Справа № 459/1639/22
Провадження № 2/459/256/2022
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 березня 2023 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді Мельникович М. В.
з участю секретаря судового засідання Горощук А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львіввугілля», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання недійсним акту спеціального розслідування нещасного випадку від 26.04.2021 та визнання нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом
У С Т А Н О В И В :
05.07.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відокремленого підрозділу «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля», Червоноградського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України у Львівській області про визнання нещасного випадку пов`язаним з виробництвом та стягнення відшкодування у зв`язку зі смертю годувальника, у якому просить визнати недійсним акт спеціального розслідування нещасного випадку від 26 квітня 2021 року за формою Н1/НП; визнати нещасний випадок, що стався 28 липня 2020 року о 19 год. 40 хв. на відокремленому підрозділі "Шахта "Червоноградська" Державного підприємства "Львіввугілля" з ОСОБА_2 , пов`язаним з виробництвом; стягнути з Червоноградського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України у Львівській області в користь позивача у зв`язку зі смертю годувальника: щомісячні страхові виплати за період з 29 липня 2020 року по 29 травня 2022 року одноразово у сумі 250 422,62 грн., а надалі щомісячно слід стягувати в його користь 10 887, 94 грн. з індексацією; одноразову допомогу на сім`ю у сумі 219 700,00 грн.; одноразову допомогу, як утриманцю потерпілого у сумі 43 940, 00 грн. (том 1, а. с.1-6).
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що його син, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював підземним гірником очисного забою п`ятого розряду ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» з 08 квітня 2002 року по 29 липня 2020 року і припинив роботу у зв`язку зі смертю. Про обставини нещасного випадку повідомив, що 28.07.2020 після 18:00 год. син на велосипеді поїхав на шахту на роботу в третю зміну (початок зміни о 20 год. - закінчення зміни о 02 год. 29.07.2020 року) і після роботи додому не повернувся. Як стало відомо позивачу, по приїзду на шахту син пройшов медичний огляд, отримав допуск до роботи, спілкувався з працівниками шахти, знаходився в нарядній дільниці МДГО та РВР, заходив та перебував у відділенні чистого одягу робочої лазні на другому поверсі адміністративно-побутового комбінату шахти, переодягнувся у спецодяг, розмовляв з працівниками дільниці про виданий наряд та стан справ на дільниці, а коли інші працівники відійшли від сина о 19 год. 40 хв., він зойкнув впав на бетонну підлогу, каска злетіла з його голови і він вдарився потилицею до бетонного покриття підлоги лазні. Йому почали надавати першу медичну допомогу і привели до свідомості. По приїзду гірничих рятувальників, сина доставили в приймальне відділення Червоноградської міської лікарні, де йому ставало все гірше, його перевели в реанімаційне відділення, приблизно о 23 год. провели операцію, після чого син перебував у комі та не прийшовши до свідомості він ІНФОРМАЦІЯ_2 о ІНФОРМАЦІЯ_3 помер. Згідно висновку судово-медичної експертизи смерть сина настала внаслідок черепно - мозкової травми у вигляді перелому кісток черепа з крововиливом під оболонки і в речовину головного мозку, що призвело до стиснення головного мозку. Комісією з розслідування цього нещасного випадку (акт від 24.09.2020) прийнято рішення визнати даний нещасний випадок із смертельним наслідком таким, що не пов`язаний з виробництвом. Позивач не погодився з таким висновком і тому звернувся до Державної служби з питань праці України про невідповідність дійсним обставинам та незаконність висновку комісії з розслідування нещасного випадку від 24.09.2020 та просив призначити повторне спецрозслідування нещасного випадку з сином. Його заява була задоволена, призначено повторне спецрозслідування цього нещасного випадку, акт попереднього спеціального розслідування від 24.09.2020 за формою Н-1/НП визнано недійсним. Однак, відповідно до акту спецрозслідування від 26.04.2021 повторно прийнято рішення визнати даний нещасний випадок із смертельним наслідком таким, що не пов`язаний з виробництвом. На переконання позивача зазначений висновок є незаконний, суперечить вимогам нормативних актів і порушує його право на відшкодування у зв`язку зі смертю годувальника. Позивач посилається на те, що є особою пенсійного віку, хворіє, отримуваної пенсії ледве вистачає на ліки. За життя син був єдиним, хто надавав йому матеріальну, моральну та фізичну допомогу. Позивач надіявся на законне відшкодування у зв`язку зі смертю сина-годувальника, однак висновок комісії спеціального розслідування нещасного випадку з сином позбавляє його права на таке відшкодування добровільно, тому вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Вважає, що комісія по спецрозслідуванню не дотрималася вимог законодавства, та прийшла до помилкового висновку і визнала нещасний випадок з сином не пов`язаним з виробництвом. Позивач повідомив, що син не був одружений, жодних зобов`язань по обов`язкових платежах не мав, проживав у селі з позивачем в будинку, опікувався позивачем, а останній перебував на утриманні померлого. Позивач давно пенсіонер, доходи сина були єдиним і основним засобом для його існування, на час смерті сина позивач не працював. Наведені обставини свідчать, що позивач перебував на утриманні сина і у зв`язку з його смертю останній має право на відшкодування у зв`язку зі смертю годувальника. На думку позивача, такого права його позбавили через неправильне рішення комісії спецрозслідування. Позивач, посилаючись на Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV наводить розрахунок відшкодування, у зв`язку зі смертю годувальника та просить позов задовольнити.
