Суть: Про звільнення позивача з 13 січня 2022 року з посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області

Суддя: Волгіна Н.П.

Результат рішення: Позов задоволено частково. У задоволенні скарги відмовлено.

Єдиний державний реєстр судових рішень

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року Справа№200/3220/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку в прощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держпраці у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області № 143-лк від 28 грудня 2021 року про звільнення позивача з 13 січня 2022 року з посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області;

- поновити позивача на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області;

- стягнути з Головного управління Держпраці у Донецькій області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1 січня 2022 року по день прийняття рішення по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Позивач працювала на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області з 2 листопада 2015 року; з 1 травня 2016 року їй було присвоєно 6 ранг державного службовця в межах посад державної служби категорії Б.

Наказом від 1 листопада 2019 року № 423-к ліквідовано у складі управління 4 відділи контролю за напрямками (південного, західного, північного, східного) та утворено 2 відділи контролю північно-східного напрямку та південно-західного напрямку; посади 4 начальників відділів контролю у складі управління скорочено, утворено 2 посади заступників начальника управління - начальника відділу контролю північно-східного напрямку та заступника начальника управління - начальника відділу контролю південно-західного напрямку.

Наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області № 516-к від 24 грудня 2019 року позивача з 1 січня 2020 року переведено з посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці на посаду головного державного інспектора відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці у зв`язку зі зміною структури та штату.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 200/1178/20-а зазначений наказ визнано протиправним та скасовано; поновлено позивача на займаній до січня 2020 року посаді.

На виконання вказаного судового рішення наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 29 жовтня 2020 року № 386-к позивача поновлено на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області.

Наказом від 29 жовтня 2020 року № 387-к позивачу присвоєно з 1 березня 2020 року черговий 5 ранг державного службовця (категорія Б).

Наказом відповідача від 4 грудня 2020 року № 436-к позивача переведено на нижчу посаду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року у справі № 200/12089/20-а визнано протиправним та скасовано наказ від 4 грудня 2020 року № 436-к; поновлено позивача на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області.

Наказом від 25 серпня 2021 року № 123-лк на виконання судового рішення від 20 серпня 2021 року позивача поновлено на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці області.

Позивач зазначає, що вказаним наказом не було визначено складові її заробітної плати на посаді начальника відділу контролю східного напрямку, хоча наказами про переведення позивача на нижчу посаду від 24 грудня 2019 року та від 4 грудня 2020 року були визначені складові заробітної плати та оплати праці.

22 січня 2022 року позивач отримала поштове відправлення від 14 січня 2022 року № 8433348807199, в якому були лист відповідача від 13 січня 2022 року № 20/10-ЛК/22 та копія наказу від 28 грудня 2021 року № 143-ЛК, яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області у зв`язку із ліквідацією Головного управління Держпраці у Донецькій області відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», в наказі зазначено, що підстава звільнення - попередження про наступне звільнення у зв`язку із ліквідацією Головного управління Держпраці у Донецькій області від 2 вересня 2021 року.

Позивач вважає даний наказ протиправним, враховуючи наступне.

У вказаному наказі всупереч п. 4 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» не міститься відмітка про ознайомлення із ним.

Також не дотримані приписи п. 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020, згідно яких відмітка про засвідчення копії документа складається з певних елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Отримана позивачем копія наказу завірена із порушенням встановленого порядку - без зазначення дати її засвідчення та із зазначенням, що копія засвідчена «Членом ліквідаційної комісії», що не є найменуванням посади.

Крім цього, відповідачем порушено порядок ознайомлення із наказом про звільнення, зокрема не дотримано приписів ч. 1 ст. 47 КЗпП України, відповідно до яких власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.

Згідно наказу від 28 грудня 2021 року № 143-лк позивача звільнено 13 січня 2022 року, а розрахунки передбачено провести лише по 31 грудня 2021 року.

Також у позові зазначено, що згідно наказу Державної служби України з питань праці від 12 січня 2021 № 1 Головне управління Держпраці у Донецькій області припинило свої повноваження з 13 січня 2021 року, а виконання цих повноважень почало здійснювати Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань.

Отже, фактично відбулась реорганізація юридичної особи публічного права - Головного управління Держпраці у Донецькій області.

Факт реорганізації встановлений судовими рішеннями від 9 вересня 2021 року по справі № 200/571/21а, від 2 листопада 2021 року по справі № 200/3248/21а, від 11 січня 2022 року по справі № 200/3012/21а, від 16 лютого 2022 року по справі № 200/6213/21а.

Позивач зауважує, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) із одночасним створенням іншої, на яку покладається виконання повноважень (завдань) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) з працевлаштування працівників ліквідованої установи, яке відповідачем не було здійснено.

Також зазначає, що Закон України «Про державну службу», як спеціальний закон, визначає підстави припинення державної служби і гарантії у разі звільнення, при цьому порядок і процедуру звільнення працівників, які мають статус державних службовців, вказаним законом не визначено, тому застосовується КЗпП України.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 КЗпП України у разі реорганізації підприємства дія трудового договору працівника продовжується.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений термін, а також терміновий трудовий договір до закінчення терміну його дії можуть бути розірвані власником або уповноваженим їм органом у разі змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України одночасно із попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці позивачу мало б бути запропоновано всі наявні вакантні посади, які вона може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, але зазначеного не відбулось.

Крім цього, майже всіх службовців Головного управління Держпраці у Донецькій області було переведено до новоствореного органу - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці із збереженням місця закріплення, посадових та функціональних обов`язків, розміру та складу заробітної плати, але позивача разом із декількома іншими державними службовцями було звільнено за ліквідацією без права працювати на рівнозначній посаді у новоствореному органі.

Зазначене, на переконання позивача, свідчить про нерівність і дискримінацію.

Вказує, що приписами ч. 5 ст. 22 Закону України "Про державну службу" визначено, що у разі реорганізації або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.

Враховуючи наведене, відповідач мав можливість перевести позивача на рівнозначну посаду без проведення конкурсу, але ОСОБА_1 не були запропоновані посади в Східному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці, рівнозначні тій, яку вона обіймала в Головному управлінні.

Про наявність таких посад та їх вакантність свідчить інформація, розміщена на веб- сторінці Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці в мережі Інтернет, про оголошення конкурсу 19 травня 2021 року у Донецькій та Луганській областях згідно наказів від 19 травня 2021 року № 806 та 807.

Також позивач зазначає, що є одинокою матір`ю, має дитину, якій на момент прийняття рішення про її звільнення ще не виповнилось 14 років, що свідчить про порушення відповідачем ст. 184 КЗпП України.

Враховуючи наведене, спірний наказ, на переконання позивача, не відповідає вимогам ст. 22 Закону України "Про державну службу", порушує вимоги ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України та ст. 184 КЗпП України; порушує її конституційне право на працю та на вільний вибір такої праці.

Також позивач зазначає, що у зв`язку із протиправністю спірного наказу відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України вона має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При цьому, оскільки внаслідок зміни структури та штатного розпису відповідача посаду начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці, на якій вона працювала, скорочено з 1 січня 2020 року, останніми 2 календарними місяцями роботи, що передували вимушеному прогулу, є листопад та грудень 2019 року.

Рішенням суду в адміністративній справі № 200/1178/20-а, яке набрало законної сили 20 січня 2021 року (з урахуванням додаткового рішення), встановлено, що середньоденна заробітна плата, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області за листопад та грудень 2020 року складає 1 479,33 грн.

Як наслідок, з відповідача підлягає стягненню на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 1 січня 2022 року по день прийняття рішення по справі, розрахований саме із її заробітної плати за листопад та грудень 2020 року (а.с. 1-6 т. 1).

У відзиві на позов Головне управління Держпраці у Донецькій області заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, зазначаючи наступне.

Наказом Управління Держпраці від 25 серпня 2021 року № 123-ЛК на виконання рішення суду ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу Східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області.

З наказом ОСОБА_1 ознайомлено шляхом надіслання наказу поштою 30 серпня 2021 року, що визнається позивачем по справі.

У наказі не визначено складових заробітної плати та оплати праці, так як згідно ст. 33 Закону України «Про державну службу» зазначення умов праці здійснюється при призначенні особи на посаду державного службовця. Вимог щодо зазначення умов праці в наказі про поновлення особи на посаді державного службовця законодавством не передбачено.

Зауважено, що Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року по справі № 200/12862/21 встановлено, що позивач в обох випадках після поновлення на посаді жодного разу не з`являлася на робочому місці.

Стосовно законності дій управління щодо звільнення позивача із займаної посади з підстав ліквідації вказано, що відповідно до п.п. 2-5 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, який визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються або ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України.

26 серпня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» № 762, пунктом 1 якої вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права Головне управління Державної служби з питань праці у Донецькій області та Головне управління Державної служби з питань праці у Луганській області; пунктом 2 цієї постанови визначено утворити Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці як юридичну особу публічного права; пунктом 3 визначено, що Головне управління Державної служби з питань праці у Донецькій області та Головне управління Державної служби з питань праці у Луганській області, які ліквідуються згідно з п. 1 цієї постанови, продовжують виконувати свої повноваження та функції до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці. Здійснення заходів, пов`язаних з ліквідацією Управління Державної служби з питань праці у Донецькій області […] та утворенням Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці згідно з п. 2 цієї постанови, покладається на Державну службу з питань праці.

На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 762 Державною службою України з питань праці було видано наказ від 28 вересня 2020 року № 122 «Про ліквідацію Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області.

29 вересня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі Наказу Державної служби України з питань праці від 28 вересня 2020 року № 122 було внесено запис про перебування Головного управління Держпраці у Донецькій області в стані припинення на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

З наказом про звільнення, якій є предметом спору в межах даної справи, ОСОБА_1 ознайомлено шляхом направлення копії наказу поштою 14 січня 2022 року, про що позивач також зазначає у позовній заяві.

Отже, доводи ОСОБА_1 щодо відсутності на зазначеному наказі відмітки про її ознайомлення із ним є хибними.

Частиною 3 ст. 87 цього Закону України «Про Державну службу» № 889-VШ передбачено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі п. 1 (скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу) та п. 1-1 ч. 1 цієї статті (ліквідація державного органу) у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно із попередженням про звільнення на підставі п. 1 ч. 1 цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Таким чином, питання припинення державної служби за двома різними підставами - у зв`язку із реорганізацію та ліквідацією державного органу - має однакове правове регулювання, отже доводи позивача про те, що в даному випадку відбулась реорганізація, а не ліквідація державного органу, не впливають на вирішення спору.

Управлінням відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону № 889 було попереджено позивача про наступне звільнення з підстав ліквідації державного органу (п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VШ).

Крім цього, одночасно із попередженням про звільнення позивачу було надіслано пропозиції продовження проходження державної служби (лист від 2 вересня 2021 року № 20/404-ЛК/20/21) на наступних посадах у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці: на посаді головного державного інспектора відділу контролю північно-західного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (м. Краматорськ); на посаді начальника відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (м. Лисичанськ); запропоновано повідомити про прийняте рішення щодо бажання продовжити проходження державної служби у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці у будь-який зручний спосіб протягом трьох робочих днів з дня отримання листа.

Отже, позивачу було запропоновано як рівнозначну посаду державної служби так і нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.

Також листом від 17 грудня 2021 року № 20/466-ЛК/20/21 Управлінням було запропоновано позивачу продовжити проходження державної служби у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці на одній з 207 вакантних посад та вказано, що про прийняте рішення щодо бажання продовжити державну службу на одній із запропонованих посад ОСОБА_1 має повідомити у найкоротший термін.

Заяви про переведення на будь-яку із запропонованих посад від позивача не надходило.

Враховуючи зазначене, а також беручи до уваги, що з дня попередження минуло 30 календарних днів, позивача було звільнено з посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області.

Таким чином, Управлінням дотримано приписи ст. 22 Закону № 889.

Щодо посилань позивача на норми ст. 184 КЗпП, у відзиві вказано, що відповідні норми не застосовуються до спірних правовідносин, адже на момент звільнення позивача її доньці вже виповнилося 14 років.

Враховуючи наведене Управління Держпраці діяло у спірних правовідносинах відповідно до чинного законодавства (а.с. 159-164 т. 1).

Ухвалою суду від 23 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачу десятиденного строку з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 49-50 т. 1).

Ухвалою суду від 17 червня 2022 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 61).

Ухвалою суду від 13 липня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у загальному позовному провадженні (а.с. 67-68 т. 1).

Ухвалою суду від 18 липня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін (а.с. 78 т. 1).

20 липня 2022 року судом на електронну адресу суду (inbox@adm.dn.court.gov.ua) надійшов відзив на позов ОСОБА_1 , підписаний членом ліквідаційної комісії Бондарєвою Л., разом із доданими до відзиву документами. Відзив направлений з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 , відправник - Відділ юридичного забезпечення ГУ Держпраці (а.с. 81-101 т. 1).

Ухвалою суду від 29 липня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін (а.с. 104-105 т. 1).

5 серпня 2022 року судом отримано заперечення позивача проти прийняття судом відзиву на позов, які обґрунтовані тим, що відзив надійшов до суду через систему Електронний суд від відділу юридичного забезпечення, який не є відповідачем у даній справі; відзив подано із порушення строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України; відзив із додатками направлений до суду у вигляді скан-копій паперових документів, які не підписані електронним цифровим підписом (а.с. 109-110 т. 1).

9 серпня 2022 року судом через систему «Електронний суд» отримано відзив на позов ОСОБА_1 , підписаний членом ліквідаційної комісії Бондарєвою Л., разом із доданими до відзиву документами (а.с. 111-132 т. 1).

10 серпня 2022 року судом через систему «Електронний суд» від ОСОБА_2 отримано заяву/клопотання, в якій зазначено, що позов, направлений на електронну адресу, зазначену позивачем у позові (05dn@dsp.gov.ua) Головним управлінням не отримувався, так як у ліквідаційної комісії відсутній доступ до вказаної адреси, про що позивачу відомо; зазначено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо електронної пошти Головного управління Держпраці у Донецькій області. Також зазначено, що ухвалу суду від 17 червня 2022 року про відкриття провадження у справі разом із копією позову та доданими до нього документами було отримано 14 липня 2022 року членом Ліквідаційної комісії Бондарєвою Л.М. на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а тому направлення 20 липня 2022 року відзиву на позов відбулось своєчасно. Вказано, що 9 серпня 2022 року відзив на позов повторно направлено відповідачем через підсистему «Електронний суд» (а.с. 133-140 т. 1).

12 серпня 2022 року судом отримано заперечення позивача проти прийняття судом відзиву на позов, що надійшов до суду 9 серпня 2022 року та пояснень, які надійшли 10 серпня 2022 року, які обґрунтовані тим, що відзив надійшов від фізичної особи ОСОБА_3 , яка не є відповідачем у даній справі (а.с. 141-145 т. 1).

Ухвалою суду від 12 вересня 2022 року зобов`язано відповідача надати суду відзив на позов ОСОБА_1 , підписаний належною особою - головою комісії з припинення, ОСОБА_4 , або надати суду докази на підтвердження повноважень члена комісії з припинення Головного управління Держпраці у Донецькій області, Бондарєвої Л.М., діяти в суді від імені Головного управління; запропоновано позивачу надати суду додаткові документи (а.с. 146-147 т. 1).

16 вересня 2022 року судом отримано від позивача заяву про відвід судді (а.с. 151-152 т. 1).

Ухвалою суду від 16 вересня 2022 року заяву позивача про відвід головуючого судді повернуто без розгляду (а.с. 153 т. 1).

21 вересня 2022 року судом отримано через систему «Електронний суд» відзив на позов, підписаний головою Ліквідаційної комісії з припинення Головного управління Держпраці у Донецькій області Зуб Ганною Володимирівною, із додатками (а.с. 159-250 т. 1, а.с. 1-28 т. 2).

22 вересня 2022 року судом отримано клопотання/заяву від відповідача, підписану ОСОБА_4 , про приєднання до справи доказу на підтвердження своєчасного направлення до суду відзиву на позов від 19 вересня 2022 року, до якого додано скріншот зі сторінки Електронного кабінету, з якого вбачається, що 19 вересня 2022 року від ОСОБА_4 19 вересня 2022 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надіслано клопотання/заяву (а.с. 29-30 т. 2).

26 вересня 2022 року судом отримано заперечення позивача проти прийняття судом відзиву на позов, який надійшов до суду 21 вересня 2022 року, в якому зазначено, що відзив на позов підписаний фізичною особою ОСОБА_4 , яка не є стороною по справі, і що зазначений відзив подано поза строку, встановленого судом для його подання (а.с. 38-39 т. 2).

Ухвалою суду від 6 жовтня 2022 року запропоновано позивачу надати суду додаткові пояснення по справі; зобов`язано відповідача надати суду додаткові пояснення по справі та додаткові докази (а.с. 59-60 т. 2).

11 жовтня 2022 року судом отримано від позивача заяву про відвід судді (а.с. 63-66 т. 2 т. 2).

12 жовтня 2022 року судом отримано від відповідача додаткові пояснення, підписані головою ліквідаційної комісії Головного управління Держпраці у Донецькій області, та додаткові докази (а.с. 67-89 т. 2).

12 жовтня 2022 року судом отримано від позивача додаткові пояснення по справі (а.с. 90-92 т. 2).

Ухвалою суду від 12 жовтня 2022 року заяву позивача про відвід головуючого судді у справі визнано необґрунтованою; передано справу для автоматизованого розподілу іншому судді для вирішення питання про відвід головуючого судді по даній справі (а.с. 93-94 т. 2).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2022 року заява ОСОБА_1 про відвід судді була розподілена для розгляду судді Донецького окружного адміністративного суду Трояновій О.В. (а.с. 99 т. 2).

12 жовтня 2022 року судом отримано клопотання позивача про витребування у відповідача додаткових доказів по справі (а.с. 97-98 т. 2).

Ухвалою суду від 13 жовтня 2022 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Волгіної Н.П. залишено без задоволення (а.с. 100-101 т. 2).

14 жовтня 2022 року судом отримано від позивача заперечення на пояснення та документи, надані відповідачем, а також додані до заперечень додаткові документи (а.с. 102-124 т. 2).

Ухвалою суду від 17 жовтня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування додаткових доказів по справі - штатного розпису за 2020, 2021 та 2022 роки та лімітні довідки щодо бюджетних асигнувань на 2021 та 2022 роки (а.с. 125-126 т. 2).

Ухвалою суду від 17 жовтня 2022 року зобов`язано відповідача надати суду додаткові пояснення щодо повноважень особи, яка підписала спірний наказ про звільнення позивача (а.с. 128 т. 2).

19 жовтня 2022 року судом отримано запит від Першого апеляційного адміністративного суду про витребування справи у зв`язку із отриманням судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року про повернення без розгляду заяви позивача про відвід головуючого судді та повідомлення про відкриття за вказаною скаргою апеляційного провадження (а.с. 166 т. 2).

20 жовтня 2022 року судом отримано від відповідача пояснення та документи (а.с. 131-147 т. 2).

27 жовтня 2022 року адміністративна справи скерована до Першого апеляційного суду (а.с. 167 т. 2).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року залишено без задоволення, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року - без змін (а.с. 168-169 т. 2).

22 листопада 2022 року отримано Донецьким окружним адміністративним судом (а.с. 173 т. 2).

Ухвалою суду від 9 грудня 2022 року зобов`язано Головне управління Держпраці у Донецькій області надати суду додаткові докази (а.с. 174 т. 2).

Ухвалою суду від 14 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні заяв/клопотань позивача про відмову у прийнятті відзивів на позов та інших наданих суду документів.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , є громадянкою України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 44-45, 158 т. 1).

Відповідач, Головне управління Держпраці у Донецькій області, код ЄДРПОУ 39790445, зареєстроване місцезнаходження: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, буд. 82, є органом державної влади; перебуває у стані припинення; є належним відповідачем у справі (а.с. 165, 136-140 т. 1).

Як встановлено судом на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі № 200/1178/20-а, яке набуло чинності 20 січня 2021 року, позивач з 2 листопада 2015 року працювала на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці (зв.бік а.с. 41 т. 2).

Наказом № 423-5 від 1 листопада 2019 року з 1 січня 2020 року введено в дію штатний розпис Головного управління Держпраці у Донецькій області на 2020 рік, відповідно до якого ліквідовано у складі управління з питань праці: відділ контролю південного напрямку - штатною чисельністю 15 одиниць (начальник відділу - 1 одиниця, заступник начальника відділу - 1 одиниця, головний державний інспектор - 13 одиниць), відділ контролю північного напрямку - штатною чисельністю 16 одиниць (начальник відділу - 1 одиниця, заступник начальника відділу - 1 одиниця, головний державний інспектор - 13 одиниць, старший інспектор - 1 одиниця), відділ контролю західного напрямку - штатною чисельністю 15 одиниць (начальник відділу - 1 одиниця, заступник начальника відділу - 1 одиниця, головний державний інспектор - 13 одиниць), відділ контролю східного напрямку - штатною чисельністю 15 одиниць (начальник відділу - 1 одиниця, заступник начальника відділу - 1 одиниця, головний державний інспектор - 13 одиниць). Утворено у складі управління з питань праці: відділ контролю південно-західного напрямку - штатною чисельність 28 одиниць (заступник начальника управління - начальник відділу - 1 одиниця, заступник начальника відділу - 1 одиниця, головний державний інспектор - 25 одиниць, старший інспектор - 1 одиниця); відділ контролю північно-східного напрямку - штатною чисельність 28 одиниць (заступник начальника управління - начальник відділу - 1 одиниця, заступник начальника відділу - 1 одиниця, головний державний інспектор - 25 одиниць, старший інспектор - 1 одиниця); сектор аналітичного забезпечення та контролю діяльності управління з питань праці - штатною чисельністю 5 одиниць, головний спеціаліст - 2 одиниці, старший інспектор - 2 одиниці, водій автотранспортних заходів - 1 одиниця, прибиральник службових приміщень - 1 одиниця (зв.бік а.с. 41 - а.с. 42 т. 2).

Попередженням про наступне звільнення у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису без скорочення чисельності державних службовців № 10-87/26 від 1 листопада 2019 року (з яким позивач не погодилась) повідомлено ОСОБА_1 , що у зв`язку із введенням в дію з 1 січня 2020 року штатного розпису Головного управління Держпраці у Донецькій області на 2020 рік, передбачено скорочення штату державних службовців за рахунок ліквідації певних посада та зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами без скорочення чисельності державних службовців, а саме: зменшення кількості штатних одиниць за рахунок ліквідації посад «начальник відділу» - на 6 штатних одиниць; зменшення кількості штатних одиниць за рахунок ліквідації посад «заступник начальника відділу» - 4 штатні одиниці; скорочення посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці, у зв`язку із чим попереджено позивача відповідно до ст. 49-2 Кодексу Законів про працю України про наступне звільнення та запропоновано продовжити проходження державної служби з 1 січня 2020 року на посаді головного державного інспектора відділу контролю північно-східного напрямку з питань праці (а.с. 42 т. 2).

Наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області № 516-к від 24 грудня 2019 року ОСОБА_1 , начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці, з 1 січня 2020 року переведено на посаду головного державного інспектора відділу контролю північно-східного напрямку управління з посадовим окладом відповідно до штатного розгляду, зі збереженням раніше встановлених надбавок (а.с. 42 т. 2).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі № 200/1178/20-а, яке набуло чинності 20 січня 2021 року: визнано протиправним та скасовано наказ № 516-к від 24 грудня 2019 року Головного управління Держпраці у Донецькій області про переведення ОСОБА_1 з посади начальника відділу контролю східного напряму управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області з 1 січня 2020 року на посаду головного державного інспектора відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області з 1 січня 2020 року; вирішено стягнути з Головного управління Держпраці у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 1 січня 2020 року по 12 жовтня 2020 року в сумі 254 258,29 грн (а.с. 40-48 т. 2).

Додатковим рішенням від 9 листопада 2020 року, яке набуло чинності 10 грудня 2020 року, вирішено стягнути з Головного управління Держпраці у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39790445, юридична адреса: вул. Прокоф`єва, 82, м. Покровськ, Донецька область, 85302) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) коефіцієнт коригування середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 січня 2020 року по 12 жовтня 2020 року в сумі 23332 (двадцять три тисячі триста тридцять дві) грн. 11 коп (а.с. 49-51 т. 2).

Наказом Головного управлінням Держпраці у Донецькій області від 29 жовтня 2020 року № 386-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 », за підписом тимчасово виконуючого обов`язки начальника управління ОСОБА_5 , на виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі № 200/1178/20-а, ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року по справі № 200/1178/20-а: скасовано наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області № 516-к від 24 грудня 2019 року «Про переведення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області з 1 січня 2020 року […] (а.с. 9 т. 1).

Наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 29 жовтня 2020 року № 387-к «Про присвоєння чергового рангу та встановлення надбавки за ранг», за підписом тимчасово виконуючого обов`язки начальника управління Г.Зуб, ОСОБА_1 , начальнику відділу контролю східного напрямку управління з питань праці присвоєно з 1 березня 2020 року черговий ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби (а.с. 10 т. 1).

У зв`язку із прийняттям 28 вересня 2020 року Державною службою України з питань праці наказу № 122 «Про ліквідацію Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області», яким вирішено ліквідувати як юридичну особу публічного права Головне управління Державної служби з питань праці у Донецькій області та призначено Головою ліквідаційної комісії Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області заступника начальника Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області ОСОБА_4 , 4 листопада 2020 року позивачу вручено повідомлення про ліквідацію посади та запропоновано продовжити проходження державної служби; зазначено, що у зв`язку із введенням в дію з 1 січня 2020 року штатного розпису на 2020 рік Головного управління Держпраці у Донецькій області посаду начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці з 1 січня 2020 року ліквідовано, у зв`язку із чим відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону України «Про державну службу» запропоновано продовжити проходження державної служби з 4 грудня 2020 року на посаді головного державного інспектору відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці (а.с. 11, 13, 174 т. 1).

Наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 4 грудня 2020 року № 436-к визначено вважати ОСОБА_1 такою, що погодилась на продовження проходження державної служби на посаді головного державного інспектора відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці; переведено ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці з посадовим окладом відповідно до штатного розпису, зі збереженням раніше присвоєного 6 рангу державного службовця та встановлених надбавок за ранг державного службовця та за вислугу років (а.с. 12 т. 1).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року по справі № 200/12089/20-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2021 року, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області від 4 грудня 2020 року № 436-к «Про переведення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області (а.с. 52-58 т. 2).

Також цим рішенням визначено допустити негайне його виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області (а.с. 58 т. 2).

Суд зауважує, що зі змісту вказаного рішення вбачається, що воно було прийнято Донецьким окружним адміністративним судом в загальному позовному провадженні, його вступна та резолютивна частини були оголошені в судовому засіданні в присутності ОСОБА_1 (а.с. 52, 58 т. 2).

25 серпня 2021 року на виконання рішення суду від 20 серпня 2021 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області прийнято наказ, за підписом заступника начальника ліквідаційної комісії Ф.Фольварчука, № 23-ЛК «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 », яким скасовано наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області від 4 грудня 2020 року № 436-к «Про переведення ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області з 25 серпня 2021 року (а.с. 37 т. 1).

Згідно протоколу «Доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку» від 26 серпня 2021 року, о 15 год 00 хв (м. Краматорськ), підписаного головою ліквідаційної комісії ОСОБА_4 , заступником голови ліквідаційної комісії ОСОБА_6 , заступником голови ліквідаційної комісії ОСОБА_7 , членом ліквідаційної комісії ОСОБА_8 , членом ліквідаційної комісії ОСОБА_9 , складеному на виконання приписів ст. 9-1 Закону України «Про державну службу», 25 вересня 2021 року о 15 год 42 хв начальнику відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області Харченковій С.В. засобами додатку-месенджера Viber за номером мобільного телефону, який зазначений у матеріалах її особової справи, +380 66 081 26 18, заступником голови ліквідаційної комісії Головного управління Держпраці у Донецькій області (номер мобільного телефону НОМЕР_2 ) було надіслано запрошення від 25 серпня 2021 року № 20/385-ЛК/20/21 щодо необхідності з`явитися 25 серпня 2021 року о 16 год 30 хв до ліквідаційної комісії для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року по справі 200/12089/20-а, яким ОСОБА_1 було поновлено на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці ГУ Держпраці у Донецькій області, але ОСОБА_1 у визначену дату та час не з`явилася, про свою неявку ліквідаційну комісію не повідомила. Вказано також, що інформацію надіслано заступником голови ліквідаційної комісії Головного управління Держпраці у Донецькій області (номер мобільного телефону НОМЕР_3 ); вказано, що скріншот додається до протоколу (а.с. 78, 81-82 т. 2, а.с. 166 т. 1).

Також у протоколі зазначено, що 26 вересня 2021 року о 10 год 18 хв начальнику відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області Харченковій С.В. засобами додатку-месенджера Viber за номером мобільного телефону, який вказаний в матеріалах її особової справи, НОМЕР_4 , було надіслано заступником голови ліквідаційної комісії Головного управління Держпраці у Донецькій області Ф.Фольварчуком (номер мобільного телефону НОМЕР_2 ) фотокопію наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 25 серпня 2021 року № 123-ЛК «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 »; також вказано про підтвердження зазначеного відповідним скріншотом. Зазначено також, що 26 вересня 2021 року об 11 год 01 хв, об 11 год 05 хв, об 11 год 14 хв головою ліквідаційної комісії ГУ Держпраці у Донецькій області Ганною Зуб з номеру НОМЕР_5 здійснювалися телефонні дзвінки начальнику відділу контролю східного напрямку управління з питань праці ОСОБА_1 за номером мобільного телефону, який зазначений у матеріалах її особової справи (+380 66 081 26 18), з метою з`ясування причин не з`явлення до ліквідаційної комісії, допуску до робочого місця, повідомлення про необхідність формування та передачі справ до архіву. Також зазначено про підтвердження вказаного у протоколі скріншотом телефону, аудіозаписом та відеозаписом дзвінка, які додаються до протоколу. Вказано, що ОСОБА_1 на численні телефонні дзвінки не відповіла (а.с. 78, 81-82 т. 2, а.с. 166 т. 1).

В матеріалах справи наявні копії скріншотів, відеозапис (разом із аудіозаписом), зазначені в протоколі (а.с. 81-86 т. 2).

Згідно протоколу «Доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку» від 26 серпня 2021 року, 15 год 45 хв (м. Покровськ), підписаного членом ліквідаційної комісії ОСОБА_3 , членом ліквідаційної комісії ОСОБА_10 , членом ліквідаційної комісії ОСОБА_11 , щодо з`ясувань причин відсутності на робочому місці начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_1 , допуску до робочого місця, повідомлення державного службовця про необхідність формування та передачі справ до архіву, 26 вересня 2021 року об 11 год 51 хв, о 15 год. 11 хв., членом ліквідаційної комісії ГУ Держпраці у Донецькій області Бондарєвою Л.М. здійснювалися телефонні дзвінки з номеру НОМЕР_6 начальнику відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Харченковій С.В. за номером мобільного телефону, який зазначений у матеріалах її особової справи, +380 66 081 26 18, з метою з`ясування причин не з`явлення до ліквідаційної комісії, допуску до робочого місця, повідомлення державного службовця про необхідність формування та передачі справ до архіву. ОСОБА_1 на численні телефонні дзвінки не відповіла. Вказано, що скріншот телефону додається (а.с. 87 т. 2).

В матеріалах справи наявна копії скріншоту, зазначеного в протоколі (а.с. 88 т. 2).

Листом відповідача від 26 серпня 2021 року (вих. № 10/388-ЛК/20/21), направленим ОСОБА_1 поштою, позивача повідомлено, що Ліквідаційною комісією Головного управління Держпраці у Донецькій області на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року по справі № 200/12089/20-а наказом від 25 серпня 2021 року скасовано наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області від 4 грудня 2020 року № 436-к «Про переведення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області з 25 серпня 2021 року. Вказано, що 25 серпня 2021 року на номер телефону ОСОБА_1 через безкоштовний мобільний онлайн-додаток Viber було направлено лист-запрошення, в якому повідомлялось про поновлення позивача на посаді та зазначено про необхідність з`явитись до Ліквідаційної комісії о 16-30 год за адресою: м. Краматорськ, вул. О.Тихого, 6. У зв`язку із неявкою у визначений час запропоновано повідомити причини неявки та з`явитись не пізніше наступного дня після отримання листа до Ліквідаційної комісії та зайняти своє робоче місце. Проінформовано, що триває процедура ліквідації ГУ Держпраці у Донецькій області триває і що позивачу необхідно підготувати справи для передачі їх в архів (а.с. 166 т. 1).

Зазначено також, що разом із листом позивачу направляється завірена належним чином копія наказу від 25 серпня 2021 року № 123-ЛК (а.с. 166 т. 1).

Як встановлено судом, зазначений лист разом із копією наказу від 25 серпня 2021 року № 123-ЛК отримано позивачем 30 вересня 2021 року (а.с. 2 т. 1).

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявна копія наказу Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області від 5 серпня 2019 року № 1138, яким закріплено місцезнаходження відділів управління контролю управління з питань праці, зокрема, місцезнаходженням відділу контролю східного напрямку визначено адресу: 84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, буд. 6 (а.с. 70-72 т. 2).

Згідно пояснень відповідача та інших матеріалів справи (зокрема, табелів обліку робочого часу та актів, складених членами Ліквідаційної комісії, про відсутність позивача на робочому місці за адресою: м. Краматорськ, вул. О.Тихого, 6, а.с. 175-180 т. 1, а.с. 183-250 т. 1, а.с. 1-24, 73 т. 2) позивач не з`явилась ані за адресою, зазначеною у наказі від 5 серпня 2019 року № 1138 та повідомленнях, направлених позивачу ліквідаційною комісією (м. Краматорськ, вул. О.Тихого, 6), ані за юридичною адресою відповідача: м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, 82).

Як встановлено судом, у зв`язку із прийняттям Державною службою України з питань праці наказів від 28 вересня 2020 року № 122 «Про ліквідацію Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області» та від 12 січня 2021 року № 1 «Про можливості забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій», яким визначено, крім іншого, Головному управлінню Державної служби з питань праці у Донецькій області припинити з 13 січня 2021 року здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах (а.с. 22 т. 1), а також у зв`язку із прийняттям відповідачем наказу від 12 лютого 2021 року № 35 «Про припинення здійснення повноважень Головного управління Держпраці Донецької області», яким, крім іншого, визначено припинити Головному управлінню Держпраці у Донецькій області з 13 січня 2021 року здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах, визначених у Положенні про Головне управління Держпраці у Донецькій області (а.с. 25 т. 1) та наказу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 12 лютого 2021 року № 04 «Про початок здійснення повноважень та виконання функцій Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці», яким визначено розпочати з 13 січня 2021 року здійснення Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці повноважень та виконання функцій, відповідно до Положення про Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 29 жовтня 2020 року № 140 та інших нормативно-правових актів (а.с. 26 т. 1), - відповідачем сформовано та направлено 2 вересня 2021 року ОСОБА_1 , начальнику відділу контролю східного напрямку управління з питань праці, попередження про її наступне звільнення у зв`язку із ліквідацією Головного управління Держпраці у Донецькій області, в якому, крім іншого, вказано, що позивач попереджається про наступне звільнення відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону України «Про державну службу» (не пізніше ніж за 30 календарних днів); вказано також, що попередження здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 762 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці», наказу Державної служби України з питань праці від 28 вересня 2020 року № 122 «Про ліквідацію Головного управління Держпраці у Донецькій області» та наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 2 жовтня 2020 року № 1204 «Про затвердження плану заходів з ліквідації Головного управління Держпраці у Донецькій області» (а.с. 182 т. 1).

Листом від 2 вересня 2021 року № 20/404-ЛК/20/21 Головне управління Держпраці у Донецькій області запропонувало позивачу продовжити проходження державної служби на одній з посад у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці: на посаді головного державного інспектора відділу контролю північно-західного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (м. Краматорськ); на посаді начальника відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (м. Лисичанськ). Зазначено, що про прийняте рішення стосовно продовження проходження служби у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці необхідно повідомити у будь-який зручний для позивача спосіб протягом трьох робочих днів з дня отримання листа (а.с. 181 т. 1).

Судом встановлено, що попередження про наступне звільнення разом із листом від 2 вересня 2021 року № 20/404-ЛК/20/21 із пропозиціями щодо продовження проходження державної служби у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці було направлено позивачу 2 вересня 2021 року через додаток-месенджер Viber на її номер мобільного телефону позивача ( НОМЕР_4 ) та на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний протокол (а.с. 168 т. 1, а.с. 74-75, 79-80 т. 2).

Листом від 15 грудня 2021 року Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці № П/4003 у відповідь на запит голови Ліквідаційної комісії повідомило про наявність вакантних посад державної служби повідомило про наявність вакантних посад у Східному міжрегіональному управлінні, серед яких вказана вакантна посада начальника відділу контролю північно-східного напрямку (м. Лисичанськ); всього запропоновано 207 посад (а.с. 169-172 т. 1).

Листом від 17 грудня 2021 року № 20/466-ЛК/20/21 Головне управління Держпраці у Донецькій області запропонувало позивачу продовжити проходження державної служби на одній із 207 вакантних посад у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці, зазначених у додатку до листа Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 15 грудня 2021 року (а.с. 167, 170-172 т. 1).

У листі зазначено про направлення його позивачу через додаток-месенджер Viber на номер мобільного телефону позивача ( НОМЕР_4 ) та на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 , але доказів такого направлення суду не надано.

Наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 28 грудня 2021 року № 143-ЛК «Про звільнення ОСОБА_1 » за підписом заступника начальника ліквідаційної комісії Ф.Фольварчука ОСОБА_1 звільнено з 13 січня 2022 року з посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці у зв`язку із ліквідацією Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу»; […]; в якості підстави зазначено - попередження про наступне звільнення у зв`язку із ліквідацією Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області від 2 вересня 2021 року (а.с. 38 т. 1).

14 січня 2022 року копія зазначеного наказу була відправлена позивачу разом із супровідним листом (вих. № 20/10-ЛК/22 від 13 січня 2022 року), в якому Головне управління Держпраці у Донецькій області зазначило, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 року № 762 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» наказу Державної служби України з питань праці від 28 вересня 2020 року № 122 «Про ліквідацію Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області» та наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 2 жовтня 2020 року № 1204 «Про затвердження плану заходів з ліквідації Головного управління Держпраці у Донецькій області позивача було попереджено про наступне звільнення (ознайомлено 2 вересня 2021 року), також було запропоновано усі наявні вакансії у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби з питань праці протягом строку попередження про наступне звільнення (запропоновано 17 грудня 2021 року). У зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від продовження проходження державної служби в Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці прийнято наказ № 143-ЛК від 28 грудня 2021 року […] (а.с. 39-41 т. 1).

Відповідно до матеріалів справи зазначений наказ отримано позивачем 22 січня 2022 року (а.с. 2, 40-41 т. 1).

Будучи не згодною із даним наказом позивач 18 лютого 2022 року звернулась до суду із даним позовом (а.с. 1-47 т. 1).

В матеріалах справи наявні копії табелів обліку робочого часу позивача за період з 25 по 31 серпня 2021 року, з 1 по 30 вересня 2021 року, з 1 по 31 жовтня 2021 року, з 1 по 30 листопада 2021 року, з 1 по 31 грудня 2021 року, з 1 по 13 січня 2022 року, з яких вбачається, що позивач у вказані періоди не з`являлась на робочому місці (а.с. 175-180 т. 1).

Також суду надано копії актів, складених членами Ліквідаційної комісії, про відсутність (з врахуванням протоколу № 1 засідання ліквідаційної комісії Головного управління Держпраці у Донецькій області від 13 січня 2022 року, а.с. 73 т. 2) про відсутність начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області Харченкової С.В. протягом робочих днів у період з 25 серпня 2021 року по 13 січня 2022 року на робочому місці за адресою: м. Краматорськ, вул. О.Тихого, 6 (а.с. 183-250 т. 1, а.с. 1-24, 73 т. 2).

Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до положень ст. 38, ч. 1, 2 ст. 43 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, користуються рівним правом доступу до державної служби, до служби в органах місцевого самоврядування; кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України, тут і надалі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ч. 2 цієї ж статті звільнення з підстав, зазначених у п.п. 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Як зазначено у ч. 5 ст. 49-2 КЗпП України вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 цього Кодексу не застосовуються положення ч. 2 ст. 40 цього Кодексу та положення ч. 2 цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Частиною 4 ст. 40 КЗпП України визначено, що особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 цієї статті, а також особливості застосування до них положень ч. 2 цієї статті, ст.ст. 42, 42-1, ч. 1, 2 і 3 ст. 49-2, ст. 74, ч. 3 ст. 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

Відповідно до преамбули Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон України «Про державну службу», Закон № 889-VIII) зазначений Закон визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, і є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання проходження громадянами державної служби.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 889-VIII (тут і надалі - в редакції, яка була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин) цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Згідно ч. 2 цієї ж статті відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 3 ст. 5 Закону № 889-VIII передбачено, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; управління персоналом державних органів; реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством; […] державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 83 Закону № 889-VIII передбачено припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення (ст. 87 цього Закону).

Згідно ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу […].

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 81 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом.

Згідно ст. 82 ЦК України, на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Отже, згідно приписів ЦК України саме створення юридичних осіб публічного права регулюються іншими законами, припинення ж всіх юридичних осіб, в тому числі юридичних осіб публічного права, врегульовано, перш за все, ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до п. 5 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, якій визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів (далі - Порядок № 1074) орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Отже, у випадку реорганізації юридичної особи публічного її права та обов`язки переходять до правонаступників, а у випадку ліквідації, як однієї із форм припинення юридичної особи, переходу прав i обов`язків юридичної особи, що ліквідується, до інших осіб не відбувається - права й обов`язки особи, що ліквідується припиняються.

На зазначеному наголошував неодноразово і Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 28 жовтня 2014 року у справі № 21-484а14, від 19 січня 2016 року у справі № 810/1783/13-а, та Верховний Суд у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 826/25887/15, від 17 липня 2019 року у справі № 820/2932/16, від 20 квітня 2022 року у справі № 400/2034/21.

Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці" від 26 серпня 2020 року № 762 (далі - Постанова № 762) постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права Головне управління Державної служби з питань праці у Донецькій області та Головне управління Державної служби з питань праці у Луганській області, утворити Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці як юридичну особу публічного права.

Пунктом 3 цієї постанови установлено, що Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, що утворюється згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступником Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області та Головного управління Державної служби з питань праці у Луганській області, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови.

Отже, врегульовуючи процедуру ліквідації Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області та Головного управління Державної служби з питань праці у Луганській області, Кабінетом Міністрів України фактично запроваджено процедуру припинення зазначених установ шляхом реорганізації.

Наказом Державної служби України з питань праці від 28 вересня 2020 року № 122 «Про ліквідацію Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області» відповідно до приписів Постанови № 762 визначено ліквідувати як юридичну особу публічного права Головне управління Державної служби з питань праці у Донецькій області (а.с. 13, 174 т. 1).

Наказом Державної служби України з питань праці від 12 січня 2021 року № 1 «Про можливості забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій» визначено: 1) погодитись із пропозицією Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 5 січня 2021 року № 02 щодо можливості забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, затвердженим наказом Державної служби України з питань праці від 29 жовтня 2020 року № 140, та іншими нормативно-правовими актами, з 13 січня 2021 року; 2) Головному управлінню Державної служби з питань праці у Донецькій області та Головному управлінню Державної служби з питань праці у Луганській області припинити з 13 січня 2021 року здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах (а.с. 22 т. 1).

Наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 12 лютого 2021 року № 35 «Про припинення здійснення повноважень Головного управління Держпраці Донецької області» наказано, крім іншого, Головному управлінню Держпраці у Донецькій області припинити з 13 січня 2021 року здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах, визначених у Положенні про Головне управління Держпраці у Донецькій області (а.с. 25 т. 1).

Наказом Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 12 лютого 2021 року № 04 «Про початок здійснення повноважень та виконання функцій Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці» наказано, крім іншого, розпочати з 13 січня 2021 року здійснення Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці повноважень та виконання функцій, відповідно до Положення про Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 29 жовтня 2020 року № 140 та інших нормативно-правових актів (а.с. 26 т. 1).

Таким чином, в даному випадку мало місце припинення юридичної особи публічного права - Головного управління Держпраці у Донецькій області - шляхом його реорганізації.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 400/2034/21, постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 440/395/20.

Згідно ч. 3 ст. 87 Закону № 889-VIII суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 ч. 1 цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі п. 1 ч. 1 цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі п. 1 ч. 1 цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Як встановлено судом, 2 вересня 2021 року ОСОБА_1 було направлено попередження про її наступне звільнення у зв`язку із ліквідацією Головного управління Держпраці у Донецькій області разом із листом від 2 вересня 2021 року № 20/404-ЛК/20/21, в якому Головне управління Держпраці у Донецькій області запропонувало позивачу продовжити проходження державної служби на одній з посад у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці: на посаді головного державного інспектора відділу контролю північно-західного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (м. Краматорськ); на посаді начальника відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (м. Лисичанськ) (а.с. 181-182 т. 1).

Попередження про звільнення та лист від 2 вересня 2021 року № 20/404-ЛК/20/21 із пропозиціями щодо продовження проходження державної служби у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці було направлено позивачу через додаток-месенджер Viber на її номер мобільного телефону позивача ( НОМЕР_4 ) та на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний протокол (а.с. 168 т. 1, а.с. 74-75, 79-80 т. 2).

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 9-1 Закону № 889-VIII доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов`язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв`язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем під час процедури звільнення позивача виконані приписи ч. 3 ст. 87 Закону № 889-VIII - і в частині направлення попередження про наступне звільнення і в частині направлення пропозицій щодо продовження проходження державної служби у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці.

Виходячи з приписів ч. 4 ст. 9-1 Закону № 889-VIII, згідно яких інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення, суд висновує, що зазначені документи вважаються отриманими позивачем 7 вересня 2021 року.

Отже, фактично відповідачем здійснювались заходи, визначені Законом № 889-VIII щодо порядку звільнення працівників відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 цього закону.

Щодо зауважень позивача про те, що їй не було запропоновано відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону № 889-VIII рівнозначну посаду згідно її професійної підготовки та компетентностей, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 87 Закону № 889-VIII передбачено одночасно із направленням суб`єктом призначення або керівником державної служби попередження про звільнення здійснити і пропозицію державному службовцю щодо іншої рівнозначної посади державної служби а б о, як виняток, н и ж ч о ї посади державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. Державний службовець звільняється у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

На виконання вимог ч. 3 ст. 87 Закону № 889-VIII листом від 2 вересня 2021 року № 20/404-ЛК/20/21, направленим позивачу разом із попередженням про наступне звільнення через додаток-месенджер Viber на її номер мобільного телефону позивача ( НОМЕР_4 ) та на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 було запропоновано продовжити проходження державної служби на одній з посад у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці: на посаді головного державного інспектора відділу контролю північно-західного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (м. Краматорськ); на посаді начальника відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (м. Лисичанськ).

Судом встановлено, що позивач не висловила згоди на переведення на одну із запропонованих посад.

Також суд зазначає, що згідно матеріалів справи, на зайняття посад, зокрема: державних службовців категорії «Б», в тому числі посади заступника начальника управління - начальника відділу контролю північного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (із закріпленням у м. Краматорськ), яка є рівнозначною посадою посаді, з якої звільнено позивача спірним наказом, 19 травня 2021 року було оголошено конкурс (а.с. 27-36 т. 1).

Станом на час оголошення конкурсу позивач згідно Наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області від 4 грудня 2020 року № 436-к була переведена на посаду головного державного інспектора відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці з посадовим окладом відповідно до штатного розпису, зі збереженням раніше присвоєного 6 рангу державного службовця та встановлених надбавок за ранг державного службовця та за вислугу років (а.с. 12 т. 1).

Як встановлено судом, заяв про взяття участі в оголошеному конкурсі позивач не подавала.

Щодо посилань позивача на приписи ч. 5 ст. 22 Закону № 889-VIII, суд зазначає, що згідно наведених приписів у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення м о ж е здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.

Отже, призначення на певні посади державної служби без проведення конкурсу є правом суб`єкта призначення, а не його обов`язком.

Як наслідок, зазначені посилання позивача суд вважає необґрунтованими.

Суд також зазначає, що спірний наказ про звільнення позивача з посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області був прийнятий відповідачем 21 грудня 2021 року, тобто, не раніше 30-денного строку після отримання позивачем попередження про наступне звільнення та листа із пропозиціями щодо продовження проходження державної служби у Східному міжрегіональному управлінні Державної служби України з питань праці.

Щодо посилань позивача як на неправомірність цього наказу на недотримання відповідачем приписів п. 4 та п. 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», зокрема не зазначення у наказі відмітки про ознайомлення із ним та відмітки про засвідчення копії документа (зазначення слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії), суд зазначає недотримання відповідачем вимог п. 4 та п. 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020, а саме - не зазначення у наказі відмітки про ознайомлення із ним та дати її засвідчення, не є достатньою підставою для визнання його протиправним.

Стосовно зауваження позивача, що формулювання у копії наказу про її засвідчення «членом ліквідаційної комісії Рижиковою І.» також не відповідає п. 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020, так як «член ліквідаційної комісії» не є найменуванням посади, суд зазначає таке.

Згідно п. 15 № 1074 у разі припинення органу виконавчої влади Кабінет Міністрів України утворює відповідну комісію, затверджує її голову та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації. […].

Відповідно до п. 18 Порядку № 1074 до комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу з моменту затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов`язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідно органу виконавчої влади або територіального органу.

Отже, у випадку припинення органу виконавчої влади або територіального органу саме ліквідаційна комісія (в особі її членів) виконує повноваження, зокрема, щодо здійснення заходів, пов`язаних з реорганізацією або ліквідацією, в тому числі щодо звільнення працівників.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_8 є членом ліквідаційної комісії (а.с. 91, 165 т. 1, а.с. 69, 121, 134 т. 2).

Відповідно, зазначені зауваження позивача судом відхиляються.

Щодо посилань позивача на те, що витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12 червня 2021 року та від 17 вересня 2022 року, надані ОСОБА_4 , містить недостовірні відомості, а саме - що у зазначених витягах ОСОБА_4 , яка 12 січня 2021 року звільнена з Головного управління Держпраці у Донецькій області з посади заступника начальника наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 12 січня 2021 № 16-к за переведенням до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, визначена і як керівник (т.в.о. начальника), і як голова ліквідаційної комісії, суд зазначає наступне.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 2 цього пункту витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону одним із основних принципів державної реєстрації є принцип об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб, […] - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, […] з м і н и відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу […], а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Отже, приймаючи до уваги відомості, наведені у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд виходить з презумпції актуальності та достовірності цих відомостей станом на дату та час формування витягу.

Враховуючи приписи п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону № 755-IV, твердження позивача про недостовірність відомостей у наданому витягу (внаслідок одночасного зазначення інформації про те, що ОСОБА_4 є і керівник (т.в.о. начальника), і голова ліквідаційної комісії), є помилковими, так як внесенні у реєстр відомості (за весь час існування, зокрема, юридичної особи) не видаляються після їх змін, а додається новий запис про такі зміни.

У наданому витягу відображено спочатку внесення у реєстр запису про те, що ОСОБА_4 є керівником (т.в.о. начальника) юридичної особи - Головного управління Держпраці у Донецькій області, потім - що остання є головою комісії з припинення (а.с. 121, 134 т. 2).

При цьому згідно п.п. 15 та 16 Порядку № 1074, на які посилається позивач, Головою комісії з реорганізації органу виконавчої влади затверджується керівник або заступник керівника утвореного органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов`язки органу виконавчої влади, що реорганізується.

Отже, звільнення ОСОБА_4 з посади заступника начальника наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 12 січня 2021 № 16-к за переведенням до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці не є обставиною, що спростовує правомірність її перебування членом (головою) ліквідаційної комісії Головного управління Держпраці у Донецькій області.

Щодо зазначення позивача про те, що ОСОБА_7 не є належною особою на підписання наказу про її звільнення, суд виходить з такого.

Як вже зазначалось судом, у випадку припинення органу виконавчої влади або територіального органу саме ліквідаційна комісія (в особі її членів) виконує повноваження, зокрема, щодо здійснення заходів, пов`язаних з реорганізацією або ліквідацією, в тому числі щодо звільнення працівників.

Наказом Державної служби України з питань праці від 28 вересня 2020 року № 122 «Про ліквідацію Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області», про що суд вже зазначав у даному рішенні, вирішено ліквідувати як юридичну особу публічного права Головне управління Державної служби з питань праці у Донецькій області, призначено Головою ліквідаційної комісії Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області заступника начальника Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області Зуб Ганну Володимирівну […] (а.с. 13, 174 т. 1).

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 17 вересня 2022 року головою комісії з припинення або ліквідатором є ОСОБА_4 , членом ліквідаційної комісії є ОСОБА_7 (а.с. 69, 121 т. 2).

Згідно наказу Головного управління Держпраці у Донецькій області "Про визначення заступника Голови ліквідаційної комісії Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області зі змінами від 31 грудня 2020 року № 1508 головного державного інспектора відділу контролю північно-східного напрямку управління з питань праці Фольварчука Ф.М. визначено заступником Голови ліквідаційної комісії Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області (а.с. 136, 139 т. 2).

Відповідно до п. 2 наказу № 1508 у разі відсутності Голови ліквідаційної комісії Головного управління Держпраці у Донецькій області через неможливість здійснювати ним повноважень та з інших причин, виконання обов`язків покладаються на заступника Голови ліквідаційної комісії Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області ОСОБА_7 (а.с. 136 т. 2).

Повноваження ОСОБА_7 стосовно підписання спірного наказу підтверджені листами Державної служби України з питань праці від 7 квітня 2021 року № 2240/3.1/11-21 та від 1 березня 2021 року № 1337/1/11-ЗВ-21 (а.с. 137-138 т. 2).

Згідно Наказу Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Донецької області від 28 грудня 2021 року № 715-ВД «Про відрядження» голова ліквідаційної комісії Головного управління Державної служби з питань праці у Донецькій області Зуб Г.В., яка наказом Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці призначена на посаду заступника начальника Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за переведенням з Головного управління Держпраці у Донецькій області, перебувала у відрядженні у м. Лисичанськ Луганської області (зв.бік а.с. 132 т. 2, а.с. 145, 177 т. 2).

Враховуючи зазначене, зауваження позивача в цій частині судом відхиляються.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем порядку ознайомлення із наказом про звільнення, зокрема не дотримано приписів ч. 1 ст. 47 КЗпП України, відповідно до яких власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, суд зазначає, що як встановлено під час розгляду справи позивач після поновлення на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області з 25 серпня 2021 року не зв`язалась на робочому місці, в тому числі була відсутня на робочому місці у день звільнення, а тому такі зауваження судом не приймаються.

Стосовно посилань ОСОБА_1 на нерівність та дискримінацію щодо неї з боку відповідача у зв`язку із тим, що майже всіх службовців Головного управління Держпраці у Донецькій області було переведено до новоствореного органу - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці із збереженням місця закріплення, посадових та функціональних обов`язків, розміру та складу заробітної плати, але позивача разом із декількома іншими державними службовцями було звільнено за ліквідацією без права працювати на рівнозначній посаді у новоствореному органі, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 6 вересня 2012 року № 5207-VI непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними; пряма дискримінація - це ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 наведеного Закону не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме: спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту; здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними; надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом; встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян; особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.

За результатом дослідження матеріалів справи судом не встановлено наявність необґрунтованих переваг у працівників Головного управління Держпраці у Донецькій області, зазначених позивачем, які переведені до новоствореної установи - Східного Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (а.с. 111-114 т. 2), так як у квітні 2021 року вказані особи були переведені на наявні вільні (вакантні) посади (посади головних спеціалістів та посаду начальника відділу юридичного забезпечення) і щодо зайняття яких не оголошувався конкурс (відомості, що станом на квітень 2021 року тривав конкурс на зайняття вказаних посад суду не надані).

Таким чином, зазначені доводи позивача не необґрунтованими.

Щодо посилань позивача на порушення відповідачем приписів ст. 184 КЗпП України, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення […] одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років […] з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. […].

Як вбачається з матеріалів справи, доньці позивача, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , станом на дату звільнення позивача (13 січня 2022 року) виповнилось 14 років (а.с. 42 т. 1).

Отже, відповідачем при прийнятті спірного наказу не порушені приписи ст. 184 КЗпП України.

Суд зазначає, що решта доводів позивача по суті заявлених позовних вимог не спростовують наведених вище висновків суду.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Враховуючи, що судом під час розгляду справи встановлено дотримання відповідачем порядку звільнення позивача з посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області, встановленого п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону № 889-VIII, при цьому у спірному наказі в якості підстав для звільнення зазначено ліквідацію Головного управління Держпраці у Донецькій області та нормативне посилання - п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», суд зазначає наступне.

Як вбачається зі ст. 87 Закону № 889-VIII, вказана стаття не визначає принципових особливостей процедури звільнення державних службовців на підставі п. 1 та п. 1-1 ч. 1 цієї статті, які би мали перевагу у застосуванні порівняно із загальним порядком вивільнення працівників, установленим КЗпП України.

Виключення зі ст. 87 Закону № 889-VIII бланкетної (відсилочної) норми щодо застосування законодавства про працю при визначенні процедури вивільнення державних службовців на підставі п. 1 та п. 1-1 ч. 1 цієї статті враховуючи приписи ч. 3 ст. 5 Закону № 889-VIII не означає заборони щодо його застосування у випадку неврегульованості цим Законом відповідних правовідносин.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 6 липня 2021 року по справі № 640/3456/20.

Положеннями ч. 3 ст. 235 КЗпП України визначено, що у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Суд ухвалює рішення про зміну формулювання причин звільнення виключно у тих випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, за умови коли підстава, за якою звільнено працівника, є законною, а неправильним є лише формулювання причин звільнення в наказі та трудовій книжці працівника.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 20 квітня 2022 року по справі № 400/2034/21, від 6 лютого 2018 року по справі № 465/8060/15.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що формулювання підстави звільнення позивача у спірному наказі з посиланням на п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" (ліквідація державного органу) є неправомірним, так як Головне управління Держпраці у Донецькій області фактично було реорганізовано, а не ліквідовано, суд вважає за необхідне змінити зазначену підставу на іншу підставу - п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" (реорганізація державного органу).

На підставі викладеного вище, беручи до уваги встановлені судом обставини справи та положення чинного законодавства щодо спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги позивача в частині визнання спірного наказу протиправним, а саме: в частині формулювання причин звільнення позивача та нормативного обґрунтування її звільнення, та внести відповідні зміни у даний наказ.

В іншій частині спірний наказ є правомірним, а тому позовні вимоги позивача про його скасування задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що решта позовних вимог є похідними від позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, дані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 94, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39790445, зареєстроване місцезнаходження: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, буд. 82) про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення коштів - задовольнити частково.

Визнати протиправним наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області від 28 грудня 2021 року № 143-ЛК «Про звільнення ОСОБА_12 » в частині формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області, а саме: в частині зазначення у наказі в якості підстави для звільнення «ліквідації Головного управління Держпраці у Донецькій області відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу».

Змінити формулювання підстав звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області, зазначивши в якості підстави для її звільнення «реорганізацію Головного управління Держпраці у Донецькій області відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу».

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.П. Волгіна

Джерело:ЄДРСР 107867418

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані.

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Рішення від 14.12.2022 по справі № 200/3220/22 Донецький окружний адміністративний суд

Показати наступного разу?

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

118 873 181

24 437

2 577

529 296

22 686 273

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Рішення від 14.12.2022 по справі № 200/3220/22 Донецький окружний адміністративний суд

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!