ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" січня 2014 р.
Справа № 915/1111/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів С.В. Таран, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання - І.М. Станковій,
за участю представників сторін:
від позивача: О.С. Велешинська,
від відповідача: С.І. Рохманов,
від третьої особи: ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких"
на рішення господарського суду Миколаївської області від 23.08.2013р.
у справі № 915/1111/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Агро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4
про зобов'язання повернути ТОВ "Партнер-Агро" самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 1520,1737га, розташовані в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
В судовому засіданні 16.01.2014р. в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 30.01.2014р.
26.06.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер-Агро" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" про зобов'язання повернути ТОВ "Партнер-Агро" самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 1520,1737га, за відповідними кадастровими номерами, розташовані в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Позовні вимоги обґрунтовані статтями 90, 95, 152, 212 Земельного кодексу України з посиланням на те, що позивач являється законним користувачем вищевказаних земельних ділянок, проте відповідач самовільно займає спірні земельні ділянки та використовує їх з метою ведення власної господарської діяльності, що підтверджується матеріалами перевірки Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області.
При поданні позову позивач одночасно звернувся до господарського суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Агрофірма Корнацьких" вчиняти дії, спрямовані на збирання врожаю, оброблення ґрунту, здійснення сільськогосподарських заходів та будь-яких інших дій на земельних ділянках загальною площею 1520,1737га, розташованих в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, що перебувають в оренді ТОВ "Партнер-Агро".
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.06.2013р. зазначену позовну заяву повернуто без розгляду на підставі пунктів 3, 5, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2013р. ухвалу суду першої інстанції скасовано, позовні матеріали повернуто до господарського суду Миколаївської області для розгляду справи по суті.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.07.2013р. порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.08.2013р. у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено з тих підстав, що аналогічні заходи до забезпечення позову вжито господарським судом у справі №915/1125/13.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.08.2013р. позов задоволено з тих мотивів, що позивач є орендарем спірних земельних ділянок загальною площею 1520,1737га на підставі 773 договорів оренди землі, укладених з фізичними особами - власниками земельних ділянок, право власності яких підтверджується відповідними державними актами, тоді як відповідач самовільно використовує ці земельні ділянки та перешкоджає позивачу у реалізації належному йому права на користування орендованим майном.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "Агрофірма Корнацьких" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що земельні ділянки площею 1753,97 га в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, до складу яких входить 1520,1737 га орендованих позивачем земель, належать ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договорів купівлі-продажу, укладених в 1998-2000 роках з членами КСП "Шлях Леніна", та в порядку спадкування, і право користування вказаними земельними ділянками внесено до статутного фонду ТОВ "Агрофірма Корнацьких". Крім того, скаржник зазначив про обставини фальсифікації державних актів на право власності на земельні ділянки, видані Первомайською райдержадміністрацією фізичним особам, з якими позивачем укладено договори оренди земельних ділянок.
14.11.2013р. від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу за вх.№2542/13/Д6 з доданими до нього документами, а саме: копією акту обстеження земельної ділянки площею 700га від 22.08.2013р., копією припису про усунення порушень від 27.08.2013р. №000803, копією протоколу про адміністративне правопорушення від 27.08.2013р., копією постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення від 09.09.2013р. №00239, копією постанови про закриття кримінального провадження від 19.08.2013р.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 14.11.2013р. представник позивача звернувся з клопотанням про залучення до матеріалів справи листа Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області від 16.09.2013р. за вих.№1916/61-12 на підтвердження доказу отримання позивачем матеріалів проведеною інспекцією перевірки, копії документів по якій залучені до вказаного відзиву на апеляційну скаргу від 14.11.2013р. за вх.№2542/13/Д6. Позивач просив залучити до матеріалів справи зазначені документи у зв'язку з неможливістю їх подання до суду першої інстанції з підстав їх виникнення вже після розгляду справи.
В порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судовою колегією задоволено клопотання позивача та залучено вказані документи до матеріалів справи.
