ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2023 року м. Чернівці
Справа № 725/3821/23
Провадження №22-ц/822/622/23
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Литвинюк І. М.
суддів: Височанської Н.К., Половінкіної Н.Ю.,
секретар Конецька Д.Г.,
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1 ,
стягувач - акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»
зацікавлена особа - державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлюк Анатолій Григорович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 червня 2023 року, головуючий у І-й інстанції Войтуна О.Б.,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у травні 2023 року звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлюка А.Г., стягувач - АТ «Державний експортно-імпортний банк України».
Скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлюком А.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№70647892 від 11 січня 2023 року з виконання виконавчого листа №2-873/2009, виданого Першотравневим районним судом м. Чернівці 23.11.2010 р., про стягнення суми боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Згідно з виконавчим листом №2-873/2009 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПП «Гермес-АН» на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Чернівецької філії, заборгованість за кредитним договором №71107С29 від 27 липня 2007 року у сумі 15 148 118,77 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме, майно ОСОБА_1 земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, цільове призначення - для переобладнання складський приміщень, відкритих складських майданчиків та офісу 1.11.6. Іншої комерційної діяльності, кадастровий номер 7310136900:66:001:0013, та розташований на ній об`єкт незавершеного будівництва, адмінбудівлі (виділене в натурі нерухоме майно), літ Б, готовність якого становить 99%, яке належить відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності та підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №123441, виданого виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 15 червня 2007 року, на підставі договору купівлі-продажу від 10.09.2004 р. №9320, договору купівлі-продажу від 06.06.2007 р. №5116, рішення Чернівецької міської ради виконавчого комітету від 27.03.2007 р. № 226/5;
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ЗАТ "Буковина-Молдагропромбуд", ПП "Гермес" на користь ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Чернівецької філії, витрати на оплату судового збору в сумі 1 700 грн, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в сумі 30 грн.
Ознайомившись з постановою та матеріалами виконавчого провадження, 16 лютого 2023 року він звернувся до державного виконавця із заявою про закінчення виконавчого провадження, в якій повідомив про повне виконання боржником ОСОБА_1 судового рішення у відповідності до виконавчого листа №2-873/2009 від 23 листопада 2010 року, оскільки у виконавчому листі зазначено порядок і спосіб виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на належне ОСОБА_1 майно, що є предметом іпотеки. А саме, було реалізовано предмет іпотеки (земельна ділянка в АДРЕСА_1 площею 0,1000 га кадастровий номер 7310136900:66:001:0013, та розташований на ній об`єкт незавершеного будівництва адмінбудівля літ. «Б» зі ступенем готовності 99%) шляхом проведення електронних торгів, що підтверджується Актом про реалізацію предмета іпотеки від 01 червня 2018 року.
У відповідь він отримав листа № 890 від 23 лютого 2023 року, згідно з яким було повідомлено про необхідність звернутись до Першотравневого районного суду м. Чернівці із заявою про роз`яснення резолютивної частини рішення Першотравневого районного суду №2-873/2009 від 06.04.2009р., зокрема способу його виконання.
В подальшому Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення та ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці №2-873/2009 від 24 березня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду по цивільній справі №2-873/2009 про стягнення боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставлене майно, оскільки у цивільній справі №2-873/2009 встановлено порядок його виконання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Поміж іншого, в ухвалі суд дійшов висновку, що подальші дії виконавця щодо звернення стягнення на інше майно, кошти боржника будуть зміною суті самого рішення суду, яким вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки. Забезпечення виконання судового рішення за допомогою заходів, які прямо не передбачені судовим рішенням, та без дотримання встановленого статтею 435 ЦПК України порядку зміни способу виконання рішення суду є втручанням у право боржника на мирне володіння майном, тобто порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Всупереч висновкам Першотравневого районного суду м. Чернівці, викладеним в ухвалі №2-873/2009 від 24 березня 2023 року, котрі підтверджують, що порядком виконання рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці №2-873/2009 від 06 квітня 2009 року є саме звернення стягнення на предмет іпотеки, незважаючи на фактичне виконання вказаного судового рішення шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, на момент звернення до суду державним виконавцем не було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, про що повідомлено листом Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №2151 від 15 травня 2023 року, в якому вказано, що станом на 15 травня 2023 року виконавче провадження ВП№70647892 з виконання виконавчого листа №2-873/2009, виданого 23 листопада 2010 року Першотравневим районним судом м. Чернівці, перебуває на виконанні.
Просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлюка А.Г., яка полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження ВП№70647892. Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлюка А.Г. винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№70647892.
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 червня 2023 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлюка А.Г., яка полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження ВП№70647892.
Зобов`язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлюка А.Г. винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№70647892.
Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням суду №2-873/2009 від 06 квітня 2009 року визначено спосіб виконання рішення, а саме стягнення суми боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставлене майно та відповідно до Акту про реалізацію предмета іпотеки від 01 червня 2018 року було реалізовано належне ОСОБА_1 майно поділене в натурі нерухоме майно об`єкт незавершеного будівництва адмінбудівлі, земельна ділянка, цільове призначення земельної ділянки для переобладнання складських приміщень відкритих складських майданчиків та офісу 1.11.6 іншої комерційної діяльності, площа ділянки 0.10 га, адреса АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер майна: 19631798, кадастровий номер: 7310136900:66:001:0013. Відсоток готовності незавершеного будівництва адмінбудівлі літ. «Б» становить 99%, площа будівлі 436,7 кв.м. Суд прийшов до висновку, що у державного виконавця були всі законні підстави для закінчення виконавчого провадження ВП№70647892 за виконавчим листом №2-873/2009.
Боржником подано скаргу на бездіяльність державного виконавця в порядку частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та отримавши 15 травня 2023 року роз`яснення щодо необхідності звернення зі скаргою до суду, 24 травня 2023 року, в межах 10 днів, подав її до Першотравневого районного суду м. Чернівці.
Бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлюка А.Г. полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження ВП№70647892 та необхідності зобов`язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№70647892, що не буде втручанням у дискреційні повноваження державного виконавця, оскільки у даному конкретному випадку у державного виконавця немає альтернативного рішення, окрім як закінчити виконавче провадження.
На зазначену ухвалу суду АТ «Державний експортно-імпортний банк України» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та поставити нову ухвалу, якою відхилити скаргу ОСОБА_1 .
Посилається на те, що ухвала суду першої інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що рішенням суду від 06 квітня 2009 року чітко визначено спосіб його виконання.
Станом на 11 січня 2023 року розмір заборгованості ОСОБА_1 становив 13506706,04 грн, про що зазначив стягувач у заяві про відкриття виконавчого провадження.
Розмір визначеного судом боргу ОСОБА_1 перед стягувачем становив саме цю суму із врахуванням зменшення боргу, що відбувся у зв`язку із реалізацією іпотечного майна.
Якщо боржник за виконавчим документом вважає, що його зобов`язання відсутнє повністю або частково, він вправі звернутись до суду, який видав виконавчий документ, в порядку ст. 432 ЦПК України із заявою щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а не вимагати у державного виконавця закінчення виконавчого провадження без законних на те підстав.
Також вказує на те, що ОСОБА_1 пропущено 10 денний строк для звернення до суду із скаргою.
У відзиві на апеляційну скаргу представник скаржника ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки є способом виконання судового рішення.
Стягувач діє недобросовісно, оскільки не повідомив про зменшення суми заборгованості з урахуванням виконання рішення іншими солідарними боржниками.
Предметом оскарження є не дії державного виконавця, а протиправна бездіяльність, яка має триваючий характер, а тому необґрунтованими є доводи апелянта в частині пропуску строку на оскарження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Матеріалами справита судомпершої інстанціївстановлено,що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06.04.2009 року №2-873/2009 задоволено позовні вимоги ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ЗАТ «Буковина-Молдагропромбуд», ПП «Гермес» про стягнення суми боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставлене майно. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПП «Гермес-АН» на користь ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Чернівецької філії заборгованість за кредитним договором №71107С29 від 27 липня 2007 року у сумі 15 148 118,77 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме, майно ОСОБА_1 - земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га, цільове призначення - для переобладнання складських приміщень, відкритих складських майданчиків та офісу 1.11.6. Іншої комерційної діяльності, кадастровий номер 7310136900:66:001:0013, та розташований на ній об`єкт незавершеного будівництва адмінбудівлі (виділене в натурі нерухоме майно) літ. Б, готовність якого становить 99%, яке належить відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності та підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 123441, виданого виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 15 червня 2007 року, на підставі договору купівлі-продажу від 10 вересня 2004 року № 9320, договору купівлі-продажу від 06.06.2007 р. № 5116, рішення Чернівецької міської ради виконавчого комітету від 27.03.2007 р. № 226/5; нерухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 , а саме нежилі будівлі, які складаються із будівлі бані (літ.А-2), будівлі прачечної - котельні ( ОСОБА_4 ), будівлі майстерні ( ОСОБА_5 ), вбиральні ( ОСОБА_6 ), насосної (Літ Д), сараю (Літ Ж) та огорожі (№1-2), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності на нерухоме майно підтверджується: витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14577454, виданим Хотинським комунальним районним бюро технічної інвентаризації 17.05.2007р., витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №14577487, виданим Хотинським комунальним районним бюро технічної інвентаризації 17.05.2007р. та договором купівлі-продажу АВМ №733991, посвідченим Хотинською державною нотаріальною конторою 15.08.2000 р. за реєстровим №2225. Земельна ділянка площею 1650 кв. м, на якій розташовані нежилі будівлі, є власністю Хотинської міської ради. Єдиний майновий комплекс ЗАТ "Буковина - Молдагромпромбуд", юридична адреса с. Іспас, вул. Головна, 10, Вижницького району Чернівецької області, до складу якого входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи рухоме та нерухоме майно, сировину, продукцію, права вимоги та всі інші права та на все майно в тому числі основні фонди та оборотні засоби, а також інші цінності, що відображені в самостійному балансі товариства, або з будь якої причини не відображені в балансі, але є власністю товариства, та які стануть власністю товариства в майбутньому, в тому числі: об`єкти нерухомості: адмінкорпус (літ.А) 440,4 кв.м, магазин (літ.Б) 172,02 кв.м, склад (літ.В) 385,28 кв.м, майстерня (літ.Г)193,8 кв.м, майстерня (літ.Д) 102,6 кв.м, гаражі (літ.Е) 585,2 кв.м, гаражі (літ.Ж) 444,7 кв.м, компресорна (літ.З) 15,8 кв.м, вбиральня (літ.І) 16,1 кв.м, огорожа (№1) 487,7 кв.м, огорожа (№2) 40,9 кв.м, огорожа (№3) 10,0 кв.м, адмінбудинок (літ.А) 505,4 кв.м, столова (літ.Б) 1314,3 кв.м, вбиральня (літ.В) 17,6 кв.м, пульт керування (літ.Г) 20,3 кв.м., трансформаторна (літ.Д) 36,0 кв.м. Право власності на зазначену нерухомість підтверджено Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 22 лютого 2005 року (на адмінкорпус), виданим виконавчим комітетом Іспаської сільської ради на підставі рішення від 04 лютого 2004 pоку; Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим ДКП Вижницьке РБТІ 16.09.2005 p., номер витягу 8371042, Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим ДКП Вижницьке РБТІ 14.05.07р. (номер витягу 14539967, реєстр. №9979318, № запису 235 в книзі 3 стор. 111); Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 22.02.2005 р. (на адмінбудинок), виданим виконавчим комітетом Іспаської сільської ради на підставі рішення від 04.02.2004 p.: Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим ДКП Вижницьке РБТІ 16.09.2005 p., номер витягу 8370831, Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим ДКП Вижницьке РБТІ 14.05.07 р. Також стягнуто судові витрати.
23 листопада 2010 року Першотравневим районним судом м. Чернівці видано виконавчий лист на виконання зазначеного рішення щодо боржника ОСОБА_1 (а.с. 24).
24 листопада 2022 року АТ «Укрексімбанк» звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про примусове виконання виконавчого листа №2-873/2009 від 23 листопада 2010 року щодо боржника ОСОБА_1 (а.с.22-23).
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлюка А.Г. від 11 січня 2023 року відкрито виконавче провадження ВП№70647892 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» залишку заборгованості за виконавчим документом в сумі 13 506 706, 04 грн (а.с.29-30).
В ході здійснення виконавчого провадження представником боржника адвокатом Байцар І.Б. було подано державному виконавцю заяву про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з тим, що рішення, на підставі якого видано виконавчий лист, боржником ОСОБА_1 було виконано, оскільки звернуто стягнення на предмет іпотеки на майно ОСОБА_1 та його реалізовано шляхом проведення електронних торгів від 01 червня 2018 року за ціною 1 906 640 грн (а.с.47).
Листом від 23 лютого 2023 року № 890 представника повідомлено про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження, так як державний виконавець вважає, що рішенням не визначено спосіб виконання рішення, на який посилається представник боржника, а саме шляхом звернення стягнення на майно ОСОБА_1 (а.с.49-50).
17 березня 2023 року начальник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції В. Дворський звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці із заявою про роз`яснення рішення суду №2-873/2009 від 06 квітня 2009 року, якою просив роз`яснити чи є звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме майно ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 7310136900:66:001:0013, єдиним способом виконання рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 квітня 2009 року №2-873/2009 в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором (а.с.52-53).
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 березня 2023 року по справі 2-873/2009 відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення з тих підстав, що рішенням по цивільній справі №2-873/2009 встановлено порядок його виконання, а саме звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, зазначено, що подальші дії виконавця щодо звернення стягнення на інше майно, кошти боржника будуть зміною суті самого рішення суду, яким вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки. (а.с.56-57).
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 11 вересня 2023 року витребувано у АТ «Державний експортно-імпортний банк України» довідку про стан фактичного виконання рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 квітня 2009 року у справі №2-873/2009 усіма солідарними боржниками, у тому числі інформацію про грошові кошти, майно та майнові права, що надійшли в рахунок виконання даного судового рішення.
25 вересня 2023 року АТ «Державний експортно-імпортний банк України» надало інформацію, що в рахунок виконання рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 квітня 2009 року у справі №2-873/2009 надійшли наступні кошти, а саме: 1792811,28 грн -погашення основного боргу по кредитному договору №71107С29 від 27 липня 2007 року; 1014337,70 грн - процентів по кредитному договору №71107С29 від 27 липня 2007 року; 7500 грн - комісії по кредитному договору №71107С29 від 27 липня 2007 року. Разом надійшло 2814648, 98 грн.
Відповідно до частини першої, другої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (частина третя статті 451 ЦПК України).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частина третя статті 451 ЦПК України).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.
Частинами першою та другою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
На відміну від позовного провадження, у якому суд вирішує існуючий між сторонами цивільно-правовий спір, скарги на дії (бездіяльність), рішення державних (приватних) виконавців мають на меті захист прав сторін виконавчого провадження з виконання судових рішень та покладають на суд контроль за їх належним виконанням. Згідно з чинним процесуальним законодавством, здійснення такого судового контролю відбувається за правилами спеціального виду провадження у цивільному судочинстві.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи (частина четверта статті 19 Закону).
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
В частині другій вказаної статті Закону зазначено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що «право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця».
У справі, яка є предметом перегляду, вбачається, що представником боржника адвокатом Байцар І.Б. було подано державному виконавцю заяву про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з тим, що рішення, на підставі якого видано виконавчий лист, боржником ОСОБА_1 було виконано, оскільки було звернуто стягнення на предмет іпотеки на майно ОСОБА_1 та його реалізовано шляхом проведення електронних торгів від 01 червня 2018 року за ціною 1 906 640 грн.
Отже, предметом розгляду у даній справі є бездіяльність державного виконавця, яка полягає у незакінченні виконавчого провадження саме після отримання державним виконавцем заяви представника боржника адвокатом Байцар І.Б.
Суд першої інстанції, встановивши, що рішенням суду №2-873/2009 від 06 квітня 2009 року визначено спосіб виконання рішення, а саме стягнення суми боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставлене майно, дійшов правильного висновку про бездіяльність державного виконавця, яка полягає у невинесенні постанови про закінчення виконавчого провадження.
Отже, саме у такий спосіб рішення суду - шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - повинно було виконуватися державним виконавцем.
ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до суду у справі № 2-873/2009 з вимогою про стягнення суми боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Під час виконання судового рішення про стягнення з боржника грошової суми в інтересах іпотекодержателя у межах виконавчого провадження звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється з урахуванням відповідних норм Закону України «Про іпотеку» та статті 572 ЦК України, зокрема з урахуванням права стягувача, який є іпотекодержателем, одержати задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки переважне перед іншими стягувачами.
При цьому, з метою забезпечення однозначного розуміння ухваленого рішення у резолютивній частині слід зазначати, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається у рахунок стягнення заборгованості за основним договором, а отже таке звернення стягнення не є додатковим стягненням, яке могло б розумітися як подвійне.
Зазначене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 361/7543/17, провадження № 14-546цс19.
Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки є відмінною вимогою від вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, адже порядок задоволення вимог іпотекодержателя, врегульовано спеціальною нормою - статтею 33 Закону України «Про іпотеку», а не загальними нормами ЦК України, які регулюють відносини, пов`язані з основним зобов`язанням.
До подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 вересня 2018 року у справі № 921/107/15-г/16, провадження №12-117гс18.
З огляду на викладене, дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження №70647892 та стягнення з ОСОБА_1 залишку заборгованості за виконавчим документом 13506706, 04 грн є зміною суті самого рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 квітня 2009 року, яким вирішено звернути стягнення на заставне майно.
Колегія суддів звертає увагу на те, що додаткове рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 березня 2011 року ухвалено з тих підстав, що у виконавчому документі не зазначено, яка саме сума підлягає стягненню для задоволення вимог стягувача.
Також слід зазначити, що додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення, яким вирішено звернути стягнення на заставне майно.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що суд, який ухвалив рішення №2-873/2009 від 06 квітня 2009 року про задоволення позову ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», на підставі якого було видано виконавчий лист, встановив порядок і спосіб його виконання стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Ураховуючи викладене, відкриваючи виконавче провадження, державний виконавець не врахував, що у рішенні Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 квітня 2009 року та додатковому рішенні Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 березня 2011 року передбачено чіткий порядок його виконання і виконавчий документ з його виконання містить вимоги про звернення стягнення на заставне майно з визначенням його вартості щодо кожного предмета іпотеки.
Намагання державного виконавця забезпечити виконання судового рішення за допомогою заходів, які прямо не передбачені судовим рішенням, та без дотримання встановленого статтею 435 ЦПК України порядку зміни способу виконання рішення суду, є втручанням у право боржника на мирне володіння майном, тобто порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Крім того, як вбачається з відповіді АТ «Державний експортно-імпортний банк України» від 25 вересня 2023 року, в рахунок виконання рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 квітня 2009 року до банку надійшло 2814648,98 грн, у такому разі це не відповідає залишку заборгованості, вказаному у виконавчому листі від 11 січня 2023 року.
Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск боржником строку звернення до суду зі скаргою, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав.
Аналізуючи вказану норму, колегія суддів вважає, що обмеження строком, встановленим частиною 5 статті 74 Закону, стосується лише оскарження рішень та дій виконавця та посадових осіб органів ДВС.
Враховуючи те, що бездіяльність виконавця, посадових осіб органів ДВС є триваючим правопорушенням, початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.
Так, відповідно до висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № № 175/3995/17-ц, триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що боржником було подано скаргу на бездіяльність державного виконавця в порядку частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та отримавши 15 травня 2023 року роз`яснення щодо необхідності звернення зі скаргою до суду, 24 травня 2023 року, в межах 10 днів, він подав її до Першотравневого районного суду м. Чернівці.
Отже, доводи апеляційної скарги щодо пропуску боржником строку на оскарження бездіяльності державного виконавця не знайшли свого підтвердження.
Сукупність вищезазначених обставин, аналіз та оцінка доводів апеляційної скарги приводить до висновку, що ці доводи не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи, ухвалу, в частині щодо визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною судом першої інстанції постановлено з додержанням вимог закону.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що ухвала суду в частині зобов`язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження не відповідає вимогам закону, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини 2 статті 451 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право).
При цьому, суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Беручи до уваги те, що суд першої інстанції в порушення вимог частини 2 статті 451 ЦПК України вийшов за межі своїх повноважень та зобов`язав державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження, ухвала суду в цій частині підлягає зміні із зазначенням в резолютивній частині про зобов`язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлюка А.Г. поновити порушене право боржника ОСОБА_1 шляхом вчинення дій щодо закінчення виконавчого провадження ВП№70647892.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги АТ «Державний експортно-імпортний банк України», в частині вимог про зобов`язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№70647892 ухвала в силу пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підлягає зміні, оскільки постановлена з порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями367,374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задовольнити частково.
Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 червня 2023 року в частині задоволення скарги про зобов`язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлюка Анатолія Григоровича винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№70647892 - змінити.
Зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлюка Анатолія Григоровича поновити порушене право боржника ОСОБА_1 шляхом вчинення дій щодо закінчення виконавчого провадження ВП№70647892.
В решті ухвалу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий І.М. Литвинюк
Судді: Н.К. Височанська
Н.Ю. Половінкіна
