Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 924/1225/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
ОСОБА_1 - Ткач Я.С.,
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Подільський" - Ільчук Ю.В., Курило В.І.,
Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 (колегія суддів: Василишин А.Р., Мельник О.В., Олексюк Г.Є.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
1) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Подільський" (далі - ОСББ "Подільський"),
2) Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (далі - Управління ХМР)
про визнання недійсними рішень, оформлених протоколами загальних зборів та засідання правління, скасування внесених державним реєстратором змін до відомостей про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Подільський".
СУТЬ СПОРУ
1. ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачів про визнання недійсними рішень загальних зборів та правління ОСББ "Подільський", скасування відповідних реєстраційних дій. Позовні вимоги обґрунтовані неповідомленням позивача, який є членом об`єднання, про скликання та проведення загальних зборів, що унеможливило його участь у них, участю у зборах та голосуванні осіб, які не були співвласниками майна у житловому будинку, обранням такої особи ( ОСОБА_2 ) до складу та головою правління, суперечливістю результатів голосування з питань порядку денного.
2. Суд першої інстанції позов задовольнив частково, зокрема, визнав недійсними оскаржувані рішення загальних зборів, рішення правління в частині обрання ОСОБА_2 головою правління, скасував відповідні реєстраційні дії, що пов`язані із визнанням недійсним рішення правління в частині обрання голови правління. Рішення мотивоване неповідомленням позивача про проведення зборів, що є самостійною підставою для задоволення позову.
3. Суд апеляційної інстанції це рішення скасував та ухвалив нове, яким визнав недійсним лише рішення загальних зборів з питання №3 порядку денного - стосовно доплати за придбані у добудові будинку комерційні приміщення.
4. Верховний Суд постанову суду апеляційної інстанції скасував та направив справу на новий розгляд до цього суду.
5. За результатом нового розгляду суд апеляційної інстанції змінив мотивувальну частину рішення суду першої інстанції. В інші частині рішення залишив без змін.
6. Верховний Суд скасував вказану постанову суду апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд до цього суду.
7. За результатом нового розгляду суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення про відмову у позові. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
8. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- чи наявні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду;
- які порушення вважаються безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ;
- на кому лежить тягар доказування відсутності достатньої кількості голосів для ухвалення рішення загальними зборами співвласників ОСББ, враховуючи обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги;
- чи застосовуються до відносин за участю ОСББ правові висновки Верховного Суду сформульовані у спорах, що випливають з корпоративних відносин за участю господарських товариств;
- чи впливає наявність юридичної освіти у співвласників ОСББ або членів органів управління ОСББ на визначення судом наслідків порушень, допущених при скликанні та проведенні загальних зборів співвласників ОСББ і чи наявні підстави для відступу від правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22;
- чи були судом апеляційної інстанції порушені приписи процесуального законодавства щодо доказів та доказування;
- чи були обґрунтованими підстави відводу, заявленого головуючому судді у суді апеляційної інстанції, в задоволенні якого було відмовлено.
9. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
10. Статутом ОСББ "Подільський" передбачено:
- ОСББ "Подільський" створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , відповідно до Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон "Про ОСББ") (п.1 розд.І);
- до виключної компетенції загальних зборів належить, крім іншого, обрання членів правління Об`єднання (п.3 розд.ІІІ);
- загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників; правління (ініціативна група) не менше, ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного (п.5 розд.ІІІ);
- у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники (п.6 розд.ІІІ);
- рішення загальних зборів викладається письмово й засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти") (п.8 розд.ІІІ);
- якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої п.8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах; письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів; якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими (п.9 розд.ІІІ);
- під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (п.10 розд.ІІІ);
- виконавчим органом об`єднання є правління, яке обирається з числа співвласників загальними зборами та підзвітне загальним зборам (п.12 розд.ІІІ);
- у разі відчуження членом правління всіх належних йому в будинку квартир і нежитлових приміщень, а також в разі смерті члена правління, визнання його померлим, безвісно відсутнім або недієздатним, повноваження такого члена правління припиняються (п.13 розд.ІІІ);
- правління зі свого складу обирає голову правління; правління своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження голови правління та звільнити його з цієї посади (п.16 розд.ІІІ).
11. ОСОБА_1 є співвласником майна в будинку по АДРЕСА_1 та, відповідно, є учасником ОСББ "Подільський". Йому належить на праві приватної власності нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі нежитлове комерційне приміщення загальною площею 14 кв. м та нежитлове комерційне приміщення загальною площею 39 кв. м, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
12. 16.10.2020 були проведені загальні збори співвласників ОСББ "Подільський", оформлені відповідним протоколом №2.
13. У розд.І "Загальна інформація" протоколу №2 зазначено про те, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становила 122 особи; загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщень будинку становила 12 937,9 кв. м; у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 9 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення будинку загальною площею 1 052,4 кв. м; у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 54 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 6 237,40 кв. м.
14. Всього у голосуванні взяли участь 63 особи, яким належить 7 289,8 кв. м, що складає 56,3%, з огляду на що збори були визнані правомочними.
15. До протоколу загальних зборів від 16.10.2020 №2 були додані:
- додаток №1 результати голосування присутніх на зборах співвласників ОСББ "Подільський" на 3-х аркушах;
- додаток №2 результати голосування шляхом опитування співвласників на 59-ти аркушах.
16. До порядку денного загальних зборів ОСББ "Подільський", що скликалися на 16.10.2020, були включені такі питання:
1) обрання голови та секретаря зборів;
2) звіт про роботу голови та правління ОСББ "Подільський";
3) про роботу стосовно доплати за придбані у добудові будинку комерційні приміщення в розмірі до 15 000 грн за 1 кв. м для добудови будинку до стану, придатного для користування;
4) про доручення правлінню ОСББ "Подільський" вжити цивільно-правових заходів стосовно повернення площ загального користування з власності фізичних та юридичних осіб;
5) прийняття в члени правління ОСББ "Подільський" ОСОБА_2., ОСОБА_3 , виключення з членів правління ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
6) прийняття та затвердження статуту ОСББ "Подільський" у новій редакції відповідно до Закону "Про ОСББ";
7) питання стосовно уповноваження голови зборів підписати статут ОСББ "Подільський" у новій редакції та подати його в органи державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від співвласників ОСББ "Подільський" для здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ОСББ "Подільський".
17. За результатом розгляду зазначених питань порядку денного та голосування по цим питанням загальні збори співвласників ОСББ "Подільський" прийняли такі рішення:
1) обрали головою зборів ОСОБА_6 та секретарем зборів ОСОБА_7 ("за" проголосували 63 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 289,8 кв. м);
2) визнали задовільною роботу голови правління ОСББ "Подільський" ("за" проголосували 63 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 289,8 кв. м);
3) вирішили здійснити доплату за придбані у добудові будинку комерційні приміщення в розмірі до 15 000 грн за 1 кв. м для добудови будинку до стану, придатного для користування, крім придбаних приміщень до березня 2015 року ("за" проголосував 61 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 217 кв. м, "проти" - 2 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 72,8 кв. м);
4) доручили правлінню ОСББ "Подільський" вжити цивільно-правових заходів стосовно повернення площ загального користування з власності фізичних і юридичних осіб, що незаконно привласнені ("за" проголосували 63 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 289,8 кв. м);
5) прийняли в члени правління ОСББ "Подільський" ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та виключили з членів правління ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ("за" проголосували 58 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6 832,9 кв. м; утрималися від голосування 5 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 456,9 кв. м);
6) прийняли та затвердили статут ОСББ "Подільський" у новій редакції відповідно до Закону "Про ОСББ" ("за" проголосували 63 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 289,8 кв. м);
7) уповноважили голову правління ОСББ "Подільський" ОСОБА_6 підписати статут ОСББ "Подільський" у новій редакції та подати статут в органи державної реєстрації для здійснення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ("за" проголосували 63 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 289,8 кв. м).
18. Протокол загальних зборів співвласників ОСББ "Подільський" №2 підписаний головою зборів ОСОБА_6 та секретарем зборів ОСОБА_7 .
19. Зазначена у протоколі загальних зборів та у наданому списку співвласників станом на 16.10.2020 загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщень будинку у розмірі 12 937,9 кв. м. співпадає з відомостями, що містяться у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 06.10.2020, на підставі яких вносилися дані та визначалася загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень, яка зазначена в протоколі загальних зборів від 16.10.2020; вказана загальна площа нежитлових приміщень та квартир будинку складає 12 937,9 кв. м.
20. 24.12.2020 відбулося засідання правління ОСББ "Подільський", на якому були прийняті рішення про припинення повноважень голови правління ОСББ "Подільський" ОСОБА_6 та про обрання головою правління ОСОБА_2 . Зазначене рішення оформлене протоколом засідання правлення ОСББ "Подільський" від 24.12.2020.
21. Право власності на квартиру було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за батьком ОСОБА_2 - ОСОБА_8 , за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1266882268101, номер запису про право власності: 20762577, а після смерті батька перейшло ОСОБА_2 на підставі договору про поділ спадкового майна від 08.11.2018.
22. Датою смерті ОСОБА_8 є 21.03.2018.
23. Державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на квартиру відбулась 14.01.2022.
Короткий зміст позовних вимог
24. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ОСББ "Подільський" та Управління ХМР про:
- визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ "Подільський", оформлених протоколом від 16.10.2020 №2;
- визнання недійсними рішень правління ОСББ "Подільський", оформлених протоколом засідання правління від 24.12.2020;
- скасування внесених державним реєстратором Управління ХМР змін до відомостей про ОСББ "Подільський", що не пов`язані зі змінами до установчих документів, щодо зміни керівника та складу підписантів юридичної особи та щодо зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою.
25. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що позивач є власником двох нежитлових приміщень, співвласником майна в будинку та учасником ОСББ "Подільський"; позивач не повідомлявся про скликання зборів, про їх дату, час, місце та порядок денний, участі у зборах та у голосування з питань порядку денного зборів не брав; у зборах та голосуванні брали участь особи, які не були співвласниками майна у житловому будинку; результати голосування з питань порядку денного загальних зборів є суперечливими; ОСОБА_2 не був співвласником майна у будинку та не міг бути обраним членом та головою правління об`єднання; результати голосування з питань порядку денного загальних зборів є суперечливими та не свідчать про прийняття загальними зборами спірних рішень.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
26. Господарський суд Хмельницької області рішенням від 19.04.2022 позов задовольнив частково: визнав недійсним рішення, оформлені протоколом загальних зборів ОСББ "Подільський" від 16.10.2020 №2; визнав недійсним рішення, оформлене протоколом засідання правління ОСББ "Подільський" від 24.12.2020, в частині обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ "Подільський"; скасував внесенні зміни до відомостей про ОСББ "Подільський" щодо зміни керівника та складу підписантів юридичної особи та щодо зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, що пов`язані із визнанням недійсним рішення, оформленого протоколом засідання правління ОСББ "Подільський" від 24.12.2020 в частині обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ "Подільський"; в решті позовних вимог відмовив.
27. Рішення суду першої інстанції обґрунтоване, зокрема, тим, що:
- позивач не був повідомлений ОСББ "Подільський" про скликання загальних зборів на 16.10.2020 в порядку, передбаченому ч.4 ст.6 Закону "Про ОСББ" та п.5 розд.ІІІ статуту ОСББ "Подільський", чим були порушені права позивача як члена цього об`єднання на участь у загальних зборах, що є самостійною підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких загальних зборах;
- з огляду на визнання недійсним рішення загальних зборів про прийняття в члени правління об`єднання ОСОБА_2 , оформленого протоколом №2 від 16.10.2020, обґрунтованою є вимога про визнання недійсним рішення правління ОСББ "Подільський" про обрання ОСОБА_2 головою правління ОСББ "Подільський", оформленого протоколом засідання від 24.12.2020; в іншій частині рішення правління ОСББ "Подільський" від 24.12.2020 не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, не суперечить законодавству та статуту об`єднання;
- підлягає задоволенню похідна позовна вимога про скасування державної реєстрації змін до відомостей про ОСББ "Подільський", що не пов`язані зі змінами до установчих документів, щодо зміни керівника та складу підписантів юридичної особи та щодо зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, пов`язані із обранням ОСОБА_2 головою правління ОСББ "Подільський".
28. Господарський суд Хмельницької області додатковим рішенням від 19.04.2022 стягнув з ОСББ "Подільський" на користь ОСОБА_1 10 350,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
29. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 16.11.2022:
1) рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2022 скасував; ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову; визнав недійсним рішення, оформлене протоколом загальних зборів ОСББ "Подільський" від 16.10.2020 №2 в частині питання №3 "Про роботу стосовно доплати за придбані у добудові будинку комерційні приміщення в розмірі до 15 000,00 грн за кв. м для добудови будинку до стану, придатного для користування"; в решті позову відмовив;
2) додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2022 скасував, ухвалив нове рішення про стягнення з ОСББ "Подільський" на користь ОСОБА_1 3 450,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
30. Верховний Суд постановою від 13.04.2023 скасував постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому вказав:
- суд не встановив, в чому полягає порушення прав та/або інтересів позивача внаслідок прийняття спірних рішень загальних зборів, не з`ясував, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів, чи призведе визнання недійсним кожного з оспорюваних рішень загальних зборів до поновлення прав та/або інтересів позивача;
- суд не встановив, чи посилався позивач на обставину невідповідності зазначеної у протоколі загальних зборів загальної площі квартир та нежитлових приміщень в обґрунтування позовних вимог, чи була ця обставина визначена підставою позову, чи оспорював позивач ці відомості;
- не була з достовірністю встановлена обставина щодо загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку; суд не з`ясував, на підставі яких документів ОСББ "Подільський" визначило таку загальну площу; висновки щодо загальної площі є передчасними, тому передчасними є висновки щодо кількості голосів кожного співвласника, який брав участь у зборах; не були з достовірністю встановлені обставини прийняття загальними зборами спірних рішень (кожного окремого рішення) за наявності достатньої кількості голосів для їх прийняття;
- суд дійшов передчасного висновку, що прийняття рішення з питання №4 порядку денного загальних зборів вимагає більше половини, а не 2/3 голосів загальної кількості співвласників, що оскарження рішення в цій частині не є ефективним способом захисту; суд не встановив суть та мету його прийняття, не з`ясував, вчинення яких саме цивільно-правових заходів стосувалося це рішення, чи було воно виконане, яким чином це рішення порушує права та/або інтереси позивача;
- суд залишив поза увагою принцип пропорційності, балансу інтересів, не з`ясував чи підтверджуються доводи про невідповідність спірних рішень вимогам законодавства та статуту відповідача, чи порушують спірні рішення загальних зборів (кожне окреме рішення) права та/або інтереси позивача та інших співвласників будинку, чи забезпечують ці рішення досягнення об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку основної мети його діяльності.
31. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 08.06.2023 змінив рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2022, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови; додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2022 залишив без змін.
32. Верховний Суд постановою від 18.10.2023 скасував постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2023, а справу направив на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду. При цьому суд касаційної інстанції вказав:
- необхідно встановити, чи посилався позивач на обставину невідповідності зазначеної у протоколі загальних зборів загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку в обґрунтування позовних вимог, чи була ця обставина підставою позову, чи оспорював позивач ці відомості;
- безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення; для визначення факту достатності/недостатності голосів для прийняття рішень на загальних зборах суд має встановити загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку та загальну площу квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
- суд апеляційної інстанції не з`ясував з достовірністю, на підставі яких документів була визначена загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 , зазначена у протоколі загальних зборів співвласників ОСББ "Подільський" від 16.10.2020 №2 та у наданому ОСББ "Подільський" суду списку співвласників;
- висновки суду апеляційної інстанції щодо загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 є передчасними, з огляду на що передчасними є також і висновки, що стосуються кількості голосів кожного окремого співвласника, який брав участь у зборах;
- суд апеляційної інстанції лише формально дослідив рішення з питання №4 порядку денного загальних зборів ОСББ "Подільський" 16.10.2020, надавши оцінку виключно змісту рішення, однак не проаналізував та не встановив з достовірністю саму суть та мету прийняття цього рішення, враховуючи те, що це рішення стосується безпосередньо вжиття правлінням відповідача певних цивільно-правових заходів стосовно повернення площ загального користування будинку;
- суд апеляційної інстанції не встановив з достовірністю, в чому полягає порушення прав та/або інтересів позивача внаслідок прийняття спірних у цій справі рішень загальних зборів ОСББ "Подільський" від 16.10.2020, не з`ясував, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів, чи призведе задоволення позову у цій справі (визнання недійсним кожного з оспорюваних рішень загальних зборів) до поновлення прав та/або інтересів позивача.
33. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 01.04.2024 скасував рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.04.2022 та ухвалив нове рішення про відмову у позові; скасував додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2022 та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
34. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
- Верховний Суд дав низку вказівок, які є обов`язковими, зокрема, щодо визначення факту достатності/недостатності голосів для прийняття рішень на загальних зборах; виконання вказівки без дослідження поданих при попередніх апеляційних розглядах справи доказів унеможливлює виконання вказівок;
- неповідомлення позивача про скликання, дату, час та місце проведення оскаржуваних зборів у письмовій формі не є самостійною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів, оскільки безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення;
- для визначення факту достатності/недостатності голосів для прийняття рішень на загальних зборах суд має встановити загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку та загальну площі квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
- посилання в позовній заяві на невідповідності у листках-опитувальниках не свідчить про те, що позивач обґрунтовував позовні вимоги невідповідністю зазначеної у протоколі загальних зборів загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку та, відповідно, недостатністю голосів (кворуму) для прийняття рішень саме з мотивів такої невідповідності;
- зважаючи на відсутність посилань позивачем в позовній заяві як на підставу недійсності прийнятих рішень на зазначену у протоколі загальних зборів загальну площу усіх квартир та нежитлових приміщень будинку та результати голосування, колегія суду констатує, що в силу ч.2 ст.237 ГПК відсутні процесуальні права виходити за межі позовних вимог та досліджувати дане питання;
- відсутні сумніви у добросовісному здійсненні ОСББ "Подільський" його процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо подання витребуваних у нього судом доказів: відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо усіх житлових і нежитлових приміщень будинку; аналогічний список з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо усіх житлових і нежитлових приміщень в будинку подано апеляційному господарському суду під час нового розгляду справи (проте, суд обґрунтував неприйняття втретє поданого списку);
- зазначена у протоколі загальних зборів та у наданому списку співвласників станом на 16.10.2020 загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщень будинку у розмірі 12 937,9 м.кв. співпадає з відомостями, що містяться у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 06.10.2020; участь у голосуванні взяли 63 особи (у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через своїх представників співвласників в кількості 54 особи; присутніх на зборах 9 осіб), яким належить 7289,8 кв.м., що становить 56,35%;
- рішення, котрі приймалися на спірних зборах по своїй суті не стосуються визначеного переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, не стосуються порядку управління та користування майном, не стосуються передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, не стосуються реконструкції чи капітального ремонту багатоповерхового будинку, як і не стосуються зведення господарських споруд, а, отже, для прийняття цих рішень на зборах було достатньо голосів, адже для їх прийняття необхідно щоб проголосувала більшість (50,01%), в той час, як: за 1, 2, 6 та 7 питання проголосувало 56,35% співвласників квартир та приміщень; за 3 питання проголосувало 55,79% співвласників квартир та приміщень; за 5 питання проголосувало 52,82% співвласників квартир та приміщень;
- рішення з п.4 порядку денного загальних зборів стосовно повернення площ загального користування (шляхом проведення роботи із поданням позовів відповідного змісту до судових органів) не належить до числа рішень, для ухвалення яких необхідно не менш як дві третини загальної кількості голосів усіх співвласників, а тому відсутня підстава для визнання його недійсним (за 4 питання проголосувало 56,35% співвласників квартир та приміщень, що є достатнім для прийняття відповідного рішення);
- право власності на квартиру АДРЕСА_3 виникло у ОСОБА_2 у день відкриття спадщини 21.03.2018 і на час прийняття загальними зборами оспорюваного рішення 16.10.2020 він користувався усіма правами співвласника об`єднання;
- посада голови правління є виборною, і відповідно до п.16 статуту відповідача правління своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження голови правління та звільнити його з цієї посади; в матеріалах справи відсутні докази, котрі б вказували на те, що позивачу будь-яким чином заважають подавати свою кандидатуру чи виносити на розгляд загальних зборів питання, котрі є в його прерогативі (зокрема щодо обрання його в органи правління); враховуючи баланс інтересів співвласників та позивача, в розрізі питань порядку денного, котрі розглядалися на оскаржуваних загальних зборах, позивач не довів порушення його прав саме прийнятими рішеннями;
- визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ; за таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом; суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку;
- зважаючи на встановлення наявності достатньої кількості голосів для прийняття рішень щодо всіх питань порядку денного та враховуючи те, що всі питання порядку денного стосувалися вирішення питань, котрі виникають в процесі діяльності юридичної особи та не є такими, що суттєво міняють вектор діяльності роботи об`єднання, що могло б вплинути на матеріальні інтереси співвласників будинку, позивач не навів доводів щодо порушення його прав і законних інтересів безпосередньо оспорюваними ним рішеннями загальних зборів (зважаючи на доведення повноважень ОСОБА_2 на участь в таких зборах та доведення його статусу саме як співвласника), адже позовні вимоги жодним чином не можуть забезпечити поновлення права, оскільки не передбачають механізму реалізації позивачем такого права;
- суд не уповноважений втручатися в оперативну діяльність ОСББ "Подільський" і не може зобов`язати повторно провести загальні збори з відповідним порядком денним, що на сьогодні (за поясненнями сторін по справі) не є актуальним;
- в матеріалах справи відсутні докази щодо входження позивача до складу правління ОСББ "Подільський", а тому будь-які рішення правління на його права та/або обов`язки співвласника жодним чином не вплинули і вплинути не могли, що підтверджує безпідставність позову в цій частині;
- позивач не довів, а апеляційний господарський суд не встановив, в чому саме полягає порушення права позивача кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів (зокрема, яким чином прийняття та обрання головою правління ОСОБА_2 вплинуло на права позивача) та яким чином скасування рішень загальних зборів та правління відновить права та законні інтереси позивача;
- вимоги про скасування внесених державним реєстратором змін до відомостей є похідною від позовної вимоги про визнання недійсними рішень, оформлених протоколами загальних зборів, та визнання недійсним рішень правління; з огляду на те, що в задоволенні основних позовних вимог відмовлено, похідна позовна вимога не підлягає задоволенню;
- з огляду на положення ч.4 ст.129 ГПК та факт скасування основного судового рішення суду першої інстанції та повну відмову в задоволенні позовних вимог позивача підлягає скасуванню додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2022; суд відмовляє позивачу в задоволенні заяви щодо покладення на іншу сторону витрат на послуги адвоката.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
35. 29.04.2024 ОСОБА_1 через систему Електронний суд звернувся з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
36. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник зазначає, що підставами касаційного оскарження є:
1) п.1 ч.2 ст.287 ГПК, а саме застосування норм права (ст.6 Закону "Про ОСББ"; статей 10, 14 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"; ст.167 Господарського кодексу України) без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду;
2) п.2 ч.2 ст.287 ГПК, а саме необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) п.4 ч.2 ст.287 та п.2 ч.1 ст.310 ГПК: в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
4) п.4 ч.2 ст.287 та п.1 ч.3 ст.310 ГПК: недослідження зібраних у справі доказів;
5) п.4 ч.2 ст.287 та п.4 ч.3 ст.310 ГПК: встановлення обставин справи на підставі недопустимих доказів;
6) ч.2 ст.287 ГПК: неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права;
7) пп."в" п.2 ч.3 ст.287 ГПК: справа становить виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
37. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, зокрема, таке:
- неналежне виконання стороною свого процесуального обов`язку з доведення у суді першої інстанції обставин, на які остання (сторона) посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не може бути компенсоване цим учасником судового процесу на наступних етапах розгляду справи (у судах апеляційної чи касаційної інстанцій); в іншому випадку зазначене могло б призвести до безпідставного скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції (постанова Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №910/24486/16); долучені ОСББ "Подільський" додаткові документи (інформаційна довідка) не могли бути прийняті судом апеляційної інстанції та підлягали поверненню скаржнику; суд апеляційної інстанції долучив відповідні докази до матеріалів справи та послався на них в оскаржуваній постанові; навіть за умови законності цього доказу він не може свідчити про дійсний склад учасників та розмір площ приміщень у будинку;
- згідно постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/15071/20 безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів; ОСОБА_1 не отримував жодного письмового повідомлення про проведення зборів; неможливо встановити відповідність питань порядку денного, визначених ініціативною групою, тому порядку денному, що міститься у протоколі від 16.10.2020; неможливо встановити ініціатора скликання зборів; ОСББ "Подільський" не довело наявність кворуму на зборах та відмовилось від тих доказів, які в підтвердження цього долучало у суді першої інстанції (листки-опитувальники, долучені до матеріалів 19.04.2022); обов`язок доказування покладається на відповідача як особу, рішення органу управління якої оспорюється (постанова Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №916/86/20); кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події; у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (постанова Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №924/1225/21); скаржник також посилається також на постанови від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 12.02.2020 у справі №910/7685/19, від 28.01.2020 у справі №916/495/19, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 14.05.2020 у справі №910/3722/18, від 16.12.2020 у справі №910/14910/18, від 01.10.2020 у справі №916/2556/19;
- є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22, оскільки ця позиція не може бути застосована до спірних правовідносин у справі №924/1225/21; одним із рішень, прийнятих на зборах 16.10.2020, було включення в члени правління ОСОБА_2 ; ОСОБА_2 є діючим адвокатом, а відтак ОСББ "Подільський" не потребував додаткової кваліфікованої правничої допомоги; постанова датована 16.08.2023 і не могла бути врахована ні судом першої (19.04.2022), ні судом апеляційної (08.06.2023) інстанцій; наявність у ОСББ статусу неприбуткової організації не звільняє цю юридичну особу від обов`язку дотримуватись вимог свого установчого документа та норм спеціальних нормативно-правових актів; у ОСББ "Подільський" наявна посада заступника голови правління з правової роботи;
- в матеріалах справи наявна заява позивача від 15.02.2024 про відвід головуючого судді суду апеляційної інстанції (з посиланням на його самовідвід у справі №822/1736/18 з аналогічних підстав та за участі тих самих представників);
- суд не дослідив зібрані у справі докази; у касаційній скарзі наведений ряд доказів, поданих ОСББ "Подільський", які є неналежними, недопустимими та в силу вимог ст.80 ГПК повинні були бути повернуті без розгляду; однак, оскаржуване судове рішення містить посилання на ці докази та ґрунтується на них;
- суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів; у скарзі описані порушення суду апеляційної інстанції щодо надання оцінки доказам ОСББ "Подільський", які не могли бути взятими до уваги та підлягали поверненню.
38. Відзиви на касаційну скаргу не надійшли.
