КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/20221/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Губська Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
28 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
Суддів: Ісаєнко Ю.А.,
Оксененка О.М.,
при секретарі: Нікітіній А.В.,
за участю:
представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представників відповідачів Башарова В.Є., Яковенка О.О., Пріцака І.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 січня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК" Соловйової Н.А., за участю третьої особи - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", про визнання протиправними та скасування рішення та наказу в частині, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просили визнати протиправним та частково скасувати рішення №105 від 13.12.2016 року та наказ №22 від 20.12.2016 року, винесені відповідачами.
Разом з позовною заявою представником ОСОБА_9 подано заяву про забезпечення доказів шляхом витребування у відповідачів належним чином засвідчені копії:
- наказу тимчасової адміністрації ПАТ КБ «Приватбанк» (уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) від 21.12.2016 року №44;
- договору/договорів про придбання акцій з додатками між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_9, від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та/або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;
- договору про продаж 100% акцій ПАТ КБ «Приватбанк» між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Міністерством фінансів України від 21.12.2016 року;
- рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 21.12.2016 №2897 "Про припинення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК";
- всіх рішень, наказів та усіх правочинів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноважених осіб Фонду стосовно здійснення тимчасової адміністрації ПАТ КБ «Приватбанк» відносно ОСОБА_9.
- протоколу та/або рішення про створення та/або установчого договору щодо створення ПАТ КБ «Приватбанк».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 січня 2017 року заяву про забезпечення доказів задоволено.
Національний банк України, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні заяви про забезпечення доказів відмовити.
В судовому засіданні представники відповідачів доводи апеляційної скарги підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити, в той час, як представники позивача проти цього заперечували, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст.73 КАС України, особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.
Згідно зі статтею 75 КАС України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.
З аналізу вказаних норм вбачається, що забезпечення доказів є спеціальним механізмом, який використовується для їх збереження. Підставою для звернення до суду із заявою про забезпечення доказів є наявність підстав вважати, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим.
Так, представниками позивача наголошено, що на адвокатські запити про надання документів, їх отримано не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду спочатку із клопотанням про витребування доказів, а потім із клопотанням про забезпечення доказів.
Посилання апелянта на те, що витребувані докази не мають значення для даної справи розцінюються судом апеляційної інстанцією критично, оскільки дане питання відноситься виключно до компетенції суду.
Крім того, відповідачі посилаються на передчасність звернення із заявою про забезпечення доказів, оскільки ще не закінчився строк, наданий судом ухвалою про витребування доказів.
Проте, колегія суддів не приймає вказані доводи з огляду на те, що будь-яких доказів на підтвердження виконання ухвали суду про витребування доказів на час розгляду апеляційної скарги не надано.
Відповідно до ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи.
Таким чином, в даному випадку, суд першої інстанції фактично збирає докази по справі, які відсутні у позивачів, але наявні у відповідачів, вважаючи, що вони мають значення для правильного вирішення спору. При цьому, варто відзначити, що витребування доказів жодним чином не порушує чиїх-небудь прав, в тому числі, і відповідачів. Більш того, оскаржуваною ухвалою суд витребовує документи у всіх відповідачів по справі, окрім апелянта. Інші відповідачі, яких дана оскаржувана ухвала стосується особисто, апеляційних скарг не подавали, що свідчить про їх фактичну згоду з ухвалою суду про забезпечення доказів.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Національного банку України - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 січня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і подальшому оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає провадженню у справі.
Ухвала в повному обсязі складена 03 березня 2017 року.
Головуючий -суддя Л.В.Губська
Судді Ю.А.Ісаєнко
О.М.Оксененко
Головуючий суддя Губська Л.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Оксененко О.М.
