ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30.03.2021Справа № 2а-8201/08/1370
За позовом Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця";
до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (відповідач 1);
Закарпатської обласної державної адміністрації (відповідач 2);
Берегівської міської ради Закарпатської області (відповідач 3);
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:
Генеральна прокуратура України (третя особа 1);
Служба безпеки України (третя особа 2);
Державна служба України з надзвичайних ситуацій (третя особа 3);
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області (третя особа 4);
про визнання незаконною бездіяльності, стягнення матеріальної шкоди.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Дюбко С.П.
Представники:
Від позивача: Сковородько А. М., адвокат, довіреність №Ц/З-44/42-20 від 28.02.2020;
Від відповідача 1: не з`явилися;
Від відповідача 2: не з`явилися;
Від відповідача 3: не з`явилися;
Від третьої особи 1: не з`явилися;
Від третьої особи 2: Осипов В. В., уповноважена особа;
Від третьої особи 3: не з`явилися;
Від третьої особи 4: не з`явилися.
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2008 року Державне територіально-галузеве об`єднання "Львівська залізниця" (далі - ДТГО "Львівська залізниця", позивач) звернулося з позовом до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі - Мінприроди, Міністерство), Закарпатської обласної державної адміністрації (далі - Закарпатська ОДА), Берегівської міської ради Закарпатської області (далі - Берегівська Міськрада; відповідачі), треті особи: Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, у якому, з урахуванням змін до позовної заяви і уточнених позовних вимог, просило визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо визначення спеціально обладнаних місць чи об`єктів для екологічно безпечного зберігання речовини "Премікс", що знаходилася у 10 залізничних вагонах на станції Боржава, та стягнути солідарно з відповідачів кошти на відшкодування шкоди, завданої такою незаконною бездіяльністю в сумі 24281383,20 гривень.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.12.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2016, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 03.08.2020 вищевказані судові рішення скасовано та закрито провадження у справі. Роз`яснено позивачеві, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду, а також про наявність права протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Верховного Суду від 18.08.2020 постановлено передати до Господарського суду міста Києва справу №2а-8201/08/1370 за позовом Державного територіально-галузевого об`єднання "Львівська залізниця" до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Закарпатської обласної державної адміністрації, Берегівської міської ради Закарпатської області, треті особи: Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області про визнання незаконною бездіяльності, стягнення матеріальної шкоди.
Відповідно до витягу протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2020 року, справа № 2а-8201/08/1370 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва призначено підготовче засідання на 27.10.20.
Через відділ діловодства суду 25.11.2020 від позивача надійшли письмові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № №2а-8201/08/1370 до судового розгляду по суті.
Під час розгляду спору по суті 30.03.2021 р. позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідачі у судове засідання 30.03.2021 своїх повноважних представників не направили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ
На залізничних станціях Боржава та Берегово знаходились 24 вагони з речовиною «Премікс». Як вбачається зі звіту Інституту екогігієни і токсикології ім.Л.І.Медведя від 10.06.2005р. №3/8-А4056, складеного за результатами проведених токсиколого-гігієнічних досліджень порошкоподібної речовини під маркою «Мінеральні добавки - Премікс», фахівці, які проводили дослідження, дійшли висновку, що необхідно термінове прийняття заходів відносно вилучення екологічно безпечним способом цього шкідливого забруднювача невстановленого походження з місць складування цих небезпечних відходів.
З метою запобігання можливого негативного впливу на довкілля та здоров`я людей небезпечних хімічних речовин та відходів проведено чотири засідання Міжвідомчої державної комісії (1, 14, 29 липня та 10 жовтня 2005 року) під головуванням Першого віце-прем`єр-міністра України, на яких визначено першочергові завдання в даному напрямку та затверджено Заходи, спрямовані на безпечне розміщення, утилізацію чи видалення незаконно завезених на територію України відходів та небезпечних хімічних речовин інших держав і відвернення їх негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров`я людини.
