ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
643/19761/13-ц
2/643/933/14
03.07.2014 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого судді - Задорожної А.М.,
за участю секретаря судового засідання - Тугайбей В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
в с т а н о в и в:
Позивач , Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції ПАТ АБ «Укргазбанк»» (далі - Банк), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки, вказавши в обґрунтування наступне.
26.12.2007 р. між ПАТ АБ «Укргазбанком» позивачем та ОСОБА_2 26.12.2007 р. був укладений Кредитний договір № 20, за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 2 644 000,00 дол. США на строк з 26.12.2007 р. по 25.12.2012 р. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи із 12,5% річних.
З метою забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань перед Банком 09.06.2008 р. між Позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки за №16/08-Б.
Відповідно до п.2.1.1 цього договору предметом іпотеки є багатоквартирний житловий будинок літ В-5, розташований по АДРЕСА_1, загальною площею 6422,9 м2, житловою площею 2285, 6 кв. м. Відомості про іпотеку внесені до реєстру іпотек, на відчуження нерухомого майна накладено заборону.
Рішенням Московського райсуду м. Харкова від 13.05.2008 р. за №2-1404/10 на користь Банку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стягнуто 1 664 543,02 грн. та 2 630 252,33 долара США; рішення суду не виконано.
Постановою ВП № 31363558 від 22.02.2012 р. відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_2 на суму 1 664 543,02 грн. та 2 630 252,33 дол. США.
Постановою ВП №29965421 від 11.11.2011 р. відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_3 на суму 1 664 543,02 грн. та 2 630 252,33 дол. США.
Рішення суду на даний час не виконане.
Проценти за користування кредитними коштами та пеня продовжують нараховуватись, тому заборгованість ОСОБА_2 по кредитному договору становить 3 664 801,99 дол. США та 23 800 945.13 грн. пені.
11.09.2009 р. Московським судом постановлено рішення, яким договір іпотеки, укладений 09.06.2008 р. між Банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнаний недійсним, запис про іпотеку виключений з реєстру іпотек. 04.04.2012 р. судовою колегією по цивільним справам апеляційного суду Харківської області вказане судове рішення скасовано; в задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ПАТ «Укргазбанк» про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено.
Під час існування судового рішення районного суду від 11.09.2009 р. квартира № НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 (літ. В-5) була відчужена на підставі договору купівлі - продажу від 19.11.2009 р. На цей час вона є власником вищезгаданої квартири.
У зв'язку з переходом права власності до відповідача від попередніх іпотекодавців, Банк посилаючись на положення ст. 23 Закону України «Про іпотеку», вважає, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, і тому Відповідач став іпотекодавцем вищезгаданої квартири.
За таких обставин Банк просить в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 20 від 26.12.2007 р. позичальника ОСОБА_2 звернути стягнення на квартиру № НОМЕР_2 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 (літ. В-5), яка належить на праві власності відповідачу на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 11.19.2009 за реєстровим № 3581, з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.
Відповідача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. При цьому надав заперечення на позовну заяву, в яких заперечив проти позову. В обґрунтування своїх заперечень Відповідач зазначає, що на час придбання квартири № НОМЕР_2, що розташована у літ. В-5 будинок АДРЕСА_1, ані будинок, ані квартира не були предметом іпотеки. За таких умов, не можливо застосувати ст. 23 Закону України «Про іпотеку»
Треті особи: приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про день, час слухання справи булі повідомлені належним чином і суд розглянув справу у їх відсутності, на підставі наданих доказів.
Оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно зі статтею 157 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку.
У відповідністю з ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, повідомленого належним чином, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
26.12.2007 р. між Банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав від банку кредит в розмірі 2 644 000 доларів США, зі строком повернення до 25.12.2012 р., та сплатою відсотків за користування кредитом у порядку та розмірах, встановлених в кредитному договорі.
З метою забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань перед Банком 09.06.2008 р. між Банком з одного боку та ОСОБА_2, ОСОБА_3 з іншого боку укладено договір іпотеки №16/08-Б.
Відповідно до п.2.1.1 цього договору предметом іпотеки виступив багатоквартирний житловий будинок літ В-5, розташований по АДРЕСА_1, загальною площею 6422,9 м2, житловою площею 2285, 6 кв. м., що має 123 квартири. Відомості про іпотеку нотаріусом внесені до реєстру іпотек, на відчуження нерухомого майна накладено заборону.
Ці обставини підтверджуються витягом з Державного реєстру іпотек та реєстру обтяжень нерухомого майна.
Пунктом 3.2.8 укладеного кредитного договору передбачено, що «в разі невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених цим договором відшкодування заборгованості здійснюється Банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно договору іпотеки».
Пунктом 3.1.6 Договору іпотеки визначено, що Іпотекодержатель/Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразового чи неодноразового прострочення Іпотекодавцем сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту або порушення інших умов кредитного договору, за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами.
Це узгоджується з положеннями статті 33 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 4 та 5 ст. З Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Боржником ОСОБА_2 належним чином грошові зобов'язання перед Банком не виконані, про що свідчить рішення Московського райсуду м. Харкова від 13.05.2008 р. за №2-1404/10 про стягнення на користь Банку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 3 1664543, 02 гр. та 2630252,33 доларів США в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору від 26.12.2007 р. Рішення суду не виконано.
Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» суд, при винесенні рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки має право визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої в ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», або продажу предмету іпотеки з прилюдних торгах, що встановлено в ст. 41 ЗУ «Про іпотеку».
Суд доходить висновку про те, що до правовідносин сторін підлягає застосування стаття 23 Закону України «Про іпотеку», а отже теперішній власник - ОСОБА_1, має всі права та обов'язки іпотекодавця за договором іпотеки № 16/08-Б від 09.06.2008.
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки може бути один або декілька об'єктів нерухомого майна, зокрема нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності, нерухоме майно може бути відчужене у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом, частина нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності, нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежності ми, якщо інше не встановлено іпотечним договором.
Суд приходить до висновку, що спірна квартира при передачі в іпотеку вказаного вище багатоквартирного будинку входила в склад іпотечного майна. Після виключення запису про іпотеку з реєстру іпотек і зняття заборони, квартири, що знаходяться у житловому будинку АДРЕСА_1 булі придбані іншими особами, і кожній квартири був присвоєний власний реєстраційний номер.
За таких умов дія зазначеного іпотечного договору розповсюджується і на спірну квартиру НОМЕР_1 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 (літ. В-5), як складову багатоквартирного житлового будинку .
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88,ч.4 ст.169, 208, 209, 212-215, 224-226, 232 ЦПК України, Законом України «Про іпотеку», ст. 525, 526, 546, 575, 1054 ЦК України, суд,
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 у загальному розмірі 3 664 801,99 дол. США та 23 800 945,13 грн пені, яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 16 956 872,78 грн, пені за прострочку погашення процентів у сумі 6 844 072,35 грн, непогашеного кредиту у сумі 2 382 796,72 дол. США та простроченої заборгованості по процентах у сумі 1 282 005,27 дол. США по Кредитному договору № 20 від 26.12.2007, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно - квартиру НОМЕР_2, що розташована у літ. В-5, будинку АДРЕСА_1 та яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 19.11.2009 за реєстровим № 3581, з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції Акціонерного банку «Укргазбанк» понесені по справі судові витрати, а саме судовий збір у сумі - 114,70 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий А.М. Задорожна
