АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/4903/16 Справа № 203/2378/14-ц
Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ткаченко І.Ю.
Категорія 30
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2016 року м. Дніпро
22 листопада 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Петешенкової М.Ю., Пищиди М.М.,
при секретарі – Григор’євій В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство «Житлове господарство Кіровського району» Дніпропетровської міської ради про відшкодування шкоди
за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2016 року,
В С Т А Н О В И В:
07.04.2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди (том 1 а.с. 3-4). В обґрунтування своїх позовних вимог з урахуванням уточнень, посилався на те, що 03.02.2014 року з вини відповідача сталося залиття квартир № 21 та № 22 в будинку № 6 по вул. Ленінградська у м. Дніпропетровську, які належать позивачу, чим останньому завдано матеріальної та моральної шкоди. Добровільно відповідач відшкодувати завдану шкоду відмовляється, тому позивач змушений звернутись до суду з позовом в якому просить стягнути на його користь суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 100 164,68 грн., моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн. та судові витрати по справі (том 2 а.с.125-126).
03.06.2014 року судом було залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи - КП «Житлове господарство Кіровського району» ДМР (том 1 а.с. 133).
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство «Житлове господарство Кіровського району» Дніпропетровської міської ради про відшкодування шкоди – задоволенні частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті залиття квартир № 21 та № 22 в будинку № 6 по вул. Ленінградська у м. Дніпропетровську, яке мало місце 03 лютого 2014 року та 04 лютого 2014 року – 31 125,60 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди - 1000 грн. та у рахунок повернення судових витрат 321,26 грн., а разом 32 447,86 грн.
В решті позовних вимог – відмовлено ( том 2 а.с.215-219).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення й ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (том 2 а.с.225-227).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення й ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (том 2 а.с.239-248).
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що будинок № 6 по вул. Ленінградська у м. Дніпропетровську в якому знаходяться квартири сторін по справі перебуває на балансі КП «Житлове господарство Кіровського району» ДМР (том 1 а.с. 145-154)
Квартири № 21 та № 22 в будинку № 6 по вул. Ленінградська у м. Дніпропетровську належать ОСОБА_2 на праві приватної власності, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом зареєстрованими в реєстрі за № 3-860 та № 3-858 від 21.04.2011 року (том 1 а.с. 5-12)
Квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3, що підтверджується копіями відповіді КП «ДМБТІ» ДМР № 4537 від 29.04.2014 року, витягів з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (том 1 а.с.81-85, том 2 а.с.131-141)
13.11.2012 року між ОСОБА_3 та КП «Житлове господарство Кіровського району» ДМР було укладено Договір № 3-1243026 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (том 2 а.с.71-73).
03.02.2014 року близько 19-00 год. у будинку № 6 по вул. Ленінградська у м. Дніпропетровську із квартири № 26 через розрив чавунної батареї в приміщенні кухні сталося залиття квартир № 21 та № 22, що підтверджується актами КП «Теплоенерго», актами КП «Житлове господарство Кіровського району» ДМР (том 1 а.с.а.с. 13-17,116-121,142-154).
Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди, суд 1 інстанції виходив з того, що відповідачка не довела повну відсутність своєї вини в залитті квартир відповідача, та враховуючи вину третьої особи, суд дійшов висновку про вину у залитті в рівних частках відповідача та третьої особи, і зважаючи на те що третя особа не залучена до участі у справі в якості відповідача, зазначив, що стягненню на користь відповідача з позивача підлягає ? частина завданої шкоди, розмір якої розраховано, виходячи з висновку додаткової комплексної судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи, в сумі 31 125,60 грн. (вартість ремонту квартири № 21 - 24 561,60 грн. + вартість ремонту квартири № 22 - 37 689,60 грн. = 62 251,20 грн. / 2 ( вина відповідача на половину) = 31 125,60 грн.)
Відмовляючи у задоволенні позовних вимоги в частині відшкодування вартості пошкодженого майна, яке перебувало в квартирах на час залиття, суд 1 інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів того, що зазначене позивачем майно належить йому на праві власності, не надано товарно-супровідну документацію на майно, сервісні книжки з зазначенням пошкоджень.
Щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення судових витрат понесених позивачем, суд 1 інстанції посилався на ст. 88 ЦПК України, та виходив з того, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 321,26 грн. в рахунок повернення судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. А враховуючи, що при проведенні первинної судової експертизи 10.12.2014 року відповідач сплатила вартість проведення експертизи – 4 132,80 грн., а позивач за проведення додаткової експертизи 1474,56 грн. та 737,28 грн., при цьому експертні висновки взаємопов’язані, а тому з позиції справедливості витрати сторін понесені у зв’язку з проведенням експертиз необхідно покласти на сторін які їх понесли.
Вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд врахував зміни життєвих зв'язків позивача, глибину душевних страждань, інших обставин справи, та з урахуванням вимог розумності і справедливості, дійшов висновку за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 1 000 грн.
Однак, з вказаними висновками суду 1 інстанції колегія суддів не погоджується, вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, а тому вважає за необхідне, скасувати рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2016 року, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки якого не відповідають обставинам справи, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом зазначеної норми закону у правовідносинах по відшкодуванню шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди. Обов'язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на позивача, відсутність вини у заподіянні шкоди повинен довести відповідач. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3, а квартири № 21 та № 22 у зазначеному будинку -ОСОБА_2
Будинок № 6 по вул. Ленінградська у м. Дніпропетровську в якому знаходяться квартири сторін по справі перебуває на балансі КП «Житлове господарство Кіровського району» ДМР.
13.11.2012 року між ОСОБА_3 та КП «Житлове господарство Кіровського району» ДМР було укладено Договір № 3-1243026 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до п. 13 якого, виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості згідно із законодавством; подавати споживачеві в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік послуг, структуру тарифу, загальну суму місячного платежу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо; утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки. Згідно п.11 споживач зобов'язаний своєчасно проводити підготовку квартири (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку) та технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період, що підтверджується копію договору
03.02.2014 року близько 19-00 год. у будинку № 6 по вул. Ленінградська у м. Дніпропетровську із квартири № 26 через розрив чавунної батареї в приміщенні кухні сталося залиття квартир № 21 та № 22, що підтверджується актами КП «Теплоенерго», актами КП «Житлове господарство Кіровського району» ДМР.
До настання вищезазначеного залиття, позивачкою, починаючи з 14 години 37 хвилин було не одноразово здійснені дзвінки до аварійної служби КП «Житлове господарство Кіровського району» ДМР за телефоном 736-10-02, про що свідчать роздруківки телефонних дзвінків, наявні в матеріалах справи, та не спростовано підприємством. Аварійна служба не відреагувала на звернення, своєчасних заходів щодо запобігання аварійної ситуації в системі опалення та її ліквідації, через що відбувся розрив батареї центрального опалення та подальше залиття квартир сторін о 19 год. 00 хв., так і не прибувши за викликами 03.02.2014 року, порушивши умови договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Залиття ж було припинено завдяки втручанню співробітників котельної КП «Теплоенерго», які перекрили стояки опалення, зняли пошкоджену батарею та зупинили залиття шляхом закриття пробками патрубків батареї.
Суд 1 інстанції на зазначене уваги не звернув, хоча, як вбачається зі справи, відповідачка заздалегідь, ще до розриву батареї опалення, викликала аварійну службу та повідомляла про тріщини на батареї й аварійну ситуацію в її квартирі, тобто вчинила дії направлені на запобігання завдання шкоди, але аварійна служба на виклик своєчасно не відреагувала та не вчинила необхідних дій щодо запобігання аварійної ситуації. Відповідачка ж сама була позбавлена можливості вчинити дії щодо запобігання аварійної ситуації, оскільки її самостійне втручання в систему опалення неможливе.
Зазначене свідчить, що відповідачка довела відсутність своєї вини у заподіянні шкоди позивачу, й відповідно підставу для задоволення позову.
Враховуючи, що судом 1 інстанції було неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки якого не відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне, виходячи з положень п. п. 1,3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з вищезазначених підстав.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316,317 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2016 року – скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство «Житлове господарство Кіровського району» Дніпропетровської міської ради про відшкодування шкоди спричиненого залиттям – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді:
