Справа № 459/1639/22 Головуючий у 1 інстанції: Мельникович М.В.
Провадження № 22-з/811/221/23 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
за участі секретаря: Салати Я.І.
без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву представника ОСОБА_1 - Мацея Михайла Михайловича про ухвалення додаткової постанови у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Мацея Михайла Михайловича на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 10 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львіввугілля», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання недійсним акту спеціального розслідування нещасного випадку від 26 квітня 2021 року та визнання нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом,-
ВСТАНОВИЛА:
рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 10 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львіввугілля», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання недійсним акту спеціального розслідування нещасного випадку від 26 квітня 2021 року та визнання нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом - відмовлено.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - Мацей М.М .
Постановою Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Мацея Михайла Михайловича - задоволено.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 10 березня 2023 року - скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано недійсним акт спеціального розслідування нещасного випадку від 26 квітня 2021 року.
Визнано нещасний випадок, що стався 28 липня 2020 року о 19 год. 40 хв. на відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» з ОСОБА_1 пов`язаним з виробництвом.
Стягнуто з Державного підприємства «Львіввугілля» на користь ОСОБА_1 - 1488 гривень судових витрат.
28 червня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, яку заявник подав на електронну пошту суду, надіславши фотографії власноручно написаної заяви.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 23 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення повернуто без розгляду особі, яка її подала, з огляду на відсутність у надісланій заяві ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення електронного цифрового підпису особи, яка її подала.
24 серпня 2023 року на адресу апеляційного суду повторно надійшла заява представника ОСОБА_1 - Мацея М.М. про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування вимог заяви покликається на те, що постановою Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року задоволено апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Мацея Михайла Михайловича на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 10 березня 2023 року. В апеляційній скарзі у прохальній частині представником було заявлено, що протягом п`яти днів після ухвалення постанови, позивачем будуть подані докази понесених витрат на правову допомогу. Зазначає, що у встановлений законом термін було подано докази понесених судових витрат, а саме договір про надання правової допомоги, акт прийняття- передачі наданих послуг, детальний опис робіт.
Просить стягнути на його користь витрати на правову допомогу у Львівському апеляційному суді з розгляду справи №459/1639/22 в розмірі 50 000 грн. та судовий збір сплачений позивачем при подачі позову до суду в розмірі 1 984,80 грн.
30 серпня 2023 року на адресу суду надійшла заява від відповідача Державного підприємства «Львіввугілля» про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, мотивуючи тим, що правова позиція позивача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору судовими інстанціями, а адвокат надавав правову допомогу позивачу на усіх етапах розгляду справи, тому, був обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 31 серпня 2023 року, є дата складення повного судового рішення - 04 вересня 2023 року.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що заяву про ухвалення додаткового рішення належить задовольнити частково з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору ( п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази:
1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо);
2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо);
3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.);
4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правової допомоги від 10 березня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Мацеєм М.М., детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 23 червня 2023 року та акт прийняття-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги б/н від 10 березня 2023 року, складеного 23 червня 2023 року.
Згідно вищезгаданого акту прийняття-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги б/н від 10 березня 2023 року, складеного 23 червня 2023 року, адвокат Мацей М.М. надав замовнику юридичні послуги відповідно до договору про надання правової допомоги від 10 березня 2023 року у цивільній справі 459/1639/22 у Львівському апеляційному суді, а саме:
-ознайомлення з матеріалами справи № 459/1639/22 та з рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 10 березня 2023 року;
-усні консультації, підготовка написання апеляційної скарги;
-участь у даній справі у Львівському апеляційному суді;
-пошук релевантної судової практики та чинного законодавства
Загальний розмір наданих послуг в суді апеляційної інстанції становить 65 години 20 хвилин, що у грошовому еквіваленті - 50 000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 серпня 2023 року відповідач Державне підприємство «Львіввугілля» звернулось до Львівського апеляційного суду із клопотанням, в якому просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20 листопада 2018р. по справі 910/23210/17
Як вбачається з доводів відповідача, останній вважає суму у розмірі 50 000 грн. штучно завищеною з огляду на наступне.
По-перше, адвокат надавав правову допомогу позивачу на усіх етапах розгляду справи, тобто фактично виконували одну і ту ж саму роботу, а тому зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі є завищеними, належним чином необгрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат;
По-друге, розмір витрат визначений позивачем на правову допомогу є необгрунтованим, враховуючи завищення часу, необхідного для опрацювання процесуальних документів, а також часу на представництво інтересів у судовому засіданні.
Колегія суддів вважає вищезазначені доводи Державного підприємства «Львіввугілля» обґрунтованими, а відтак дійшла висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 у справі № 905/1795/18).
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дослідивши матеріали справи та зміст поданих представником позивача документів, враховуючи фактичний вид правової допомоги, затраченим часом на надання таких послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, колегія суддів вважає, що заяву представника ОСОБА_1 - Мацея Михайла Михайловича про ухвалення додаткового рішення необхідно задовольнити частково, шляхом стягнення з Державного підприємства «Львіввугілля» на користь ОСОБА_1 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такий розмір співрозмірним із ціною позову, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Мацея Михайла Михайловича - задоволено, рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 10 березня 2023 року - скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 - задоволено, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати, сплачені за подання позовної заяви в розмірі 1948,80 грн.
Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 270 ЦПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву представника ОСОБА_1 - Мацея Михайла Михайловича - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» на користь ОСОБА_1 8000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1948,80 гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної додаткової постанови.
Повний текст додаткової постанови складено 04 вересня 2023 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколота Т.І.