07.07.2006р. слідчим в ОВС Генеральної прокуратури України по кримінальній справі №8102305 винесено постанову про визнання та приєднання до кримінальної справи речового доказу - речовини «Премікс», яка розміщена на території Закарпатської області до кримінальної справи №8102305, порушеної Прокурором Закарпатської області 30.03.2005р. за фактами забруднення земель та атмосферного повітря речовинами та промисловими відходами, шкідливими для життя та здоров`я людей і довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил їх зберігання за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 241 КК України.
Постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України від 07.09.2006р. про передачу речових доказів для зберігання, начальнику Ужгородської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці до вирішення питання по речових доказах по суті передано на відповідальне зберігання речові докази у кримінальній справі №8102305 - речовину «Премікс», яка знаходилась у 24 вагонах на залізничних станціях Боржава і Берегово (т.1 а.с.35).
Також, проведено спільне засідання колегій Мінприроди України та Закарпатської обласної державної адміністрації від 22.09.2006р. №12 з питання «Про проблеми поводження з відходами на території Закарпатської області та шляхи їх вирішення», за рішенням якого визначено невідкладні заходи.
03.10.2006р. слідчий в ОВС Генеральної прокуратури України, розглянувши матеріали кримінальної справи №8102305, порушив кримінальну справу за фактом контрабанди на територію України під виглядом теплостійкого наповнювача «Премікс» відходів різних виробництв, вчиненої за попередньою змовою групи осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.201 КК України, яку об`єднано в одне провадження з кримінальною справою №8102305, та після визначення підслідності дана кримінальна справа надійшла у слідчий відділ УСБУ в Закарпатській області.
Закарпатським зведеним воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном постійної готовності ДСВАРС МНС України, під контролем співробітників УСБУ в Закарпатській області та держінспекторів-екологів Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, проведено роботи по контейнеризації в металічні баки суміші речовин «Премікс». Дані роботи виконувались на виконання доручення Кабінету Міністрів України №35451/3/1-06 від 03.10.2006р. та рішення розширеного спільного засідання Мінприроди України та Закарпатської ОДА від 22.09.2006р., а також у відповідності до договору №28 від 23.11.2005р. і додаткового договору №48/ДФ/06 від 04.12.2006р., укладених між Закарпатською ОДА як «Організатором», Держуправлінням охорони навколишнього середовища в Закарпатській області, як «Замовником», та Зведеним воєнізованим гірничо-рятувальним (аварійно-рятувальним) загоном постійної готовності ДСВАРС МНС України, як «Виконавцем».
Як вбачається з листа Закарпатської ОДА від 30.07.2007р. №3081/06-10, відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 11.05.2007р. №13663/21/1-07 щодо інформаційної довідки Мінприроди України, наданої Кабінету Міністрів України від 30.03.2007р. №3416к/19/3-2, остаточне рішення щодо подальшої долі ввезених в Україну небезпечних хімічних речовин та відходів (у тому числі суміші речовин «Премікс») можливо прийняти після закінчення компетентними органами України слідчих дій.
30.01.2009р. Старшим слідчим в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління СБУ в Закарпатській області винесено постанову про передачу речових доказів для організації утилізації, відповідно до якої речові докази по кримінальній справі №335 - речовину «Премікс», в кількості 1,5 тис.тон, яка зберігається на території м.Берегово та Берегівського району, зокрема, що знаходиться у 8-ми залізничних вагонах на залізничній станції «Берегово» та у 16-ти залізничних вагонах на станції «Боржава» постановлено передати Закарпатській обласній державній адміністрації та Берегівській міській раді для визначення її статусу та подальшої організації утилізації.
Згідно зазначеної постанови, копії постанови направлено в Закарпатську ОДА та Берегівську міську раду для організації утилізації речовини «Премікс», в Державне управління охорони навколишнього середовища в Закарпатській області для контролю за екологічним станом при організації подальшої утилізації, керівництву Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» для узгодження питання вивільнення залізничних вагонів з речовиною «Премікс», в Слідче Управління СБ України для координації заходів з центральними органами влади з метою сприяння у вирішенні питання подальшої долі речовини «Премікс», а також прокурору Закарпатської області - для відома.