39. 10.07.2024 надійшло клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивоване, зокрема, таким:
- є вірогідність безпідставного відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні; є цілком обґрунтована підозра що буде порушений принцип єдності судової практики та правової визначеності у справах про захист порушеного корпоративного права;
- Верховний Суд постановою від 21.06.2023 у справі №822/1736/18 (суддею-членом колегії у якій була ОСОБА_9 ) фактично відступив від висновку Верховного Суду у справах №642/3198/19, №921/260/19 (що рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків);
- Верховний Суд у справі №822/1736/18 не застосував усталену практику Верховного Суду щодо наслідків неповідомлення учасника про збори, оскільки в наведених ОСОБА_1 постановах Верховного Суду жоден із учасників фактично не був повідомлений (це не відповідає дійсності, оскільки у межах справи №923/876/16 позивач був фактично повідомлений про збори, була забезпечена його явка), тобто Верховний Суд у справі №822/1736/18 відступив від позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у справі №923/876/16;
- доказова база відповідача не відповідає вимогам закону, є неналежною та недопустимою, однак Верховний Суд у справі №822/1736/18 зазначив, що застосування до неї судом першої інстанції наслідків абз.2 ч.6 ст.91 ГПК є формалізмом, чим, фактично, відступив від висновку Верховного Суду у справі №160/7887/18;
- за наявності усіх підстав для застосування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.02.2020 у справі №910/7685/19, від 28.01.2020 у справі №916/495/19, від 02.12.2020 у справі №916/86/20, від 14.05.2020 у справі №910/3722/18, від 16.12.2020 у справі №910/14910/18, від 21.10.2021 у справі №910/15071/20 (подібні яким містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17, Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18), не відступаючи від них, судді Верховного Суду ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ) у справі №822/1736/18 просто зазначили, що не беруть їх до уваги;
- враховуючи існування факту безпідставного та невмотивованого відступлення суддями від висновків, викладених у раніше ухвалених рішеннях, наявні усі підстави для передачі справи №924/1225/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки, ідентично справі №822/1736/18, є вірогідність ухвалення таких самих висновків тими самими суддями-членами колегії і у справі №924/1225/21;
- вбачається вплив на автоматизовану систему під час визначення складу колегії суддів, оскільки, фактично, протягом трьох етапів касаційного оскарження у справі №924/1225/21 з 36 суддів Касаційного господарського суду, склад колегії залишається майже незмінним; за таких умов, заяви про відвід не задовольняються і ті ж самі судді Верховного Суду вже втретє слухатимуть одну і ту ж справу;
- в касаційній скарзі було зазначено як підставу касаційного оскарження п.2 ч.2 ст.287 ГПК (необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (від 16.08.2023 у справі №904/1711/22);
- головуючим у справі №924/1225/21 при її другому касаційному перегляді також була суддя Кібенко О.Р.; ухвалюючи постанову у цій справі №924/1225/21 від 18.10.2023, суддя Кібенко О.Р. фактично послалась на свою ж постанову у іншій справі, зазначаючи, що такою нібито є вся практика Верховного Суду; суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував цю позицію; є необхідність відступлення від цього висновку Верховного Суду, оскільки ця позиція є неприпустимою до спірних правовідносин у справі №924/1225/21;
- фактично, виникає ситуація, коли скаржник просить відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду, зробленого за участі двох з трьох членів колегії суддів, що розглядатимуть його касаційну скаргу: ОСОБА_9 та ОСОБА_12 ; об`єктивно неможливою є ситуація неупередженого вирішення питання про відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22 тим самим складом суду, який її ухвалював, а відтак - є усі підстави для передачі справи №924/1225/21 на розгляд до Великої Палати Верховного Суду; позиція Верховного Суду у справі №904/1711/22 сама по собі є незаконною та потребує детального вивчення Великою Палатою Верховного Суду;
- виключна правова проблема полягає в існуванні протилежних підходів суддів Верховного Суду щодо показань свідка як єдиного доказу повідомлення про збори; формалізму у питанні засвідчення доказів та дотримання при цьому вимог ст.91 ГПК; порушення корпоративних прав учасника, навіть за наявності фактичного повідомлення про збори.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
40. Верховний Суд ухвалою від 21.05.2024 відкрив касаційне провадження у справі №924/1225/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.07.2024.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
41. Позивач посилається на частини 4 та 5 ст.302 ГПК (необхідність відступу від висновку та наявність виключної правової проблеми).
42. Пунктом 1 ч.2 ст.45 Закону "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
43. Відповідно до ч.4 ст.302 суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
44. Частиною 5 ст.302 ГПК встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
45. У клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду позивач, зокрема, посилається на наступний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16:
"45. Велика Палата Верховного Суду вважає, що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто.
46. Суд першої інстанції обставин повідомлення учасника про проведення зборів 15 серпня 2013 року не дослідив, хоч такі обставини є важливими для правильного вирішення спору, а суд апеляційної інстанції не виправив зазначеного порушення норм.
59. Водночас за змістом позовної заяви позивача він прагне відновлення становища, яке існувало до порушення його прав, тобто відновлення такого складу учасників ТОВ "Агрофірма "Славія": ОСОБА_13 частка 19%, тобто 157 700 грн; ОСОБА_14 частка 15%, тобто 124 500 грн; ОСОБА_15 частка 15%, тобто 124 500 грн; ОСОБА_16 частка 51%, тобто 423 300 грн. Позивач може мати законний інтерес у такому відновленні, оскільки участь у товаристві з обмеженою відповідальністю передбачає співпрацю у вищому органі з невеликою, як правило, кількістю учасників, а тому учаснику товариства з обмеженою відповідальністю може бути не байдуже, хто саме входить до складу вищого органу".
46. Також посилається на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №642/3198/19, від 14.07.2021 у справі №921/260/19 (що рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків), від 08.05.2019 у справі №160/7887/18 (що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії та щодо належного засвідчення копій).
47. Позивач вказує, що Верховний Суд у постанові від 21.06.2023 у справі №822/1736/18 (суддею-членом колегії була Кібенко О.Р.) не врахував викладені у справі №923/876/16 висновки Великої Палати Верховного Суду щодо наслідків неповідомлення учасника про збори, тобто фактично відступив від таких висновків. Аналогічно скаржник стверджує і щодо висновків зі справ №642/3198/19, №921/260/19, №160/7887/18. Позивач зазначає, що у межах справи №923/876/16 участь позивача у зборах була забезпечена його представником, який діяв на підставі довіреності, тобто є факт повідомлення учасника товариства (його представника) про проведення зборів.
48. Таким чином, позивач наполягає на необхідності врахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16.
49. У справі №923/876/16 позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агрофірма "Славія" від 15.08.2013, оформлене протоколом №15/08-2013, та недійсними затверджені цим рішенням зміни до статуту товариства, зареєстровані 16.08.2013; визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агрофірма "Славія" від 16.08.2014, оформлене протоколом №1, та недійсними затверджені цим рішенням зміни до статуту товариства, зареєстровані 11.09.2014; визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агрофірма "Славія", яке оформлене відповідним протоколом та на підставі якого реєстратор вніс/зареєстрував зміни до відомостей про ТОВ "Агрофірма "Славія", не пов`язані зі змінами в установчих документах (запис від 21.05.2015 №14991070021017583); визнати право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Агрофірма "Славія" в розмірі 51% статутного капіталу, що становить 423 300 грн.
50. Позивач у справі №923/876/16 заявив вимоги по визнання недійсними рішень зборів учасників товариства з підстав неповідомлення (неналежного повідомлення) про проведення загальних зборів товариства в період 2013-2015 років. Правовідносини щодо проведення зборів товариства та повноважень учасників товариства врегульовувалися Законом "Про господарські товариства".
51. У постанові від 20.06.2022 у справі №334/2132/18 Верховний Суд вказав, що необґрунтованим є твердження скаржника про те, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову без урахування висновків, викладених Верховним Судом у справі №923/876/16 з огляду на відмінність предмету та підстав позову, нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, встановлених судами фактичних обставин справи та зібраних доказів.
52. Окрім цього, існує усталена практика Верховного Суду, відповідно до якої порушення порядку повідомлення співвласника не є безумовною підставою для скасування відповідних рішень загальних зборів ОСББ.
53. У постанові від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 Верховний Суд вказав, що, встановлюючи порушення порядку повідомлення позивачів, апеляційному суду слід було врахувати, що встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Наприклад, відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах.
