ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" квітня 2015 р. м. Київ К/800/49815/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої:
Калашнікової О.В.
суддів:
Васильченко Н.В.
Леонтович К.Г.
секретар судового засідання:
Маджар О.В.
за участю:
представника позивача - Гачак І.О.,
представників третіх осіб - Любчик Ю.О., Лябах О.О., Хорольського С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року у справі № 2а-8201/08/1370 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Закарпатської обласної державної адміністрації, Берегівської міської ради Закарпатської області, треті особи: Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області про визнання незаконною бездіяльності, стягнення матеріальної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» звернулось до суду з адміністративним позовом до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Закарпатської обласної державної адміністрації, Брегівської міської ради Закарпатської області, треті особи: Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати незаконною бездіяльність відповідачів щодо визначення спеціально обладнаних місць чи об'єктів для екологічно безпечного зберігання речовини «Премікс», яка знаходиться у 10 залізничних вагонах на станції Боржава та стягнути з відповідачів кошти на відшкодування шкоди, завданої такою бездіяльністю, в сумі 24281383,20 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що через протиправні дії відповідачів, всупереч рекомендаціям органів державної влади, на станції Боржва простоювали 10 вагонів з речовиною «Премікс», внаслідок чого позивачу завдано шкоди в розмірі 24281383,20 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2010 року, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши представників сторін, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на залізничних станціях Боржава та Берегово простоювали 24 вагони з речовиною «Премікс», яка згідно постанови слідчого була речовим доказом по кримінальній справі. В період з 10 грудня 2009 року до 19 грудня 2009 року було звільнено 14 вагонів, а 10 вагонів залишились на станції Боржава.
Як вбачається із звіту Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя від 10.06.2005 року № 3/8-А4056, складеного за результатами проведених токсиколого-гігієнічних досліджень порошкоподібної речовини під маркою «Мінеральні добавки Премікс», фахівці, які проводили дослідження, дійшли висновку, що необхідно термінове прийняття заходів відносно вилучення екологічно безпечним способом цього шкідливого забруднювача невстановленого походження з місць складування цих небезпечних відходів.
Відповідно до Наукового висновку № 22/133 від 10.05.2005 року за матеріалами експертизи промислових відходів, експортованих з Угорщини та розміщених на території Закарпатської області, складеного Інститутом гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, досліджувані відходи за ступенем токсичності відносяться до 1 класу небезпеки і потребують спеціальних заходів поводження з ними.
Постановою старшого слідчого з особливо важливих справ першого відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 28.12.2009 року на підставі п. 2 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України 1963 року, який був чинним на той час, (за відсутністю в діянні складу злочину) була закрита кримінальна справа за фактами вчинення контрабанди теплостійкого наповнювача «Премікс», вчиненої за попередньою змовою групою осіб, скоєння забруднення земель і атмосферного повітря речовинами та промисловими відходами, шкідливими для життя та здоров'я людей і довкілля внаслідок порушення спеціальних правил їх зберігання, службової недбалості співробітників митних органів під час проведення митних оформлень теплостійкого наповнювача «Премікс», що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 201,ч. 1 ст. 239, ч.1 ст. 241, ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України. Даною постановою речовину «Премікс», що була визнана Генеральною прокуратурою України речовим доказом по даній кримінальній справі, виключено з категорії речових доказів та передано Закарпатській обласній державній адміністрації з участю Державного управління охорони навколишнього середовища в Закарпатській області для подальшого знешкодження відповідно до постанови від 30.01.2009 року про передачу в утилізацію, при виконанні механізму утилізації, прийнятого вищими органами влади.
Відповідно до п. 6 Рішення розширеного спільного засідання колегій Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Закарпатської обласної державної адміністрації від 22.09.2006 року № 12 Міністерству охорони навколишнього природного середовища України було рекомендовано, зокрема, у встановленому порядку розглянути питання щодо можливості фінансування робіт з контейнеризації суміші «Премікс» та її вивезення для тимчасового екологічно безпечного зберігання на спеціально пристосовані об'єкти за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 3 рішення Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України від 08.11.2006 року № 13/18 Міністерству охорони навколишнього природного середовища України було рекомендовано, зокрема, до 1 грудня 2006 року внести пропозиції щодо визначення місця тимчасового екологічно безпечного зберігання суміші «Премікс» на спеціально пристосованих об'єктах, а також спільно з Кабінетом Міністрів України забезпечити у 2006 році фінансування робіт з вивезення з території Закарпатської області суміші «Премікс».
