Єдиний державний реєстр судових рішень
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року справа №200/3220/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєв Е.Г., суддів Геращенка І.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 р. у справі № 200/3220/22 (головуючий І інстанції Волгіна Н.П.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Донецькій області, в якій просила: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області № 143-лк від 28 грудня 2021 року про звільнення позивача з 13 січня 2022 року з посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області; поновити позивача на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області; стягнути з Головного управління Держпраці у Донецькій області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1 січня 2022 року по день прийняття рішення по справі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року позовні вимоги задоволено частково, а саме суд: визнав протиправним наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області від 28 грудня 2021 року № 143-ЛК "Про звільнення ОСОБА_1 " в частині формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області, а саме: в частині зазначення у наказі в якості підстави для звільнення "ліквідації Головного управління Держпраці у Донецькій області відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу"; змінив формулювання підстав звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області, зазначивши в якості підстави для її звільнення "реорганізацію Головного управління Держпраці у Донецькій області відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу". У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
Позивач, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом порушено приписи процесуального права в частині прийняття відзиву відповідача, оскільки для підтвердження повноважень на самопредставництво відповідача фізична особа ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надала наказ Державної служби України з питань праці від 28.09.2020 року №122, згідно з якого, головою ліквідаційної комісії Головного управління Держпраці у Донецькій області призначено заступника начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_4.
ОСОБА_2 12 січня 2021 року звільнена з Головного управління Держпраці у Донецькій області з посади заступника начальника наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 12.01.2021 №16-к за переведенням до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці. Наказом Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 12.01.2021 №172-к ОСОБА_2 з 13 січня 2021 року призначена на посаду заступника начальника Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці за переведенням.
Докази призначення головою ліквідаційної комісії Головного управління Держпраці у Донецькій області заступника начальника Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці ОСОБА_2 у справі відсутні.
До Єдиного державного реєстру, не внесені документи та відомості про звільнення з Головного управління Держпраці у Донецькій області голови та членів комісії з припинення, то такі дані Єдиного державного реєстру не можуть бути визнані достовірними та визначені обставини щодо повноважень представників потребують інших засобів доказування.
Згідно відповідей, сформованих засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», юридична особа ЄДРПОУ 39790445 не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Згідно квитанцій з Електронного кабінету користувача ЄСІТС підписантом ЕЦП є фізична особа ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а не представник Головного управління Держпраці у Донецькій області, яке є відповідачем у справі.
Отже, 21 вересня 2022 року судом отримано через систему «Електронний суд» відзив на позов, підписаний ЕЦП фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а не представником Головного управління Держпраці у Донецькій області (а.с. 159-250 т. 1, а.с. 1-28 т. 2). Тобто, у суду відсутні підстави для прийняття відзиву на позов від фізичної особи, а не представника Головного управління Держпраці у Донецькій області, яке є відповідачем у справі. Також, у суду відсутні підстави для прийняття будь-яких інших документів, пояснень, клопотань тощо підписаних ЕЦП фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а не представником Головного управління Держпраці у Донецькій області .
Скаржник також зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в даному випадку мало місце припинення юридичної особи публічного права - Головного управління Держпраці у Донецькій області - шляхом його реорганізації.
Для правильного вирішення справи має значення коли відповідач повинен був попередити про наступне звільнення у зв`язку з реорганізацією державного органу та відповідно одночасно запропонувати інші рівнозначні посади державної служби або, як виняток, нижчі посади державної служби, що виникли у правонаступника - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Судом не з`ясовано також чи була у відповідача відсутня можливість запропонувати відповідні посади та які саме посади були утворені у правонаступника та вакантні, в тому числі і ті на які в подальшому оголошувався конкурс. Має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи
Суд не надав належної правової оцінки тій обставині, що підставою для звільнення згідно ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" є реорганізація державного органу, яка відбулася 13 січня 2021 року, а не досягненням 14 літнього віку дитини 10 січня 2022 року. Спірний наказ про звільнення з посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області був прийнятий відповідачем 28 грудня 2021 року, тобто, раніше дати досягнення 14 літнього віку дитини позивача 10 січня 2022 року.
На думку скаржника, суд дійшов передчасного висновку щодо додержання відповідачем під час процедури звільнення приписів ч. 3 ст. 87 Закону України "Про державну службу" від 10.10.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) і в частині направлення попередження про наступне звільнення і в частині направлення пропозицій щодо продовження проходження державної служби у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці і в частині повноти направлення пропозицій щодо продовження проходження державної служби у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці починаючи з дати коли повинні були попередити про зміни в організації виробництва і праці та наступним звільненням в зв`язку з реорганізацією державного органу з 13 січня 2021 року.
Суд не надав належної правової оцінки відсутності письмового повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, як передбачено приписами ч.1 ст. 116 КЗпП України ( в редакції на дату звільнення).
Судом встановлено, що позивач у день звільнення 13 січня 2022 року була відсутня на робочому місці. Копія наказу від 28.12.2021 №143-лк про звільнення була направлена засобами поштового зв`язку (р/л НОМЕР_8 ) не в день звільнення 13 січня 2022 року, а наступного дня 14 січня 2022 року та отримана 22 січня 2022 року.
Відповідно частини першої статті 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до.4 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 до складу реквізитів документів віднесена відмітка про ознайомлення з документом. Проте наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області від 28.12.2021 №143-лк не містить обов`язкового реквізиту для такого документу як наказ - відмітка про ознайомлення з документом. У наданій копії наказу відсутня будь-яка відмітка про ознайомлення з документом. Відповідно, зазначені зауваження судом відхилено безпідставно.
Таким чином, висновок суду щодо правомірності дій відповідача про видачу копії наказу про звільнення в день звільнення не відповідає обставинам справи, а також свідчить про незастосування ч.1 ст.47 та ч.5 ст. 235 КЗпП України.
Також, довідка про доходи 2524919042 за I квартал 2022 - III квартал 2022 від 14 листопада 2022 року свідчать про не здійснення нарахування в день звільнення 13 січня 2022 року сум заробітної плати та компенсаційних виплат, оскільки містить дані про нарахування 0 грн. за кодом 101 - Заробітна плата за січень 2022 року. Також підтверджує не надання відомостей про звільнення з роботи 13 січня 2022 року до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", що перешкоджає працевлаштуванню.
