Єдиний державний реєстр судових рішень
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2016 р. Справа №818/435/16
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелети С.М.,
за участю секретаря судового засідання - К.Є. Цабека,
позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника позивачів Макаренка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачі, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 звернулись до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просять визнати незаконним рішення тво військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 від 07.04.2016 року № 11/1008 про відмову позивачам у оформленні та видачі посвідчення про пільги; зобов`язати тво військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 вчинити дії щодо оформлення та видачі відповідних посвідчень про право користування пільгами, які встановлені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісті під час проходження служби - членам родини загиблого військовослужбовця ЗСУ молодшого сержанта ОСОБА_5 : батьку - ОСОБА_1 , дружині - ОСОБА_2 , сину - ОСОБА_3 ; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн., в тому числі: 10000,00 грн. на користь ОСОБА_1 , 10000,00 грн. на користь ОСОБА_2 , 10000,00 грн. на користь ОСОБА_3 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі є батьком, дружиною та сином загиблого 10.10.2014 року в зоні проведення АТО в районі м. Артемівська, молодшого сержанта ЗС України ОСОБА_5 . В листопаді 2015 року позивачі звернулись до Сумського ОВК відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" для отримання посвідчень про право користування пільгами, як членів сім`ї загиблого військовослужбовця, однак відповідачем відмовлено у видачі вказаних посвідчень із посиланням на те, що смерть ОСОБА_5 сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння. Також позивачі просять стягнути на їх користь моральну шкоду, яку обґрунтовують безпідставним невизнанням факту смерті близької людини з боку представників Міністерства оборони України, віськоматів різних рівнів, в зв`язку з чим зазнають душевних страждань.
Позивачі та їх представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у письмовому відзиві на позов зазначив, що відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі ОСОБА_5 встановлено наявність у крові та сечі останнього високого вмісту алкоголю. Згідно вироку Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29.07.2015 року, дії ОСОБА_6 пов`язані із застосуванням вогнепальної зброї не були навмисними, вчинялися ним в стані стресу, автоматично та були спровоковані поведінкою загиблого ОСОБА_5 , який перебував в стані сильного алкогольного сп`яніння. На момент розгляду заяв позивачів у Сумського ОВК було достатньо відомостей про те, що загибель ОСОБА_5 сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння. Також позивачами не обґрунтовано та не наведено жодної підстави, визначеної законодавством, для відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши пояснення позивачів та їхнього представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що у вересні 2015 року до Сумського ОВК звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 для отримання посвідчень, а ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 для отримання довідки про право користування пільгами, які встановлені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" як членам родини загиблого в зоні проведення АТО молодшого сержанта ОСОБА_5 .
Згідно інформації, викладеної військовим комісаром Сумського МВК в листі від 06.05.2016р. №2/1661 (а.с.71), позивачам 28.10.2015р. було відмовлено у видачі посвідчення та довідки, про що письмово повідомлено особисто заявників листами від 28.10.2015 року № 11/2508 та № 11/2509 про відмову у видачі посвідчень та довідки (для ОСОБА_3 ) (а.с.65, 70), які були отримані позивачами 04.11.2015р.
Підставою для відмови у видачі пільгових документів стало те, що відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, якщо загибель військовослужбовця сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння. Актом спеціального розслідування смертельного випадку внаслідок необережного поводження зі зброєю, затвердженого командиром військової частини польова пошта НОМЕР_1 , встановлено, що загибель молодшого сержанта ОСОБА_5 сталася внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння. Не погодившись з рішенням Сумського ОВК позивачі звернулись до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазнає наступне.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Відповідно до п. 13 ст. 14 Закону особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 28.05.1993 року № 379 "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби (далі - Постанова № 379).
Постановою № 379 установлено, що посвідчення видаються батькам, дружині або чоловіку та дітям указаних військовослужбовців за зразками згідно з додатками № 1 і 2. Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) чи пропажі безвісти військовослужбовця, виданий військовим комісаріатом.
Крім того, вказаною постановою зазначено, що на Міністерство оборони України покладено обов`язок забезпечити виготовлення бланків посвідчень у необхідній кількості та видачу їх військовими комісаріатами членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби.
Позивачами при зверненні до військового комісаріату надано заяви та необхідний пакет документів, що не заперечується відповідачем.
Порядок роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, в тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження служби, здійснюється відповідно до Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, яка затверджена Наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 року № 937 (далі - Інструкція № 937).
Згідно п. 2.2 Інструкції встановлено, що на районні військові комісаріати покладаються: забезпечення згідно із законодавством соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, ветеранів війни та військової служби та членів їх сімей; ведення обліку осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України у запас або у відставку, крім військовослужбовців строкової служби (далі - особи, звільнені з військової служби), які проживають на відповідній території з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних", для оформлення документів, що додаються до пенсійної справи відповідно до Закону; прийняття від осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей (крім військовослужбовців строкової служби) документів для призначення органами Пенсійного фонду України (далі - органи, що призначають пенсії) пенсій відповідно до Закону та надсилання їх в обласний військовий комісаріат. Рішення про надання такого права районному військовому комісаріату приймається обласним військовим комісаром; сприяння звільненим з військової служби військовослужбовцям і членам сімей померлих військовослужбовців у своєчасному огляді в медико-соціальних експертних комісіях (далі - МСЕК), якщо їх право на пенсію, допомогу або пільги пов`язане із встановленням інвалідності; роз`яснення законодавства з питань соціального забезпечення і пільг, що встановлені особам, звільненим із військової служби, та членам їх сімей; розгляд звернень, які надходять до військового комісаріату, з питань соціального забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також ведення прийому громадян, які звертаються з цих питань, видача пенсіонерам необхідних довідок та інших документів; сприяння звільненим з військової служби військовослужбовцям, яким встановлена інвалідність, і членам сімей померлих військовослужбовців в оформленні документів, необхідних для виплати в належних випадках одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності військовослужбовців; видача в установленому порядку особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців (пункти 4.16 та 4.17 розділу IV цієї Інструкції) посвідчень на встановлені для них чинним законодавством пільги.
Відповідно до п. 2.10 Інструкції за роботу із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей в області відповідає обласний військовий комісар. Робота із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей здійснюється відділом соціального забезпечення обласного військового комісаріату.
Пунктом 4.16 вказаної Інструкції передбачено, що облік, видача та списання посвідчень покладаються на посадових осіб обласного військового комісаріату.
Суд вважає безпідставними посилання відповідача на факт перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного сп`яніння, як на підставу відмови у видачі посвідчення, оскільки його смерть настала не у зв`язку з перебуванням останнього в стані алкогольного сп`яніння, а у зв`язку з вогнепальним кульовим пораненням живота, ушкодженням грижової артерії, спричиненим його командиром.
З огляду на встановлені обставини справи та досліджені докази, суд вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 безпідставно відмовив батьку та дружині загиблого в оформленні посвідчення та малолітньому сину в оформленні довідки про право користування пільгами, які встановлені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сімей".
Крім того, слід зазначити, що матері загиблого гр. ОСОБА_7 , яка одночасно зверталася із позивачами до Сумського ОВК для видачі посвідчення, було також відмовлено у видачі посвідчення з аналогічних підстав. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2016р. по справі №818/3689/15 були задоволені позовні вимоги ОСОБА_8 та зобов`язано Сумський обласний військовий комісаріат вчинити дії щодо оформлення та видачі ОСОБА_7 посвідчення про право користування пільгами, які встановлені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сімей" для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісті під час проходження військової служби. Судом встановлено, що посилання відповідача на підстави відмови у видачі посвідчення є необґрунтовані та безпідставні. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.04.2016р. №К/800/10436/16 відмовлено у відкритті касаційного провадження по справі №818/3689/15 за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем судове рішення виконано, ОСОБА_7 отримала відповідне посвідчення.
Представником відповідача при розгляді даної справи не надано належних доказів того, що батьку, дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 правомірно не вчиняє дії щодо видачі посвідчені, а малолітньому сину загиблого відповідної довідки (в подальшому посвідчення).
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині визнання незаконними рішень військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 , що оформлені листом від 28.10.2016 року про відмову позивачам - батьку та дружині загиблого в оформленні та видачі посвідчення, а сину загиблого відповідної довідки про пільги та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо оформлення та видачі посвідчень батьку та дружині загиблого, а сину загиблого відповідної довідки про право користування пільгами, які встановлені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісті під час проходження служби обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення на користь позивачів моральної шкоди в загальному розмірі 30000 грн., виходячи із наступного.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.05.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та духовних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають суттєве значення. Крім того, Верховний Суд України у вищевказаній постанові Пленуму (п. 4) зазначає, що в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди повинні бути зазначені обставини того, у чому полягає моральна шкода, якими діями, рішеннями вона завдана та якими доказами вона підтверджена. Факт заподіяння шкоди доводить позивач. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні (пункт 5 постанови). Позивачами не зазначено, з яких міркувань вони виходили, визначаючи розмір шкоди саме у зв`язку із невидачею посвідчення та якими доказами це підтверджується. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували б наявність причинного зв`язку між неправомірними діями відповідача та стражданнями, приниженнями, моральними переживаннями позивачів, а також позивачами не надано жодних доказів в обґрунтування розміру моральної шкоди 10 000 грн. кожному, яку вони просять стягнути. Посилання на факт гибелі ОСОБА_5 та обставини, встановлені у вироку суду, є підставою для звернення до суду в порядку цивільного судочинства для стягнення моральної шкоди в зв`язку із смертю загиблого.
Таким чином, позовна вимога про відшкодування позивачам моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки не доведено передбачених ст.ст. 23, 1167 ЦК України обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2015 р. про відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 у видачі посвідчення (довідки).
Зобов`язати Сумський обласний військовий комісаріат вчинити дії щодо оформлення та видачі посвідчення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та довідки ОСОБА_9 про право користування пільгами, які встановлені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сімей" для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісті під час проходження військової служби.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 16.05.2016 року.
Суддя С.М. Гелета