14.11.2013р. від ОСОБА_4 надійшла заява за вх.№2542/13/Д5 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Заява мотивована тим, що рішення з даного господарського спору впливає на права та обов'язки ОСОБА_4, оскільки земельні ділянки загальною площею 1753,97га в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, до складу яких входять спірні земельні ділянки загальною площею 1520,1737га, належать їй на праві приватної власності. ОСОБА_4 зазначає, що у 1998-2000 роках нею разом зі своїм покійним чоловіком ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу придбано земельні частки (паї) у праві колективної власності на землю у кількості 517 часток у членів колективного сільськогосподарського підприємства "Шлях Леніна". Право користування зазначеними земельними частками (паями) було передано ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_5 до статутного фонду ТОВ "Агрофірма Корнацьких".
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2013р. в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі ОСОБА_4 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
14.11.2013р. від відповідача надійшло клопотання за вх.2542/13/Д4 про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду у справі №814/1350/13-а за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2013р. за позовом ОСОБА_4 до Первомайської райдержадміністрації Миколаївської області про скасування розпоряджень голови Первомайської райдержадміністрації Миколаївської області від 12.10.2012р. №470-р "Про зарахування земельної ділянки в межах Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності", від 12.10.2012р. №471-р "Про надання дозволу громадянам України на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради", від 20.11.2012р. №523-р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (773 чоловік) для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради". В обґрунтування заявленого клопотання відповідач послався на те, що розгляд даної господарської справи є неможливим до розгляду вказаної адміністративної справи, оскільки предметом розгляду останньої є правомірність передачі земельних ділянок загальною площею 1553,97га в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області до земель запасу, що в подальшому стало наслідком передачі земельних ділянок у власність 773 особам, якими, в свою чергу, укладено договори оренди землі з позивачем.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2013р. апеляційне провадження у даній справі зупинено на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України до розгляду Одеським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_4 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2013р. у вказаній адміністративній справі №814/1350/13-а.
У зв'язку з розглядом Одеським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_4 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2013р. у адміністративній справі №814/1350/13-а, апеляційне провадження у справі №915/1111/13 поновлено з призначенням апеляційної скарги до розгляду на 16.01.2014р.
16.01.2014р. від третьої особи надійшли такі клопотання:
1)про призначення в порядку статті 41 Господарського процесуального кодексу України науково-правової експертизи та зупинення провадження у справі (вх.№239/14) у зв'язку з тим, що за умови наявності взаємно суперечливих та взаємно виключних доказів правомірності володіння одними і тими ж земельними ділянками, а також для правильної і об'єктивної оцінки доказів у даній справі, необхідні спеціальні знання;
2)про витребування у прокуратури Миколаївської області належним чином завіреної копії довідки про результати перевірок додержання законодавства ТОВ "Агрофірма Корнацьких" від 19.09.2012р. № (15)-05/3-51-12, в якій зазначено про те, що фактично у ОСОБА_4 залишаються чинними договори купівлі-продажу сертифікатів на право власності на землю на умовні кадастрові гектари без визначення їх в натурі (на місцевості).
Судовою колегією у задоволенні вказаних клопотань відмовлено з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Згідно із приписами частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. У абзаці 2 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Натомість, виходячи із клопотання про призначення науково-правової експертизи, а також із переліку запропонованих у цьому клопотанні питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом, судова колегія зазначає про відсутність підстав для призначення науково-правової експертизи, оскільки вирішення поставлених в цій експертизі питань відноситься до компетенції господарського суду шляхом оцінки наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності, керуючись законом, в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
У задоволенні клопотання про витребування у прокуратури Миколаївської області належним чином завіреної копії довідки про результати перевірок додержання законодавства ТОВ "Агрофірма Корнацьких" від 19.09.2012р. № (15)-05/3-51-12 апеляційною інстанцією відмовлено з огляду на те, що у відповідності до статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України зазначена довідка не є належним і допустимим письмовим доказом у вирішенні питання правомірності користування спірними земельними ділянками тією чи іншою особою.
