ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
16.03.2017 Справа № 7/61-9/80
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Зварич О.В.
суддів Дубник О.П.
Хабіб М.І.,
розглянувши апеляційну скаргу Міністерства оборони України за № 70 від 01.03.2017р. (вх.№01-05/1208/17 від 14.03.2017р.)
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2016р.
у справі № 7/61-9/80
за позовом: Міністерства оборони України
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (надалі ТзОВ "Станіславська торгова компанія")
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатська нафтова компанія" (надалі ТзОВ "Карпатська нафтова компанія")
за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Міністерства економіки України;
ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2.);
ОСОБА_3 (надалі ОСОБА_3.);
ОСОБА_4 (надалі ОСОБА_4.);
ОСОБА_5 (надалі ОСОБА_5.);
Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району;
Кабінету Міністрів України;
Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації;
за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславбудкомплект" (надалі ТзОВ "Станіславбудкомплект");
Приватного підприємства "Люкс-Буд" (надалі ПП "Люкс-Буд");
Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний Банк України" (надалі ПАТ "Державний ощадний Банк України");
за участю: Військової прокуратури Західного регіону України
про визнання недійсним договору міни та повернення майна,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2016р. у справі №7/61-9/80 (суддя Неверовська Л.М.) відмовлено у позові.
16.01.2017 року Львівським апеляційним господарським судом отримано апеляційну скаргу Міністерства оборони України за № 821 від 15.12.2016р. (вх. № 01-05/215/17 від 16.01.2017р.) на вказане рішення суду.
Ухвалою ЛАГС від 19.01.2017 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
14 березня 2017 року до Львівського апеляційного господарського суду повторно надійшла апеляційна скарга Міністерства оборони України на рішення місцевого господарського суду від 29.11.2016р. з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження за № 69 від 01.03.2017р. (вх. № 01-05/1226/17 від 14.03.2017р.). В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення скаржник посилається на те, що отримав ухвалу суду про повернення первісно поданої апеляційної скарги з підстав неповної оплати судового збору 06.02.2017 за вх.№103. В подальшому, представником Міністерства оборони України направлено доповідь № 39 від 06.02.2017р. про доплату судового збору, яку здійснено 23.02.2017р.
Однак, з приєднаної до апеляційної скарги копії першого аркуша ухвали ЛАГС від 19.01.2017р. вбачається, що дану ухвалу зареєстровано в юридичному департаменті МОУ 26.01.2017р. за вх. № 1596/с, а 06.02.2017 року її зареєстровано за вх. №103 у Західному територіальному юридичному відділі.
З наведеного можна зробити висновок про те, що апелянт був обізнаний зі змістом ухвали суду про повернення апеляційної скарги з моменту її отримання (26.01.2017р.) та повинен був невідкладно усунути недоліки, які зумовили повернення апеляційної скарги. Своєчасність вчинення відповідних дій відноситься до питань внутрішньої діяльності підприємства, установи, організації.
Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
З урахуванням приписів частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, підставою для такого поновлення є поважна причина пропуску строку, наявність якої обґрунтовується заявником.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні (п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").
При вивченні матеріалів даної справи суд встановив, що скаржник, отримавши 26.01.2017р. ухвалу про повернення первісно поданої скарги, повторно надіслав апеляційну скаргу за № 70 від 01.03.2017р. на адресу господарського суду Львівської області через більш, ніж один місяць з моменту отримання вищевказаної ухвали суду, а саме: 02.03.2017р., що підтверджується відповідною відміткою відділення зв'язку «Львів-19» на поштовому конверті та інформацією з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта» - відстеження пересилання поштових відправлень.
Наведені в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення не є поважними, а стосуються внутрішніх питань організації претензійно-позовної роботи скаржника, який не вжив необхідних заходів для невідкладного подання апеляційної скарги після усунення недоліків, що стали причиною повернення останньої. Тому колегія суддів вважає, що в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2016р. у справі № 7/61-9/80 належить відмовити.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Керуючись ст. ст. 53, 86, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В :
Відмовити Міністерству оборони України у відновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.11.2016р. у справі № 7/61-9/80.
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України за № 70 від 01.03.2017р. (вх.№01-05/1208/17 від 14.03.2017р.) з додатками на 19 арк. та поштовий конверт повернути скаржнику.
До матеріалів справи приєднати копію апеляційної скарги Міністерства оборони України за № 70 від 01.03.2017р. (вх. № 01-05/1208/17 від 14.03.2017р.) з усіма додатками до неї, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження за № 69 від 01.03.2017р. (вх.№01-05/1226/17 від 14.03.2017р.), поштовий конверт, в якому надіслано апеляційну скаргу до господарського суду Івано-Франківської області, та інформацію з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень.
Головуючий суддя Зварич О.В.
Суддя Дубник О.П.
Суддя Хабіб М.І.