Крім того, оспорюваний наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області від 28 грудня 2021 року № 143-ЛК в порушення підпункту 4 цього пункту 21 Порядку № 1074 підписаний заступником голови ліквідаційної комісії, тобто не головою комісії, який уповноважений звільняти працівників, видавати відповідні накази та підписувати необхідні документи.
Згідно наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області "Про визначення заступника Голови ліквідаційної комісії Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області зі змінами від 31 грудня 2020 року № 1508 головного державного інспектора відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці ОСОБА_3 визначено заступником Голови ліквідаційної комісії Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області.
Наказом Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 30.08.2021 №712-к ОСОБА_3 з 01 вересня 2021 року призначений на посаду заступника начальника відділу контролю північного напрямку управління з питань праці за переведенням з Головного управління Держпраці у Донецькій області.
Докази визначення заступником Голови ліквідаційної комісії Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області заступника начальника відділу контролю північного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці ОСОБА_3 на дату підписання оспорюваного наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 28 грудня 2021 року № 143-ЛК у матеріалах справі відсутні.
Листами Державної служби України з питань праці від 7 квітня 2021 року № 2240/3.1/11-21 та від 1 березня 2021 року № 1337/1/11-ЗВ-21 підтверджуються повноваження заступника Голови ліквідаційної комісії Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області, яким визначено головного державного інспектора відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області ОСОБА_3
Від відповідача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
В обґрунтування зазначено, що державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу відбувається відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755).
Відповідно до пункту 8 статті 4 Закону № 755 внесення відомостей до Єдиного державного реєстру здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Засадами державної реєстрації є об`єктивність, достовірність та повнота відомостей у Єдиному державному реєстрі (стаття 4 Закону № 755).
Згідно відомостей в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, витяги з якого наявні в матеріалах справи, після внесення у реєстр запису про процедуру припинення відповідача, в якості осіб, які повноважні вчиняти дії від імені Головного управління Держпраці у Донецькій області (без довіреності), зазначена голова комісії з припинення - ОСОБА_4.
Ухвалою суду першої інстанції від 12 вересня 2022 року було зобов`язано відповідача надати суду відзив на позов, підписаний належною особою - головою комісії з припинення, або надати суду докази на підтвердження повноважень члена комісії з припинення Головного управління Держпраці у Донецькій області, Бондарєвої Л.М., діяти в суді від імені Головного управління; запропоновано позивачу надати суду додаткові документи.
Управлінням Держпраці надіслано відзив на позов, підписаний головою Ліквідаційної комісії з припинення Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_4, як представником Управління Держпраці.
Таким чином, безпідставне посилання позивача на недотримання відповідачем строків надання відзиву на позов, встановлених КАС України, підписання документів по справі фізичною особою, а не представником Управління Держпраці.
Твердження позивача про не з`ясування наявності можливості пропонування вакантних посад спростовується матеріалами справи.
Управління Держпраці отримавши інформацію щодо всіх вакантних посад у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці було запропоновано позивачу продовжити проходження державної служби у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці на одній з 207 вакантних посад та вказано, що про прийняте рішення щодо бажання продовжити державну службу на одній із запропонованих посад позивач має повідомити у найкоротший термін.
Твердження про не надання належної правової оцінки відсутності письмового повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, не здійснення нарахування в день звільнення 13 січня 2022 року сум заробітної плати та компенсаційних виплат, не надання відомостей про звільнення з роботи 13 січня 2022 року до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" не є предметом спору в даній справі.
Відповідач щодо правомірності підписання спірного наказу про звільнення апелянта з посади посилається на п. 16 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області "Про визначення заступника Голови ліквідаційної комісії Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області зі змінами від 31 грудня 2020 року № 1508, Наказ Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Донецької області від 28 грудня 2021 року № 715-ВД «Про відрядження».
Від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача в якому просила скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та задовольнити позов.
В обґрунтування зазначено, що 06 березня 2023 року до Електронного кабінету через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу у справі №200/3220/22 від фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). На підтвердження надано квитанцію № 94482 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Отже, вищевказаний відзив у справі наданий та підписаний фізичною особою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а не уповноваженою особою Головного управління Держпраці у Донецькій області (ЄДРПОУ 39790445), оскільки підпис в цифровому вигляді засвідчує авторство е-документа.
Згідно відповіді № 75684, яку сформовано засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», юридична особа ЄДРПОУ 39790445 станом на 07.03.2023 11:54 не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Фізична особа ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не є відповідачем у справі №200/3220/22.
Враховуючи викладені обґрунтування, оскільки вищевказаний відзив у справі наданий в електронній формі та підписаний електронним цифровим підписом не уповноваженою особою відповідача, а фізичною особою, яка не є відповідачем у справі, він має бути не прийнятим судом, як і додані до нього документи.
Також, оспорюваний наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області від 28 грудня 2021 року № 143-ЛК підписаний заступником голови ліквідаційної комісії, тобто не головою комісії, який уповноважений звільняти працівників, видавати відповідні накази та підписувати необхідні документи (пп.4.21 Порядку № 1074 ).
Повноваження заступника начальника відділу контролю північного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (ЄДРПОУ 43866127) ОСОБА_3 ( призначений на посаду за переведенням з 01 вересня 2021 року наказом Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 30.08.2021 №712-к ) на підписання наказів та здійснення повноважень в Головному управлінні Держпраці у Донецькій області (ЄДРПОУ 39790445) матеріалами справи не підтверджуються.
Докази визначення заступником Голови ліквідаційної комісії Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області заступника начальника відділу контролю північного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці ОСОБА_3 на дату підписання оспорюваного наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 28 грудня 2021 року № 143-ЛК у матеріалах справі відсутні.
Підписання наказу про припинення державної служби особою, яка не мала на те повноважень тягне за собою визнання його недійсним.
У наказі від 28 грудня 2021 року № 143-ЛК підставою для звільнення зазначено попередження про наступне звільнення у зв`язку з ліквідацією Головного управління Держпраці у Донецькій області від 02.09.2021 року. Попередження про наступне звільнення, на яке посилається ОСОБА_2 не містить ні дати ні номера документа Відповідно до.4 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 до складу реквізитів документів віднесена дата документа та реєстраційний індекс документа.
Не вжиття заходів до 16 жовтня 2020 року по персональному попередженню про наступне звільнення з посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області, що було передбачено наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області №1204 від 02.10.2020р. «Про затвердження плану заходів з ліквідації Головного управління Держпраці у Донецькій області» (а.с. 182 т. 1), привело до дискримінаційної ситуації та фактичного нівелювання спеціального захисту з боку держави щодо заборони звільнення за ініціативою суб`єкта призначення позивача як одинокої матері.
Позивач наголошує, що видача копії наказу про звільнення та письмове повідомлення перед виплатою про нараховані суми, належні при звільненні є складовими порядку звільнення працівника з роботи, тому є суттєвими та.
Листом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 28.22.2023 №09вих/ ЛК-23 відмовлено задовольнити вимогу про розрахунок при звільненні згідно наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 28.12.2021 №143-лк.
Відмова мотивована тим, що всі розрахунки проведені та здійснені при звільненні в грудні 2021 року. На підтвердження нарахування належних сум заробітної плати надані витяги з розрахунково- платіжних відомостей за листопад та грудень 2020, грудень 2021.
За даними витягів з розрахунково- платіжних відомостей за листопад та грудень 2020 нарахування заробітної плати здійснені за період відпусток під час перебування у відділі контролю північно - східного напрямку Головного управління Держпраці у Донецькій області без зазначення посади.
За даними витягу з розрахунково-платіжних відомостей за грудень 2021 нарахування заробітної плати здійснені при звільненні під час перебування у відділі контролю північно - східного напрямку Головного управління Держпраці у Донецькій області на посаді начальника відділу.
Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, встановив наступне.
Відповідно до описової частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі № 200/1178/20-а, яке набуло чинності 20 січня 2021 року, позивач з 2 листопада 2015 року, працювала на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці (зв.бік а.с. 41 т. 2).
Наказом № 423-5 від 1 листопада 2019 року з 1 січня 2020 року введено в дію штатний розпис Головного управління Держпраці у Донецькій області на 2020 рік, відповідно до якого ліквідовано у складі управління з питань праці: відділ контролю південного напрямку - штатною чисельністю 15 одиниць (начальник відділу - 1 одиниця, заступник начальника відділу - 1 одиниця, головний державний інспектор - 13 одиниць), відділ контролю північного напрямку - штатною чисельністю 16 одиниць (начальник відділу - 1 одиниця, заступник начальника відділу - 1 одиниця, головний державний інспектор - 13 одиниць, старший інспектор - 1 одиниця), відділ контролю західного напрямку - штатною чисельністю 15 одиниць (начальник відділу - 1 одиниця, заступник начальника відділу - 1 одиниця, головний державний інспектор - 13 одиниць), відділ контролю східного напрямку - штатною чисельністю 15 одиниць (начальник відділу - 1 одиниця, заступник начальника відділу - 1 одиниця, головний державний інспектор - 13 одиниць). Утворено у складі управління з питань праці: відділ контролю південно-західного напрямку - штатною чисельність 28 одиниць (заступник начальника управління - начальник відділу - 1 одиниця, заступник начальника відділу - 1 одиниця, головний державний інспектор - 25 одиниць, старший інспектор - 1 одиниця); відділ контролю північно-східного напрямку - штатною чисельність 28 одиниць (заступник начальника управління - начальник відділу - 1 одиниця, заступник начальника відділу - 1 одиниця, головний державний інспектор - 25 одиниць, старший інспектор - 1 одиниця); сектор аналітичного забезпечення та контролю діяльності управління з питань праці - штатною чисельністю 5 одиниць, головний спеціаліст - 2 одиниці, старший інспектор - 2 одиниці, водій автотранспортних заходів - 1 одиниця, прибиральник службових приміщень - 1 одиниця (зв.бік а.с. 41 - а.с. 42 т. 2).
Попередженням про наступне звільнення у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису без скорочення чисельності державних службовців № 10-87/26 від 1 листопада 2019 року (з яким позивач не погодилась) повідомлено ОСОБА_1 , що у зв`язку із введенням в дію з 1 січня 2020 року штатного розпису Головного управління Держпраці у Донецькій області на 2020 рік, передбачено скорочення штату державних службовців за рахунок ліквідації певних посада та зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами без скорочення чисельності державних службовців, а саме: зменшення кількості штатних одиниць за рахунок ліквідації посад "начальник відділу" - на 6 штатних одиниць; зменшення кількості штатних одиниць за рахунок ліквідації посад "заступник начальника відділу" - 4 штатні одиниці; скорочення посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці, у зв`язку із чим попереджено позивача відповідно до ст. 49-2 Кодексу Законів про працю України про наступне звільнення та запропоновано продовжити проходження державної служби з 1 січня 2020 року на посаді головного державного інспектора відділу контролю північно-східного напрямку з питань праці (а.с. 42 т. 2).
Наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області № 516-к від 24 грудня 2019 року ОСОБА_1 , начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці, з 1 січня 2020 року переведено на посаду головного державного інспектора відділу контролю північно-східного напрямку управління з посадовим окладом відповідно до штатного розгляду, зі збереженням раніше встановлених надбавок (а.с. 42 т. 2).
Цим же рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі № 200/1178/20-а : визнано протиправним та скасовано наказ № 516-к від 24 грудня 2019 року Головного управління Держпраці у Донецькій області про переведення ОСОБА_1 з посади начальника відділу контролю східного напряму управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області з 1 січня 2020 року на посаду головного державного інспектора відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області з 1 січня 2020 року; вирішено стягнути з Головного управління Держпраці у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 1 січня 2020 року по 12 жовтня 2020 року в сумі 254 258,29 грн (а.с. 40-48 т. 2).
Додатковим рішенням від 9 листопада 2020 року, яке набуло чинності 10 грудня 2020 року, вирішено стягнути з Головного управління Держпраці у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39790445, юридична адреса: вул. Прокоф`єва, 82, м. Покровськ, Донецька область, 85302) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) коефіцієнт коригування середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 січня 2020 року по 12 жовтня 2020 року в сумі 23332 (двадцять три тисячі триста тридцять дві) грн. 11 коп (а.с. 49-51 т. 2).
Наказом Головного управлінням Держпраці у Донецькій області від 29 жовтня 2020 року № 386-к "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ", за підписом тимчасово виконуючого обов`язки начальника управління ОСОБА_4 , на виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі № 200/1178/20-а, ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року по справі № 200/1178/20-а: скасовано наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області № 516-к від 24 грудня 2019 року "Про переведення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області з 1 січня 2020 року […] (а.с. 9 т. 1).
Наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 29 жовтня 2020 року № 387-к "Про присвоєння чергового рангу та встановлення надбавки за ранг", за підписом тимчасово виконуючого обов`язки начальника управління ОСОБА_2, ОСОБА_1 , начальнику відділу контролю східного напрямку управління з питань праці присвоєно з 1 березня 2020 року черговий ранг державного службовця в межах категорії "Б" посад державної служби (а.с. 10 т. 1).
У зв`язку із прийняттям 28 вересня 2020 року Державною службою України з питань праці наказу № 122 "Про ліквідацію Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області", яким вирішено ліквідувати як юридичну особу публічного права Головне управління Державної служби з питань праці у Донецькій області та призначено Головою ліквідаційної комісії Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області заступника начальника Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області ОСОБА_4, 4 листопада 2020 року позивачу вручено повідомлення про ліквідацію посади та запропоновано продовжити проходження державної служби; зазначено, що у зв`язку із введенням в дію з 1 січня 2020 року штатного розпису на 2020 рік Головного управління Держпраці у Донецькій області посаду начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці з 1 січня 2020 року ліквідовано, у зв`язку із чим відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону України "Про державну службу" запропоновано продовжити проходження державної служби з 4 грудня 2020 року на посаді головного державного інспектору відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці (а.с. 11, 13, 174 т. 1).
Наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 4 грудня 2020 року № 436-к визначено вважати ОСОБА_1 такою, що погодилась на продовження проходження державної служби на посаді головного державного інспектора відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці; переведено ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці з посадовим окладом відповідно до штатного розпису, зі збереженням раніше присвоєного 6 рангу державного службовця та встановлених надбавок за ранг державного службовця та за вислугу років (а.с. 12 т. 1).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року по справі № 200/12089/20-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2021 року, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області від 4 грудня 2020 року № 436-к "Про переведення ОСОБА_1 ", поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області (а.с. 52-58 т. 2).
Також цим рішенням визначено допустити негайне його виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області (а.с. 58 т. 2).
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що воно було прийнято Донецьким окружним адміністративним судом в загальному позовному провадженні, його вступна та резолютивна частини були оголошені в судовому засіданні в присутності ОСОБА_1 (а.с. 52, 58 т. 2).
25 серпня 2021 року на виконання рішення суду від 20 серпня 2021 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області прийнято наказ, за підписом заступника начальника ліквідаційної комісії ОСОБА_3, № 23-ЛК "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ", яким скасовано наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області від 4 грудня 2020 року № 436-к "Про переведення ОСОБА_1 "; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області з 25 серпня 2021 року (а.с. 37 т. 1).
Згідно протоколу "Доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку" від 26 серпня 2021 року, о 15 год 00 хв (м. Краматорськ), підписаного головою ліквідаційної комісії ОСОБА_2 , заступником голови ліквідаційної комісії Кімачуком А.В. , заступником голови ліквідаційної комісії ОСОБА_3 , членом ліквідаційної комісії Рижиковою І.В. , членом ліквідаційної комісії Будніковим В.С. , складеному на виконання приписів ст. 9-1 Закону України "Про державну службу", 25 вересня 2021 року о 15 год 42 хв начальнику відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_1. засобами додатку-месенджера Viber за номером мобільного телефону, який зазначений у матеріалах її особової справи, НОМЕР_9, заступником голови ліквідаційної комісії Головного управління Держпраці у Донецькій області (номер мобільного телефону НОМЕР_3 ) було надіслано запрошення від 25 серпня 2021 року № 20/385-ЛК/20/21 щодо необхідності з`явитися 25 серпня 2021 року о 16 год 30 хв до ліквідаційної комісії для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року по справі 200/12089/20-а, яким ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці ГУ Держпраці у Донецькій області, але ОСОБА_1 у визначену дату та час не з`явилася, про свою неявку ліквідаційну комісію не повідомила. Вказано також, що інформацію надіслано заступником голови ліквідаційної комісії Головного управління Держпраці у Донецькій області (номер мобільного телефону НОМЕР_4 ); вказано, що скріншот додається до протоколу (а.с. 78, 81-82 т. 2, а.с. 166 т. 1).
Також у протоколі зазначено, що 26 вересня 2021 року о 10 год 18 хв начальнику відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_1. засобами додатку-месенджера Viber за номером мобільного телефону, який вказаний в матеріалах її особової справи, НОМЕР_5 , було надіслано заступником голови ліквідаційної комісії Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_3 (номер мобільного телефону НОМЕР_3 ) фотокопію наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 25 серпня 2021 року № 123-ЛК "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 "; також вказано про підтвердження зазначеного відповідним скріншотом. Зазначено також, що 26 вересня 2021 року об 11 год 01 хв, об 11 год 05 хв, об 11 год 14 хв головою ліквідаційної комісії ГУ Держпраці у Донецькій області ОСОБА_2 з номеру НОМЕР_6 здійснювалися телефонні дзвінки начальнику відділу контролю східного напрямку управління з питань праці ОСОБА_1 за номером мобільного телефону, який зазначений у матеріалах її особової справи НОМЕР_9, з метою з`ясування причин не з`явлення до ліквідаційної комісії, допуску до робочого місця, повідомлення про необхідність формування та передачі справ до архіву. Також зазначено про підтвердження вказаного у протоколі скріншотом телефону, аудіозаписом та відеозаписом дзвінка, які додаються до протоколу. Вказано, що ОСОБА_1 на численні телефонні дзвінки не відповіла (а.с. 78, 81-82 т. 2, а.с. 166 т. 1).
У матеріалах справи наявні копії скріншотів, відеозапис (разом із аудіозаписом), зазначені в протоколі (а.с. 81-86 т. 2).
Згідно протоколу "Доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку" від 26 серпня 2021 року, 15 год 45 хв (м. Покровськ), підписаного членом ліквідаційної комісії Бондарєвою Л.М. , членом ліквідаційної комісії Савенко Ю.В. , членом ліквідаційної комісії Івченком М.В. , щодо з`ясувань причин відсутності на робочому місці начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_1 , допуску до робочого місця, повідомлення державного службовця про необхідність формування та передачі справ до архіву, 26 вересня 2021 року об 11 год 51 хв, о 15 год. 11 хв., членом ліквідаційної комісії ГУ Держпраці у Донецькій області Бондарєвою Л.М. здійснювалися телефонні дзвінки з номеру НОМЕР_7 начальнику відділу контролю східного напрямку управління з питань праці ОСОБА_1. за номером мобільного телефону, який зазначений у матеріалах її особової справи, НОМЕР_9, з метою з`ясування причин не з`явлення до ліквідаційної комісії, допуску до робочого місця, повідомлення державного службовця про необхідність формування та передачі справ до архіву. ОСОБА_1 на численні телефонні дзвінки не відповіла. Вказано, що скріншот телефону додається (а.с. 87 т. 2).
У матеріалах справи наявна копія скріншоту, зазначеного в протоколі (а.с. 88 т. 2).
Листом відповідача від 26 серпня 2021 року (вих. № 10/388-ЛК/20/21), направленим ОСОБА_1 поштою, позивача повідомлено, що Ліквідаційною комісією Головного управління Держпраці у Донецькій області на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року по справі № 200/12089/20-а наказом від 25 серпня 2021 року скасовано наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області від 4 грудня 2020 року № 436-к "Про переведення ОСОБА_1 " та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області з 25 серпня 2021 року. Вказано, що 25 серпня 2021 року на номер телефону ОСОБА_1 через безкоштовний мобільний онлайн-додаток Viber було направлено лист-запрошення, в якому повідомлялось про поновлення позивача на посаді та зазначено про необхідність з`явитись до Ліквідаційної комісії о 16-30 год за адресою: м. Краматорськ, вул. О.Тихого, 6. У зв`язку із неявкою у визначений час запропоновано повідомити причини неявки та з`явитись не пізніше наступного дня після отримання листа до Ліквідаційної комісії та зайняти своє робоче місце. Проінформовано, що триває процедура ліквідації ГУ Держпраці у Донецькій області і що позивачу необхідно підготувати справи для передачі їх в архів (а.с. 166 т. 1).
Зазначено також, що разом із листом позивачу направляється завірена належним чином копія наказу від 25 серпня 2021 року № 123-ЛК (а.с. 166 т. 1).
Зазначений лист разом із копією наказу від 25 серпня 2021 року № 123-ЛК отримано позивачем 30 вересня 2021 року (а.с. 2 т. 1).
У матеріалах справи наявна копія наказу Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області від 5 серпня 2019 року № 1138, яким закріплено місцезнаходження відділів управління контролю управління з питань праці, зокрема, місцезнаходженням відділу контролю східного напрямку визначено адресу: 84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 6 (а.с. 70-72 т. 2).
Згідно пояснень відповідача та інших матеріалів справи (зокрема, табелів обліку робочого часу та актів, складених членами Ліквідаційної комісії, про відсутність позивача на робочому місці за адресою: м. Краматорськ, вул. О.Тихого, 6, а.с. 175-180 т. 1, а.с. 183-250 т. 1, а.с. 1-24, 73 т. 2) позивач не з`явилась ані за адресою, зазначеною у наказі від 5 серпня 2019 року № 1138 та повідомленнях, направлених позивачу ліквідаційною комісією (м. Краматорськ, вул. О.Тихого, 6), ані за юридичною адресою відповідача: м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, 82).
У зв`язку із прийняттям Державною службою України з питань праці наказів від 28 вересня 2020 року № 122 "Про ліквідацію Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області" та від 12 січня 2021 року № 1 "Про можливості забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій", яким визначено, крім іншого, Головному управлінню Державної служби з питань праці у Донецькій області припинити з 13 січня 2021 року здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах (а.с. 22 т. 1), а також у зв`язку із прийняттям відповідачем наказу від 12 лютого 2021 року № 35 "Про припинення здійснення повноважень Головного управління Держпраці Донецької області", яким, крім іншого, визначено припинити Головному управлінню Держпраці у Донецькій області з 13 січня 2021 року здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах, визначених у Положенні про Головне управління Держпраці у Донецькій області (а.с. 25 т. 1) та наказу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 12 лютого 2021 року № 04 "Про початок здійснення повноважень та виконання функцій Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці", яким визначено розпочати з 13 січня 2021 року здійснення Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці повноважень та виконання функцій, відповідно до Положення про Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 29 жовтня 2020 року № 140 та інших нормативно-правових актів (а.с. 26 т. 1), - відповідачем сформовано та направлено 2 вересня 2021 року ОСОБА_1 , начальнику відділу контролю східного напрямку управління з питань праці, попередження про її наступне звільнення у зв`язку із ліквідацією Головного управління Держпраці у Донецькій області, в якому, крім іншого, вказано, що позивач попереджається про наступне звільнення відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону України "Про державну службу" (не пізніше ніж за 30 календарних днів); вказано також, що попередження здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 762 "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці", наказу Державної служби України з питань праці від 28 вересня 2020 року № 122 "Про ліквідацію Головного управління Держпраці у Донецькій області" та наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 2 жовтня 2020 року № 1204 "Про затвердження плану заходів з ліквідації Головного управління Держпраці у Донецькій області" (а.с. 182 т. 1).
Головне управління Держпраці у Донецькій області листом від 2 вересня 2021 року № 20/404-ЛК/20/21 запропонувало позивачу продовжити проходження державної служби на одній з посад у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці: на посаді головного державного інспектора відділу контролю північно-західного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (м. Краматорськ); на посаді начальника відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (м. Лисичанськ). Зазначено, що про прийняте рішення стосовно продовження проходження служби у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці необхідно повідомити у будь-який зручний для позивача спосіб протягом трьох робочих днів з дня отримання листа (а.с. 181 т. 1).
Попередження про наступне звільнення разом із листом від 2 вересня 2021 року № 20/404-ЛК/20/21 із пропозиціями щодо продовження проходження державної служби у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці було направлено позивачу 2 вересня 2021 року через додаток-месенджер Viber на її номер мобільного телефону позивача ( НОМЕР_5 ) та на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний протокол (а.с. 168 т. 1, а.с. 74-75, 79-80 т. 2).
Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці листом від 15 грудня 2021 року № П/4003 у відповідь на запит голови Ліквідаційної комісії повідомило про наявність вакантних посад державної служби повідомило про наявність вакантних посад у Східному міжрегіональному управлінні, серед яких вказана вакантна посада начальника відділу контролю північно-східного напрямку (м. Лисичанськ); всього 207 посад (а.с. 169-172 т. 1).
Головне управління Держпраці у Донецькій області листом від 17 грудня 2021 року № 20/466-ЛК/20/21 запропонувало позивачу продовжити проходження державної служби на одній із 207 вакантних посад у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці, зазначених у додатку до листа Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 15 грудня 2021 року (а.с. 167, 170-172 т. 1).
У листі зазначено про направлення його позивачу через додаток-месенджер Viber на номер мобільного телефону позивача ( НОМЕР_5 ) та на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1. Доказів направлення матеріали справи не містять.
Наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 28 грудня 2021 року № 143-ЛК "Про звільнення ОСОБА_1 " за підписом заступника начальника ліквідаційної комісії ОСОБА_3 ОСОБА_1 звільнено з 13 січня 2022 року з посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці у зв`язку із ліквідацією Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу"; […]; в якості підстави зазначено - попередження про наступне звільнення у зв`язку із ліквідацією Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області від 2 вересня 2021 року (а.с. 38 т. 1).
14 січня 2022 року копія зазначеного наказу була відправлена позивачу разом із супровідним листом (вих. № 20/10-ЛК/22 від 13 січня 2022 року), в якому Головне управління Держпраці у Донецькій області зазначило, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 762 "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці" наказу Державної служби України з питань праці від 28 вересня 2020 року № 122 "Про ліквідацію Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області" та наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 2 жовтня 2020 року № 1204 "Про затвердження плану заходів з ліквідації Головного управління Держпраці у Донецькій області позивача було попереджено про наступне звільнення (ознайомлено 2 вересня 2021 року), також було запропоновано усі наявні вакансії у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці протягом строку попередження про наступне звільнення (запропоновано 17 грудня 2021 року). У зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від продовження проходження державної служби в Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці прийнято наказ № 143-ЛК від 28 грудня 2021 року […] (а.с. 39-41 т. 1).
Відповідно до матеріалів справи зазначений наказ отримано позивачем 22 січня 2022 року (а.с. 2, 40-41 т. 1).
Позивач 18 лютого 2022 року звернулась до суду із даним позовом (а.с. 1-47 т. 1).
Матеріали справи містять копії табелів обліку робочого часу позивача за період з 25 по 31 серпня 2021 року, з 1 по 30 вересня 2021 року, з 1 по 31 жовтня 2021 року, з 1 по 30 листопада 2021 року, з 1 по 31 грудня 2021 року, з 1 по 13 січня 2022 року, з яких вбачається, що позивач у вказані періоди не з`являлась на робочому місці (а.с. 175-180 т. 1).
Також суду надано копії актів, складених членами Ліквідаційної комісії, про відсутність (з врахуванням протоколу № 1 засідання ліквідаційної комісії Головного управління Держпраці у Донецькій області від 13 січня 2022 року, а.с. 73 т. 2) про відсутність начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_1. протягом робочих днів у період з 25 серпня 2021 року по 13 січня 2022 року на робочому місці за адресою: м. Краматорськ, вул. О.Тихого, 6 (а.с. 183-250 т. 1, а.с. 1-24, 73 т. 2).
Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підстави та процедура звільнення державних службовців визначені ст. 87 Закону №889, вимоги якого додержано відповідачем при звільнені позивача.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною шостою статті 43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.
Відносини щодо проходження громадянами державної служби, звільнення з державної служби врегульовано Законом України "Про державну службу" від 10.10.2015 № 889-VIII (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 889-VIII, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
За змістом частини 3 статті 5 Закону № 889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Положення пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України регулює питання розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а саме трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
Частиною 2 статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини 2 цієї статті, статей 42, 42-1, частин 1, 2 і 3 статті 49-2, статті 74, частини 3 статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.
При цьому, за положенням ч.1-3 ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Частинами 4-6 статті 49-2 КЗпП України визначено, що вимоги частин першої - третьої цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, пов`язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.
Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.
Вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
Отже, положення у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини 2 статті 40 цього Кодексу та положення частини 1-3 статті 49-2 КЗпП України.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.05.2002 року №8-рп/2002 зазначено, що наявність спеціального регулювання службових відносин не означає, що на них не можуть не поширюватися положення інших законів щодо відносин, не врегульованих спеціальними законами. З огляду на викладене немає юридичних підстав вважати, що окремі норми Кодексу законів про працю України не можуть не застосовуватися до державних службовців.
Згідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 17.02.2015 у справі № 21-8а15, за загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Отже, у спірних правовідносинах, передбачає при регулюванні підстав та порядку звільнення з посад застосування положень спеціального законодавства та субсидіарного застосування норм трудового права.
Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню стаття 87 Закону України "Про державну службу", а не норми трудового законодавства.
Аналогічна позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 31.01.2018 у справі № 803/31/16, від 30.07.2019 у справі № 804/406/16, від 08.08.2019 у справі № 813/150/16, від 22 листопада 2022 року у справі №200/3012/21-а.
За змістом статті 5-1 Закону, Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Пунктом 4 частини 1 статті 83 Закону № 889-VIII визначено, що державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення.
Правовою підставою звільнення позивача згідно з оскарженим розпорядження відповідача став пункт 1-1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу".
За положенням пункту 1, 1-1 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; ліквідація державного органу.
Верховний Суд у подібних за змістом правовідносинах вже вирішував питання публічного правонаступництва для цілей визначення обставин припинення юридичної особи: ліквідація чи реорганізація (наприклад, постанови від 22 квітня 2021 року у справі № 440/395/20, від 17 червня 2021 року у справі № 240/455/20).
Відповідаючи на це питання, Верховний Суд виходив з того, що особливістю ліквідації державного органу як юридичної особи публічного права є те, що одночасно з його ліквідацією припиняється й реалізація державою функцій, покладених на цей орган.
Ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою.
У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їхньої передачі іншим органам виконавчої влади.
Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім.
Таким чином, Верховний Суд у наведених справах дійшов висновку, що для вирішення питання про те, що саме мало місце - ліквідація юридичної особи публічного права чи її реорганізація, необхідно надати оцінку правовому акту, який став підставою ліквідації, зокрема на предмет того, чи припинено виконання функцій ліквідованого органу, чи покладено виконання цих функцій на інший державний орган виконавчої влади.
Підґрунтям такого підходу є правова позиція Верховного Суду України, сформована у постановах від 17 жовтня 2011 року у справі № 21-237а11, від 04 березня 2014 року у справі № 21-8а14, від 27 травня 2014 року у справі № 21-108а14, від 28 жовтня 2014 року у справа №21-484а14, від 19 січня 2016 року у справі №810/1783/13-а, згідно з якою ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган мова йде фактично про його реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.
Ця позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 жовтня 2018 року у справі №816/979/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 826/25887/15, від 17 липня 2019 року у справі № 820/2932/16, від 26 травня 2021 року у справі № 140/90/20, від 22 листопада 2022 року у справі №200/3012/21-а та інш.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 762 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» прийнято ліквідувати як юридичні особи публічного права Головне управління Державної служби з питань праці у Донецькій області та Головне управління Державної служби з питань праці у Луганській області і утворити як юридичну особу публічного права Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.
На виконання цієї постанови Уряду Держпраці видала наказ від 28 вересня 2020 року № 122 «Про ліквідацію Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області».
Наказом Держпраці від 03 вересня 2020 року № 103 «Про утворення Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці» відповідно до Положення про Держпраці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (із змінами), та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 762 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці», утворено як юридичну особу публічного права Східне міжрегіональне управління Держпраці.
До правонаступника -Східного міжрегіонального управління Держпраці перейшли як функції та повноваження щодо реалізації державної політики у відповідній сфері, що виконувалися Головним управлінням Держпраці у Донецькій області, так і майнові права та обов`язки цієї юридичної особи.
З огляду на вказане та враховуючи зміст постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 762 у контексті положень статті 104 Цивільного кодексу України, на підставі цього розпорядчого акту фактично відбулася не ліквідація, а реорганізація територіального органу Держпраці - Головного управління Держпраці у Донецькій, як юридичної особи публічного права, тому суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що в даному випадку формулювання підстави звільнення позивача у спірному наказі з посиланням на п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" (ліквідація державного органу) є неправомірним, так як Головне управління Держпраці у Донецькій області фактично було реорганізовано, а не ліквідовано, тому наявні підстави для зміни підстав звільнення на іншу підставу - п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" (реорганізація державного органу).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 41 Закону № 889-VIII, Державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу: 1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення; 2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.
Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.
За приписами частини 5 статті 22 Закону № 889-VІІІ у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.
Отже, наведене свідчить, насамперед, про можливість суб`єкта призначення розірвати трудовий договір з будь-яким державним службовцем у разі настання однієї з таких підстав: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців; 2) скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців; 3) реорганізації державного органу; 4) ліквідація державного органу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28 липня 2021 року у справі №640/11024/20 та у подальшому підтримана, зокрема, у постановах від 29 грудня 2021 року у справі № 420/3825/20, від 02 червня 2022 року у справі №420/3541/20, від 07 липня 2022 року у справі №640/9691/20 та колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.
За змістом частини 3 статті 87 Закону № 889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.
Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.
Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
Отже, положеннями ч. 3 ст. 87 Закону України "Про державну службу" та ст.49-2 КЗпП України передбачено попередження державного службовця про наступне звільнення у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Також суб`єкт призначення одночасно з попередженням пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби. Враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. При цьому, передбачено звільнення якщо відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.
Стаття 9-1 Закону України "Про державну службу" визначає порядок доведення інформації або документів до відома державного службовця.
Доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов`язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв`язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів.
Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.
Згідно з вимогами Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1042 (Порядок - №1042) інформація або документи надсилаються державному службовцю з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку виключно на його адресу електронної пошти чи за іншими контактними даними, про які він повідомив службі управління персоналом під час вступу чи проходження державної служби та які зазначені в його особовій справі. Факт доведення інформації або документів до відома державного службовця фіксується протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця (далі - протокол).
Такий протокол складається в довільній формі працівником державного органу, визначеним суб`єктом призначення або керівником державної служби, та повинен містити: 1) дату, час та місце складення протоколу; 2) підставу надіслання інформації або документів державному службовцю з посиланням на відповідну норму Закону; 3) дату, час та вид засобу телекомунікаційного зв`язку, за допомогою якого надіслано інформацію або документи державному службовцю; 4) контактні дані державного службовця, за якими надіслано інформацію або документи з використанням засобу телекомунікаційного зв`язку (номер телефону, адресу електронної пошти тощо); 5) короткий зміст інформації або документів, які надіслані державному службовцю; 6) найменування посади, прізвище та власне ім`я державного службовця, якому надіслано інформацію або документи; 7) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім`я працівника державного органу, який надіслав інформацію або документи державному службовцю; 8) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім`я уповноваженого працівника державного органу, який склав протокол; 9) підпис, дату, найменування посади, прізвище та власне ім`я керівника служби управління персоналом; 10) додатки до протоколу, що підтверджують факт надіслання інформації або документів (копію знімку екрану засобу телекомунікаційного зв`язку тощо). Протокол складається в одному примірнику та зберігається у службі управління персоналом. Державний службовець, якому доведено інформацію або документи до відома, має право отримати завірену в установленому порядку копію відповідного протоколу.
Отже належними доказами на підтвердження факту доведення інформації або документів до відома державного службовця є документи пошти, в тому числі електронної, чи інших засобів зв`язку, які засвідчують факт відправлення саме цих документів державному службовцю (за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку). При цьому, у разі використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку належним доказом факту доведення інформації або документів державному службовцю таким шляхом є саме протокол, складений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з вимогами частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що наказ про звільнення був реалізований в період дії статті 87 Закону № 889-VIII в редакції Закону № 1285-IX, а також, що звільнення фактично відбулося на підставі реорганізації, а не ліквідації, суд зазначає, що, у рамках спірних правовідносин, у відповідача був наявний обов`язок щодо здійснення пропозиції вакантних інших рівнозначних посад державної служби або, як виняток, нижчих посад державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.
При цьому, оскільки законодавством передбачена можливість звільнення за відсутністю можливості запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду, відповідач повинен довести відсутність таких вакансій або відмову позивача.
Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, позивачу було відповідачем запропоновано всі наявні вакантні рівнозначні посади державної служби (категорія «Б»), та з урахуванням відсутності згоди або незгоди позивача з запропонованими посадами, відсутність винятку який би передбачав можливість пропонувати позивачу нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.
Матеріали справи свідчать, що попередження про наступне звільнення разом із листом від 2 вересня 2021 року № 20/404-ЛК/20/21 із пропозиціями щодо продовження проходження державної служби у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці було направлено позивачу 2 вересня 2021 року через додаток-месенджер Viber на її номер мобільного телефону позивача ( НОМЕР_5 ) та на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний протокол (а.с. 168 т. 1, а.с. 74-75, 79-80 т. 2).
Як зазначалось, у матеріалах справи наявні копії табелів обліку робочого часу позивача за період з 25 по 31 серпня 2021 року, з 1 по 30 вересня 2021 року, з 1 по 31 жовтня 2021 року, з 1 по 30 листопада 2021 року, з 1 по 31 грудня 2021 року, з 1 по 13 січня 2022 року, з яких вбачається, що позивач у вказані періоди не з`являлась на робочому місці (а.с. 175-180 т. 1).
Також суду надано копії актів, складених членами Ліквідаційної комісії, про відсутність (з врахуванням протоколу № 1 засідання ліквідаційної комісії Головного управління Держпраці у Донецькій області від 13 січня 2022 року, а.с. 73 т. 2) про відсутність начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_1. протягом робочих днів у період з 25 серпня 2021 року по 13 січня 2022 року на робочому місці за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 183-250 т. 1, а.с. 1-24, 73 т. 2).
Таким чином, відповідачем додержано вимоги частини 3 статті 87 Закону України «Про державну службу» стосовно строків письмового повідомлення про наступне звільнення, та запропоновано посаду за їх наявністю.
Крім того суд звертає увагу, що незважаючи на наявність рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі № 200/1178/20-а про поновлення позивача на посаді, яке набрало законної сили, ним на протязі значного часу не було здійснено ніяких дій які б свідчили про намір продовжувати працювати на цій посаді, доказів протилежного матеріали справи не містять. Зазначене також свідчить про зловживання позивачем своїми правами та ігнорування обов`язками.
Щодо посилань позивача як обґрунтування скарги на недотримання відповідачем приписів Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 в частині не зазначення у наказі відмітки про ознайомлення із ним та відмітки про засвідчення копії документа (зазначення слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії), як вірно зазначено судом першої інстанції, недотримання відповідачем вимог п. 4 та п. 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020, а саме не зазначення у наказі саме відмітки про ознайомлення із ним та дати її засвідчення, не є достатньою підставою для визнання його протиправним.
Щодо посилання позивача на підписання наказу неуповноваженою особою - заступником ліквідаційної комісії, суд зазначає, що з виписки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 17 вересня 2022 року головою комісії з припинення або ліквідатором є ОСОБА_2, членом ліквідаційної комісії є ОСОБА_3 .
Згідно наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області "Про визначення заступника Голови ліквідаційної комісії Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області зі змінами від 31 грудня 2020 року № 1508 головного державного інспектора відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці ОСОБА_3 визначено заступником Голови ліквідаційної комісії Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області.
Відповідно до п. 2 наказу № 1508 у разі відсутності Голови ліквідаційної комісії Головного управління Держпраці у Донецькій області через неможливість здійснювати ним повноважень та з інших причин, виконання обов`язків покладаються на заступника Голови ліквідаційної комісії Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області ОСОБА_3 (а.с. 136 т. 2).
Повноваження ОСОБА_3 стосовно підписання спірного наказу підтверджені листами Державної служби України з питань праці від 7 квітня 2021 року № 2240/3.1/11-21 та від 1 березня 2021 року № 1337/1/11-ЗВ-21 (а.с. 137-138 т. 2).
Згідно Наказу Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Донецької області від 28 грудня 2021 року № 715-ВД "Про відрядження" голова ліквідаційної комісії Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області ОСОБА_4., яка наказом Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці призначена на посаду заступника начальника Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за переведенням з Головного управління Держпраці у Донецькій області, перебувала у відрядженні у м. Лисичанськ Луганської області (зв.бік а.с. 132 т. 2, а.с. 145, 177 т. 2).
Щодо посилання скаржника на підписання та подання відзиву разом з додатками неуповноваженою фізичною особою, суд зазначає, що враховуючи приписи п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону № 755-IV, твердження позивача про недостовірність відомостей у наданому витягу (внаслідок одночасного зазначення інформації про те, що ОСОБА_2 є і керівник (т.в.о. начальника), і голова ліквідаційної комісії), є помилковими, так як внесенні у реєстр відомості (за весь час існування, зокрема, юридичної особи) не видаляються після їх змін, а додається новий запис про такі зміни. У наданому витягу відображено спочатку внесення у реєстр запису про те, що ОСОБА_2 є керівником (т.в.о. начальника) юридичної особи - Головного управління Держпраці у Донецькій області, потім - що остання є головою комісії з припинення (а.с. 121, 134 т. 2). При цьому, звільнення ОСОБА_2 з посади заступника начальника наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 12 січня 2021 № 16-к за переведенням до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці не є обставиною, що спростовує правомірність її перебування членом (головою) ліквідаційної комісії Головного управління Держпраці у Донецькій області.
Щодо посилання позивача на порушення відповідачем порядку ознайомлення із наказом про звільнення, суд зазначає, що з огляду на відсутність позивача на робочому місці, дії відповідача щодо поштового повідомлення позивача про прийнятий наказ відповідають приписам законодавства.
Стосовно посилань у скарзі позивача на порушення відповідачем приписів ст. 184 КЗпП України в частині звільнення її, як одинокої матері при наявності дитини віком до чотирнадцяти років, суд зазначає заступне.
За приписами ч. 3 ст. 184 КЗпП України, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Отже, вказана стаття встановлює заборону саме звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років, а не прийняття наказу про звільнення до досягнення такого віку, якщо дата звільнення визначається після спливу таких обставин.
Як свідчать матеріали справи доньці позивача, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на дату звільнення позивача (13 січня 2022 року) виповнилось 14 років (а.с. 42 т. 1).
Таким чином, відповідачем при прийнятті спірного наказу не порушені приписи ст. 184 КЗпП України.
Щодо посилання позивача на не здійснення нарахування в день звільнення сум заробітної плати та компенсаційних виплат, суд зазначає, що вказане питання не стосується питання правомірності звільнення позивача отже як вірно зазначено судом першої інстанції не є спірним у справі.
Отже, звільнення позивача відбулось без порушень законодавства, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог позивача.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, які регламентують спірні правовідносини.
Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 р. у справі № 200/3220/22 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 р. у справі № 200/3220/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати проголошення.
Повне судове рішення складено 01 листопада 2023 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді І.В. Геращенко
А.А. Блохін
