальна площа 240,59 кв.м) та ділянка відкритої території (загальна площа 50 кв.м), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська 17 В, а Відповідач зобов’язався в порядку та на умовах, визначених Договором, оплачувати такі послуги.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 37/4-06 від 15.05.2006 є договором про надання послуг.
Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (Виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (Замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Додатковою угодою № 7 до Договору по наданню послуг зберігання матеріальних цінностей № 37/4-06 від 15.05.2006, укладеною між Позивачем-2 та Відповідачем 02.01.2009, подовжено дію Договору з 02.01.2009 до 01.07.2009.
Відповідно до п. 2.2 Договору Позивач-2 зобов’язаний до 10 числа наступного місяця направляти Відповідачу акти на виконання робіт по наданню послуг зберігання матеріальних цінностей та рахунки на проведення оплати за попередній місяць. А Відповідач, в свою чергу, зобов’язаний протягом 7 календарних днів після отримання рахунків, передбачених п. 2.2 цього Договору, проводити їх оплату.
Так, на виконання умов Договору Позивачем-2 надано Товариству з обмеженою відповідальністю «РОДОЛІТ»послуги зі зберігання матеріальних цінностей, обумовлені вказаним Договором, про що сторонами підписано акти виконаних робіт (копії останніх долучено до матеріалів справи). Заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «РОДОЛІТ»перед Позивачем станом на час розгляду справи становить 13 250,58 грн.
Оплата за послуги зберігання матеріальних цінностей Відповідачем в сумі 13 250,58 грн. не здійснена. Доказів оплати Позивачу заборгованості в сумі 13 250,58 грн. Відповідачем до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені Позивачем, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з Відповідача 13 250,58 грн.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОДОЛІТ» (м. Київ, вул. Кибальчича, буд. 3-Б, код 33781681) на користь Державної установи «70 Управління начальника робіт»(04053, м. Київ, вул. Артема, 59, код 07763913) 13 250,58 грн. заборгованості.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОДОЛІТ» (м. Київ, вул. Кибальчича, буд. 3-Б, код 33781681) до Державного бюджету України 132,50 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення: 09.11.2009