Ухвалою від 08.07.2022 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 30.08.2022.
28.07.2022 на адресу суду від представника відповідача ВП «Шахта Червоноградська» ДП «Львіввугілля» надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено наступне. З 02.07.2020 ОСОБА_3 не з`являвся на роботі та через односельчан стало відомо, що він перебуває на листку непрацездатності. Щодо обставин нещасного випадку представник повідомив, що такі викладені в акті розслідування нещасного випадку, що стався 28.07.2020 о 19:40 год. (далі - акт від 28.07.2020) Так, зі слів свідків нещасного випадку, на падіння потерпілого нічого стороннього не вплинуло: він не рухався, не перечіплявся, не вдарявся перед падінням та не підсковзнувся; у нього миттєво сталися судоми, він зойкнув та в такому положення, як стояв, впав на бетонну підлогу та вдарився головою. Представник відповідача наголосив на тому, що відповідно до вищезгаданого акту розслідування визнано даний нещасний випадок із смертельним наслідком таким, що не пов`язаний з виробництвом. Такий акт складено спеціальною комісією на підприємстві, якою є служба охорони праці, з дотриманням вимог «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» затвердженого Постановою КМУ від 17 квітня 2019 року №337 (далі-Порядок №337). Вищезгадана комісія не вбачає вини працівників ВП «Шахта «Червоноградська», дії або бездіяльність яких призвели до цього нещасного випадку. У зв`язку з тим, що позивач не погодився з такими висновками комісії, Головним управлінням Держпраці у Львівській області було призначено комісію для повторного спеціального розслідування нещасного випадку. За результатами повторного спеціального розслідування комісія одноголосно прийняла рішення визнати даний нещасний випадок із смертельним наслідком таким, що не пов`язаний з виробництвом, у зв`язку із відсутністю обставин, передбачених підпунктами 1, 7 пункту 52 Порядку №337. Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що немає підстав вважати, що смерть ОСОБА_2 пов`язана з нещасним випадком на виробництві. Відтак, представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
08.08.2022 від представника позивача адвоката Мацея М. М. надійшла відповідь на відзив, де останній посилаючись на постанову Верховного Суду у справі №235/3344/20 та вищезгаданий Порядок №337, зазначає, що обставинами, які дають підстави вважати, що нещасний випадок пов`язаний з виробництвом є місце отримання травми, яким є територія підприємства, тобто земельна ділянка, що надана йому для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд, під`їзних доріг, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель тощо, а також до неї відноситься і робоче місце та інше місце, пов`язане з виконанням роботи. Зазначає, що пов`язаними з виробництвом обставинами є також підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства перед початком роботи та після її закінчення. Останнє також є обставиною, за якої настає страховий випадок державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві. Відтак вважає, що оскільки нещасний випадок з ОСОБА_2 трапився під час перебування на території підприємства у робочій лазні, у робочому одязі та спорядженні (був у касці на голові), що дає підстави для визнання нещасного випадку пов`язаним з виробництвом.