16.01.2014р. від відповідача надійшли наступні клопотання:
1)про винесення окремої ухвали у зв'язку із порушенням державним інспектором сільського господарства у Миколаївській області Кузьмінським Сергієм Олександровичем вимог Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013р. №132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.03.2013р. за №412/22944, в частині недотримання уніфікованої форми актів перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, які були покладені в якості доказів по даній справі (вх.№2542/13/Д10);
2)про надіслання на адресу прокуратури Миколаївської області повідомлення про виявлення в роботі та документах, винесених державним інспектором сільського господарства у Миколаївській області Кузьмінським Сергієм Олександровичем, дій, які мають ознаки злочинів, передбачених статтями 128, 356, 364, 365, 366 Кримінального кодексу України, які полягають у зловживанні службовим становищем, що виразилося у перевищенні державним інспектором Кузьмінським С.О. своїх службових повноважень, що призвело до складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та їх передачі з корисливих мотивів іншим особам (вх.№2542/13/Д12);
3)про зупинення апеляційного провадження у даній справі до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2013р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013р. по адміністративній справі №814/1350/13-а (номер справи в касаційній інстанції К/800/66802/13) за позовом ОСОБА_4 до Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, за участю третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним та скасування розпоряджень від 12.10.2012р. №470-р, від 12.10.2012р. №471-р, від 20.12.2012р. №523-р. (вх.№240/14).
У задоволенні клопотань відповідача про винесення окремої ухвали та надіслання повідомлення прокурору про виявлення в роботі та документах, винесених державним інспектором сільського господарства у Миколаївській області Кузьмінським Сергієм Олександровичем, дій, які мають ознаки злочинів, слід відмовити у зв'язку з тим, що відповідні матеріали перевірки вимог земельного законодавства є чинними та не скасовані у встановленому законом порядку, дії державного інспектора з їх винесення також не оскаржено у передбаченому чинним законодавством порядку, тоді як дослідження правомірності зазначених матеріалів та дій, встановлення чи спростування обставин, які покладені в обґрунтування зазначених клопотань відповідача, не віднесено до компетенції господарських судів, а відтак у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для винесення окремої ухвали та надіслання повідомлення про порушення законності в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України.
Судовою колегією у задоволенні клопотання відповідача про зупинення апеляційного провадження у даній справі відмовлено з огляду на відсутність підстав для зупинення провадження у справі, визначених статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до приписів якої господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, тоді як адміністративна справа вже розглянута, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013р. у справі №814/1350/13-а, яка набрала законної сили у день її проголошення, залишено без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2013р. Водночас учасники процесу не позбавлені права звернутися до господарського суду про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у разі скасування касаційною інстанцією зазначених судових актів у вказаній адміністративній справі.
Заслухавши представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Впродовж 1998-2000 років ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_5 укладено з членами КСП "Шлях Леніна" 517 ідентичних за змістом договорів купівлі-продажу, за умовами яких ними придбано у всіх членів КСП "Шлях Леніна" право на земельну ділянку (пай), яке посвідчене відповідним сертифікатом.
Внаслідок цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 набуто право власності на 100% часток (паїв) у праві колективної власності на землю.
На підставі придбаних сертифікатів подружжя ОСОБА_4 реалізували своє право вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), що виразилося у прийнятті 26.05.2000р. Ленінською сільською радою рішення №20 про передачу в приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 764,15га, ОСОБА_5 земельної ділянки площею 989,82 га (т.22 а.с.12).
Як встановлено рішенням Первомайського районного суду Миколаївської області від 11.01.2001р. у справі №2-19, яким задоволено позов прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області до ОСОБА_5 і ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю №315, виданого 16.06.2000р. Ленінською сільською Радою Первомайського району Миколаївської області, зазначений державний акт видано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 1 753,97га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, один на двох (т. 22 а.с. 100-102). Із відмітки на наявній в матеріалах справи копії зазначеного рішення суду вбачається, що згідно із ухвалою Миколаївського обласного суду в цивільних справах від 14.02.2001р., рішення Первомайського районного суду від 11.01.2001р. залишено без змін та набрало законної сили 14.02.2001р.
