РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
09 лютого 2022 року м. Рівне№460/10350/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Гоц О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Корень О.М.,
відповідача: представник Копрницька І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі позивач), звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 103о/с від 12.07.2021 про покладення виконання обов`язків за посадою заступника начальника відділення поліції №2 Вараського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з превентивної діяльності на підполковника ОСОБА_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний наказ прийнятий всупереч вимогам чинного законодавства. Позивач був переміщений на нерівнозначну посаду в іншу місцевість без його згоди. За наведеного, такий наказ є незаконним та належить до скасування. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач подав відзив на позов в якому позовні вимоги заперечує та уважає їх безпідставними. Свою позицію аргументує тим, що згідно рішення суду позивача було поновлено на посаді начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУНП в Рівненській області. Водночас, наказом відповідача у структурі ГУНП реорганізовано територіальні підрозділи шляхом скорочення всіх посад у їх структурах, зокрема, і посаду начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУНП в Рівненській області. Позивача було попереджено про наступне звільнення та запропоновано вакантні посади, на які останній не погодився. У зв`язку із чим на підставі оскаржуваного наказу його було переміщено на посаду заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з превентивної діяльності. Даний наказ прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства, отже є правомірними. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив в якому, на спростування доводів відзиву наводить аргументи подібні змісту позовної заяви.
Позовна заява надійшла до суду 22.07.2021.
Ухвалою суду від 27.07.2021 позов залишений без руху.
05.11.2021 ухвалою суду відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
23.11.2021 ухвалою суду здійснено перехід у загальне позовне провадження.
12.01.2022 в підготовчому засіданні, ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів та виклик свідків.
24.01.2022 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження у даній справі та призначено до розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, викладених у останньому та відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію, зазначену у відзиві на позов.
Заслухавши учасників справи, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, суд виходить з огляду на наступне.
ОСОБА_1 з 2001 по 2015 проходив службу в органам МВС в Рівненській області, з 2015 по даний час проходить службу в Національній Поліції в Рівненській області.
З 2020 перебував на посаді начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУНП в Рівненській області.
10.03.2021 позивач проходив службу на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Рівненського районного управління поліції ГУНП.
Згідно рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі № 460/1297/21, ОСОБА_1 поновлено з 10.03.2021 на посаді начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУНП в Рівненській області.
В той же час, наказом Національної поліції від 15.12.2020 № 978 «Про організаційно-штатні зміни в ГУНП в Рівненській області», у структурі ГУНП реорганізовано його територіальні (відокремлені) підрозділи шляхом скорочення всіх посад у їх структурах, зокрема і в Острозькому відділі поліції до складу якого входило Гощанське відділення поліції. Цим же наказом затверджено нові штати районних територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП в Рівненській області.
На виконання даного наказу, відповідач 29.05.2021 надіслав позивачу попередження про можливе наступне звільнення та одночасно запропонував 41 вакантну посаду в структурних підрозділах ГУНП в Рівненській області (лист № 3515/116/05/12-2021 від 28.05.2021). Вказані вакантні посади були нижчими за посаду, яку займав позивач, у зв`язку із відсутністю рівнозначних посад.
У зв`язку із тим, що протягом двомісячного терміну із дати попередження позивач не надав жодного документа про прийняте рішення щодо подальшого проходження служби в поліції, відповідачем 12.07.2021 року прийнятий наказ № 103о/с про прокладення на ОСОБА_1 виконання обов`язків за посадою заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області.
Не погоджуючись із прийнятим рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу прийнятого ним спірного рішення на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд враховує наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 580).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону № 580).
Згідно до частиною третьою статті 59 Закону № 580 рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (частина четверта статті 59 Закону № 580).
Відповідно до частини першої статті 60 Закону № 580 проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з приписами частини першої статті 65 Закону № 580 переміщення поліцейських здійснюється:
1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону;
3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону;
4) у зв`язку із зарахуванням на навчання до вищого навчального закладу із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, на денну форму навчання, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання.
Частиною другою статті 65 Закону № 580, посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції.
Відповідно до частини сьомої статті 65 Закону № 580 переведення поліцейських здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників.
Згідно з приписами частини восьмої статті 65 Закону № 580 переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський (частина дев`ята статті 65 Закону № 580).
У разі якщо згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначенню поліцейського на посаду повинно передувати погодження відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб, призначення на посаду здійснюється після отримання такого погодження. Не допускається переміщення поліцейських на вищі посади протягом шести місяців з дня притягнення до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності (частини десята та одинадцята статті 65 Закону № 580).
Положенням ч. 6 ст. 68 Закону № 580 встановлено, що поліцейський, посада якого була скорочена, до дня його призначення на іншу посаду в поліції або звільнення зі служби в поліції зобов`язаний виконувати обов`язки за останньою посадою, яку він займав, якщо керівник органу (закладу, установи) поліції не покладе на нього інші обов`язки.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 листопада 2016 року № 1235, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2016 року за № 1668/29798, затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок № 1235) та Перелік документів з питань проходження служби (далі - Перелік).
Відповідно до розділу II Порядку № 1235 підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, зокрема, як тимчасове виконання обов`язків за іншою посадою.
За приписами пункту 2 розділу III Порядку № 1235 підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.
Пунктом 3 розділу III Порядку № 1235 перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23 листопада 2016 року № 1235.
Відповідно до пункту 4 розділу III Порядку № 1235 у разі необхідності для підготовки наказів можуть витребовуватися документи з певних питань проходження служби в поліції, передбачені чинним законодавством України.
Переліком визначено, що документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Закон № 580 є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, а відтак у даному спорі застосуванню мають підлягати норми спеціального законодавства.
Зі змісту позовних вимог слідує, що спірні правовідносини виникли з приводу застосування відносно позивача частини шостої статті 68 Закону № 580.
Оскаржуваним у даній справі наказом покладено виконання обов`язків за посадою заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з превентивної діяльності на підполковника ОСОБА_1 начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області із 12.07.2021.
При цьому, підставою для видання такого наказу зазначено лише подання заступника начальника ГУНП в Рівненській області полковника Стрельбіцького Р.П. від 12.07.2021.
Порядок тимчасового виконання обов`язків поліцейським встановлений ст. 69 Закону № 580.
Приписами ч. 1-3 даної статті визначено, що у зв`язку зі службовою необхідністю на поліцейського, який займає штатну посаду, може бути покладено тимчасове виконання обов`язків за іншою посадою, а саме:
1) вакантною - за його згодою;
2) невакантною - у разі тимчасової відсутності або внаслідок усунення чи відсторонення від посади поліцейського, який займає таку посаду, незалежно від його згоди.
Безперервний строк тимчасового виконання обов`язків не повинен перевищувати чотирьох місяців.
Тимчасове виконання обов`язків покладається на поліцейських письмовим наказом керівника органу (закладу, установи) поліції, який уповноважений призначати на відповідну посаду згідно з цим Законом.
Проаналізувавши оскаржуваний наказ судом встановлено, що останній не відповідає приписам наведених вище положень права. Так, наказом не визначено терміну виконання обов`язків, хоча нормами закону чітко врегульовано, що підставою для видання такого наказу по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, як тимчасове виконання обов`язків за іншою посадою. До того ж безперервний строк тимчасового виконання обов`язків не повинен перевищувати чотирьох місяців.
Крім цього, як зазначив відповідач у судовому засіданні, посада заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, на момент винесення оскаржуваного наказу, була вакантною.
Отже, в силу п. 1 ч. 1 ст. 69 Закону № 580, має бути згода поліцейського, оформлена рапортом (заявою), як зазначено у Переліку документів з питань проходження служби.
Натомість, підставою для видання спірного наказу стало лише подання заступника начальника ГУНП в Рівненській області. Доказів подання позивачем згоди на зайняття цієї посади відповідачем суду не надано. Більше того, такої згоди позивач і не надавав, що не заперечується відповідачем.
Отже, з огляду на зміст спірного наказу, покладення виконання обов`язків на позивача є постійним.
Варто звернути увагу також на те, що на позивача, який обіймає посаду начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області покладено виконання обов`язків за посадою у відділенні поліції, яке знаходиться в іншій місцевості, фактично за 180 кілометрів від місця основного несення служби.
Суд уважає, що в даному випадку відбулося не тимчасове покладення обов`язків у відповідності до ч. 6 ст. 68 та у порядку ст. 69 Закону № 580, а переміщення позивача в органах, закладах та установах поліції у порядку ст. 65 даного Закону.
Наведений факт підтвердив у судовому засіданні і відповідач.
Однак, суд зазначає, що для цілей застосування статті 65 Закону № 580 поняття «переміщення» та «переведення» є тотожними й під ними розуміється зміна таких умов служби в поліції як посада (посадових обов`язків) та/або місця несення служби.
Переміщення (переведення) поліцейського може відбуватися за ініціативою поліцейського або ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення.
Підставою для переміщення поліцейського за ініціативою начальників є скорочення штатів або проведення реорганізації; необхідність проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами; службова необхідність - для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
Суд зазначає, що переміщення поліцейського з ініціативи начальників, особливо коли це переміщення передбачає зміну місця несення служби, повинно мати легітимну мету та бути пов`язаним з певними об`єктивними чинниками - інтересами служби. У будь-якому разі воно не може бути прихованою формою покарання, а поліцейські повинні мати засоби правового захисту від переміщень, що не відповідає меті цього інституту.
Законом № 580 встановлені підстави переміщення поліцейського та осіб, які можуть ініціювати переміщення, проте Законом № 580 не встановлено, чи вимагається згода поліцейського на таке переміщення.
Беручи до уваги, що Законом № 580 не урегульовано питання щодо порядку переміщення поліцейського на рівнозначну, вищу або нижчу посаду, у цій частині до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні положення трудового законодавства.
Статтею 32 КЗпП України встановлено можливість переведення на іншу роботу (посаду), у тому числі у межах однієї установи, тільки за згодою працівника, за винятком тимчасового переведення та в інших випадках, передбачених законодавством.
Отже, переміщення поліцейського на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, можливо за умови надання поліцейським згоди на таке переміщення.
Така правова позиція в тотожних за змістом правовідносинах була викладена Верховним Судом у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 420/5192/18, від 11 серпня 2020 року у справі № 620/2624/19, від 30 вересня 2020 року у справі № 640/20160/18, від 23 червня 2021 року у справі № 240/14986/20.
Як наведено вище по тексту, згоди на переміщення в іншу місцевість позивач не давав та в ході розгляду цієї справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень таке твердження не спростовано.
З огляду на зазначене ОСОБА_1 перевели на роботу в іншу місцевість, без його згоди.
Щодо переміщення позивача в межах рівнозначних посад ознакою для визначення рівності яких визначили передбачені у частині другій статті 65 Закону № 580 однакові граничні спеціальні звання поліцейських.
Суд зауважує, що Верховний Суд у своїх постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 820/6677/16, від 17 жовтня 2019 року у справі № 420/5192/18, від 11 серпня 2020 року у справі № 620/2624/19, від 30 вересня 2020 року у справі № 640/20160/18 сформулював висновок щодо правильності застосування норм матеріального права при визначенні рівнозначних посад поліції для цілей переміщення поліцейських на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.
Так, у вказаних постановах Верховний Суд зазначив, що служба в поліції за своїм змістом є державною службою особливого характеру, у зв`язку з чим, в частині, що не врегульована Законом № 580, до спірних правовідносин може бути застосований Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889, в редакції Закону № 117-IX від 19 вересня 2019 року).
За визначенням, неведеним у пункті 6 частини першої статті 2 Закону № 889, рівнозначною посадою є посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів.
Відповідно до частин першої та другої статті 94 Закону № 580, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У контексті зазначеного слідує, що рівнозначність посади поліцейського включає в себе декілька факторів, це спеціальне звання, підкатегорії посад з урахуванням рівнів державних органів, а також грошове забезпечення.
Як убачається з матеріалів справи посада заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з превентивної діяльності та посада начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області відносяться до однієї категорії (підкатегорії) посад державної служби, однак при цьому посадовий оклад начальника відділення поліції відповідно до постанови КМУ № 988 (3600грн), є вищим від окладу заступника начальника відділення поліції (3100грн).
За наведеного, суд уважає, що посади заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з превентивної діяльності та начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, хоч і відповідає званню майор, однак не є рівнозначними.
Інші, зазначені позивачем обставини, окрім вищеописаних не є ключовими у даному спорі, а тому не вимагають детальної відповіді або спростування.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем, на якого в силу частини другої статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування, не доведено правомірності прийняття оскаржуваного наказу про покладення обов`язків заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з превентивної діяльності на позивача, тому такий наказ в частині, що стосується останнього належить до скасування, та як наслідок, позовна заява належить до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вказане, сплачена сума судового збору в розмірі 908грн відповідно до квитанції № 58357405 від 23.09.2021, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 103о/с від 12 липня 2021року в частині покладення виконання обов`язків за посадою заступника начальника відділення поліції № 2 Вараського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з превентивної діяльності на підполковника ОСОБА_1 начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Рівненській області судовий збір в сумі 908грн (дев`ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Хвильового, 2, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 40108761)
Повний текст рішення складений 10 лютого 2022 року.
Суддя Т.О. Комшелюк