Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 140/994/14-к
Провадження №11-кп/772/318/2015
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2015 рокум. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі:
Головуючого-судді: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційні скарги прокурора прокуратури Немирівського району ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 з доповненнями та адвоката ОСОБА_7 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 29.01.2015 року по кримінальному провадженню № 12014020240000097 від 21 лютого 2014 року,яким
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою базовою освітою, не працюючого, одруженого, який має малолітню дитину, раніше судимого 18.05.1995 Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 140, 42 КК України до 1 року позбавлення волі; 22.12.1999 Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 2 ст. 206 КК України до 3 років позбавлення волі; 22.08.2000 цим же судом за ч. 3 ст. 142 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 21.11.2001 Могилів-Подільським районним судом Вінницької області за ст. 345 КК України до 5 років 8 місяців позбавлення волі; 05.12.2006 Староміським районним судом м. Вінниці за ч. 4 ст. 187 КК України до 10 років позбавлення волі, 19.12.2013 ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області звільнений умовно-достроково на не відбутий термін 2 роки 4 місяці 13 днів, за що судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого. Згідно ч.ч. 1,2,3ст. 71 КК Українидо призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 05.12.2006 року і призначено остаточне покарання у вигляді 12 (дванадцяти років) 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Вирішено питання із речовими доказами та судовими витратами,-
за участю секретаря ОСОБА_8 ,
прокурора ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
адвоката ОСОБА_7 ,
В С Т А Н О В И В:
Вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 29.01.2015 року по кримінальному провадженню № 12014020240000097 від 21 лютого 2014 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років та 6 (шість) місяців з конфіскацією усього майна, яке є власністю засудженого.
З вироку суду першої інстанції встановлено, що 20.02.2014 близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_6 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, повторно, маючи намір на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, з проникненням у житло (розбій), шляхом вибиття балконних дверей, проник в приміщення квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_10 , де застосовуючи відносно останнього фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні ударів кулаками рук в область голови, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: «перелому кісток носу, струсу головного мозку, гематоми повік лівого ока, забою м`яких тканин лівої половини обличчя, субкон`юктивального крововиливу лівого ока», які згідно висновку експерта №56 від 31.03.2014 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та «закритий перелом верхньої стінки лівої гайморової пазухи» - до середніх тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий /понад 21 день/ розлад здоров`я. При цьому ОСОБА_6 почав вимагати у ОСОБА_10 грошові кошти. Дізнавшись від останнього де знаходяться грошові кошти ОСОБА_6 відкрито заволодів грошовими коштами у сумі 1160 гривень, майном: ноутбук «Asus XI01» вартістю з урахуванням зносу 2100 гривень, ноутбук «Dell Vostro 500» вартістю з урахуванням зносу 1700 гривень, ноутбук «HP Compaq cq58» вартістю з урахуванням зносу 3400 гривень, мобільним телефоном марки «Київстар» вартістю 500 гривень, мережевий комутатор «Huawei S2326TP-SI» з урахуванням зносу вартістю 1380 гривень, чим заподіяв потерпілому майнової шкоди на загальну суму 10240 гривень.
Прокурор прокуратури Немирівського району Вінницької області ОСОБА_5 подав до суду апеляційну скаргу, згідно якої не спростовуючи доведеність винуватості обвинуваченого та правову кваліфікацію його дій, вважає зазначений вирок незаконним в зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через його м`якість, просить вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 29.01.2015 року по кримінальному провадженню № 12014020240000097 від 21 лютого 2014 року відносно ОСОБА_6 скасувати та ухвалити свій вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч.3 ст. 187 КК України та призначити покарання у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Староміського районного суду м. Вінниці від 05.12.2006 року і призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у вигляді 13 (тринадцять років) позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Обвинувачений ОСОБА_6 не погоджуючись з вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 29.01.2015 року відносно нього подав апеляційну скаргу, згідно якої вважає зазначений вирок незаконним та несправедливим таким, що суттєво суперечить чинним вимогам законодавства України, кримінального-процесуального кодексу України та Конституції України. В апеляційній скарзі вважає, що обставини зазначені у вироку не відповідають дійсності того, що було досліджено у судовому засіданні, оскільки, на його думку, суд першої інстанції взяв до уваги лише докази з сторони обвинувачення.
В доповненнях до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_6 посилається на фальсифікацію прокурором матеріалів кримінального провадження відносно нього, яка полягала у заміні та вилученні показів потерпілого ОСОБА_10 .
Також обвинувачений ОСОБА_6 вважає, що його вина у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України не доведена та посилається на непричетність до скоєння зазначеного злочину. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_7 обвинуваченого ОСОБА_6 які вимоги зазначені в апеляційних скаргах підтримали в повному обсязі та просять їх задоволити , думку прокурора ОСОБА_9 , який підтримав апеляційні вимоги зазначені у апеляційній скарзі прокурора ОСОБА_5 , колегія судді вивчивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги прокурора прокуратури Немирівського району Вінницької області ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_7 обвинуваченого ОСОБА_6 з доповненнями , задоволенню не підлягають виходячи із слідуючого .
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно до вимог ст. 370 КПК України законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення полягає в тому, що воно повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального та процесуального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення .
Висновки суду першої інстанції стосовно фактичних обставин кримінального правопорушення, доведеності вини обвинуваченого у його вчиненні та правову кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 3ст. 187 КК Українипрокурором в апеляційній скарзі не оспорюються. Вказані обставини оспорюються самим обвинуваченим та його захисником. За викладених обставин, колегія суддів при розгляді вимог апеляційної скарги прокурора питання стосовно фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації його дій за ч. 3ст. 187 КК Українине перевіряє. Вимоги обвинуваченого ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 заначені в апеляційних скаргах та клопотанні про виклик в судове засідання та допит як свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 не підлягають задоволенню , оскільки в реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014020240000097 відсутні будь які матеріали якіб свідчили , що обвинувачений ОСОБА_6 та адвокат ініціювали проведення слідчих дій а саме допит зазначених свідків та при виконання вимог ст 290 КПК України заявляли клопотання про допит вище зазначених свідків . Відповідно до вимог ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту , слідчий повідомляє підозрюваного та його захисника , про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування .Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень ст.290 КПК України , суд не має права допустити відомості , що міститься в них , як доказ .
Окрім того , висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 , у вчиненні зазначених у вироку діянь, відповідає фактичним обставинам і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, яким дана належна юридична оцінка.
Дії ОСОБА_6 , за ч. 3 ст. 187 КК України судом кваліфіковано вірно, тому порушень кримінально-процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність засудженого та на кваліфікацію його дій, не встановлено .
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується показаннями як потерпілого, свідків, так і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_6 , на фальсифікацію прокурором матеріалів кримінального провадження відносно нього, яка полягала у заміні та вилученні показів потерпілого ОСОБА_10 , колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно технічних засобів фіксації судового засідання вбачається, що потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він 20.02.2014 року знаходився в квартирі АДРЕСА_3 де він проживає з дружиною. У зв`язку зі станом свого здоров`я - є інвалідом першої групи і пересувається за допомогою інвалідного візка, він так облаштував вхід до квартири що бачить хто прийшов та відкривав двері. В цей день, ближче до вечора, до нього у дзвінок вхідних дверей подзвонив якийсь чоловік, він йому був незнайомий, а тому дверей не відчинив. Через деякий час цей чоловік знову з`явився перед дверима, на запитання що він хоче щось відповів за комп`ютери, програму, що це він від дружини. Але дружина, яка перебувала на роботі в цей час, на його телефонний дзвінок відповіла, що нікого до нього не направляла. Він двері не відкрив, відмовивши цьому чоловікові. Ще після цього спілкувався з матір`ю. Приблизно у 18.30 через балконні двері, які використовує для інвалідного візка, у квартиру ввірвався незнайомий чоловік накинувся на нього, почав бити в обличчя, інші частини тіла, інвалідний візок, на якому сидів , фактично перевернувся, але чоловік далі вимагав гроші, золото. Він просив його не бити, сказав де гроші. Чоловік забрав гроші, це була пенсія, яку отримав напередодні, комп`ютери, ще щось і почав тікати. А до квартири вже зайшла мати, ще хтось, почали надавати йому допомогу наздоганяти злодія, викликали "Швидку допомогу", працівників міліції. У квартиру ввірвався саме той чоловік, що дзвонив у вхідні двері. На ньому була в`язана сірувата шапка, куртка пряма під тканину зі шкіри, джинси темні, взуття черевики чи туфлі зимові, рукавиці. Викрадені комп`ютери , гроші були знайдені на вулиці, чи він викинув чи погубив їх. В цей же вечір його відвезли в лікарню м. Вінниці де він знаходився на лікуванні. Вже згодом йому стало відомо прізвище чоловіка ОСОБА_6 , а про нього ОСОБА_10 , ОСОБА_6 дізнався від ОСОБА_14 , що був з ним в місцях позбавлення волі. ОСОБА_14 є чоловіком його однокласниці і вони були в них у квартирі чи на Новий рік чи на Різдво 2014 року.
Крім того, посилання обвинуваченого на неправдивість показів свідка ОСОБА_15 колегія суддів оцінює критично та вважає їх способом захисту від пред`явленого обвинувачення..
Доводи обвинуваченого та адвоката ОСОБА_7 про недоведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованому йому злочину не заслуговують на увагу суду, оскільки вина обвинуваченого підтверджується зібраними у встановленому порядку доказами, яким дана належна юридична оцінка, а зазначене ним спростовується матеріалами кримінального провадження та є необґрунтованим і надуманим.
Показання обвинуваченого ОСОБА_6 , щодо непричетності його до вчинення даного кримінального правопорушення ,колегія суддів оцінює критично та вважає їх способом захисту від пред`явленого обвинувачення, оскільки вони спростовуються матеріалами кримінального провадження. Окрім того, як вбачається із показань обвинуваченого, суд розцінює таку поведінку останнього, як спробу уникнути кримінальної відповідальності за вчинене правопорушення.
Також викликають сумніви та правдивість показів обвинуваченого в тому, що він вже о 17 годині поїхав з м. Немирова, не потрапивши до ОСОБА_10 , і о 20 годині знову виїхав у м. Немирів за телефонним дзвінком незнайомого ОСОБА_16 . Протягом часу з 17 до 20 години він зміг приїхати до м. Вінниці, добратися до квартири матері, там поремонтувати сантехніку і знову добратись до маршрутки та о 20 год. виїхати в м. Немирів.
Доводи апеляційних скарги про безпідставне засудження ОСОБА_6 зач. 3 ст. 187 КК України є необґрунтованими та спростовуються рядом доказів, які проаналізовані судом і наведені у вироку.
Так, крім показань потерпілого та свідків вина ОСОБА_6 підтверджується і іншими доказами наявними в матеріалах кримінального провадження, а саме:
протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 20.02.2014 згідно якого 20.02.2014 року о 21.00 годині в м. Немирові Вінницької області було затримано ОСОБА_6 , 1974 року народження, жителям. Вінниці, в нього були вилучені, крім іншого, грошові кошти в сумі 1161 гривні купюрами 11 купюр по 100 гривень три купюри по 20 гривень, одна гривнева купюра /а.с. 144-146/;
постанова про визнання предметів речовими доказами згідно якої гроші в сумі 1161 гривні визнано речовими доказами і передані під розписку потерпілому /а.с. 147, 148/;
протокол огляду місця події від 20.02.2014 року відповідно до якого оглянуто місце події квартиру АДРЕСА_4 на першому поверсі, де виявлено комп`ютерний стіл та на ньому були комп`ютери вимазані болотом, з шухляди цього столу зникли грошові кошти в сумі 1161 гривні, з квартири є ще вихід через балкон, при огляді двері на балкон були відчинені, замок пошкоджений /а.с. 150, 151/ і до даного протоколу додається фототаблиця /а.с. 152-156/;
постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 14.04.2014 року згідно якої виділено з матеріалів досудового розслідування матеріали відносно невстановленої слідством особи за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.27, ч. 3 ст.187 КК України/а.с. 183/;
протокол огляду предметів від 28.03.2014 року згідно якого такими є портативні комп`ютери червоного кольору фірми "ASUS", чорного кольору фірми " НР Compag cg 58", чорного кольору фірми "DeLL", на корпусах двох останніх комп`ютерів наявні сліди засохлого болота, комутатор сірого кольору "Huawеi", всі ці предмети не пошкоджені та в робочому стані на момент огляду /а.с. 185/;
постановою від 28.03.2014 року оглянуті предмети - три ноутбуки і комутатор визнані речовими доказами і передані потерпілому під зберігальну розписку /а.с. 188, 189/;
протокол пред`явлення особи для визнання від 31.03.2014 року, із пред`явлених для впізнання осіб, потерпілий ОСОБА_10 впізнав за рисами обличчя, голосу, мові, шрамом на верхній губі другого чоловіка зліва яким виявився ОСОБА_6 /а.с. 190-192/;
висновок експерта № 56 від 28.03.2014 року згідно якого було проведено судово-медичну експертизу потерпілому ОСОБА_10 на предмет визначення заподіяних тілесних ушкоджень, їх локалізація та механізм утворення і ступеня тяжкості згідно якого у ОСОБА_10 мали місце ушкодження у вигляді «гематоми повік лівого ока, сукон`юктивального крововиливу лівого ока, забою м`яких тканин лівої половини обличчя, закритого перелому кісток носа, закритого перелому верхньої стінки лівої гайморової пазухи, струсу головного мозку» з яких «закритий перелом верхньої стінки лівої гайморової пазухи» відносяться до середніх тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий /понад 21-н день/ розлад здоров`я, решта тілесних ушкоджень відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я /а.с. 193, 195, 196/;
протокол пред`явлення особи для впізнання від 21.02.2014 року за яким свідок ОСОБА_15 впізнав за віком, зростом, тілобудовою, шрамом ОСОБА_6 а.с. 206-209/; Враховуючи зазначене колегія судді вважає , що суд першої інстанції провів судовий розгляд кримінального провадження з достатньою повнотою, дотриманням принципів верховенства права , законності , рівності перед законом, презумції невинуватості та забеспечення доведеності вини , забеспечення права на захист , змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості , безпосередності дослідження показань , речей і документів , публічності , диспозитивності , та виніс законне обгрунтоване і вмотивоване судове рішення ,тому апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника про незаконність засудження ОСОБА_6 внаслідок неповноти з`ясування всіх обставин кримінального провадження є необґрунтованими.
Окрім того достовірних даних про перебування у квартирі ОСОБА_10 іншої особи, яка можливо причетна до скоєння кримінального правопорушення відносно потерпілого, як про це поставлено питання в апеляційній скарзі при досудовому розслідування та судовому розгляді не встановлено.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.09.1994 року № 9 «Про судову діяльність в умовах загострення в Україні криміногенної ситуації», в умовах загрозливо-невпинного зростання злочинності практика призначення мір покарання повинна відповідати як вимогам закону про врахування характеру і ступеню суспільної небезпечності конкретно вчиненого злочину, особи винного і обставин справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, так і характеру та стану злочинності в суспільстві.
За змістом закону (ст. 50 КК України), покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню ним нових злочинів.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, при призначені покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до ст. 65 КК України, та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» за № 7 від 24.10.2003 встановлено, що суди при призначенні покарання мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне в достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Висновки з усіх питань, пов`язаних із призначенням покарання, необхідно належним чином мотивувати у вироку.
Доводи прокурора щодо незаконності вироку суду першої інстанції через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості скоєного покарання, не заслуговують на увагу суду, оскільки при призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд згідно ст.ст.50,65 КК України, в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до особливо тяжкого злочину , особу винного ОСОБА_6 який характеризується незадовільно , який раніше неодноразово був засуджений до відбування покарання у місцях позбавлення волі за злочини проти власності а саме грабіж, розбій .Останій раз вироком Староміського районного суду Вінницької області за ч. 4 ст 187 КК України був засуджений до 10 років позбавлення волі , 19.12.2013 року звільнений умовно-достроково на 2 роки 4місяці 13 днів. ОСОБА_6 на шлях виправлення не став і вчинив новий злочин , є особою суспільно небеспечною , схильною до вчинення злочинів проти власності , не розкаявся , вини не визнав. Суд першої інстанції також врахував обтяжуючі обставини покарання , зокрема вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння, тяжкі наслідки, завдані злочином. Помякшуючих обставин судом не встановлено .
Враховуючи зазначене колегія суддів вважає , що суд першої інстанції призначаючи ОСОБА_6 покарання, належним чином виконав вимоги ст. ст. 50, 65 КК України, які узгоджуються із роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Оскільки судом першої інстанції при судовому розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.187 КК України та винесені вироку , дотримано вимоги КПК України ,тому колегія суддів вважає, що доводи зазначені в апеляційних скаргах прокурора прокуратури Немирівського району Вінницької області ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 з доповненнями та адвоката ОСОБА_7 не підлягають до задоволення, оскільки ними не наведено достатніх даних, які б давали підстави для обтяження покарання чи виправдання обвинуваченого , а зазначені в апеляційних скаргах доводи спростовуються доказами які були досліджені судом при судовому розгляді кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 376 ч. 2, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційні скарги прокурора прокуратури Немирівського району ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 з доповненнями та адвоката ОСОБА_7 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 29.01.2015 року по кримінальному провадженню № 12014020240000097 від 21 лютого 2014 року відносно ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 187 КК України - залишити без задоволення.
Вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 29.01.2015 року по кримінальному провадженню № 12014020240000097 від 21 лютого 2014 року відносно ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 187 КК України залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяця з дня її проголошення.
Судді:
З оригіналом згідно
Суддя