54. У постанові від 17.11.2022 у справі №904/7841/21 Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій встановили відсутність доказів письмового повідомлення позивача про проведення загальних зборів та факт обізнаності позивача про проведення 08.07.2021 загальних зборів, а також присутність позивача на зборах (без участі в їх проведенні), а тому суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку, що порушення порядку повідомлення позивача не вплинуло на можливість реалізації позивачем права на участь у зборах як безпосередньо під час їх проведення, так і під час здійснення письмового опитування.
55. У постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №924/1146/21 зазначено, що порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
56. У постанові від 02.03.2023 у справі №916/3209/21 Верховний Суд вказав, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження персонального повідомлення про дату, час і місце проведення, а також порядок денний загальних зборів ОСББ, між тим суди встановили та самим позивачем не заперечується, що позивач брав участь у загальних зборах, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій, враховуючи сталу правову позицію Верховного Суду, що не всі порушення під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб зумовлюють необхідність обов`язкового скасування прийнятих на таких зборах рішень, дійшли висновку про відсутність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав неналежного повідомлення позивача.
57. Верховний Суд у постанові від 22.06.2021 у справі №910/9672/20 зазначив, що довід касаційної скарги про те, що про належне повідомлення співвласників багатоквартирного будинку про проведення установчих зборів може свідчити виключно отримання ними таких повідомлень, не заслуговує на увагу, адже закон визначає диспозитивне право співвласників отримати або відмовитися від отримання та не отримувати поштові повідомлення, направлені рекомендованим листом. Ініціатор установчих зборів не має права примушувати співвласників отримати повідомлення про скликання установчих зборів. Неотримання позивачкою листа та повернення його без вручення є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) останньої щодо його належного отримання, тобто є власного волею та діями (бездіяльністю) такої особи.
58. Колегія суддів зазначає, що відносини у ОСББ мають свою специфіку, яка істотно відрізняє їх від відносин у рамках товариств з обмеженою відповідальністю та інших господарських товариств, які створюються з метою отримання прибутку.
59. У постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22 Верховний Суд звертав увагу на специфіку відносин між співвласниками у ОСББ й, зокрема, зазначав таке:
"96. Верховний Суд звертає увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
97. Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з`ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
98. Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку".
60. Зазначена правова позиція застосована Верховним Судом також у постановах від 18.10.2023 у цій справі, від 02.05.2024 у справі №910/10400/22. Скаржник вважає за необхідне відступити від вказаних висновків Верховного Суду, що визначено однією із підстав касаційного оскарження у цій справі, і, відповідно, оцінку чому буде надано далі у цій постанові.
61. При цьому, відступ від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати, не є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в силу положень частин 1-5 ст.302 ГПК.
62. Не є підставами для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в силу ст.302 ГПК також припущення скаржника про наявність впливу на автоматизовану систему під час визначення складу колегії суддів, виникнення ситуації, коли скаржник просить відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду, зробленого за участі двох з трьох членів колегії суддів, що розглядають його касаційну скаргу, та, як зазначалося, незгода з позицією колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №904/1711/22.
63. Щодо виключної правової проблеми, заявник зазначає, що така полягає в існуванні протилежних підходів суддів Касаційного господарського суду у вирішенні питання показань свідка як єдиного доказу повідомлення про збори; формалізму у питанні засвідчення доказів та дотримання вимог ст.91 ГПК при цьому; порушення корпоративних прав учасника, навіть за наявності фактичного повідомлення про збори. Відсутній єдиний підхід до оцінки наведеного саме Верховним Судом (суддями-членами колегії у справі №924/1225/21), що підтверджує наявність виключної правової проблеми, що негативно впливає на розвиток права та формування єдиної правозастосовчої практики.
64. Велика Палата Верховного Суду у своїх судових рішеннях неодноразово вказувала, що зміст виключної правової проблеми полягає в тому, що у справі, переданій на розгляд Великої Палати, вбачається різне застосування норм матеріального права, відсутні норми, які регулюють спірні відносини, або є прогалини в застосуванні спірних відносин. Крім того, згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.
65. У рішенні від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom, заява №27238/95, п.70) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави. Оскільки Конвенція є передусім та в основному системою захисту прав людини, ЄСПЛ має стежити за змінами умов у державі-відповідачі та в інших Договірних Державах і реагувати, зокрема, на будь-який консенсус між ними як на досягнуті стандарти, до яких слід прагнути.
66. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Велика Палата Верховного Суду повинна мати ґрунтовні підстави: її попередні рішення або підходи, застосовані в цих рішеннях, мають бути очевидно застарілими внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання, враховуючи зміни, що відбулися в суспільних відносинах, у законодавстві, практиці ЄСПЛ; існування невідповідності критерію "якість закону" законодавчих норм, що призвело до різного тлумачення судами (колегіями, палатами) норм права.
67. Отже, необхідність відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.
68. Доводи заявника фактично зводяться до необхідності врахування у справі, що переглядається, висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 (які зроблені щодо товариств з обмеженою відповідальністю), а також до незгоди з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.06.2023 у справі №822/1736/18, в якій суд відхилив доводи про неврахування судами попередніх інстанцій висновків зі справи №923/876/16. При цьому скаржник не доводить подібність правовідносин у справах, в якій ці висновки були зроблені (№923/876/16) та у справі, що переглядається, а також у справі №822/1736/18.
69. Отже, заявник не обґрунтував існування кількісного та якісного критеріїв наявності виключної правової проблеми. Позивач також не обґрунтував необхідності відступу від висновків щодо застосування норм права, не вказавши від яких саме висновків він вважає за необхідне відступити та щодо застосування яких саме норм.
70. Згідно з ч.1 ст.303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
71. Враховуючи зазначене та те, що заявник не обґрунтував ані необхідність відступу від висновків щодо застосування норм права, ані наявність виключної правової проблеми, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для передачі справи №924/1225/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Щодо неврахування висновків Верховного Суду
72. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права (ст.6 Закону "Про ОСББ"; статей 10, 14 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"; ст.167 Господарського кодексу України) без урахування висновку щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.
73. Вказує, що згідно постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/15071/20 безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів; ОСОБА_1 не отримував жодного письмового повідомлення про проведення зборів; неможливо встановити відповідність питань порядку денного, визначених ініціативною групою, тому порядку денному, що міститься у протоколі від 16.10.2020; неможливо встановити ініціатора скликання зборів; ОСББ "Подільський" не довело наявність кворуму на зборах та відмовилось від тих доказів, які в підтвердження цього долучало у суді першої інстанції (листки-опитувальники, долучені до матеріалів 19.04.2022); обов`язок доказування покладається на відповідача як особу, рішення органу управління якої оспорюється (постанова Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №916/86/20); кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події; у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (постанова Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №924/1225/21).
74. Верховний Суд відхиляє зазначені доводи з таких мотивів.
75. Верховний Суд у постановах у цій справі вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення.
76. Натомість встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Неповідомлення співвласника про скликання загальних зборів не є безумовною підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, проте з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.
77. На зазначене обґрунтовано послався суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.
78. Згідно з ч.3 ст.10 Закону "Про ОСББ" загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
79. Норма, закріплена у ч.3 ст.10 Закону "Про ОСББ", за своїм змістом є відсильною та передбачає, що загальні збори співвласників скликаються і проводяться у порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, тобто, у порядку, передбаченому ст.6 цього Закону.
