27.04.2016
Справа № 203/2378/14-ц
2/0203/31/2016
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2016 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.
при секретарі - Величко О.М.
за участю : представника позивача – ОСОБА_1
відповідача – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа – Комунальне підприємство «Житлове господарство Кіровського району» Дніпропетровської міської ради про відшкодування шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
07.04.2014 року позивач звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди (т.1 а.с. 3-4)
У судовому засіданні 03.06.2014 року судом було залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи - КП «Житлове господарство Кіровського району» ДМР(т.1 а.с. 133)
Позивач у позовній заяві та представник позивача у судовому засіданні, в обґрунтування позовних вимог з урахуванням уточнень, посилались на те, що 03.02.2014 року з вини відповідача сталося залиття квартир № 21 та № 22 в будинку № 6 по вул. Ленінградська у м. Дніпропетровську, які належать позивачу, чим останньому завдано матеріальної та моральної шкоди. Добровільно відповідач відшкодувати завдану шкоду відмовляється, тому позивач змушений звернутись до суду з позовом в якому просить стягнути на його користь суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 100 164,68 грн., моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн. та судові витрати по справі (т.2 а.с.125-126).
У судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечувала, посилалась на те, що вина відповідача не доведена, натомість є докази вини третьої особи КП «Житлове господарство Кіровського району» ДМР, крім того розмір заявлених позовних вимог не відповідає дійсному, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
ОСОБА_2 особа на неодноразові виклики в судові засідання не з’являлась про причини неявки суд не повідомила
Суд вислухавши сторони, свідка, експерта та дослідивши матеріали даної цивільної справи, приходить до наступного висновку з таких підстав.
Встановлено, що будинок № 6 по вул. Ленінградська у м. Дніпропетровську в якому проживають сторони перебуває на балансі КП «Житлове господарство Кіровського району» ДМР, що підтверджується копіями матеріалів наданих третьою особою (т.1 а.с. 145-154)
Судом встановлено, що квартири № 21 та № 22 в будинку № 6 по вул. Ленінградська у м. Дніпропетровську належать ОСОБА_3 на праві приватної власності, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом зареєстрованими в реєстрі за № 3-860 та № 3-858 від 21.04.2011 року, копіями технічних паспортів(т.1 а.с. 5-12)
Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належать ОСОБА_2, що підтверджується копією відповіді КП «ДМБТІ» ДМР № 4537 від 29.04.2014 року, витягів Державного з реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та поясненнями відповідача(т.1 а.с.81-85, т.2 а.с.131-141)
Встановлено, що 13.11.2012 року між ОСОБА_2 та КП «Житлове господарство Кіровського району» ДМР було укладено Договір № 3-1243026 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме щодо квартири АДРЕСА_1, відповідно до п. 13 якого виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасне надання послуг належної якості згідно із законодавством; подавати споживачеві в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік послуг, структуру тарифу, загальну суму місячного платежу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо; утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки. Також згідно п.11 споживач зобов'язаний своєчасно проводити підготовку квартири (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку) та технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період, що підтверджується копію договору(т.2 а.с.71-73)
У судовому засіданні встановлено, що 03.02.2014 року близько 19-00 год. у будинку № 6 по вул. Ленінградська у м. Дніпропетровську із квартири № 26 через розрив чавунної батареї в приміщенні кухні сталося залиття квартир № 21 та № 22 , яким у квартирі № 21 було пошкоджено: в приміщенні площею 25,0 кв. м. - стеля зашита плитами «Амстронг» - стеля частково залита - (9 плит випало, три плити деформовані); стіни поклеєні шпалерами, стіна сумісна з приміщенням квартири № 26 зашита гіпсокартоном, стіни частково залиті; укоси вшитого блоку пофарбовані, частково залиті; підлога дерев'яна, покрита лінолеумом, підлога залита,частково деформована; в приміщені площею 25,1 кв.м - стеля зашита плитами «Амстронг» - стеля частково залита, в деяких частинах вода виступає з під плит; стіни поклеєні шпалерами, стіни частково залип; підлога - дерев'яна, покрита лінолеумом, підлога залита,частково деформована; укоси дверного блоку оштукатурені, в штукатурці є тріщини; в квартирі відсутнє електропостачання. В квартирі № 22 було пошкоджено: в приміщенні площею 21,0 кв. м. - стеля зашита плитами «Амстронг» - стеля залита, плити випали; стіни поклеєні шпалерами, стіни залиті, частково шпалери відстали; укоси віконного блоку - пофарбовані, частково залиті; підлога - дерев'яна, покрита лінолеумом, підлога залита,частково деформована; в приміщенні площею 5,8 кв.м - стеля зашита плитами «Амстронг» - стеля залита, плити відпали; стіни поклеєні шпалерами, стіни залиті, частково шпалери відстали; підлога - дерев'яна, покрита лінолеумом, підлога залита,частково деформована; укоси віконного блоку оштукатурені, частково залиті; дверний блок залитий, частково відстав шпон; квартирі відсутнє електропостачання. Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, актами КП «Теплоенерго», актами КП «Житлове господарство Кіровського району» ДМР (складеними 04.02.2014 року, з допущеною опискою в даті «04.12.2014 року», але сторонами узгоджено що вказані акти складені 04.02.2014 року)(т.1 а.с.13-17,116-121,142-154)