Вважаючи, що відповідачами допущено бездіяльність щодо визначення спеціально обладнаних місць чи об`єктів для екологічно безпечного зберігання речовини «Премікс», що стало підставою завданої шкоди, ДТГО «Львівська залізниця» звернулось із позовом до суду про стягнення 24 281 383, 20 грн. збитків (упущеної вигоди).
Відповідно до ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.
Приписами ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом ст. 623 Цивільного кодексу України вбачається, що відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності.
У відповідності з нормами цивільного законодавства притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності, при цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб`єкт та об`єкт правопорушення, а також суб`єктивна та об`єктивна сторони.
Суб`єктом цивільного правопорушення є боржник, а об`єктом правопорушення зобов`язальні правовідносини кредитора та боржника, між тим суб`єктивну сторону становить вина боржника, а об`єктивну протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов`язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, при цьому розмір збитків має довести кредитор, а відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів звільняє боржника від відповідальності.
Таким чином, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.
Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України визначено Законом України «Про відходи» від 05.03.1998р. №187/98-ВР, в редакції чинній на час звернення із позовом до суду, (далі - Закон №187/98-ВР)
Відповідно до ст.8 Закону №187/98-ВР відходи є об`єктом права власності. Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом.
Згідно з ч.2 та ч.3 ст.9 Закону №187/98-ВР територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об`єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).
Держава є власником відходів, що утворюються на об`єктах державної власності чи знаходяться на території України і не мають власника або власник яких невідомий (крім відходів, зазначених у частині другій цієї статті), а також в інших випадках, передбачених законом. Від імені держави управління відходами, що є державною власністю, здійснюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.
Статтею 12 Закону №187/98-ВР встановлено, що відходи, щодо яких не встановлено власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними. З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів виявлені безхазяйні відходи беруться на облік. Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.22 Закону №187/98-ВР спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та його органи на місцях, державна санітарно-епідеміологічна служба України, інші органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.
Згідно з положеннями ст.23 Закону №187/98-ВР до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та його органів на місцях у сфері поводження з відходами належить, зокрема: координація роботи інших спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами та контролю за дотриманням вимог екологічної безпеки; здійснення державного контролю за дотриманням вимог екологічної безпеки; встановлення відповідно до закону порядку здійснення операцій у сфері поводження з відходами; погодження місць розміщення об`єктів поводження з відходами; укладення в передбаченому законом порядку міжвідомчих міжнародних договорів України щодо співробітництва у сфері поводження з відходами та контролю за транскордонним перевезенням відходів.
Відповідно до ч.2 п.1 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року № 1524, Мінприроди є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, екологічної безпеки, заповідної справи, поводження з відходами, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Згідно з ч.1 п.4 Положення Мінприроди готує пропозиції щодо формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення надр.
З матеріалів справи, відповідно до листа Генеральної прокуратури України від 29.08.2008р. №04/21/1-9146-05 Служба безпеки України інформувала Міністерство транспорту і зв`язку та Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної ради України, що вирішення цієї проблеми можливе лише на рівні Кабінету Міністрів України шляхом визначення підприємств для переробки вказаної суміші та забезпечення фінансування цих робіт.
Відповідно до Протоколу робочої наради з розгляду питання щодо подальшого поводження з речовиною «Премікс» від 16.01.2009р., затвердженого Заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища України 20.01.2009р., за результатами наради вирішено визначити схему вирішення питання подальшого поводження з сумішшю речовин «Премікс»: Закарпатській облдержадміністрації і Берегівській міській раді після отримання постанови слідчого СБУ визначити власника речовин «Премікс» чи надати їм статусу безхазяйних відходів; Мінприроди, Закарпатській облдержадміністрації опрацювати питання щодо визначення джерел фінансування утилізації зазначеної суміші відходів.