80. Отже, порядок скликання та проведення загальних зборів регулюється положеннями ст.6 Закону "Про ОСББ", що стосуються порядку скликання та проведення установчих зборів
81. Верховний Суд у постановах від 30.11.2022 у справі №908/2085/21, від 18.10.2023 у цій справі вказав, що Закон "Про ОСББ" не визначає кворуму установчих зборів - найменшої кількості співвласників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного, а встановлює кількість голосів співвласників, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів (ст.6 Закону).
82. Відповідно до частин 12, 13 Закону "Про ОСББ" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
83. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників (ч.14 ст.10 Закону "Про ОСББ").
84. Аналогічні положення закріплені у пунктах 7, 8 розд.ІІІ статуту ОСББ "Подільський".
85. Таким чином, для визначення факту достатності/недостатності голосів для прийняття рішень на загальних зборах суд має встановити загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку та загальну площу квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
86. На це звернув увагу Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд.
87. Також Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції належно не дослідив, чи посилався позивач на обставину невідповідності зазначеної у протоколі загальних зборів загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку в обґрунтування позовних вимог, чи була ця обставина підставою позову, чи оспорював позивач ці відомості. Сама лише вказівка суду апеляційної інстанції на те, що ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідності у листках-опитувальниках та недоведеність прийняття рішень, фактично ставить під сумнів наявність кворуму під час загальних зборів, не свідчить про те, що позивач обґрунтовував позовні вимоги невідповідністю зазначеної у протоколі загальних зборів загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку та, відповідно, недостатністю голосів (кворуму) для прийняття рішень саме з мотивів такої невідповідності. Обставина щодо наявності чи відсутності відповідних обґрунтувань у позові безпосередньо впливає на процесуальну поведінку відповідача, зокрема, щодо подання (своєчасного подання) відповідних доказів на спростування доводів позивача.
88. На виконання вказівок Верховного Суду, які є обов`язковими в силу чт.316 ГПК, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач у позовній заяві посилається на невідповідності у листках-опитувальниках тому, що участь в голосуванні відповідно до протоколу загальних зборів від 16.10.2020 прийняли 9 учасників та при цьому участь у голосуванні шляхом опитування приймало 54 особи.
89. Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що таке посилання не свідчить про те, що позивач обґрунтував позовні вимоги невідповідністю зазначеної у протоколі загальних зборів загальної площі усіх квартир та нежитлових приміщень будинку та, відповідно, недостатністю голосів (кворуму) для прийняття рішень з мотивів такої невідповідності.
90. Суд вказав, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою, а тому посилання скаржника на неврахування таких висновків є необґрунтованим.
91. Необґрунтованими також є доводи ОСОБА_1 , що саме на юридичну особу, рішення якої оскаржуються, покладається обов`язок доказування, в тому числі, прийняття таких рішень за наявності кворуму із посиланням на постанову Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №916/86/20, оскільки Верховний Суд у вказаній постанові зазначив:
"4.29. Також заявник стверджує, що суди попередніх інстанцій не дослідили докази щодо правомірності прийняття спірного рішення більш, ніж половиною голосів загальної кількості усіх співвласників, оскільки розрахунки загальної площі квартир та нежитлових приміщень, проведені відповідачем і зазначені у протоколі співвласників багатоквартирного будинку від 30.11.2019, є неправильними.
4.30. Верховний Суд відхиляє вказані доводи, оскільки відсутність кворуму, передбаченого ч.11 ст.6 Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", судами попередніх інстанцій не встановлено.
4.31. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено відсутності на установчих зборах кворуму співвласників багатоквартирного будинку. З наданих ним сертифікатів ДАБІ від 01.04.2014, розпорядження Приморської райдержадміністрації від 16.06.2014 №343 неможливо встановити загальну площу квартир і нежитлових приміщень, а довідка обслуговуючого кооперативу не може бути таким доказом, оскільки кооператив не здійснював технічну інвентаризацію будинку".
92. Подібний довід був відхилений Верховним Судом у постанові від 18.10.2023 у цій справі (пункти 114, 115).
93. У зв`язку із зазначеним, апеляційний господарський суд зазначив, що у нього відсутні сумніви у добросовісному здійсненні ОСББ "Подільський" його процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо подання витребуваних у нього судом доказів: відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо усіх житлових і нежитлових приміщень будинку.
94. Дослідивши такі відомості суд констатував, що зазначена у протоколі загальних зборів та у наданому списку співвласників станом на 16.10.2020 загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщень будинку у розмірі 12 937,9 кв. м. співпадає з відомостями, що містяться у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 06.10.2020, на підставі яких і вносилися дані та визначалася загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень, яка зазначена в протоколі загальних зборів, та дійшов до висновку, що вказана загальна площа нежитлових приміщень та квартир будинку складає 12 937,9 кв. м.
95. Скаржник зазначає, що неналежне виконання стороною свого процесуального обов`язку з доведення у суді першої інстанції обставин, на які остання (сторона) посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не може бути компенсоване цим учасником судового процесу на наступних етапах розгляду справи (у судах апеляційної чи касаційної інстанцій); в іншому випадку зазначене могло б призвести до безпідставного скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції (постанова Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №910/24486/16); долучені ОСББ "Подільський" додаткові документи (інформаційна довідка) не могли бути прийняті судом апеляційної інстанції та підлягали поверненню скаржнику; суд апеляційної інстанції долучив відповідні докази до матеріалів справи та послався на них в оскаржуваній постанові; навіть за умови законності цього доказу він не може свідчити про дійсний склад учасників та розмір площ приміщень у будинку.
96. Такі аргументи скаржника є необґрунтованими, оскільки у постанові від 30.03.2018 у справі №910/24486/16 Верховний Суд розглянув спір про стягнення 128 000 грн компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача, з обставин якого не вбачається, що справа, аналогічно справі, що переглядається, направлялася судом касаційної інстанції на новий розгляд з мотивів необхідності дослідження наявності чи відсутності посилання на певні обставини в обґрунтування позовних вимог та, відповідно, наявності чи відсутності обов`язку відповідача надати докази на їх спростування, що могло вплинути на процесуальну поведінку останнього щодо своєчасності їх подання до суду.
97. У зв`язку із зазначеним, необґрунтованими також є доводи скаржника щодо ухвалення рішення на підставі недопустимих доказів.
98. Таким чином, встановивши загальну площу нежитлових приміщень та квартир будинку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у голосуванні взяли учать 63 особи (у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через своїх представників співвласників в кількості 54 особи та присутні на зборах в кількості 9 осіб), яким належить площа в обсязі 72 89,8 м. кв., що становить 56,35% від загальної; враховуючи, що рішення, які приймалися на спірних зборах по своїй суті не стосуються визначеного переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, не стосуються порядку управління та користування майном, не стосуються передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, не стосуються реконструкції чи капітального ремонту багатопорверхового будинку, як і не стосуються зведення господарських споруд (зокрема і рішення з питання №4 порядку денного), то для їх прийняття на зборах було достатньо голосів.
