ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
25 лютого 2015 р.
м.Одеса
Справа № 522/6069/14-а
Категорія: 6
Головуючий в 1 інстанції: Івченко В.Б.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -
Кравченка К.В.,
судді -
Лук’янчук О.В.,
судді -
Градовського Ю.М.
при секретарі -
Дубині Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, третя особа - Одеська міська рада про визнання неправомірними рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2014 року ОСОБА_5 ( надалі позивач) звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (надалі - відповідача, Управління), в якому просила про наступне:
- визнати протиправною відмову Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, яка викладена в Листі за №01-07/62 від 07.03.2014 року;
- зобов'язати Управління надати позивачу містобудівні умови та обмеження проектування житлового будинку і забудови земельної ділянки кадастровий номер №5110136900:39:007:0101, розташованої в АДРЕСА_1.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), однак Управління відмовляє позивачу у наданні вихідних даних та обмежень для проектування і забудови цієї земельної ділянки, посилаючись на те, що за зазначеною адресою не передбачене нове розміщення індивідуальної житлової забудови. Позивач вважає таку відмову неправомірною.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 07.11.2014 року позовні вимоги задоволені.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Управління подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 03.03.2008 року за №1113, набула право власності на земельну ділянку площею 0,0957 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1
Право власності позивача на цю земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №302800, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010850500783 від 03.06.2008 року, в якому зазначено цільове призначення цієї ділянки - «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».
Згідно заяви від 30.09.2013 року позивач звернулася до Управління з метою отримання вихідних даних та обмежень для проектування і забудови належної їй земельної ділянки, розташованої за адресою:АДРЕСА_1
Листом №01-07/466 від 10.10.2013 року Управління відмовило у задоволенні заяви позивача, посилаючись на відсутність повного пакету документів відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності від 12.03.2011 року, а також додатково повідомлено, що відповідно до рішення Виконкому Одеської міської ради від 18.11.2003 року №1930-ХХІV «Містобудівне обґрунтування розміщення багатофункціонального суспільно-житлового готельного комплексу «Южний» на 16-Станції Великого Фонтану», нове розміщення індивідуальної житлової будівлі не передбачено.
03.03.2014 року позивач повторно звернулася до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради з повним пакетом документів для отримання вихідних даних та обмежень для проектування і забудови належної їй земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1
Листом №01-07/62 від 07.03.2014 року Управління повторно відмовило у задоволенні вимог заяви позивача з посиланням на те, що згідно рішення Виконкому Одеської міської ради від 18.11.2003 року №1930-ХХІV «Містобудівне обґрунтування розміщення багатофункціонального суспільно-житлового готельного комплексу «Южний» на 16-Станції Великого Фонтану», вказана земельна ділянка знаходиться у рекреаційно-курортній зоні, де не передбачено нове розміщення індивідуальної житлової забудови.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова Управління у наданні позивачу вихідних даних та обмежень для проектування і забудови належної їй земельної ділянки є неправомірною та порушує права та інтереси позивача.
Колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон №3038-VI) та Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №109 від 07.07.2011 (надалі - Порядок №109).
Частиною 1 ст.29 Закону №3038-VI визначено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Згідно з ч.3 цієї статті містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
Відповідно до п.2.4 Порядку №109, визначено, що розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом №3038-VI.
При цьому єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
Доводячи невідповідність намірів позивача по забудові вказаної земельної ділянки положенням містобудівної документації на місцевому рівні, Управління посилається на те, що рішенням виконкому Одеської міської ради від 18.11.2003 року №1930-ХХІV було затверджено «Містобудівне обґрунтування розміщення багатофункціонального суспільно-житлового готельного комплексу «Южний» на 16-Станції Великого Фонтану», яке згідно п.2 цього рішення вважається зміною «Схеми функціонально-планувальної організації приморських територій м. Одеси», відповідно до якої земельна ділянка по АДРЕСА_1 відноситься до рекреаційно-курортної зони, в якій не передбачено нове розміщення індивідуальної житлової забудови.
Колегія суддів з такими доводами Управління погодитися не може, оскільки рішенням Одеської міської ради від 28.01.2005 року №3633-IV було змінено цільове призначення земельної ділянки, площею 3,3155 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та безоплатно передано із земель міста у приватну власність громадянам (всього 35 особам) вказану ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Дане рішення Одеської міської ради, яке прийнято пізніше ніж рішення виконкому, на яке посилається Управління, на даний час є чинним, і у встановленому законодавством порядку не скасовувалось та не визнавалось недійсним.
Отже, доказом того, що наміри позивача по забудові належної їй земельної ділянки відповідають цільовому призначенню та містобудівній документації на місцевому рівні є державний акт серії ЯЖ №302800 на право власності позивача на земельну ділянку площею 0,0957 га за адресою: АДРЕСА_1, з відповідним цільовим призначенням - «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» та той факт, що рішенням Одеської міської ради від 28.01.2005 року №3633-IV було змінено цільове призначення земельної ділянки за вказаною адресою з передачею її у приватну власність громадянам саме для будівництва та обслуговування житлового будинку.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо визнання протиправною відмову Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, яка викладена в Листі за №01-07/62 від 07.03.2014 року.
Також колегія суддів вважає правильним обраний судом першої інстанції спосіб захисту та відновлення порушених прав позивача шляхом зобов'язати Управління надати позивачу містобудівні умови та обмеження проектування житлового будинку і забудови земельної ділянки за вищевказаною адресою.
При цьому слід зазначити, що обрання такого способу захисту та відновлення прав позивача не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки, як вже зазначено вище, Порядок №109 передбачає лише єдину підставу для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень - невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а оскільки факту такої невідповідності не встановлено, тому Управління зобов'язано надати позивачу містобудівні умови та обмеження забудови вказаної земельної ділянки.
Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
У спірних правовідносинах Управління не має права відмовити у видачі містобудівних умов та обмежень, якщо відсутня єдина підстава для такої відмови, яка передбачена у п.2.4 Порядок №109, що свідчить про відсутність у відповідача можливості вибору конкретного рішення з певного кола варіантів на власний розсуд.
В той же час, реалізацією відповідачем своїх дискреційних повноважень при наданні містобудівних умов та обмежень буде вважатися визначення відповідачем змісту таких умов та обмежень.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради - залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 26 лютого 2015 року.
Головуючий суддя:
К.В. Кравченко
Суддя: Суддя:
О.В. Лук’янчук Ю.М. Градовський