Відповідно до Протоколу наради з розгляду питання щодо подальшого поводження з сумішшю речовин «Премікс» від 11.02.2009р., затвердженого заступником Голови Комітету Верховної ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, за результатами наради вирішили рекомендувати Службі безпеки України передати Закарпатській обласній державній адміністрації та Берегівській міській раді речовину «Премікс» для організації її знищення (утилізації), Міністерству охорони навколишнього природного середовища спільно з Закарпатською ОДА та Берегівською міською радою розробити механізм знищення суміші «Премікс», визначити місця знищення, кошторис та терміни виконання, Укрзалізниці спільно з Мінприроди, Мінтранспортом, Мінфіном, Закарпатською ОДА, Контрольно-ревізійним управлінням та Державною податковою адміністрацією розглянути питання про відшкодування збитків Укрзалізниці за користування вагонами та зберігання вантажу «Премікс» .
Листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.12.2009р. повідомлено, що на виконання робочої наради від 20.01.2009р. та наради від 11.02.2009р. Міністерством охорони навколишнього природного середовища України із польським підприємством «Сарпі Даброва Горніча» укладено договір б/н від 07.12.2009р. щодо знешкодження речовин «Премікс» .
Згідно повідомлення Мінекології України від 09.12.2009р. та Закарпатської ОДА від 08.12.2009р. відповідальним за організацію вивезення для утилізації речовин «Премікс» є заступник генерального директора Національного центру поводження з небезпечними відходами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, якому 10.12.2009р. передано речовину «Премікс», про що складено акт прийому-передачі від 10.12.2009р.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, в межах компетенції встановленої нормами Закону України «Про відходи» та Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, на момент звернення позивача до суду та в подальшому вживались заходи щодо розміщення, складування та подальшого знешкодження речовини «Премікс».
Згідно п. «а», «в» та «є», ч.1 ст.20 Закону №187/98-ВР до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері поводження з відходами належить: виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших центральних органів виконавчої влади; організація розроблення та здійснення регіональних і місцевих програм поводження з відходами, а також забезпечення реалізації загальнодержавних програм; взаємодія з органами місцевого самоврядування.
Відповідно до листа Закарпатської ОДА від 08.12.2009р. та на виконання наданих законом повноважень, обласна державна адміністрація погодила передачу суміші речовин «Премікс» відповідальній особі за виконання робіт із знешкодження небезпечних хімічних речовин першому заступнику генерального директора ДП «Національний центр поводження з небезпечними відходами» (т.3 а.с.227), що спростовує бездіяльність Закарпатської ОДА щодо розміщення, складування та подальшого знешкодження речовини «Премікс».
Відповідно до ст.21 Закону №187/98-ВР органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують, зокрема: виконання вимог законодавства про відходи; затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням; вирішення питань щодо розміщення на своїй території об`єктів поводження з відходами; надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об`єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю.
Згідно п.38 та п.54 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об`єктів, у тому числі місць чи об`єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію; вирішення питань у сфері поводження з небезпечними відходами відповідно до законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2009р. сесія Берегівської міської ради розглянула постанову слідчого від 30.01.2009р. про передачу речовини «Премікс» для організації утилізації та відповідно до Рішення №1020 відмовилась приймати та визнавати право власності на речовину «Премікс», а також заборонила голові міської ради приймати будь-які рішення, що стосуються вказаної речовини (т.2 а.с.27). Відомостей про оскарження рішення №1020 від 27.02.2009р., сторонами суду не подано.
На підставі аналізу законодавчих положень та обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідачами в межах законодавчо наданої компетенції, вживались необхідні та можливі заходи щодо розміщення, складування та подальшого знешкодження речовини «Премікс». В свою чергу відмова приймати та визнавати право власності на речовину «Премікс», викладена в рішенні органу місцевого самоврядування, не може трактуватись як протиправна бездіяльність.
Оскільки ознак протиправної бездіяльності суб`єктів владних повноважень - відповідачів у справі щодо розглянутого судом предмета позову судом не встановлено, а тому вимога щодо відшкодування шкоди, завданої протиправною бездіяльність в сумі 24 281 383,20 грн. є безпідставною.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на позивача.
Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текс рішення складено 20.04.2021.
Суддя О.В. Мандриченко
