РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Справа № 817/777/16
30 травня 2016 року м. Рівне
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Гломб Ю.О., перевіривши виконання вимог статті 106 КАС України за позовною заявою
ОСОБА_1
до
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про зобов'язання вчинення певних дій, визнання бездіяльності протиправною
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА _1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинення певних дій, визнання бездіяльності протиправною.
Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Всупереч викладеному, позивачем в обґрунтування позовних вимог жодних доказів до адміністративного позову не додала, причини неможливості подання таких доказів суду не зазначила.
Згідно з ч.3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Разом з тим, до адміністративного позову додано заяву, в якій позивач зазначає, що звільнена від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-XII (далі - Закон №1023-XII), а тому підстави для вирішення питання про звільнення її від сплати судового збору судами не передбачено.
Однак, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.22 Закону №1023-XII, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Закон №1023-XII регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
У рішенні від 10.11.2011 №15-рп/2011 Конституційний Суд України зазначає, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що предметом заявлених позовних вимог є відносини, які виникли в наслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту).
Згідно з п.3 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Таким чином, укладання договору банківського вкладу (депозиту) не є відносинами споживчого кредиту в розумінні Закону №1023-XII, що виключає можливість звільнення позивача від сплати судового збору за подання адміністративного позову з підстав зазначених у позовній заяві.
В силу вимог ч.1 ст.88 КАС України та ст.8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат, звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відтак, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан позивача.
При цьому, визначення майнового стану є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Позивач просить суд зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити та перерахувати безготівково належні їй коштів (відсотків за депозитом) в сумі 3537,20 доларів США та визнати бездіяльність відповідача протиправною. Отже, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Мінімальна заробітна плата з 01.01.2016 становить 1378,00 грн.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 1102,40 грн. (551,20 грн.х2).
Вказаний судовий збір слід перераховувати за наступними реквізитами: р/р 31211206784002; одержувач: УДКСУ у м. Рівному (м. Рівне) 22030101; банк одержувача: ГУ ДКСУ у Рівненській області; код ЄДРПОУ одержувача: 38012714; МФО: 833017.
Всупереч викладеному позивач не надала до адміністративного позову документу про сплату судового збору або доказів звільнення від його сплати.
Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху. Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду: доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги або письмове пояснення із зазначенням причин неможливості надання таких доказів; оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 1102,40 грн. або доказів звільнення від його сплати.
Для усунення недоліків судом встановлюється строк до 10 червня 2016 року.
Керуючись частиною 1 статті 108 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинення певних дій, визнання бездіяльності протиправною - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви - до 10 червня 2016 року.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась з позовом.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Гломб Ю.О.