Встановлено, що 03.02.2014 року відповідач зверталась до аварійної служби КП «Житлове господарство Кіровського району» ДМР з заявою про аварійну ситуацію, а саме розрив чугунної батареї центрального опалення на кухні в квартирі АДРЕСА_1 та про усунення течі та встановленню кранів на трубопровідні системи центрального опалення, але припинили затоплення лише працівники аварійної служби КП «Теплоенерго», що підтверджується показаннями свідка, копіями заяв, копіями відповідей(т.1 а.с.105-121,141-154)
Судом встановлено, що вартість відновлюваного ремонту квартири АДРЕСА_2, в результаті залиття, яке сталося 03.02.2014 року - 04.02.2014 року на момент проведення комплексної додаткової судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи, а саме 18.09.2015 року, складає : 24 561,60 грн. (з урахуванням ПДВ), а квартири АДРЕСА_3 - 37 689,60 грн. (з урахуванням ПДВ), що підтверджується висновком № 1453/1454-15 комплексної додаткової судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи по цивільній справі № 203/2378/14-Ц(т.2 а.с.92-122)
Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
За правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З наведеного вбачається, що обов’язок доказування розподіляється згідно з перерахованими нормами таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач - відсутність його вини в заподіянні шкоди.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні даного спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягає з'ясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Згідно п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою КМУ від 8.10.1992р. № 572, власники квартир, наймачі та орендарі зобов’язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартири та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей в квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.
Необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності є шкода, протиправна поведінка, причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою.
Таким чином не вдаючись до переоцінки доказів, суд вважає доведеним факт залиття квартир № 21 та № 22 в будинку № 6 по вул. Ленінградська у м. Дніпропетровську, які належать позивачу, внаслідок чого, останньому було спричинено матеріальні збитки. В свою чергу ОСОБА_2 частково не спростована її вина в залитті зазначених квартир, оскільки враховуючи стан чугунної батареї яка була розірвана в квартирі № 26, те що такі аварійні ситуації не можуть виникнути безпідставно, позивач не своєчасно провела підготовку квартири та технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період, що призвело до розмерзання батареї та відповідач не довела, що саме КП «Житлове господарство Кіровського району» ДМР повністю винне у виникненні аварії, суд в такій бездіяльності ОСОБА_2 вбачає ознаки грубої необережності та наявність вини.
Щодо встановлення обсягу вини ОСОБА_2 суд зобов’язаний описати мотиви з яких виходив при розгляді справи та вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 177 ЖК України, якщо необхідність у проведенні внутріквартирного поточного ремонту викликане пошкодженням частин будинку, інженерного обладнання або зв'язане з капітальним ремонтом будинку чи його конструктивних частин, цей ремонт провадиться наймодавцем (житлово-будівельним кооперативом) або за його рахунок.
Система центрального опалення відноситься до інженерного обладнання будинку і обслуговується виключно організацією на балансі, якої перебуває будинок, за що останніми утримується відповідна плата. Незважаючи на те, що працівники ЖЕКу не можуть самовільно потрапляти в помешкання жильців і перевіряти інженерне обладнання, а тільки за відповідними заявами мешканців, обслуговуюча організація при належному і вчасному огляді системи беззаперечно встановила б аварійність.
Крім того, із листа Державного комітету України з будівництва та архітектури за № 7/7-401 від 30.04.2003 року вбачається, що поточний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може врахувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту /крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі/. Поточний ремонт повинен провадитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва/капітального ремонту/ до моменту постановки на черговий капітальний ремонт/реконструкцію/. У вказаному листі визначено також, що капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнань будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшенням експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта.