99. Суд апеляційної інстанції також надав оцінку питанню наявності порушеного права позивача, при цьому врахувавши баланс інтересів співвласників та самого ОСББ, межі втручання суду у діяльність об`єднання, та дійшов висновку про не встановлення факту порушення спірними рішенням прав та законних інтересів позивача.
100. Таким чином, суд апеляційної інстанції у повній мірі виконав вказівки Верховного Суду, надані у постановах від 13.04.2023 та від 18.10.2023.
Щодо відступлення від висновків Верховного Суду
101. На думку скаржника є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22, оскільки ця позиція не може бути застосована до спірних правовідносин у справі №924/1225/21; одним із рішень, прийнятих на зборах 16.10.2020, було включення в члени правління ОСОБА_2 ; ОСОБА_2 є діючим адвокатом, а відтак ОСББ "Подільський" не потребував додаткової кваліфікованої правничої допомоги; постанова датована 16.08.2023 і не могла бути врахована ні судом першої (19.04.2022), ні судом апеляційної (08.06.2023) інстанцій; наявність у ОСББ статусу неприбуткової організації не звільняє цю юридичну особу від обов`язку дотримуватись вимог свого установчого документа та норм спеціальних нормативно-правових актів; у ОСББ "Подільський" наявна посада заступника голови правління з правової роботи.
102. Верховний Суд відхиляє зазначені доводи з таких мотивів.
103. Обставини щодо наявності у ОСОБА_2 статусу адвоката, наявності у ОСББ "Подільський" посади заступника голови правління з правової роботи не встановлена рішеннями судів попередніх інстанцій, а суд касаційної інстанції в силу ст.300 ГПК не наділений повноваженнями встановлювати фактичні обставини справи, вважати доведеними обставини, що не були встановлені, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
104. Також, доводи про наявність у ОСОБА_2 статусу адвоката є суперечливими, оскільки із цих доводів та встановлених обставин справи вбачається, що на момент скликання та проведення загальних зборів, прийняття цими зборами (16.10.2020) та правлінням (24.12.2020) оспорюваних рішень, під час чого, на думку позивача, було допущено відповідні порушення, ОСОБА_2 не був наділеним управлінськими повноваженнями в ОСББ "Подільський" (не був членом правління), натомість був лише одним із співвласників майна у будинку.
105. Саме за наслідком прийняття оспорюваних рішень загальних зборів ОСОБА_2 набув статусу члена правління ОСББ "Подільський".
106. Наявність як серед співвласників майна у будинку (членів ОСББ) так і в складі органів управління ОСББ професійних юристів не свідчить про отримання об`єднанням кваліфікованої правничої допомоги.
107. Про отримання такої допомоги на стадії скликання і проведення загальних зборів не свідчить також обставина представництва інтересів ОСББ "Подільський" у суді першої інстанції адвокатом Яворською В.М., про яку зазначає скаржник.
108. Більше того, доводів на спростування висновку Верховного Суду, що "на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об`єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів" позивач взагалі не наводить.
109. Доводи щодо неможливості судом першої (рішення від 19.04.2022) та судом апеляційної (постанова від 08.06.2023) інстанцій врахувати висновки Верховного Суду, зроблені у справі №904/1711/22 (постанова від 16.08.2023), Верховний Суд залишає без уваги, оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 01.04.2024, тобто після формування Верховним Судом відповідних висновків, які в силу ч.4 ст.236 ГПК, ч.6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів" є для суду обов`язковими.
110. Окрім цього, зазначені доводи спрямовані на перегляд (переоцінку) судових рішень у цій справі, які не є предметом цього касаційного перегляду.
111. Верховний Суд неодноразово зазначав, що забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
112. Однакове й уніфіковане застосування правових норм зумовлює загальнообов`язковість і передбачуваність закону, рівність перед законом і правову визначеність, яка є складовою верховенства права. На цьому акцентувала увагу Консультативна рада європейських суддів (КРЄС) у Висновку №20 (2017) про роль судів у забезпеченні єдності застосування закону.
113. Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom, заява №27238/95, п.70) наголосив, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
114. Інститут "overruling of precedent", який використовується у системі загального права, з метою дотримання балансу між юридичною визначеністю та розвитком права визнає за можливе не слідувати прецеденту у таких випадках: у разі зміни правових відносин або відповідних правових принципів; якщо попередній висновок суду ґрунтується на неправильному застосуванні положень закону чи прецедентів, у тому числі зумовленому їх помилковим тлумаченням, і визнаний неправильним; якщо він не діє на практиці.
115. З огляду на зазначене, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах послідовно керується підходом, за яким для відступу від висловлених раніше правових позицій вона повинна мати ґрунтовні підстави: її попередні рішення мають бути помилковими, неефективними, необґрунтованими, неузгодженими, чи застосований у цих рішеннях підхід повинен бути очевидно застарілим унаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
116. Оскільки скаржник не обґрунтував наявності підстав для відступу від відповідних висновків, а саме не довів їх помилковість, неефективність, необґрунтованість, неузгодженість чи застарілість (враховуючи, що такі висновки зроблені лише 16.08.2023), відсутні підстав для відступу від правових висновків, викладених у постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22.
Щодо заявленого позивачем відводу
117. Скаржник зазначає, що в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою (п.4 ч.2 ст.287 та п.2 ч.1 ст.310 ГПК); в матеріалах справи наявна заява позивача від 15.02.2024 про відвід головуючого судді суду апеляційної інстанції (з посиланням на його самовідвід у справі №822/1736/18 з аналогічних підстав та за участі тих самих представників).
118. Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 15.02.2024 визнав необґрунтованим заявлений позивачем на підставі п.5 ч.1 ст.35 ГПК відвід головуючому судді Василишину А.Р. та передав справу для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду.
119. Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 16.02.2024 відмовив у задоволенні заяви про відвід головуючого судді Василишина А.Р.
120. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подання заяви про самовідвід в одній справі (№822/1736/18) із іншим складом учасників, предметом та підставою позовних вимог не призводить до автоматичного самовідводу (відводу) в будь-якій іншій справі (в тому числі цій справі №924/1225/21) із іншим предметом доказування та обставинами справи.
121. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника та погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про необґрунтованість заявленого відводу з таких міркувань.
122. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК.
123. Відповідно до ч.1 ст.35 ГПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
124. Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.
125. Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
126. Головною метою відводу (самовідводу) є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
127. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
128. Стаття 15 Кодексу суддівської етики передбачає, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Водночас, у цій нормі вказано, що суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.
129. Та обставина, що суддя заявив самовідвід з огляду на наявність певної обставини, яка викликала сумніви у його неупередженості або об`єктивності у іншій справі за участі тих самих учасників (учасника) не означає, що така ж обставина існує у цій справі та автоматично є підставою для відводу (самовідводу) такого судді.
130. З огляду на викладене, наведені позивачем в заяві про відвід обставини щодо самовідводу судді у іншій справі з подібним суб`єктним складом сторін та суттю спору не свідчать про упередженість судді, не дозволяють поставити під сумнів його безсторонність та, відповідно, не є підставою для відводу від розгляду справи, про що обґрунтовано виснував суд апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
131. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
132. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
133. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
Судові витрати
134. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи №924/1225/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
3. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі №924/1225/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
О. Баранець