Первомайським районним судом скасовано державний акт на право приватної власності на землю №315 від 16.06.2000р. з підстав того, що при прийнятті рішення про передачу ОСОБА_5 і ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки загальною площею 1 753,97га Ленінською сільською Радою порушено вимоги абзацу 3 пункту 4 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" від 10.11.1994р. №666 щодо граничного розміру загальної площі земельної ділянки, що може бути в приватній власності громадянина, який не повинен перевищувати норм, установлених Земельним кодексом України для селянських (фермерських) господарств, тобто, згідно із частиною 1 статті 52 Земельного кодексу України, не більше 50га сільськогосподарських угідь і 100га усіх земель. Також державний акт на право приватної власності на землю видано ОСОБА_5 та ОСОБА_4 один на двох, що не передбачено постановою Верховної Ради України "Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею" від 13.03.1992р. №2201, а також, незважаючи на те, що згідно із актами про встановлення меж земельних ділянок в натурі від 15.06.2000р., межі земельних ділянок встановлено для ОСОБА_5 та ОСОБА_4 окремо, а не як для земельної ділянки єдиної площі.
Поряд з цим постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012р. скасовано постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05.04.2012р. та відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог до відділу Держкомзему у Первомайському районі Миколаївської області про визнання дій протиправними по внесенню запису до Книги реєстрації державних актів на право приватної власності по Ленінській сільський раді про скасування державної реєстрації державного акту на право приватної власності на землю та зобов'язання анулювати вказаний запис (т. 22 а. с. 105-106, 107-109). Даним рішенням суду підтверджено законність дій відділу Держкомзему у Первомайському районі Миколаївської області щодо внесення запису про скасування державної реєстрації державного акту на право приватної власності на землю № 315.
12.10.2012р. Первомайською райдержадміністрацією прийнято розпорядження №470-р про зарахування земельної ділянки в межах території Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності і розпорядження № 471-р про надання дозволу громадянам України на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення в межах території Ленінської сільської ради.
20.11.2012р. Первомайською райдержадміністрацією прийнято розпорядження № 523-р, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (775 особам) для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
20.11.2012р. Первомайською райдержадміністрацією прийнято розпорядження за №573-р, яким у власність громадян (773 осіб) для ведення особистого селянського господарства відведено земельні ділянки загальною площею 1 520,1737га в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та видано державні акти на право власності на земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами (т.2 а.с.1 - т.5 а.с.137).
29.12.2012р. між фізичними особами та ТОВ "Партнер-Агро" укладено договори оренди землі терміном на 20 років з моменту їх державної реєстрації. Як вбачається з матеріалів справи, вказані договори зареєстровані відділом Держкомзему у Первомайському районі 29.12.2012р. за відповідними порядковими номерами. 29.12.2012р. вказаними фізичними особами (773 особи) та ТОВ "Партнер-Агро" складено та підписано акти приймання-передачі об'єкта оренди (земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами).
Зазначені обставини підтверджуються наданими позивачем належним чином завіреними копіями договорів оренди від 29.12.2012р. та копіями актів приймання-передачі від 29.12.2012 (т.6 а.с.1 - т.21 а.с.248), а також довідкою Головного управління Держземагенства у Миколаївській області №1762 від 26.07.2013 (т.22 а.с.27-92).
Позивач, виходячи з того, що він є орендарем спірних земельних ділянок загальною площею 1 520,1737га, розташованих в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, на підставі 773 договорів оренди землі, укладених з фізичними особами - власниками земельних ділянок, право власності яких підтверджується відповідними державними актами, звернувся до відповідача з вимогою про зобов'язання повернути ці земельні ділянки.