Отже, будинок в якому проживають сторони перебуває на балансі КП «Житлове господарство Кіровського району» ДМР, через що останні зобов’язані належно виконувати свої обов’язки, передбачені Статутом, Договором та Житловим кодексом, а тому суд приходить до переконання, що завдана позивачу шкода внаслідок залиття його квартири повинна також бути стягнута з третьої особи, оскільки її вина така ж сама як і ОСОБА_2, але позивачем не заявлялись позовні вимоги до КП «Житлове господарство Кіровського району» ДМР, тому суд може зазначити вказані висновки лише для обґрунтування розміру шкоди який покладається на ОСОБА_2
Встановлюючи розмір шкоди завданий позивачу суд виходить з наступного.
В межах розгляду цивільної справи 10.12.2014 року було проведено комплексну судову будівельно-технічну та товарознавчу експертизу та 18.09.2015 року додаткову комплексну судову будівельно-технічну та товарознавчу експертизу. Суд бере до уваги висновок № 1453/1454-15 складений за результатами додаткової експертизи, оскільки він є більш повним, а первинний висновок, як зазначалось самим експертом, ґрунтувався на орієнтованих даних. Суд вважає, що вартість відновлюваного ремонту зазначена у первинному висновку є значно занижена. Крім того, відповідач у судовому засіданні 13.04.2016 року не наполягала на проведенні повторної комплексної судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи, а тому суд виходить з того, що висновки надані однією і тією ж експертною установою є однаковими по значенню доказами, але додаткова експертиза містить більш об’єктивну інформацію та висновки.
Суд при розгляді позовних вимог позивача про відшкодування матеріальної шкоди, вважає необґрунтованими вимоги щодо відшкодування вартості пошкодженого майна, яке перебувало в квартирах, внаслідок залиття квартир № 21 та № 22 в будинку № 6 по вул. Ленінградська у м. Дніпропетровську, оскільки позивачем не надано жодних доказів того, що зазначене ним майно належить йому на праві власності, не надано товарно-супровідну документацію на майно, сервісні книжки з зазначенням пошкоджень та ін.., а тому вважає за необхідне відмовити в задоволені даної частини позовних вимог.
Оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності, щодо вимог позивача до відповідача стосовно відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок залиття квартир у розмірі 100 164,68 грн., враховуючи, що відповідач не довела повну відсутність своєї вини, натомість суд прийшов до висновку про наявність вини відповідача та третьої особи в рівних частках, зважаючи на те що розмір матеріальної шкоди підтверджується висновком додаткової комплексної судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті залиття квартир № 21 та № 22 в будинку № 6 по вул. Ленінградська у м. Дніпропетровську яке мало місце 03.02.2014 року та 04.02.2014 року – 31 125,60 грн. (вартість ремонту квартири № 21 - 24 561,60 грн. + вартість ремонту квартири № 22 - 37 689,60 грн. = 62 251,20 грн. / 2 ( вина відповідача на половину) = 31 125,60 грн.)
Зі змісту ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд враховує наявність такої, протиправність дій її заподіювача(відповідача), причинний зв'язок між шкодою і протиправним діянням відповідача.
В даному випадку моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з пошкодженням його майна, п. 3 ч. 2 ст.23 ЦК України.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер поведінки відповідача, тривалість порушення прав позивача, глибину його душевних та психічних страждань пов'язаних з пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя(необхідність вчинення додаткових дій, які за нормальних обставин не було необхідності вчиняти), тяжкість вимушених змін (неможливість користування належним їй майном), час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Враховуючи наведене та вимоги п.п.3, 5, 9 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» від 31.03.1995р. №4, розмір грошового відшкодування моральної шкоди слід визначити в розмірі 1000 грн.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат та враховуючи результат розгляду справи, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у рахунок повернення судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог – 321,26 грн. (судовий збір 1% від задоволених позовних вимог 31 125,60 грн. = 321,26 грн.) Суд також виходив з того, що при проведенні первинної судової експертизи 10.12.2014 року відповідач сплатила вартість проведення експертизи – 4 132,80 грн., а позивач за проведення додаткової експертизи 1474,56 грн. та 737,28 грн., при цьому експертні висновки взаємопов’язані та позиція суду на користь позивача ґрунтувалась на них обох, а тому з позиції справедливості суд вважає, що витрати сторін понесені у зв’язку з проведенням експертиз необхідно покласти на сторін які їх понесли.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті залиття квартир № 21 та № 22 в будинку № 6 по вул. Ленінградська у м. Дніпропетровську яке мало місце 03 лютого 2014 року та 04 лютого 2014 року – 31 125,60 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди - 1000 грн. та у рахунок повернення судових витрат 321,26 грн., а разом 32 447,86 грн.
ОСОБА_3 у задоволені іншої частини позовних вимог – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ф.Ф. Маймур
