Справа № 545/1151/16-ц
Провадження 2-р/545/20/16
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08.08.2016 Полтавський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді –Потетій А.Г.,
при секретарі – Ісай М.С.,
за участю адвоката – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві заяву позивачки ОСОБА_2 про роз’яснення рішення суду від 03.06.2016 року ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 обласної ради , Департаменту охорони здоров"я ОСОБА_3 обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 обласний центр медико-соціальної експертизи, управління майном ОСОБА_3 обласної ради, про визнання рішення незаконним та поновлення на посаді, -
встановив:
До Полтавського районного суду надійшла заява від позивачки- Жабо Т.М. про роз’яснення рішення суду від 03.06.2016 року ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 обласної ради , Департаменту охорони здоров"я ОСОБА_3 обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 обласний центр медико-соціальної експертизи, управління майном ОСОБА_3 обласної ради, про визнання рішення незаконним та поновлення на посаді, оскільки рішення суду від 03.06.2016 року щодо негайного поновлення ОСОБА_2 на роботі на посаді головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру МСЕ не виконано та робоче місце головного лікаря не надано. Прохала роз»яснити рішення в частині дій ОСОБА_3 обласного центру медико – соціальної експертизи щодо фактичного допущення ОСОБА_2 до робочого місця як головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру медико – соціальної експертизи з визначенням юридичної адреси місце знаходження зазначеного робочого місця.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та її адвокат ОСОБА_1 заяву підтримали та прохали задовольнити з підстав зазначених у заяві.
Представники відповідачів ОСОБА_3 обласної ради ОСОБА_4, Департаменту охорони здоров"я ОСОБА_3 обласної державної адміністрації ОСОБА_5В заперечували проти задоволення заяви, вказавши на те, що рішення суду є зрозумілим, а тому роз’яснення не потребує.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 обласний центр медико-соціальної експертизи - ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення заяви, вказавши на те, що рішення суду є зрозумілим, а тому роз’яснення не потребує.
Представник третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору- управління майном ОСОБА_3 обласної ради в судове засідання не з’явилися, але викликались належним чином, про що маються підтвердження в матеріалах справи. Однак їхня неявка відповідно до положень ст. 221 ЦПК України не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень та роз»яснення рішення суду.
Відповідно до ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз»яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Подання заяви про роз»яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред»явлене до примусового виконання.
Відповідно до п. 13. постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення в цивільній справі» ( із змінами та доповненнями) резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК України.
Відповідно до п. 21. постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення в цивільній справі» ( із змінами та доповненнями) щодо до статті 221 ЦПК України роз»яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз»яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз»яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз»ясненні рішення.
Суд може відмовити у роз»ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю.
Згідно науково-практичного коментаря до ст. 221 ЦПК України, то рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
В заяві про роз»яснення рішення повинно зазначатися, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Роз»яснення інших частин рішення ( крім резолютивної ) не має правового значення, оскільки вони не мають обов»язкового характеру.
Питання про роз»яснення рішення вирішується ухвалою суду. В резолютивній частині ухвали суд роз»яснює, як саме слід розуміти резолютивну частину рішення, тобто тлумачить зміст написаного у рішенні.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 293 ЦПК України ухвала про роз»яснення рішення може бути оскаржена окремо від рішення суду. Конституційний Суд України розтлумачив, що це положення необхідно розуміти як таке, що передбачає право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції як про роз'яснення рішення, так і про відмову в роз»ясненні рішення ( Рішення КС України від 08.07.2010 р. N 18-рп/2010 у справі N 1-43/2010 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положення п. 12 ч. 1 ст. 293 ЦПК України у взаємозв»язку з положеннями п. 2, 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України ).
Судом встановлено, що Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 03.06.2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 обласної ради , Департаменту охорони здоров"я ОСОБА_3 обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 обласний центр медико-соціальної експертизи, управління майном ОСОБА_3 обласної ради, про визнання рішення незаконним та поновлення на посаді– позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано незаконним і скасувано рішення сесії(перше засідання) ОСОБА_3 обласної ради від 29.01.2016 р. № 49 в частині: «Про головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру медико - соціальної експертизи», яким було поновлено ОСОБА_2 на посаді головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру медико - соціальної експертизи з 22.05.2015 року та звільнено ОСОБА_2 з посади головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру медико - соціальної експертизи з 22.05.2015 року відповідно до п. 2 ст.36 КЗпП України у зв’язку з закінченням терміну дії трудового контракту.
Поновлено ОСОБА_2 на посаді головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру медико - соціальної експертизи з 22.05.2015 року.
Зобов’язано Департамент охорони здоров’я ОСОБА_3 обласної державної адміністрації видати наказ про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру медико - соціальної експертизи з 22.05.2015 року з фактичним допущенням до виконання обов'язків на посаді головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру медико - соціальної експертизи .
Стягнуто з ОСОБА_3 обласної ради на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 18.09.2015 року по 03.06.2016 року включно з розрахунку середньоденної заробітної плати, що становить 405грн. 96 коп. за один робочий день, а загалом за 179 робочих дні у загальній сумі 72666грн. 84 коп .
Стягнуто з ОСОБА_3 обласної ради та Департаменту охорони здоров’я ОСОБА_3 обласної державної адміністрації на користь держави в рівних частках з кожного судовий збір у загальній сумі 551грн.20коп.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення розміру заробітку за 1 (один) місяць та в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі.
Суд вважає, що заява про роз»яснення рішення суду є такою, що не підлягає до задоволення за безпідставністю. Оскільки в резолютивній частині рішення Полтавського районного суду від 03.06.2016 року чітко прописано:- «Поновити ОСОБА_2 на посаді головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру медико - соціальної експертизи з 22.05.2015 року. Зобов’язати Департамент охорони здоров’я ОСОБА_3 обласної державної адміністрації видати наказ про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру медико - соціальної експертизи з 22.05.2015 року з фактичним допущенням до виконання обов'язків на посаді головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру медико - соціальної експертизи .»
Тобто рішенням суду покладено на Департамент охорони здоров’я ОСОБА_3 обласної державної адміністрації обов»язок видати наказ про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру медико - соціальної експертизи з фактичним допущенням до виконання обов'язків на посаді головного лікаря ОСОБА_3 обласного центру медико - соціальної експертизи.
Керуючись ст. 208-210, 219,221 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви позивачки- Жабо Т.М. про роз»яснення рішення суду відмовити за безпідставністю.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі 5 днів з моменту проголошення, а сторонами, що не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту отримання копії.
Головуючий: А.Г.Потетій
