Справа № 643/18839/13-ц
Пр. № 2/643/800/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2014 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Єрмак Н.В.,
при секретарі - Муленко К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача, посилаючись на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, яка до переходу права власності до відповідача перебувала під іпотекою за договором №16/08-Б від 09.06.2008 р., укладеного між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, на виконання умов договору кредиту від 26.12.2007 р., укладеного між банком та ОСОБА_2 В зв'язку з переходом права власності до відповідача від попередніх іпотекодавців, банк посилаючись на положення ст.23 ЗУ "Про іпотеку", вважає, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, і тому відповідач став іпотекодавцем вищезгаданої квартири, в зв'язку з чим, банк має право звернути стягнення на цю квартиру в рахунок погашення заборгованості позичальника ОСОБА_2 по кредитному договору від 26.12.2007 р.
За таких обставин банк просить в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 20 від 26.12.2007 р. позичальника ОСОБА_2 звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 19.11.2009 року, з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.
Представник позивача в судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити.
Відповідач та треті особи до суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені судом належним чином.
Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_2 26.12.2007 року був укладений Кредитний договір № 20, за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 2 644 000,00 дол. США на строк з 26.12.2007 року по 25.12.2012 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи із 12,5% річних.
ОСОБА_2 взяті зобов'язання не виконував з грудня 2008 року. Тому рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13.05.2010 р. по справі № 2-1404/10 та рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07.07.2010 р. по справі № 22-ц-10856/2010 на користь банку стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 1 664 543,02 грн., 2 630 252,33 дол. США, а також судові витрати у сумі 1700,00 грн. та 120,00 грн.
Постановою ВП № 31363558 від 22.02.2012р. відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_2 на суму 1 664 543,02 грн. та 2 630 252,33 дол. США.
Постановою ВП №29965421 від 11.11.2011 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_3 на суму 1 664 543,02 грн. та 2 630 252,33 дол. США.
Рішення суду на даний час не виконане.
Проценти за користування кредитними коштами та пеня продовжують нараховуватись, тому заборгованість ОСОБА_2 по кредитному договору станом на 01.06.13 р. становить 3 664 801,99 дол. США та 23 800 945.13 грн. пені.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та іпотекодавцями ОСОБА_2, ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки № 16/08-Б від 09.06.2008.
Відповідно до п. 2.1.1. Договору предметом іпотеки є нерухоме майно - житловий будинок літ. В-5, загальною площею 6 422,9 кв. м, житловою площею 2 285,6 кв. м, (в житловому будинку розташовано 123 квартири), що находиться за адресою: АДРЕСА_1.
Відомості про іпотеку внесені до Державного реєстру іпотек, реєстраційний № 7356523, що підтверджено Витягом з Державного реєстру іпотек № 19045058 від 09.06.2008р. На відчуження предмету іпотеки накладено заборону, реєстраційний № 7356237, що підтверджено Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 19044890 від 09.06.2008р.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11.09.2009 р. договір іпотеки № 16/9-Б було визнано недійсним, запис про іпотеку виключений з реєстру іпотек.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 19.11.2009 року квартира АДРЕСА_1 в літ. В-5 у м. Харкові належить на праві власності відповідачу.
У подальшому, 04.04.2012 судовою колегією судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області рішення Московського районного суду м.Харкова від 11.09.2009 р. по справі № 2-9061 скасоване. В задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до банку про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено.
Відомості у Державному реєстрі іпотек щодо предмету іпотеки поновлено, реєстраційний номер 12489264, що підтверджено Витягом з Державного реєстру іпотек № 36009183 від 14.05.2012. Відомості у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна також поновлено, реєстраційний номер 12488862, що підтверджено Витягом від 14.05.2012 р.№ 36008860.
Так, пунктом 3.2.8 Кредитного договору передбачено, що в разі невиконання позичальником зобов'язань, передбачених цим договором, відшкодування заборгованості за дійсним договором здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно договору іпотеки.
У відповідності до п. 3.1.6 договору іпотеки "Іпотекодержатель/Банк" має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразового чи неодноразового прострочення Іпотекодавцем сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту або порушення інших умов кредитного договору, за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами.
Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 4 та 5 ст. З Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Статтею 23 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 20 від 26.12.2007 року позичальника ОСОБА_2 у загальному розмірі 3664801,99 доларів США та 23800945,13 гривень звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 19.11.2009 року, з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя
27.08.2014
