ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 459/1639/22
провадження № 61-11890св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: державне підприємство «Львіввугілля», управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області, Головне управління Держпраці у Львівській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Мацея Михайла Михайловича про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Львіввугілля», управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання недійсним акту спеціального розслідування нещасного випадку та визнання нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року, та касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Львівській області на постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Львіввугілля», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання недійсним акту спеціального розслідування нещасного випадку від 26 квітня 2021 року та визнання нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом.
Позовна заява мотивована тим, що його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював гірником очисного забою підземним п`ятого розряду ВП «Шахта Червоноградська» ДП «Львіввугілля» з 08 квітня 2002 року по 29 липня
2020 року і припинив роботу у зв`язку з смертю.
28 липня 2020 року після 18 години син на велосипеді поїхав на шахту на роботу в третю зміну (початок зміни о 20 год - закінчення зміни о 02 год 29 липня 2020 року) і після роботи до дому не повернувся.
Як йому стало відомо, по приїзду на шахту син пройшов медичний огляд, отримав допуск до роботи, спілкувався з працівниками шахти, знаходився в нарядній дільниці МДГО та РВР, заходив та перебував у відділенні чистого одягу робочої лазні на другому поверсі адміністративно-побутового комбінату шахти, переодягнувся у спецодяг, розмовляв з працівниками дільниці про виданий наряд та стан справ на дільниці.
Коли працівники відійшли від сина о 19 год 40 хв., він зойкнув, впав на бетонну підлогу, каска злетіла з його голови і він вдарився потилицею до бетонного покриття лазні.
Йому почали надавати першу медичну допомогу і привели до свідомості.
По приїзду гірничих рятувальників сина доставили у приймальне відділення Червоноградської міської лікарні, де йому ставало все гірше і його перевели в реанімаційне відділення, приблизно о 23 год провели операцію, після чого син перебував у комі, не прийшовши до свідомості, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10 год 25 хв. він помер.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи смерть сина настала внаслідок черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток черепа з крововиливом під оболонки і в речовину головного мозку, що призвело до стискання головного мозку.
Згідно з висновком комісії з розслідування цього нещасного випадку
від 24 вересня 2020 року прийнято рішення визнати даний нещасний випадок із смертельним наслідком таким, що не пов`язаний з виробництвом.
За його заявою на підприємстві було призначено повторне спеціальне розслідування цього нещасного випадку, акт попереднього спеціального розслідування від 24 вересня 2020 року за формою Н-1/НП визнано недійсним, однак іншим актом спеціального розслідування від 26 квітня 2021 року знову прийнято рішення визнати даний нещасний випадок із смертельним наслідком таким, що не пов`язаний з виробництвом, у відповідності до пункту 53 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337.
Позивач вважав, що нещасний випадок, який стався з його сином 28 липня
2020 року на ВП Шахта «Червоноградська» ДП «Львівугілля», є таким, що пов`язаний з виробництвом відповідно до пункту 52 Порядку.
З огляду на вказане та уточнивши позовні вимоги ОСОБА_1 просив:
- визнати недійсним акт спеціального розслідування нещасного випадку
від 26 квітня 2021 року за формою Н1/НП;
- визнати нещасний випадок, що стався 28 липня 2020 року о 19 год 40 хв. на відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» з ОСОБА_2 , пов`язаним з виробництвом.
- стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області на його користь у зв`язку зі смертю годувальника:
щомісячні страхові виплати за період з 29 липня 2020 року по 29 жовтня 2022 року в сумі 293 974,38 грн, а надалі щомісячно стягувати на його користь страхові виплати в сумі 10 887,94 грн з індексацією;
одноразову допомогу на сім`ю в сумі 219 700,00 грн;
одноразову допомогу, як утриманцю потерпілого, в сумі 43 940,00 грн.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 29 листопада
2022 року провадження в частині стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області на користь ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю годувальника щомісячних страхових виплат, одноразової допомоги на сім`ю, одноразової допомоги як утриманцю - закрито.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 10 березня
2023 року в задоволені позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 23 серпня 2023 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 10 березня
2023 року скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним акт спеціального розслідування нещасного випадку
від 26 квітня 2021 року.
Визнано нещасний випадок, що стався 28 липня 2020 року о 19 год 40 хв. на відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» з ОСОБА_2 , пов`язаним з виробництвом.
Стягнено з ДП «Львіввугілля» на користь ОСОБА_1 1488,00 грн судових витрат.
Додатковою постановою Львівського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнено з ДП «Львіввугілля» на користь ОСОБА_1 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір у розмірі 1948,80 грн.
Постановою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено.
Касаційні скарги представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - Страхоцької О. Я. та представника Головного управління Держпраці у Львівській області - Карпюка Р. М. залишено без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року залишено без змін.
Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення
18 грудня 2023 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення витрат на правову допомогу.