Разом з тим, третя особа - ОСОБА_4 з огляду на договори купівлі-продажу права на земельну частку (пай), що укладені з членами КСП "Шлях Леніна", а також фактичне прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_5, вважає себе власником спірних земельних ділянок, право користування якими у 2002 році передано подружжям ОСОБА_4 до статутного фонду відповідача - ТОВ "Агрофірма Корнацьких", і якими незаконно розпорядилася Первомайська райдержадміністрація шляхом прийняття зазначених вище по тексту цієї постанови розпоряджень про зарахування спірних земельних ділянок до земель запасу державної власності, про надання дозволу громадянам України на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України.
Вказані розпорядження були предметом розгляду в адміністративній справі №814/1350/13-а, за результатами розгляду якої прийнято постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2013р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013р., якими відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області, за участю третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним та скасування розпоряджень від 12.10.2012р. №470-р "Про зарахування земельної ділянки в межах Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності", від 12.10.2012р. №471-р "Про надання дозволу громадянам України на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради", від 20.11.2012р. №523-р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (773 чоловік) для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради".
Відмовляючи у визнанні недійсними та скасування зазначених розпоряджень, суди виходили з того, що Указом Президента України від 08.08.1995р. № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям " при паюванні земель передбачено визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства (пункти 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин). Відповідно до Перехідних положень Земельного кодексу України самі по собі сертифікати на право на земельну частку (пай), що знаходилися у подружжя ОСОБА_4, не давали їм права використовувати землю та розпоряджатися нею, а лише засвідчували право вимоги щодо виділу частки землі в натурі. Після реалізації сертифікатів шляхом отримання подружжям ОСОБА_4 державного акту на землю, сертифікати вичерпали свою дію та повинні бути повернуті до райдержадміністрації, як того вимагає пункт 6 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям". В той же час, оскільки відповідно до вимог чинного на той час земельного законодавства право власності на земельну ділянку у особи виникало після одержання та державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку, то визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку припиняє правовідношення власності позивача на землю. Стосовно фактичного прийняття ОСОБА_4 спадщини після смерті ОСОБА_5 суди зазначили, що особа може мати право на спадщину, але не реалізувати його, не здійснюючи дій щодо оформлення спадкового майна належними чином. Так, у випадку спадкування нерухомості, на спадкоємця покладено обов'язок отримати свідоцтво про право на спадщину і зареєструвати право на спадщину в органі державної реєстрації, а тому враховуючи, що позивачем не виконано обов'язків щодо оформлення спадщини, суди відмовили ОСОБА_4 в захисті прав на частку землі, яка надавалась її чоловіку в розмірі 989,82га.
В силу вимог частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
За змістом і направленістю положень вищевказаної статті рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи. Відсутність безпосередньої вказівки з цього приводу в зазначеній статті Господарського процесуального кодексу України зумовлена виключно тією обставиною, що її формулювання належить до того періоду часу, коли адміністративного судочинства як такого ще не існувало (пункт 38 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009р. №01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України").
Отже, встановлений судами адміністративної юрисдикції факт відсутності порушень чинного законодавства при прийнятті Первомайською райдержадміністрацією оскаржених розпоряджень шляхом відмови у задоволенні позову про визнання їх недійсними і скасування, має преюдиціальне значення та є обов'язковим для господарського суду при вирішенні даної справи по суті.
Виходячи із вищевикладеного, апеляційна інстанція зазначає, що розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 12.10.2012р. №470-р "Про зарахування земельної ділянки в межах Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності", від 12.10.2012р. №471-р "Про надання дозволу громадянам України на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради", від 20.11.2012р. №523-р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (773 чоловік) для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради" стали підставою для прийняття розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 20.11.2012р. за №573-р, яким у власність громадян (773 осіб) для ведення особистого селянського господарства відведено земельні ділянки загальною площею 1 520,1737га в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та видано державні акти на право власності на земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами, з власниками яких 29.12.2012р. позивачем укладено 773 договори оренди землі.