Згідно з Протоколом наради з розгляду питання щодо подальшого поводження з сумішшю речовин «Премікс» від 11 лютого 2009 року Службі безпеки України було рекомендовано передати Закарпатській обласній державній адміністрації та Берегівській міській раді Закарпатської області речовину «Премікс» для організації її знищення, а Міністерству охорони навколишнього природного середовища України спільно з Закарпатською обласною державною адміністрацією та Брегівською міською радою Закарпатської області розробити механізм знищення суміші «Премікс», визначити місця знищення, кошторис та терміни виконання.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення колегій та нарад містять рекомендаційний характер та не зобов'язують будь-кого з відповідачів вчинити певні дії щодо суміші речовин «Премікс», а також позивачем не надано доказів бездіяльності відповідача.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності незаконної бездіяльності відповідачів виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ст. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України» основними завданнями Міністерства охорони навколишнього природного середовища України є пропозиції щодо формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення надр.
Відповідно до Закону України «Про відходи» до повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування належить здійснення контролю за використанням відходів з урахуванням їх ресурсної цінності та вимог безпеки для здоров'я людей і навколишнього природного середовища, організація ведення обліку утворення,оброблення, знешкодження, утилізації та видалення відходів, їх паспортизації.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міських рад належить вирішення питань у сфері поводження з небезпечними відходами відповідно до законодавства та визначення території для розміщення відходів.
Як вбачається з матеріалів справи та листа Генеральної прокуратури України від 20.10.2006 року № 17/2-9146-05, протокольним рішенням засідання Міжвідомчої державної комісії з перевірки поводження з відходами та небезпечними речовинами, незаконно ввезеними на територію України з інших держав, затверджені заходи, відповідно до яких Закарпатську обласну державну адміністрацію, Мінприроди, МОЗ, МНС було зобов'язано до 18.08.2005 року визначити спеціально обладнані місця чи об'єкти для тимчасового екологічно безпечного зберігання небезпечних промислових відходів, завезених на територію України та до 25.09.2005 року організувати та провести роботи з транспортування та розміщення у спеціально відведених місцях, чи на об'єктах вказаних відходів.
З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2009 року була винесена постанова старшого слідчого про передачу речових доказів для організації утилізації, відповідно до якої речові докази - речовина «Премікс» в кількості 1,5 тис. тонн, яка зберігається на території м. Берегово та Берегівського району, передається Закарпатській обласній державній адміністрації та Берегівській міській раді для організації знищення (утилізації).
Однак, 27.02.2009 року на 29 сесії Берегівської міської ради за результатами розгляду постанови слідчого було відмовлено у прийнятті речовини «Премікс» для знищення.
Постановою старшого слідчого від 28.12.2009 року про закриття кримінального провадження, встановлено, що речовину «Премікс», яка визнана Генеральною прокуратурою України речовим доказом по даній кримінальній справі, виключено з категорії речових доказів та передано Закарпатській обласній державній адміністрації з участю Державного управління охорони навколишнього середовища в Закарпатській області для подальшого знешкодження відповідно до постанови від 30.01.2009 року про передачу в утилізацію, при виконанні механізму утилізації, прийнятого вищими органами влади.
Суди попередніх інстанцій не встановили та не дали належної оцінки питанню зміни порядку поводження з речовими доказами до та після закриття кримінальної справи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій, на яких ґрунтується відмова у задоволені позову з посиланням на те, що рішення колегій та нарад містять лише рекомендаційний характер є передчасними, оскільки, як вбачається з п.3.2 та п. 4 Рішенням розширеного спільного засідання колегій Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Закарпатської обласної державної адміністрації від 22.09.2006 року Закарпатській обласній державній адміністрації відповідно до ст. 12 ЗУ «Про відходи» слід забезпечити проведення інвентаризації безхазяйних відходів та розробити заходи щодо подальшого поводження з ними, організувати виконання робіт з знешкодження непридатних та заборонених пестицидів, що накопичилися на території Закарпатської області, у тому числі шляхом залучення іноземних компаній для їх вивезення та знешкодження за межі держави.
Відповідно до підпункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно з частиною першою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Оскаржувані судові акти названим вимогам процесуального закону не відповідають.
Частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржені рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді : (підписи)