Заява мотивована тим, що у відзиві на касаційну скаргу в прохальній частині зазначалось про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу у зв`язку з розглядом даної справи судом касаційної інстанції у розмірі 40 000,00 грн.
До відзиву на касаційну скаргу заявником було додано договір про надання правової допомоги від 31 серпня 2023 року, укладений між адвокатом Мацеєм М. М. та клієнтом ОСОБА_1 , за умовами пункту 4.1 якого гонорар адвоката погоджується за взаємною, усною угодою сторін та становить 40 000,00 грн за ознайомлення з касаційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Держпраці у Львівській області на постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року у цивільній справі № 459/1639/22, усні консультації, пошук релевантної судової практики та чинного законодавства, підготовку та написання відзиву.
За умовами пункту 4.2 договору гонорар адвокату виплачується клієнтом протягом двадцяти днів з дня ухвалення позитивного рішення на користь клієнта Верховним Судом у цивільній справі № 459/1639/22.
Також до відзиву на касаційну скаргу заявником було додано акт прийняття-передачі наданих послуг від 06 вересня 2023 року до договору про надання правової допомоги б/н від 31 серпня 2023 року та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 06 вересня 2023 року.
Копії зазначених документів також були додані заявником до клопотання про ухвалення додаткового рішення по справі.
Короткий зміст заперечень на клопотання про ухвалення додаткового рішення суду
У січні 2024 року до Верховного Суду надійшли заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі, в яких Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області просило відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що надані заявником документи не є належними доказами понесених витрат. Крім того, на підтвердження розміру понесених витрат необхідно подати звіт про обсяги правової допомоги. Вважає, що заявником не надано жодних документально підтверджених та доведених доказів оплати витрат на правничу допомогу. Також зазначає, що вимоги про стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 40 000,00 грн є необґрунтованими та неспівмірними, а тому не підлягають задоволенню.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про часткове задоволення цього клопотання.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України)
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі
№ 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також у постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19,
від 12 січня 2022 року у справі № 750/10242/20.
З договору про надання правової допомоги від 31 серпня 2023 року, укладеного між адвокатом Мацеєм М. М. та клієнтом ОСОБА_1 , вбачається, що гонорар адвоката погоджується за взаємною, усною угодою сторін та становить
40 000,00 грн за ознайомлення з касаційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Держпраці у Львівській області на постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня
2023 року у цивільній справі № 459/1639/22, усні консультації, пошук релевантної судової практики та чинного законодавства, підготовка та написання відзиву (пункт 4.1 договору).
З детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, від 06 вересня 2023 року вбачається, що надані адвокатом послуги полягають в ознайомленні з касаційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Держпраці у Львівській області на постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2023 року у цивільній справі
№ 459/1639/22, усній консультації, пошуку релевантної судової практики та чинного законодавства, підготовки та написанні відзиву.
Кількість витраченого часу на вказані послуги становить 46 год. 45 хв.
Разом з тим, попередній аналіз касаційних скарг та підстав касаційного оскарження і підготовка відзиву на касаційні скарги за своєю суттю є послугами, що дублюються, складовими одного завдання, а тому такі витрати не можуть бути стягнуті в повному обсязі.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 липня
2022 року у справі № 757/41747/20-ц (провадження № 61-19378св21).
Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області подало до Верховного Суду заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі, в яких просило відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на неспівмірність заявленого розміру наданим послугам.
Судом касаційної інстанції враховано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі
№ 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
З огляду на вказане вище у сукупності, враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи (аналіз підстав касаційного оскарження та складання відзиву на касаційні скарги), принципи співмірності та розумності судових витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також з урахуванням поданого відповідачем клопотання про відмову у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу та його доводів щодо їх неспівмірності наданим послугам, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (по 3000,00 грн з кожного відповідача).
При цьому суд касаційної інстанції відхиляє доводиГоловного управління пенсійного фонду України у Львівській області щодо необхідності подання до суду документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оскільки у пункті 6.5 постанови від 03 жовтня
2019 року у справі № 922/445/19 Верховний Суд зробив висновок, що «за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу)».
Висновки за результатами розгляду клопотання
Оскільки під час прийняття Верховним Судом постанови від 13 грудня 2023 року у цій справі не було вирішено питання про витрати на професійну правничу допомогу, понесені ОСОБА_1 у зв`язку із складанням відзиву на касаційні скарги, тому клопотання його представника - адвоката Мацея М. М. про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню, оскільки є підстави для прийняття додаткової постанови, відповідно до положень статті 270 ЦПК України.
Керуючись статтями 137, 141, 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Мацея Михайла Михайловича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути здержавного підприємства «Львіввугілля», Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, Головного управління Держпраці у Львівській області на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги за подання відзиву на касаційні скарги, у розмірі по 3000,00 грн з кожного.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович