Ухвала
19 вересня 2023 року
місто Київ
справа № 346/2744/21
провадження № 61-10543ск23
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційних проваджень
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову
Івано-Франківського апеляційного суду від 14 червня 2023 року та додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 червня 2023 року
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на додаткову постанову
Івано-Франківського апеляційного суду від 28 червня 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у червні 2021 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив:
- визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, зокрема частку у розмірі 1/2 частини у праві на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 (вартість будинку становить 71 880, 00 грн);
- визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, на земельну ділянку, площею 5, 1392 га, кадастровий номер 2621681600:06:001:0001, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в урвищі «Бабчиха» Котиківської сільської ради Городенківського району
Івано-Франківської області (вартість земельної ділянки становить 678 374, 00 грн).
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 06 березня 2023 року Городенківський районний суд
Івано-Франківської області задовольнив позов ОСОБА_1 .
Суд визнав за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, а саме на частку у розмірі 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Визнав за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, на земельну ділянку, площею 5, 1392 га, кадастровий номер 2621681600:06:001:0001, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в урвищі «Бабчиха» Котиківської сільської ради Городенківського району
Івано-Франківської області.
Здійснив розподіл судових витрат.
Постановою від 14 червня 2023 року Івано-Франківський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасував рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2023 року, ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив позов ОСОБА_1 .
Суд визнав за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право на 1/4 частку у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться вАДРЕСА_1 .
Визнав за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право на 1/2 частку у праві власності на земельну ділянку, площею 5, 1392 га, кадастровий номер 2621681600:06:001:0001, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в урвищі «Бабчиха» Котиківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.
В іншій частині вимог позову відмовив. Здійснив розподіл судових витрат.
Додатковою постановою від 28 червня 2023 року Івано-Франківський апеляційний суд частково задовольнив заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат на професійну правничу допомогу.
Суд ухвалив додаткове рішення, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 000, 00 грн на відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
В іншій частині вимог заяви відмовив.
ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач ОСОБА_1 13 липня 2023 року з використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 червня 2023 року та додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 червня 2023 року, залишити в силі рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2023 року.
Ухвалою від 18 липня 2023 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху та надав заявнику строк для виконання її вимог.
ОСОБА_2 26 липня 2023 року із застосуванням системи «Електронний суд» направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить:
- скасувати додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 червня 2023 року в частині відмови розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із наданням професійної правничої допомоги, ухвалити в цій частині нове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат, понесених ОСОБА_2 у суді першої інстанції;
- змінити додаткову постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 28 червня 2023 року в частині стягнення на її користь судових витрат у розмірі 3 000, 00 грн, збільшивши їх до 7 000, 00 грн.
Заявник 02 серпня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із обґрунтуванням ціни позову в частині вимог про визнання права власності на земельну ділянку, площею 5, 1392 га, кадастровий номер 2621681600:06:001:0001, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в урвищі «Бабчиха» Котиківської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області (678 374, 00 грн).
Ухвалою від 15 серпня 2023 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу ОСОБА_2 без руху та надав заявнику строк для виконання її вимог.
Ухвалою від 16 серпня 2023 року Верховний Суд продовжив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги.
ОСОБА_1 04 вересня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із доказами доплати судового збору за подання касаційної скарги.
ОСОБА_2 11 вересня 2023 року із застосуванням системи «Електронний суд» подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із виправленою касаційною скаргою із належно сформованою процесуальною вимогою та доказами надсилання листом з описом вкладення ОСОБА_1 копії касаційної скарги.
Визначення заявником підстав касаційного оскарження
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.
Вивчивши зміст касаційних скарг, Верховний Суд встановив, що касаційні скарги містять визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.
2. 1. Визначення підстав для касаційного оскарження постанови
Івано-Франківського апеляційного суду від 14 червня 2023 року та додаткової постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 28 червня 2023 року за касаційною скаргою
ОСОБА_1 . Щодо визначення підстав для касаційного оскарження постанови
Івано-Франківського апеляційного суду від 14 червня 2023 року
Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цього судового рішення визначив те, що:
- (1) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 510/350/16-ц, за змістом яких право на обов`язкову частку є суб`єктивним майновим правом окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту. Хоча приписи про право на обов`язкову частку розташовані у главі, присвяченій спадкуванню за заповітом, за своєю сутністю право на обов`язкову частку належить до спадкування за законом. Тобто право на обов`язкову частку існує лише за наявності заповіту. Коло осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, визначене статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає;
- (2) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14 травня 2018 року у справі № 756/14304/15-ц, відповідно до яких для дійсності заповіту волевиявлення заповідача має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту). Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених ЦК України;
- (3) відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування правил статті 1241 ЦК України у подібних правовідносинах, зокрема у випадку переходу до складу спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 3/4 частки у праві власності на спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та права на 1/2 частки у праві власності на спірну земельну ділянку;
- (4) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16, від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17, від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16, від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц, від 16 травня 201 року у справі № 910/5394/15-г, від 19 червня 2018 року у справі № 922/2383/16, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц, від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, щодо подібності правовідносин.
Посилання заявника, як на підставу касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, на неправильне застосування судом апеляційної інстанції правових висновків викладених у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 523/3522/16-ц, від 04 вересня 2019 року у справі № 450/328/15-ц, від 09 грудня 2020 року у справі № 761/24381/14-ц, від 21 липня 2021 року у справі № 706/874/18, не враховується Верховним Судом, оскільки не відноситься до підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.
Б. Щодо визначення підстав для касаційного оскарження додаткової постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 28 червня 2023 року
Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, зокрема суд помилково зазначив, що ОСОБА_1 не надав суду доказів понесених витрат, оскільки такі були подані у встановлений законодавством строк та долучені до матеріалів справи.
Також, за твердженням заявника, суд апеляційної інстанції неправильно вирішив питання про відшкодування понесених судових витрат, оскільки при ухваленні рішення здійснив новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції.
Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень суду апеляційної інстанції заявник зазначив ті підстави, які згадані у пунктах 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.
2. 2. Визначення підстав для касаційного оскарження додаткової постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 28 червня 2023 року за касаційною скаргою ОСОБА_2 .
Визначаючи підстави для касаційного оскарження додаткової постанови
Івано-Франківського апеляційного суду від 28 червня 2023 року в частині відмови у розподілі судових витрат, понесених у зв`язку із наданням професійної правничої допомоги, ОСОБА_2 зазначила, що суд неправомірно зазначив в оскаржуваному рішення на брак у матеріалах справи доказів понесення нею витрат на професійну правничу допомогу, які вона сплатила своєму представнику (договори, рахунки, детальний опис виконаних робіт, їх співмірність з урахуванням складності справи тощо), незважаючи на те, що такі є у матеріалах справи, рішення у якій переглядаються Верховним Судом.
ОСОБА_2 вважає необґрунтованими доводи суду апеляційної інстанції, згідно з яким підставою для зменшення розміру відшкодування судових витрат, понесених нею у зв`язку із отриманням професійної правничої допомоги, є те, що 17 травня 2023 року та 29 травня 2023 року судовий розгляд не відбувався, оскільки суд самостійно призначив розгляд справи на ті дати, коли судді колегії перебуватимуть у відпустці, та не повідомив про це учасників справи, які прибули до суду для участі у судовому засіданні. Тобто, витративши свій час, представник ОСОБА_2 прибув до суду, за що вона здійснила оплату.
Отже, серед підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції заявником зазначена та підстава, яка згадана у частині другій статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання нею вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.
ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Оскільки вимоги ухвал Верховного Суду виконані, касаційні скарги подані з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають приписам статті 389 ЦПК України для відкриття касаційних проваджень.
Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційних скарг без руху, повернення касаційних скарг, а так само відмови у відкритті касаційних проваджень.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційні провадження у справі.
Витребувати із Городенківського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу № 346/2744/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Надіслати учасникам справи копії касаційних скарг та доданих до них документів, роз`яснити їм право подати відзиви на касаційні скарги, які за формою і змістом мають відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак
