Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2024 року
м. Київ
справа № 460/10350/21
провадження № К/990/16065/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині покладання виконання обов`язків за посадою, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою адвоката Корень Олесі Миколаївни - представника ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року (в складі колегії суддів: головуючого судді - Шавеля Р.М., суддів: Бруновської Н.В. та Матковської З.М.) у справі №460/10350/21,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - наказ ГУ НП в Рівненській області, відповідач) в якому, із урахуванням уточненої позовної заяви, просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 103 о/с від 12.07.2021 про покладення виконання обов`язків за посадою заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській обл. з превентивної діяльності на підполковника поліції ОСОБА_1 .
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний наказ прийнятий всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки позивач був переміщений на нерівнозначну посаду в іншу місцевість без його згоди.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Рівненській області № 103 о/с від 12.07.2021 в частині покладення виконання обов`язків за посадою заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області з превентивної діяльності на підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП в Рівненській області.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірний наказ № 103 о/с від 12.07.2021 не відповідає вимогам закону, оскільки, зокрема, наказом не визначено терміну виконання обов`язків, хоча нормами закону чітко врегульовано, що підставою для видання такого наказу по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, як тимчасове виконання обов`язків за іншою посадою; до того ж безперервний строк тимчасового виконання обов`язків не повинен перевищувати чотирьох місяців.
5. Крім цього суд першої інстанції зазначав, що посада заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області на момент винесення оскаржуваного наказу була вакантною, через що відповідно до пункту 1 частини першої статті 69 Закону України «Про Національну поліцію» має бути згода поліцейського, оформлена рапортом (заявою); доказів подання позивачем згоди на зайняття цієї посади відповідачем суду не надано.
6. Також суд першої інстанції вказував, що на позивача, який обіймав посаду начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП в Рівненській обласлі, покладено виконання обов`язків за посадою у відділенні поліції, яке знаходиться в іншій місцевості, отже, за таких обставин відбулося не тимчасове покладення обов`язків у відповідності до частини шостої статті 68 та у порядку статті 69 вказаного Закону, а переміщення позивача в органах, закладах та установах поліції у порядку статті 65 цього Закону. Суд першої інстанції також зазначив, що беручи до уваги, що Законом України «Про Національну поліцію» не урегульовано питання щодо порядку переміщення поліцейського на рівнозначну, вищу або нижчу посаду, то у цій частині до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні положення трудового законодавства. Суд першої інстанції указав, що статтею 32 КЗпП України встановлено можливість переведення на іншу роботу (посаду), у тому числі у межах однієї установи, тільки за згодою працівника, за винятком тимчасового переведення та в інших випадках, передбачених законодавством; отже, переміщення поліцейського на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, можливо за умови надання поліцейським згоди на таке переміщення.
7. Суд першої інстанції зауважив, що для цілей застосування статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» поняття «переміщення» та «переведення» є тотожними й під ними розуміється зміна таких умов служби в поліції як посада (посадових обов`язків) та/або місця несення служби; водночас, рівнозначність посади поліцейського включає в себе декілька факторів: спеціальне звання, підкатегорії посад з урахуванням рівнів державних органів, а також грошове забезпечення.
8. На переконання суду першої інстанції, посада заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області з превентивної діяльності та посада начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП в Рівненській обл. відносяться до однієї категорії (підкатегорії) посад державної служби, однак при цьому посадовий оклад начальника відділення поліції (3600 грн.) є вищим від окладу заступника начальника відділення поліції (3100 грн.). За наведених умов, як уважав суд першої інстанції, наведені посади хоч і відповідають званню «майор», однак не є рівнозначними.
9. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області задоволено, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
10. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки суду першої інстанції є суперечливими, не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, оскільки до розглядуваних правовідносин слід застосовувати приписи спеціального закону - Закону України «Про Національну поліцію».
11. Цитуючи вимоги частини шостої статті 68 наведеного Закону, суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно листа № 3515/116/05/12-2021 від 28.05.2021 позивач був попереджений про наступне звільнення у зв`язку із скороченням штатів відповідно до пункту 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», також йому були запропоновані вакантні посади, що є нижчими за посаду, яку займав позивач; станом на 12.07.2021 позивач не повідомив керівництво ГУ НП в Рівненській області щодо свого рішення про подальше проходження служби в поліції; за таких обставин відповідач прийняв на підставі частини шостої статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» наказ № 103 о/с від 12.07.2021, яким до завершення двомісячного строку попередження про наступне звільнення поклав на ОСОБА_1 виконання обов`язків заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській обл. з превентивної діяльності. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за своїм змістом вказані дії відповідача є покладанням у зв`язку із службовою необхідністю на поліцейського, посада якого була скорочена, тимчасового виконання обов`язків за іншою посадою.
12. Водночас, в аспекті регулювання статті 69 Закону України «Про Національну поліцію» суд апеляційної інстанції підкреслив, що наведена норма стосується поліцейських, які займають штатні посади, із визначеним колом функціональних обов`язків, та оскільки станом на 12.07.2021 позивач перебував в процесі вивільнення (останній обіймав посаду, яка була скорочена, був попереджений про наступне звільнення), тому приписи статті 69 вказаного Закону, що регулюють порядок тимчасового виконання обов`язків поліцейськими, які займають штатну посаду, на позивача не поширюються.
13. Проаналізувавши вимоги спеціального акту - статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» та загального законодавства - частини другої статті 32 КЗпП України, суд апеляційної інстанції вказав, що розглядувані дії відповідача не можна кваліфікувати саме як переміщення (переведення) працівника (поліцейського) в межах одного органу (підприємства) на інше робоче місце в межах спеціальності, кваліфікації; зокрема, переведення (переміщення) поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський; разом з тим, в розглядуваному випадку спірним наказом позивач не був звільнений з посади начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП в Рівненській області; підтвердженням наведеного є те, що в подальшому ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції згідно наказу № 156 о/с від 28.08.2021 саме з посади начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП в Рівненській області.
14. Колегія суддів апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про те, що нормами частини шостої статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено окремий випадок покладання керівником органу (закладу, установи) поліції на поліцейського тимчасового виконання інших обов`язків, який характеризується наступними ознаками: посада такого поліцейського була скорочена, тобто, фактично виконання обов`язків на такій посаді є неможливим; покладання виконання інших обов`язків проводиться за відповідним рішенням керівника органу (закладу, установи) поліції; таке виконання інших обов`язків здійснюється до дня призначення поліцейського на іншу посаду в поліції або звільнення зі служби в поліції; закон наголошує саме на обов`язку поліцейського (а не його праві) здійснювати виконання інших обов`язків, що не передбачає згоди поліцейського; покладання інших обов`язків може стосуватися нерівнозначної посади. Суд апеляційної інстанції указав, що така ситуація зумовлена тим, що поліцейський за штатною посадою не увільняється від виконання своїх основних функцій і додатково в обмеженому періоді виконує обов`язки за іншою (зокрема, вакантною) посадою, на що повинна бути його згода; натомість, поліцейський, посада якого є скороченою, вже не може виконувати своїх попередніх функцій, оскільки керівник органу (закладу, установи) поліції покладає на нього інші обов`язки.
15. Щодо кваліфікації посади, що визначена у спірному наказі № 103 о/с від 12.07.2021, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з частиною другою статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції; виходячи з положень статті 80 вказаного Закону та наказу Національної поліції України № 142 від 04.12.2015 «Про затвердження Переліку посад молодшого та середнього складу поліції і відповідних їм граничних спеціальних звань» посада начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП в Рівненській області та посада заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області з превентивної діяльності відповідають званню «майор», а відтак останні є рівнозначними; при цьому, для виконання положень частини шостої статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» не є обов`язком керівника органу поліції покладати обов`язки за рівнозначними посадами; поліцейські зобов`язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
16. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на підставі наказу № 103 о/с від 12.07.2021 на позивача було правомірно покладено виконання обов`язків заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області з превентивної діяльності.
17. Щодо решти висновків суду першої інстанції колегія суддів апеляційного адміністративного суду підкреслила, що покликання суду на недотримання відповідачем вимог Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, Переліку документів з питань проходження служби, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1235 від 23.11.2016, тобто, процедури прийняття спірного наказу, є безпідставними, оскільки, зокрема, в розглядуваному випадку підставою для винесення спірного наказу № 103 о/с від 12.07.2021 слугувало подання заступника начальника ГУ НП в Рівненській обл. Стрельбіцького Р.П. від 12.07.2021, яке обґрунтовано необхідністю забезпечення належної організації роботи підрозділів превентивної діяльності відділення поліції № 2 Вараського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області, а також підсилення керівної ланки вказаного підрозділу. На переконання суду апеляційної інстанції, наведені підстави переслідували легітимну мету та пов`язані з об`єктивними чинниками - інтересами служби.
18. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що твердження суду першої інстанції про постійний характер покладених на позивача обов`язків за посадою заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області з превентивної діяльності спростовується приписами частини шостої статті 68 Закону України «Про Національну поліцію», яка передбачає можливість такого виконання обов`язків поліцейським лише до дня його призначення на іншу посаду в поліції або звільнення зі служби в поліції.
19. В частині висновків суду першої інстанції про територіальну віддаленість відділення поліції № 2 Вараського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області суд апеляційної інстанції врахував, що спірним наказом виконання обов`язків покладено на позивача в межах одного органу - ГУ НП в Рівненській області, діяльність якого поширюється на Рівненську області, а тому за таких умов службова діяльність позивача обмежувалася рамками Рівненської області і не стосувалася виконання обов`язків в іншій місцевості в розумінні статті 32 КЗпП України.
20. Додатково колегія суддів апеляційного адміністративного суду наголосила на тому, що згідно фактичних обставин справи позивач не приступив до виконання спірного наказу № 103 о/с від 12.07.2021, а відтак останній не призвів до порушення будь-яких прав та інтересів останнього (в тому числі отримання грошового забезпечення за останньою штатною посадою, яку він займав на момент її скорочення).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї
21. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, адвокат Корень Олеся Миколаївна - представник ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2022 та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09.02.2022 у справі №460/10350/21.
22. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, представник позивача, посилаючись на:
- пункт 1 частини четвертої статі 328 КАС України, зазначає, що судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення без урахування висновку Верховного Суду, який викладено в:
а) постанові Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі №400/2741/19 щодо не врегулювання Законом України «Про Національну поліцію» питання порядку переміщення поліцейського на рівнозначну, вищу або нижчу посаду в іншу місцевість, однак такий порядок врегульовано нормами статті 32 КЗпП України;
б) постановах Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі №820/6677/16, від 17 жовтня 2019 року у справі №420/5192/18, від 11 серпня 2020 року у справі №620/2624/19, від 30 вересня 2020 року у справі №640/20160/18 стосовно того, що служба в поліції за своїм змістом є державною службою особливого характеру, у зв`язку з чим, в частині, що не врегульовано Законом України «Про Національну поліцію», до спірних правовідносин може бути застосований Закон України «Про державну службу» (в редакції Закону №117-IX від 19.09.2019).
- пункт 3 частини четвертої статі 328 КАС України, вказує на відсутність висновку Верховного Суду стосовно питання застосування положень частини 6 статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» щодо випадків покладання керівником органу (закладу, установи) поліції на поліцейського тимчасового виконання інших обов`язків. Скаржник наголошує, що вказана проблема призведе до вільного трактування цієї правової норми судами попередніх інстанцій, а оскаржуване судове рішення сприятиме порушенню прав поліцейських керівниками органів Національної поліції.
23. Представник позивача вважає, що судом апеляційної інстанції невірно здійснено трактування частини шостої статті 68 Закону України «Про Національну поліцію», якою не врегульовано процедури, якої має дотримуватися керівник при покладенні на поліцейського інших обов`язків, умов, яких має дотримуватися керівник при покладанні інших обов`язків на поліцейського та підстав, які мають передувати такому покладенню обов`язків. Скаржник вважає, що в даному випадку потрібно застосовувати закон, який регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а саме статтю 31 КЗпП України (згідно якої роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором), статтю 32 КЗпП України, а також положення частин сьомої та восьмої статті 31 Закону України «Про державну службу» тощо. На переконання представника позивача, з врахуванням вимог частин сьомої та восьмої статті 31 Закону України «Про державну службу», покладення обов`язків за посадою заступника начальника відділення поліції №2 Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області з превентивної діяльності було можливим лише на поліцейських, які несуть службу у відповідному структурному підрозділі, а саме у Вараському районному відділі поліції ГУНП в Рівненській області.
24. Поряд з цим касатор указує, що для вірного застосування частини шостої статті 68 Закону України «Про Національну поліцію України» судам необхідно було перевірити:
- чи дійсно посада поліцейського була скорочена в структурі національної поліції;
- внаслідок чого відбулося скорочення посад і якими доказами у справі це підтверджується;
- чи не мав місце факт зміни назви посади та зміни назви структурного підрозділу;
- чи мав можливість поліцейський виконувати обов`язки за останньою посадою, які він займав, на час покладення на нього обов`язків;
- які функціональні обов`язки були покладені на поліцейського за попереднім місцем роботи;
- кому ці функціональні обов`язки були передані на час покладення на поліцейського обов`язків за іншою посадою;
- чи відноситься посада, за якою покладено обов`язки на поліцейського до посад у структурному підрозділі, де несе службу поліцейський;
- чи не мав місце факт розподілення функціональних обов`язків на поліцейських, які несуть службу у цьому структурному підрозділі, у якому посада, за якою було покладено обов`язки, була вакантною;
- чи укладався з поліцейським контракт і чи не призведе покладення обов`язків на поліцейського до зміни умов контракту;
- чи внаслідок такого покладення обов`язків не зміняться істоті умови праці, якщо змінюються, та чи дотримано роботодавцем умов повідомлення про зміну істотних умов праці;
- чи у структурному підрозділі, де несе службу поліцейський, відсутні вакантні посади, виконання яких можна було покласти на поліцейського. Касатор зазначає, що судом апеляційної інстанції вказаних обставин не перевірив, що призвело до невірного застосування частини шостої статті 68 Закону України «Про Національну поліцію України».
25. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу представника позивача залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
26. У відповіді на відзив представник позивача просить її касаційну скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
27. Касаційна скарга адвоката Корень Олесі Миколаївни - представника ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 27.06.2022.
28. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2022 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О.
29. Ухвалою Верховного Суду від 11.07.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою адвоката Корень Олесі Миколаївни - представника ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у справі №460/10350/21.
30. Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2024 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив з серпня 1998 року службу в органах внутрішніх справ, а з листопада 2015 року - в органах Національної поліції.
32. Починаючи з 30.04.2020 по 10.03.2021 позивач перебував на посаді начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП в Рівненській області.
33. Із 10.03.2021 позивач проходив службу на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Рівненського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області.
34. Згідно рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі № 460/1297/21, з врахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021, позивач був поновлений з 10.03.2021 на посаді начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП в Рівненській області.
35. На виконання вказаного судового рішення відповідачем прийнято наказ № 76 о/с від 28.05.2021«По особовому складу», яким позивача поновлено на посаді начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП в Рівненській обл.
36. В той же час, наказом Національної поліції № 978 від 15.12.2020 «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Рівненській обл.», який набрав чинності з 01.01.2021, у структурі ГУ НП в Рівненській області реорганізовано його територіальні (відокремлені) підрозділи шляхом скорочення всіх посад у їх структурах, зокрема, в Острозькому відділі поліції ГУ НП в Рівненській області, до складу якого входило Гощанське відділення поліції. Цим же наказом затверджено нові штати районних територіальних (відокремлених) підрозділів ГУ НП в Рівненській області.
37. При цьому, на території області утворено одне районне управління поліції (Рівненське районне управління) і три районні відділи поліції (Дубенський, Вараський і Сарненський районні відділи); всі відділи та відділення, що функціонували до 01.01.2021р., ліквідовані, а посади у них - скорочені.
38. До складу Рівненського районного управління увійшло сім відділень поліції (№ 1 - м.Рівне, № 2 - м.Костопіль, № 3 - м.Острог, № 4 - м.Березне, № 5 - смт.Гоща, № 6 - м.Здолбунів, № 7 - м.Корець).
39. На виконання зазначеного наказу відповідач 29.05.2021 надіслав позивачу попередження про можливе наступне звільнення (посада начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП в Рівненській області, на якій перебував позивача, є скороченою) та одночасно запропонував 41 вакантну посаду в структурних підрозділах ГУ НП в Рівненській обл. (лист № 3515/116/05/12-2021 від 28.05.2021). Вказані вакантні посади були нижчими за посаду, яку займав позивач.
40. Лист з попередженням про наступне звільнення зі служби позивач отримав 08.06.2021.
41. У зв`язку із тим, що від дати попередження позивач не надав жодного документа про прийняте рішення щодо подальшого проходження служби в поліції, відповідачем 12.07.2021 прийнятий наказ № 103 о/с про покладення на ОСОБА_2 виконання обов`язків за посадою заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
42. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
43. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
44. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
45. Предметом даного публічно-правового спору є правомірність покладення виконання обов`язків за посадою заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області з превентивної діяльності на підполковника поліції ОСОБА_1 на підставі частини шостої статті 68 Закону України «Про Національну поліцію», який (позивач) перебував на посаді начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП в Рівненській області.
46. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII).
47. Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
48. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону №580-VIII).
49. Однією з підстав для відкриття даного касаційного провадження слугували доводи скаржника про необхідність застосування у спірних правовідносинах положень загального трудового законодавства, а саме статті 32 КЗпП України та, відповідно, неврахування висновків щодо застосування указаної норми права, висловлених у постанові Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №400/2741/19.
50. Так, статтею 65 Закону №580-VIII врегульовано питання переміщення поліцейських в органах, закладах та установах поліції. Відповідно до частини першої цієї норми спеціального закону встановлено, що переміщення поліцейських здійснюється:
1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;
3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;
4) у зв`язку із зарахуванням на навчання до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, на денну форму навчання, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.
51. Згідно з приписами частини восьмої статті 65 Закону №580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
52. Переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський (частина дев`ята статті 65 Закону № 580).
53. Колегія суддів зауважує, що у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 в справі №420/5192/18, від 11.08.2020 у справі №620/2624/19, від 30.06.2021 у справі №620/1190/20, від 29.09.2021 у справі №240/20512/20, від 30.09.2021 в справі №640/20160/18, від 26.01.2021 в справі №826/10785/17, від 23.06.2021 у справі №240/14986/20, від 28.12.2021 у справі №400/3525/19, від 12.05.2022 у справі №400/2741/19 викладено висновок щодо необхідності застосування до працівників поліції приписів статті 32 КЗпП України у випадку переміщення (переведення) на службу в іншу місцевість.
54. Так, у вказаних постановах Верховний Суд зазначив, що для цілей застосування статті 65 Закону №580-VIII поняття «переміщення» та «переведення» є тотожними й під ними розуміється зміна таких умов служби в поліції як посада (посадових обов`язків) та/або місця несення служби. Закон №580-VIII встановлює підстави переміщення поліцейського та осіб, які можуть ініціювати переміщення, проте ним не визначено, чи вимагається згода поліцейського на таке переміщення. Беручи до уваги, що Законом №580-VIII не врегульовано питання щодо порядку переміщення поліцейського на рівнозначну, вищу або нищу посаду в іншій місцевості, у цій частині до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні положення трудового законодавства. Статтею 32 КЗпП України встановлено можливість переведення в іншу місцевість тільки за згодою працівника, за винятком тимчасового переведення та в інших випадках, передбачених законодавством. Отож переміщення поліцейського на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби в іншу місцевість, можливо за умови надання поліцейським згоди на таке переміщення. Для цілей застосування статті 32 КЗпП України, в контексті спірних правовідносин, іншою місцевістю є інший населений пункт, у тому числі в межах однієї області.
55. Однак, на переконання колегії суддів Верховного Суду, така правова позиція не підлягає застосуванню під час розгляду цієї справи.
56. Судом апеляційної інстанції вірно зауважено, що аналіз вимог спеціального акту - статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» та загального законодавства - частини другої статті 32 КЗпП України вказує на те, що розглядувані дії відповідача не можна кваліфікувати саме як переміщення (переведення) працівника (поліцейського) в межах одного органу (підприємства) на інше робоче місце в межах спеціальності, кваліфікації.
57. Так, зокрема, переведення (переміщення) поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.
58. Разом з тим, в розглядуваному випадку спірним наказом позивач не був звільнений з посади начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП в Рівненській області; натомість оскаржуваним у цій справі наказом на позивача було покладено виконання інших обов`язків за іншою посадою без фактичного звільнення із посади начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП в Рівненській області відповідно до частини шостої статті 68 Закону №580-VIII, та підставою для винесення якого (наказу) слугувало подання заступника начальника ГУНП в Рівненській області полковника поліції Стрельбіцького Р.П. від 12.02.2021.
59. Статтею 68 №580-VIII врегульовано питання порядку призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації, частинами першої-третьої якої визначено, що у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення (частина перша). Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті (частина друга). Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону (частина третя).
60. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посада, на яку позивача було поновлено на виконання рішення суду у справі №460/1297/21, була скорочена, та як слідує з матеріалів справи, згідно листа № 3515/116/05/12-2021 від 28.05.2021 позивач був попереджений про наступне звільнення у зв`язку із скороченням штату відповідно до пункту 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»; також йому були запропоновані вакантні посади, що є нижчими за посаду, яку займав позивач.
61. Відтак слід дійти висновку, що позивач після ознайомлення про наступне звільнення у зв`язку із скороченням штатів фактично перебував у процесі вивільнення, та у випадку непризначення на іншу посаду в поліції після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення, ОСОБА_1 підлягав звільненню.
62. Відповідно до частини шостої статті 68 Закону №580-VIII поліцейський, посада якого була скорочена, до дня його призначення на іншу посаду в поліції або звільнення зі служби в поліції зобов`язаний виконувати обов`язки за останньою посадою, яку він займав, якщо керівник органу (закладу, установи) поліції не покладе на нього інші обов`язки.
63. Виходячи зі змісту наведеної норми спеціального закону, ключовим у розглядуваному випадку є можливість покладання керівником органу (закладу, установи) на поліцейського інших обов`язків.
64. Додаткових особливостей щодо порядку та умов здійснення таких повноважень статтею 68 Закону №580-VIII, не встановлено.
65. Поряд з цим, порядок тимчасового виконання обов`язків поліцейським врегульовано статтею 69 Закону №580-VIII, відповідно до частини першої якої встановлено, що у зв`язку зі службовою необхідністю на поліцейського, який займає штатну посаду, може бути покладено тимчасове виконання обов`язків за іншою посадою, а саме: 1) вакантною - за його згодою; 2) невакантною - у разі тимчасової відсутності або внаслідок усунення чи відсторонення від посади поліцейського, який займає таку посаду, незалежно від його згоди.
66. Дійшовши висновків щодо незастосування до спірних правовідносин частини першої наведеної норми, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки позивач станом на 12.07.2021 перебував в процесі вивільнення (останній обіймав посаду, яка була скорочена, був попереджений про наступне звільнення), то приписи статті 69 Закону №580-VIII, що регулюють порядок тимчасового виконання обов`язків поліцейськими, які займають штатну посаду, на позивача не поширюються.
67. Колегія суддів Верховного суду зауважує, що зміст частини першої статті 69 Закону №580-VIII не містить винятків щодо того, що у разі якщо посада поліцейського була скороченою та/або особа перебувала в процесі вивільнення, то на такого поліцейського може бути покладено тимчасове виконання обов`язків за іншою вакантною посадою незалежно від його згоди.
68. А тому наведені висновки суду апеляційної інстанції не відповідають нормативному відображенню змісту частини першої статті 69 Закону України «Про національну поліцію», що, в свою чергу, свідчить про неправильне застосування (незастосування) у спірних правовідносинах наведених положень спеціального закону. Таким чином, доводи касаційної скарги знаходять своє підтвердження в цій частині.
69. Відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 № 1235, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2016 за № 1668/29798, затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок № 1235) та Перелік документів з питань проходження служби (далі - Перелік).
70. Відповідно до розділу II Порядку № 1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, зокрема, як тимчасове виконання обов`язків за іншою посадою.
71. За приписами пункту 2 розділу III Порядку № 1235 підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
72. Пунктом 3 розділу III Порядку № 1235 перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235.
73. Відповідно до пункту 4 розділу III Порядку № 1235 у разі необхідності для підготовки наказів можуть витребовуватися документи з певних питань проходження служби в поліції, передбачені чинним законодавством України.
74. Водночас, Переліком визначено, що документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.
75. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в силу наведених приписів та вимог пункту 1 частини першої статті 69 Закону №580-VIII, не зважаючи на наявність подання заступника начальника ГУНП в Рівненській області, мала бути згода позивача, оформлена рапортом (заявою), щодо покладення на нього інших обов`язків за іншою посадою в порядку частини шостої статті 68 Закону №580.
76. Повертаючись до матеріалів цієї справи, судом першої інстанції під час судового розгляду було встановлено, що доказів подання позивачем згоди на покладення на нього інших обов`язків за іншою посадою відповідачем суду не надано. Більше того, такої згоди позивач і не надавав, що не заперечується відповідачем.
77. Окрім цього, суд першої інстанції вірно зауважив, що на позивача, який обіймав посаду начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області оскаржуваним наказом покладено виконання обов`язків за посадою у відділенні поліції, яке знаходиться в іншій місцевості, фактично за 180 кілометрів від місця основного несення служби.
78. Слід констатувати, що в спірних правовідносинах відбулося саме тимчасове покладення обов`язків у відповідності до частини шостої статті 68 та у порядку статті 69 Закону №580-VIII, а не переміщення позивача в органах, закладах та установах поліції у порядку статті 65 даного Закону.
79. Однак, дії відповідача щодо видачі оскаржуваного наказу все ж таки містять ознаки переведення (переміщення), з огляду на територіальну віддаленість (180 км).
80. Верховний Суд зазначає, що тимчасове покладання інших обов`язків за іншою посадою поліцейського з ініціативи начальників, особливо коли це переміщення передбачає зміну місця несення служби, повинно мати легітимну мету та бути пов`язаним з певними об`єктивними чинниками - інтересами служби. У будь-якому разі воно не може бути прихованою формою покарання, а поліцейські повинні мати засоби правового захисту від переміщень, що не відповідає меті цього інституту. У випадку тимчасового покладення інших обов`язків за іншою посадою на поліцейського на підставі одного лише подання без згоди на це особи, такі дії можуть породжувати свавільне втручання у права поліцейських з боку суб`єктів владних повноважень в особі їх керівників.
81. Верховним Судом враховуються посилання суду апеляційної інстанції на подання заступника начальника ГУ НП в Рівненській області Стрельбіцького Р.П. від 12.07.2021, яке обґрунтовано службовою необхідністю (забезпечення належної організації роботи підрозділів превентивної діяльності відділення поліції № 2 Вараського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області, а також підсилення керівної ланки вказаного підрозділу).
82. Однак, покладення інших обов`язків на поліцейського за іншою посадою для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби з підстав, передбачених частиною шостою статті 68 Закону №580-VIII, та у випадку, коли таке призначення має фактичні ознаки переміщення в іншу місцевість, можливо лише за умови надання поліцейським згоди на таке призначення, виходячи із вимог частини першої статті 69 Закону №580-VIII.
83. А тому, видання спірного наказу за відсутності згоди позивача на покладення на нього інших обов`язків за іншою посадою, що відбулось в межах цього публічно-правового спору не переслідувало легітимної мети; протилежного відповідачем не доведено. Указане слугувало самостійною підставою для визнання протиправним та скасування спірного наказу відповідача в частині, що стосується позивача.
84. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 103о/с від 12.07.2021 в частині покладення виконання обов`язків за посадою заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з превентивної діяльності на підполковника ОСОБА_1 начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
85. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
86. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
87. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 КАС України).
88. Згідно з статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
89. Підсумовуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження, Верховний Суд констатує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
90. З огляду на правильне вирішення справи судом першої інстанції, касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.
91. Колегія суддів вважає, що Верховним Судом надано відповідь на всі доводи касаційної скарги, які можуть вплинути на правильність розгляду цієї справи на стадії касаційного оскарження.
Керуючись статтями 2, 242, 341, 345, 349, 351, 352, 355, 356, 359 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу адвоката Корень Олесі Миколаївни - представника ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у справі №460/10350/21 скасувати.
3. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі №460/10350/21 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько
Судді Верховного Суду
