Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 128/3780/16-к
Провадження №11-кп/801/77/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
представника цивільного
відповідача ПП «Конекс» ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження № 12015020000000465, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21.12.2015 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 та представника потерпілої ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 14 липня 2020 року, відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Слобода Дашковецька Вінницького району Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
Зміст судового рішення та встановлені судом обставини.
Вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 14 липня 2020 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред`явленому обвинувачені за ч. 2 ст. 286 КК України та виправдано за недоведеністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Цивільний позов ОСОБА_11 до Приватного підприємства «Конекс», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.
Вирішено долю речових доказів та процесуальних витрат.
Судом визнано недоведеним, що водій ОСОБА_7 21 грудня 2015 року близько 09:30, керуючи технічно-справним автомобілем "Mercedes-Benz Vito 109" державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою сполученням Житомир - Вінниця у напрямку м. Вінниці, неподалік ЛЕП № 272 при зміні напрямку руху ліворуч не переконався, що даний маневр буде безпечним і не створить небезпеки учасникам дорожнього руху, виїхав на ліву смугу попутного руху, при цьому не надавши дороги транспортним засобам, що рухались по даній смузі, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем "Alfa Romeo 156", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_13 , який рухався по лівій смузі руху у попутному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "Alfa Romeo 156"- ОСОБА_14 від отриманих тілесних ушкоджень помер під час надання медичної допомоги в лікарні.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1048 від 13.01.2016, у ОСОБА_14 виявлено сполучну травму тіла: відкриту черепно-мозкову травму - рана, садна та синці на голові, переломи кісток склепіння та основи черепа, вогнищево-зливні субарахноїдальні крововиливи - на півкулях та мозочку, множинні вогнища забиття базальних поверхонь головного мозку; закриту тупу травму грудей - переломи ребр зліва по 2-х анатомічних лініях з ушкодженням плеври, забиття лівої легені, гемопневмоторакс, закриті переломи кісток лівого передпліччя зі зміщенням, садна та синці на тулубі та кінцівках. Сполучна травма тіла має ознаки тяжкого тілесного ушкодження та стоїть в причинному зв`язку зі смертю. Причиною смерті ОСОБА_14 стала сполучна травма тіла.
Згідно висновку комісійної автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 12-1-43/44 від 05.09.2016, місце зіткнення автомобіля "Alfa Romeo 156", д.н.з. НОМЕР_2 , та автомобіля "Mercedes-Benz Vito 109", д.н.з. НОМЕР_1 , розташовувалось у лівій смузі руху в напрямку м. Вінниці. У даній дорожній обстановці, водій автомобіля "Mercedes-Benz Vito 109", д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці, ОСОБА_7 , мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем "Alfa Romeo 156", д.н.з. НОМЕР_2 , шляхом виконання вимог пунктів 10.1 та 10.3 ПДР України. У даній дорожній обстановці, в діях ОСОБА_7 , убачається невідповідність вимогам пунктів 10.1 та 10.3 ПДР України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з настанням події даної пригоди.
Водій ОСОБА_7 за вищевикладених обставин порушив вимоги п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено: п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п.10.3 - «у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися». Дані порушення знаходяться в причинному зв`язку з наслідками дорожньо - транспортної пригоди.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, що їх подали.
В апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 ставиться питання про скасування вироку Вінницького районного суду Вінницької області від 14.07.2020. Просить постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Апеляційна скарга мотивована тим, що вирок суду є незаконним через істотні порушення кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що призвело до неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, оскільки судом першої інстанції неодноразово відмовлено у задоволенні клопотань прокурора про виклик понятих, про одночасний допит експертів, які проводили експертизи, що призвело до не дослідження обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та справедливого рішення, а саме достовірності встановлення кута зіткнення між повздовжніми вісями вищевказаних транспортних засобів, а також обставини внесення виправлень в протокол слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_15 .
В апеляційній скарзі представника потерпілої ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 ставиться питання про скасування вироку Вінницького районного суду Вінницької області від 14.07.2020 відносно ОСОБА_7 . Просить постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Стягнути на користь ОСОБА_11 з ПП «Конекс» відшкодування моральної шкоди в розмірі 800000 грн. та відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн. Стягнути на користь ОСОБА_11 з ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» матеріальні збитки в сумі страхового ліміту матеріальної шкоди в розмірі 50515 грн. та моральної шкоди в сумі 200000 грн., загальною сумою 250515 грн.
Крім того, просить дослідити докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження: висновки експертиз, протокол слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_15 Допитати свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . Дослідити диски з аудіозаписами судових засідань.
Апеляційна скарга мотивована тим, що вирок суду є незаконний у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. При виправданні ОСОБА_7 суд взяв до уваги лише ті дані, на які вказували сам обвинувачений та його захисник. В основу виправдувального вироку суд поклав висновок № 2867/2868/16-21 від 31.01.2017, проведеного судовим експертом ОСОБА_18 на замовлення адвоката ОСОБА_7 на підставі даних, які надані експерту для дослідження стороною захисту. В судовому засіданні експерт пояснив. що його ніхто не попереджав про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експертизи, підпис поставив сам так як обізнаний про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку експерта. Також експерт не зміг пояснити чому не взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_15 при проведенні дослідження , хоч а показання цього свідка ним враховувались під час виконання однієї з експертиз у цьому ж кримінальному провадженні, показання ОСОБА_15 були визнані такими які відповідають обстановці ДТП. За висновками експертизи показання свідка ОСОБА_16 щодо розвитку події ДТП є технічно необґрунтованими в частині даних про віддаль між ТЗ при вказаних швидкісних режимах ТЗ перед зіткненням, а також свідчення ОСОБА_16 стосовно початку перебудови смуги руху на відстані 3,5 м за автомобілем «БМВ Х5» при вказаних швидкісних режимах руху ТЗ перед зіткненням є технічно необґрунтованими. Не зважаючи на висновки експертиз, суд обґрунтував вирок саме показаннями свідка ОСОБА_16 та обвинуваченого ОСОБА_7 .
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого з підстав, викладених в них та просив задовольнити їх в повному об`ємі
Обвинувачений ОСОБА_7 , його захисник - адвокат ОСОБА_8 та представник цивільного відповідача ОСОБА_9 заперечили проти задоволення апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з вироку, зазначені вимоги закону при постановленні вироку судом не дотримані в повній мірі, натомість допущені такі істотні порушення кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою скасування судового рішення з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Важливою умовою забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду є передбачена кримінальним процесуальним законом можливість перевірки законності та обґрунтованості судових рішень судами вищих інстанцій.
Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень згідно з ст.129 Конституції є одним із принципів судочинства.
Відповідно до ст. 8 та 9 Кримінального процесуального кодексу кримінальне провадження здійснюється з додержанням засад законності та верховенства права, згідно з якими людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями й визначають зміст та спрямованість діяльності держави.
Законність, як загальна засада кримінального провадження, полягає в забезпеченні єдиного порядку кримінального провадження в усіх кримінальних провадженнях, неухильному дотриманні процесуальної форми та передбаченої процедури, однаковості застосування закону і поширюється на всі стадії та інститути кримінального процесу, всіх його суб`єктів, усі дії та процесуальні рішення.
Обов`язковою умовою прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення є неухильне дотримання вимог кримінального процесуального законодавства в процесі судового розгляду.
Законодавець передбачив у КПК відповідні правові інститути, зокрема: оскарження прийнятих рішень, їх скасування та зміну, вони, у свою чергу, є гарантіями дотримання засади законності, оскільки дають змогу своєчасно виправити допущені порушення норм процесуального і матеріального права.
Порушення, які перешкоджають суду повно та всебічно з`ясувати обставини кримінального провадження і постановити рішення, яке відповідає вимогам, встановленим КПК, визнаються істотними та тягнуть за собою його зміну або скасування.
Суд апеляційної інстанції при виявленні відповідних порушень повинен виходити не тільки з того, що вони фактично перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а й з потенційної можливості такого перешкоджання. Тобто для зміни або скасування вироку чи ухвали від суду апеляційної інстанції не вимагається встановлення наслідків, допущених судом першої інстанції порушень і причинного зв`язку між допущеними порушеннями і прийняттям незаконного та/або необґрунтованого рішення.
Рішення про скасування або про зміну судового рішення приймається судом апеляційної інстанції з урахуванням характеру допущених судом першої інстанції порушень та фактичних обставин справи в межах перегляду судом апеляційної інстанції.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Васильєв проти України» від 21.06.2007 (заява №11370/02) «повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності в здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане тільки в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру».
Як убачається з вироку, місцевим судом визнано недопустимим доказом протокол слідчого експерименту зі звідком ОСОБА_15 (т. 2, а. п. 30-32) через наявні у процесуальному документі виправлення. В подальшому дані, які були отримані в їході вказаної слідчої дії лягли в основу висновку експерта № 290/291/16-21/79а від 28.03.2016.
При цьому строною обвинувачення задля усунення протиріч заявлялось клопотання про допит понятих ОСОБА_19 та ОСОБА_20 з приводу виправлень, що місттять у протоколі слідчої дії (слідчого експертименту), проте таке клопотання було судом безпідставно відхилено.
Таке істотне порушення кримінального процесуального закону (принципу змагальності) могло істотно вплинути на вирішення судром про допустимість доказу та в подальшому його оцінки у сукупності з іншими доказами для встановлення доведеності чи недоведеності вини особи та прийняття законного і обгрунтованого рішення.
Оскільки таке порушення тягне за собою повторне дослідження усіх доказів, що не є завданням апеляційного провадження, суд вважає за необхідне скасувати вирок із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Такі істотні порушення кримінального процесуального закону перешкодили суду прийняти законне і обґрунтоване рішення та відповідно до ст. 412, 415 КПК України є підставою для скасування вироку з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 415, 419 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_10 та представника потерпілої ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 задовольнити частково.
Вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 14 липня 2020 року у кримінальному провадженні № 12015020000000465, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21.12.2015 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України скасувати через істотні порушення кримінального процесуального закону.
Призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді:
