10 листопада 2015 року
Справа № 203/2378/14-ц
2-з/0203/149/2015
УХВАЛА
10 листопада 2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Маймур Ф.Ф., ознайомившись з заявою позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 203/2378/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – Комунальне підприємство «Житлове господарство Кіровського району» Дніпропетровської міської ради, про відшкодування шкоди спричиненого залиттям, –
ВСТАНОВИВ:
До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищезазначеною заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_2, а саме на квартиру АДРЕСА_1. В обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову позивач послався на положення ст.ст.151, 152 ЦПК України та те, що відповідач до винесення рішення може розпорядитися майном, продати, подарувати, що зробить неможливим виконання рішення суду. (а.с. 128, т. - 2)
Ознайомившись із матеріалами заяви про забезпечення позову, а також матеріалами цивільної справи № 203/2378/14-ц, приходжу до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, відповідно до ст.151 ч.1 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Нормою ст.152 ч.1 ЦПК України встановлено види забезпечення позову, одним з яких є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Частиною 3 ст.151 ЦПК України визначено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Отже, викладена норма процесуального закону встановлює обов’язок для особи, яка звертається до суду із заявою про забезпечення позову, довести необхідність вчинення судом таких процесуальних дій саме з метою забезпечення виконання можливого рішення суду. Однак, зазначені вимоги процесуального закону не були виконані належним чином позивачем при поданні ним відповідної заяви, а викладені в ній підстави для її задоволення не стосуються саме виконання рішення суду, яке може бути ухваленим на користь позивача, а отже не є достатніми для задоволення цієї заяви.
Крім того, суд при розгляді заяви про забезпечення позову, приймає до уваги, що дана цивільна справа перебуває в провадженні суду з квітня 2014 року, відповідач відповідно до наданої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.11.2015 року є власницею квартири, на яку позивач просить суд накласти арешт, за час перебування зазначеної цивільної справи відповідач продовжує залишатися власницею квартири, а також є власницею іншого рухомого та нерухомого майна, що свідчить про відсутність підстав вважати, що в разі ухваленні судового рішення на користь позивача, відповідач буде ухилятися від його виконання та на даний час здійснить дії щодо відчуження вказаної квартири, у зв’язку з чим, суд вважає необґрунтованими підстави позивача для задоволення заяви про забезпечення позову.
З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивачем всупереч ст. ст. 10, 60 ЦПК не надано суду належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у випадку винесення його на користь позивача, крім того, позивачем не доказано, що відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення суду, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151-153, 208, 210 ЦПК України, –
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 203/2378/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи – Комунальне підприємство «Житлове господарство Кіровського району» Дніпропетровської міської ради, про відшкодування шкоди спричиненого залиттям – відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська до Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії оскаржуваної ухвали.
Суддя Ф.Ф. Маймур
