Справа № 745/26/16-ц
Провадження № 2/745/36/2016
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2016 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі: головуючої судді Смаль І.А., за участі секретаря Петрикій І.Ю., позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Сосниця цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія «Автофінанс» про розірвання договору та відшкодування моральної та матеріальної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія "Автофінанс"» про розірвання договору та відшкодування моральної та матеріальної шкоди, та просить:
1 Розірвати договір фінансового лізингу №00696 від 19.12.2014 укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «АвтОфінанс» (код ЄДРПОУ 38104479) у зв'язку з очевидним невиконанням договору з вини виконавця.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду за договором фінансового лізингу №00696 від 19 грудня 2014 у розмірі 99 535,99 грн, 690,20 грн, індексу інфляції, 3% річних в сумі 1 000,90 грн та 5 318, 83 гри. на придбання ліків.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» на користь ОСОБА_1, пеню у розмірі трьох відсотків вартості послуги за кожний день прострочення у сумі 562 779,90 грн.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 30 000.00 грн. (тридцять тисяч гривень).
Свої вимоги мотивує тим, що між ним та відповідачем 19.12.2014 було укладено договір фінансового лізингу № 00696 . За умовами Договору Відповідач, в якості лізинподавця, зобов'язався придбати предмет Договору, автомобіль ЗАЗ «Сенс», та передати його Позивачеві як лізінгоодержувачу, в строк та на умовах передбачених Договором. У відповідності до п.п.1.7, 4.1 Договору, предмет повинен бути переданим в користування Позивачеві протягом 120 робочих днів з моменту сплати останнім на рахунок Відповідача адміністративного та авансового платежів, а також комісії за передачу предмета лізингу. Відповідно до п.8.2 Договору предмет лізингу становить 6197,70 доларів США, Позивачем було сплачено платежів на суму 66551 грн., що еквівалентна станом на момент сплати і 30.01.2015 року 4017,3 доларів США. Позивачем було виконано умови Договору передбачені п.1.7,4.1, а саме:
- 19.12.2014 сплачено адміністративний платіж 619,77 долларів США що становить 10 251,00 грн - 10 % від суми Договору;
- 26.12.2014 сплачено авансовий платіж в сумі 3098,85 долларів США що становить 51300,00 грн. - 50% вартості предмета договору;
- 30.01.2015 сплачено комісію за передачу предмета лізингу в сумі 298,68 долларів США, що становить 5 000.00 грн. - 3% вартості предмета договору.
Згідно умов Договору з 02.02.2015 почав спливати строк передачі Відповідачем предмета Договору Позивачеві, який відповідно п.1.7, 4.1 Договору становив 120 робочих днів і закінчився 20.07.2015. Протягом цього строку предмет Договору лізингу так і не був переданий Позивачеві.
Таким чином, Відповідачем було порушено взяті па себе зобов'язання та не виконано умови Договору, які передбачені н.п. 1.7, 4.1 Договору. До теперішнього часу за відсутності будь-яких об'єктивних причин порушені зобов'язання не виконуються, чим Позивачеві спричинено моральну та матеріальну шкоду.
У зміненій позовній заяві позивач просить:
1.Розірвати логовір фінансового лізингу в зв'язку з очевидним невиконанням договору з вини виконавця.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» на його користь шкоду за договором фінансового лізингу №00696 від 19 грудня 2014 у розмірі 4017,3 доларів США (чотири тисячі сімнадцять доларів США тридцять центів) в гривневому еквіваленті на момент постановлення рішення суду, 3% річних в сумі 74,62 долари США ( сімдесят чотири долари США шістдесят два центи) в гривневому еквіваленті на момент постановлення рішення суду, 5318,83 грн. витрат на придбання ліків та 570.3 грн. витрат на оплату банківських послуг та поштові відправлення. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» на користь ОСОБА_1, пеню у розмірі трьох відсотків вартості послуги за кожний день прострочення у сумі 42020,4 доларів США. (сорок дві тисячі двадцять доларів США сорок центів) в гривневому еквіваленті на момент постановлення рішення суду. 4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингов компанія «Автофінанс» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 30 000.00 грн. (тридцять тисяч гривень).
Змінені позовні вимоги мотивує тим, що договір має бути розірвано за рішенням суду за вимогою однієї із сторін, оскільки другою стороною його умови істотно порушено. Порушення договору відповідачем є істотним, оскільки ним не виконано договірних зобов'язань про надання послуги у вигляді передачі предмета договору позивачеві у встановлений договірними зобов'язаннями строк. Очевидна неможливість подальшого виконання договору, через що фактично відпала необхідність у подальшій його дії. Внаслідок завданої позивачеві шкоди, він фактично позбавлений того, на що він розраховував при укладенні Договору.відповідно до ч. 3 ст. 652 ЦК України, у зв'язку з тривалим не наданням предмета лізингу, відповідач несе зобов'язання щодо сплати (повернення) позивачу всієї суми отриманих від нього коштів, а саме адміністративного та авансового платежів та комісії за передачу предмета лізингу, так як всі вони спрямовувалась на оплату вартості (фактично купівлю) предмету лізингу. Договором п.8.3, передбачено що гривневий еквівалент визначений на дату укладання договору змінюється у випадку зміни обмінного курсу долара США до української гривні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, в своїх поясненнях посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився повторно з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, а тому суд за згодою позивача ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши позивача, дослідивши зібрані по справі докази суд вважає за необхідне задовольнити позов частково зі слідуючих підстав.
Законом України «Про фінансовий лізинг» визначено фінансовий лізинг як вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2014 року між TOB «Лізингова компанія Автофінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір №00696 фінансового лізингу, предметом якого є транспортний засіб ЗАЗ Sens (п.1.1 договору) та відображено в додатку №2 до договору. (а.с.4-10)
Відповідно до п.1.7 вказаного договору предмет лізингу передається в користування лізингоодержувачеві протягом строку, який становить не більше 120 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця адміністративного платежу, авансового платежу, комісії за передачу предмета лізингу.
Згідно п. 8.2 договору сторони погодили, що вартість предмета лізингу на момент укладення договору становить 6197,70 доларів США, гривневий еквівалент вартості предмета лізингу на дату укладення договору становить 102510,00 грн з урахуванням ПДВ.
Додатком №1 до договору фінансового лізингу №00696 від 19.12.2014 року (а.с.11) визначено графік сплати щомісячних авансових платежів, сума виплат авансового платежу становить 3098,85 дол США, розмір адміністративного платежу у розмірі 619,77 дол США та розмір комісії за передачу 185,93 дол США, які відповідно до п.8.1 договору сплачуються у національній валюті гривні за курсом обміну за готівковими операціями АТ «ОСОБА_2 Аваль» (www.aval.ua) на дату платежу, або курсу обміну обміну долара США до української гривні за безготівковими операціями за міжбанківським валютним курсом при продажу долара США що встановлений на офіційному сайті mezhbank.org.ua, або НБУ, як буде обрано лізингодавцем станом на дату, коли кожен платіж підлягає оплаті.
За вимогами ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
На виконання умов договору позивач сплатив 19.12.2014 року 10251 грн адміністративного платежу, 29.12.2014 року 51300 грн авансового платежу, та 30.01.2015 року 5000 грн додаткового платежу (разом 66551 грн), що підтверджується квитанціями про оплату (а.с.13) та письмовим повідомленням відповідача на адресу позивача де зазначено, що ОСОБА_1 сплатив 10251 грн адміністративного платежу, 51300 грн авансового платежу, та 5000 грн додаткового платежу (а.с.18).
Відповідно до п.9.7 договору кошти, які сплачуються лізингоодержувачем до моменту отримання предмета лізингу, незалежно від їх призначення вказаного в квитанції, зараховуються в наступному порядку: адміністративний платіж, авансовий платіж, та комісії за передачу предмета лізингу, у разі наявності, різниця до вже сплаченого авансового платежу на умовах викладених у п.9.4 договору, або різниця до вже сплаченого авансового платежу на умовах викладених у п.9.6 договору.
Вартість предмета лізингу на момент проведення вказаних позивачем платежів не змінювалась. В іншому разі відповідач зобов»язаний був би у відповідності з п.9.4 договору надати позивачу рахунок на оплату або квитанцію.
Відповідно п.4.1 договору поставка предмету договору повинна бути здійснена в строк не пізніше 120 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем адміністративного платежу, авансового платежу, та комісії за передачу предмета лізингу тобто в строк до 29 липня 2015 року. 20.12.2015 року позивач ОСОБА_1 направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю « Лізингова компанія « Автофінанас» листа, яким повідомив, що виплатив всі необхідні платежі за договором, однак автомобіль не був переданий, тому просить надати відповідь про намір компанії виконувати умови договору ( а.с.16,19).
Такі дії позивача ґрунтуються на нормах укладеного сторонами договору та діючого законодавства України.
Зокрема пунктами 1.7, 4.1 Договору лізингу сторонами визначено, що предмет договору передається в користування лізингоодержувачу протягом строку, який становить не більше 120 робочих днів з моменту сплати лізиногоодержувачем на рахунок лізингодавця авансового платежу, адміністративного, комісії за передачу предмету лізингу. Згідно п. 4.8. лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі з моменту сплати платежів визначених п.4.1 до моменту підписання акта прийому- передачі предмета лізингу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 10 ЗУ "Про фінансовий лізинг" лізингодавець зобов'язаний у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його не виконанням або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач має право вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.
Таким чином, аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд вважає, що в даному випадку право позивача як лізингоодержувача було порушено та його вимоги щодо повернення сплачених ним коштів на виконання договору фінансового лізингу підлягають задоволенню. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача сплаченої комісії за прийом платежів згідно тарифів банку в розмірі 532,16 грн та витрат на пересилку кореспонденції у сумі 38,14 грн, суд вважає необхідним відмовити за необгрунтованістю, оскільки вказана сума не була перерахована на користь ТОВ "Лізінгова компанія "АвтоФінанс", а входить у складову частину банківських операцій та послуг поштового зв»язку. Одночасно , позивач ставить перед судом вимогу щодо стягнення на його користь боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 1691,19 грн . Зазначена вимога не може бути задоволена судом, оскільки вимоги ст.625 ЦК України застосовуються судом лише за умови, що було порушено (прострочено) виконання грошового зобов’язання. Як встановлено у судовому засіданні між сторонами було укладено договір лізингу, який не є грошовим зобов’язанням. Також, згідно ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Керуючись нормами даної статті позивач просить стягнути з відповідача 562779,90 грн пені та наводить відповідні розрахунки.
Однак, стаття 10 Закону України "Про захист прав споживачів", на яку посилається позивач, визначає спеціальні права споживача у разі порушення умов саме договору про виконання робіт (надання послуг) (глава 63 ЦК України), а не правовідносин фінансового лізингу, якірегулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду) (глава 58 ЦК України), купівлю-продаж, поставку (глава 54 ЦК України) з урахуванням особливостей, що встановлюються ЗУ «Про фінансовий лізинг». В зв"язку з цим, зазначена норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Таким чином, в задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 562779,90 грн на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" слід відмовити.
Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, не можуть бути задоволені, оскільки правовідносини, що склалися між сторонами по справі, а саме: правовідносини щодо укладення та виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу, регламентуються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду) (глава 58 ЦК України), купівлю-продаж, поставку (глава 54 ЦК України) з урахуванням особливостей, що встановлюються ЗУ «Про фінансовий лізинг», якими не передбачено відшкодування моральної шкоди у разі порушення даного виду зобов'язання, як і не передбачено настання такого правового наслідку як відшкодування моральної шкоди і договором фінансового лізингу, укладеним між сторонами, у разі його невиконання. Моральна шкода відшкодовується з підстав зазачених в ст.23 ЦК України.
Не можуть бути задоволені і вимоги позивача про стягнення з відповідача 5318,83 грн витрат на лікування, оскільки доказів того, що саме діями відповідача позивачу спричинена шкода здоров"ю, як і наявність взагалі такої шкоди, в до суду не надано. Додані до матеріалів справи накладні (а.с.20,21,22) з переліком ліків та їх вартістю жодним чином не підтверджують даний факт.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_3 необхідно задовольнити частково, та стягнути на його користь з ТОВ "Лізінгова компанія "АвтоФінанс" 66551 грн завданої матеріальної шкоди та розірвати договір лізингу.
Відповідно до ст. 88 ЦК України судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог майнового характеру в розмірі 665,51 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави. Також підлягають стягненню з відповідача на користь держави судові витрати по задоволеним вимогам немайнового характеру стосовно розірвання договору лізингу в сумі 551,20 грн.
Керуючись ст.ст. 1,4,10,22 Закону України «Про захист прав споживачів ст. ст. 2,7,10,11,16 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 23, 526,610 ЦК України , ст. ст. 88, 213, 214, 215, 224-228 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Договір фінансового лізингу №00696 від 19.12.2014 року укладений між TOB «Лізингова компанія Автофінанс» та ОСОБА_1 розірвати.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія « Автофінанс» код ЄДРПОУ 38104479 р/р 26006379153 в ПАТ «ОСОБА_2 БАНК Аваль» МФО 380805, юридична адреса м.Київ , вул. Щорса 31 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 66551,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Лізингова компанія « Автофінанс код ЄДРПОУ 38104479 р/р 26006379153 в ПАТ «ОСОБА_2 БАНК Аваль» МФО 380805, юридична адреса м.Київ , вул. Щорса 31 на користь держави судовий збір у розмірі – 1216,71 грн.
В задовленні інших позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення. Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Чернігівської області через Сосницький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення ,а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення ,- з дня отримання копії цього рішення .
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24.03.2016 р.
Суддя І.А.Смаль