При цьому в матеріалах справи відсутні жодні докази встановлення у судовому порядку фіктивності договорів оренди від 29.12.2012р., на чому наполягає апелянт, визнання їх недійсними або розірвання. Наявні в матеріалах справи копії ухвал Первомайського міськрайонного суду від 15.08.2013р. про порушення провадження у справі за позовами фізичних осіб ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до ТОВ "Партнер-Агро" про визнання недійсними трьох договорів оренди, укладених з ТОВ «Партнер-Агро», такими доказами вважатись не можуть (т.22 а.с.144-146).
Стосовно прав ОСОБА_4 на спірні земельні ділянки судова колегія зазначає, що оскільки відповідно до приписів частини 1 статті 22, частини 1 статті 23 Земельного кодексу України 1990р. (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) право власності на землю виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право - державного акта, то у зв'язку із визнанням недійсним в судовому порядку державного акту на право приватної власності на землю №315 від 16.06.2000р., виданого Ленінською сільською Радою ОСОБА_4 та ОСОБА_5, останні не набули права власності на земельну ділянку загальною площею 1 753,97га і, як наслідок, не могли внести до статутного фонду ТОВ "Агрофірма Корнацьких" право користування цією земельною ділянкою.
Натомість апеляційною інстанцією встановлено, що з 29.12.2012р. земельна ділянка загальною площею 1520,1737 га в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області перебуває у володінні та користуванні ТОВ "Партнер-Агро" на підставі належним чином оформлених правовстановлюючих документів.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; отримувати продукцію і доходи тощо.
Згідно із приписами статей 90, 92 Земельного кодексу України власники та землекористувачі мають право самостійно господарювати на землі; мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію. Порушені права як власників так і землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Позивачем в обґрунтування своїх вимог зазначено, що з моменту укладання договорів оренди він не може реалізувати своє право на користування орендованими земельними ділянками у зв'язку з їх самовільним захопленням ТОВ "Агрофірма Корнацьких " та вчиненням останнім перешкод у користуванні ними з боку ТОВ "Партнер-Агро ".
Факти самовільного зайняття та використання з боку ТОВ "Агрофірма Корнацьких" земельних ділянок, орендованих ТОВ "Партнер-Агро", підтверджується наступними документами, складеними Державною інспекцією сільського господарства в Миколаївській області: актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства та розрахунками розміру заподіяної шкоди б/н від 04.04.2013 (т.1 а.с.28,29,31-35), б/н від 16.04.2013 (т.22 а.с.94,95), б/н від 14.06.2013 (т.1 а.с.21,22,30,23); актами обстеження земельних ділянок №1 від 04.04.2013 (т.1 а.с.24), №2 від 04.04.2013 (т.1 а.с.26,27), №4 від 11.04.2013 (т.22 а.с.93), №12 від 14.06.2013 (т.1 а.с.19,20), №13 від 20.06.2013 (т.1 а.с.41-439,20); приписом №000380 від 22.04.2013 з вимогою до ТОВ "Агрофірма Корнацьких" про звільнення у місячний термін самовільно зайнятої земельної ділянки (т.22 а.с.96); протоколом про адміністративне правопорушення №000144 від 22.04.2013 складеним відносно генерального директора ТОВ "Агрофірма Корнацьких" ОСОБА_11 (т.1 а.с.36). Також, як зазначено вище, 14.11.2013р. позивачем до відзиву на апеляційну скаргу долучено копію акту обстеження земельної ділянки площею 700га від 22.08.2013р., копію припису про усунення порушень від 27.08.2013р. №000803, копію протоколу про адміністративне правопорушення від 27.08.2013р..
Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно із частинами 1, 3 статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення вимог щодо зобов'язання ТОВ "Агрофірма Корнацьких" повернути ТОВ "Партнер-Агро" самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 1 520,1737 га, за відповідними кадастровими номерами, розташовані в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
З урахуванням викладеного та
керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу
України, суд -
постановив:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 23.08.13 р. у справі №915/1111/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови підписано 04.02.2014 р..
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя С.В. Таран
Суддя В.Б. Туренко
