АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа
№ 545/1151/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1397/17
Головуючийу 1-й інстанції Гальченко О.О. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2017 року
м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого судді: Хіль Л.М.,
Суддів: Абрамова П.С., Мартєва С.Ю.,
За участю секретаря: Колодюк О.П.,
За участю: скаржника - ОСОБА_2,
представника скаржника - ОСОБА_3,
представника суб`єкта оскарження - ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2017 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії рішення державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Відділу примусового виконання рішень в особі державного виконавця - Сіренка Сергія Володимировича,-
в с т а н о в и л а :
У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеною скаргою, прохаючи визнати неправомірним рішення та скасувати постанову ВП № 53260470 старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_5 від 03.03.2016 року про закінчення виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № 545/1151/16-ц про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центу МСЕ з 22.05.2015 року та зобов`язати державного виконавця вжити заходів, передбачених ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» задля виконання вказаного судового рішення.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2017 року скаргу ОСОБА_2 було задоволено, визнано неправомірним рішення та скасовано постанову ВП № 53260470 старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_5 від 03.03.2016 року про закінчення виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № 545/1151/16-ц виданого 14.12.2016 року Полтавським районним судом Полтавської області до Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центу МСЕ з 22.05.2015 року; зобов`язано посадову особу ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України виконати вимоги ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» та вжити заходів передбачених законом для забезпечення виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 03.06.2016 року у справі № 545/1151/16-ц в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центру МСЕ з 22.05.2015 року.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що постанова державного виконавця про закриття провадження у справі у зв`язку із фактичним виконанням судового рішення є передчасною та зроблена державним виконавцем на підставі неналежних документів, які не могли слугувати підставою для її винесення, а тому виконавчі дії державного виконавця у зазначеному виконавчому провадженні здійснені з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження»
Не погодившись з даною ухвалою її в апеляційному порядку оскаржив представник Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, прохала оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нову - про відмову у задоволенні скарги.
У чому саме полягають відповідні порушення апелянтом у тексті апеляційної скарги зазначено не було.
Перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши учасників процесу, колегія суддів дійшла до висновку, що скаргу слід відхилити, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.
Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відповідно до норми ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно з нормами ч.ч. 2, 3 ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Як убачається з матеріалів справи, в провадженні старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Мінюсту України - ОСОБА_5 перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 545/1151/16-ц від 14.12.2016 року, що виданий Полтавським районним судом Полтавської області 29.11.2016 року на виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря Полтавського обласного центу медико-соціальної експертизи з 22.05.2015 року.
Представником боржника - Департаменту охорони здоров`я було надано лист від 06.02.2017 року на виконання усного доручення від 03.02.2017 року, із зазначенням інформації про виконання виконавчого листа з додатком копії трудової книжки серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 у якій було зазначено відомості про роботу особи на трьох аркушах. Вказана трудова книжка була заповнена 23.12.2012 року та в ній не містилось підпису власника трудової книжки (а.с. 43-44).
Колегія суддів констатує правильність висновків суду першої інстанції про те, що вказана копія трудової книжки не могла слугувати належним та допустимим доказом на підтвердження виконання судового рішення про поновлення ОСОБА_2 на роботі.
Відповідно до норми ч. 5 ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Згідно з нормами ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному ст. 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
На підтвердження виконання судового рішення, боржником державному виконавцеві було надано копію наказу Полтавського обласного МСЕ від 16.12.2016 року, яка також вірно була оцінена судом першої інстанції як неналежний доказ на підтвердження виконання судового рішення про поновлення особи на роботі.
Так, вказаний наказ від 16.12.2016 року № 178-к «Про поновлення на посаді головного лікаря Полтавського обласного МСЕ, дійсно не містить у своїй структурі резолютивної частини та відмітки про ознайомлення з ним ОСОБА_2 (а.с. 51).
Сама скаржник стверджує, що про існування вищевказаного наказу їй взагалі не було нічого відомо, адміністрація з ним її не знайомила та жодних записів саме у її трудову книжку здійснено не було.
Колегія суддів констатує правильність висновків суду першої інстанції про те, що державний виконавець вказаних обставин не перевірив, у результаті чого виконавче провадження було закрито передчасно та на підставі неналежних документів, що були долучені боржником до матеріалів справи.
До того ж, державний виконавець не звернув уваги, що наказ, що був надісланий йому нібито про поновлення ОСОБА_2 на роботі не відповідає резолютивній частині судового рішення про поновлення її на роботі.
Також, судом першої інстанції вірно встановлено, що державний виконавець попри те, що він мав у матеріалах виконавчого провадження розписку про вручення ОСОБА_2 при її звільненні оригіналу трудової книжки серії БТ-ІК № 0962320, не звернув уваги не те, що трудова книжка, долучена боржником до матеріалів справи із записом про виконання ним судового рішення про поновлення ОСОБА_2 на роботі не відповідає за серією та номером зазначеній у вищевказаній розписці.
З тексту оскаржуваної постанови вбачається та не заперечувалось представником суб`єкта оскарження, що постанова про закриття виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням судового рішення було виконано лише на підставі вищевказаних проаналізованих судом документів, з огляду на що, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення скарги у повному обсязі.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального і процесуального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 п. 1, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - відхилити.
Ухвалу ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Л.М. Хіль
Судді : П.С. Абрамов
С.Ю. Мартєв
З оригіналом згідно: Л.М. Хіль