11.08.2022 від представника ВП «Шахта Червоноградська» ДП «Львіввугілля» надійшли заперечення на відповідь на відзив, де останній, підтримавши мотиви, викладені у відзиві також зазначив наступне. Внаслідок проведених на виробництві лабораторних досліджень, що вбачається з документів, доданих представником відповідача, було зроблено висновок, що нещасний випадок стався у гардеробі брудного спецодягу відділення виробничої лазні на другому поверсі адміністративно - побутового комбінату ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля», в якому шкідливих факторів, які могли б призвести до настання нещасного випадку з ОСОБА_2 виявлено не було. Також представник відповідача вважає, що причина настання нещасного випадку є психофізіологічна, тобто незадовільні фізичні дані або стан здоров`я. Також посилається на те, що у період з 02.07.2020 по 24.07.2020 ОСОБА_2 перебував на лікуванні в КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» та мав приступити до роботи 25.07.2020. Даний лікарняний лист потерпілий ні своєму безпосередньому керівнику, ні у відділ кадрів не надав, а вже після його смерті родичі надали дублікат листа непрацездатності. Так само документів про вихід на роботу (листок непрацездатності) в табельну шахти та будь-яким посадовим особам дільниці МДГО та РВР і шахти не пред`являв, до роботи допущений не був. Відповідно до вищенаведеного ОСОБА_2 не повинен був заходити в гардероб брудного спецодягу відділення виробничої лазні та переодягатися в робочий одяг та спорядження без допуску. Нещасний випадок не можна вважати таким, що пов`язаний з виробництвом. Відтак, просив у позові відмовити.
Ухвалою від 30.08.2023 у справі було замінено відповідача Відокремлений підрозділ «Шахта Червоноградська» ДП «Львіввугілля» на Державне підприємство «Львіввугілля», а також було замінено відповідача Червоноградське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області на належного відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області.
21.09.2022 на адресу суду від представника відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, вважаючи, що немає підстав для визнання даного нещасного випадку, пов`язаним з виробництвом. Також представник зауважив, що на місці нещасного випадку шкідливі та небезпечні фактори були відсутні, аналогічних нещасних випадків на ВП «Шахта Червоноградська» не було. Представник вважає, що оскільки спеціальне розслідування проведено відповідно до чинного законодавства і висновки комісії ґрунтуються на матеріалах такого розслідування, то вимога позивача щодо визнання нещасного випадку, що стався 28 липня 2020 року, пов`язаним з виробництвом є безпідставною. Представник зазначив, що відповідним чином проводилось розслідування і комісія повторно дійшла висновку, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 28.07.2020 слід вважати не пов`язаним з виробництвом. У зв`язку з цим просив у задоволення позову відмовити.
Ухвалою від 22.09.2022 до участі у справі було залучено в якості співвідповідача Головне управління Держпраці у Львівській області.
24.10.2022 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій останній зазначив, що збільшення позовних вимог стосується стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області щомісячних страхових виплат за період з 29. 07.2020 по 29.10.2022 і за 27 місяців після смерті сина у сумі 293974, 38 грн., та надалі щомісячно просив стягувати в його користь страхові виплати в сумі 10 887, 94 копійки з індексацією, одноразову допомогу на сім`ю у сумі 219 700 год. одноразову допомогу, як утриманцю потерпілого у сумі 43 940, 00 год.
11.11.2022 на адресу суду від представника відповідача Головного управління Держпраці у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив щодо позовних вимог. Як і інші відповідачі, останній послався на окремі основні положення актів розслідувань від 24.09.2020 та від 26.04.2021 та підтримав висновок комісії про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 28.07.2020 не пов`язаний з виробництвом. Просив у задоволенні позову відмовити.
14.11.2022 на адресу суду від представника відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області надійшло клопотання про закриття провадження по справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області в користь ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю годувальника щомісячної страхової виплати, одноразової допомоги на сім`ю, одноразової допомоги як утриманцю потерпілого.
Дане клопотання було задоволено ухвалою від 29.11.2022, провадження у справі у частині позовних вимог щодо стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області в користь ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю годувальника щомісячної страхової виплати, одноразової допомоги на сім`ю, одноразової допомоги як утриманцю потерпілого було закрите на підставі п.1 ч. 1 ст.255 ЦПК України.
Ухвалою від 29.11.2022 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на мотиви, викладені в позові, а представники відповідачів просили в позові відмовити в повному обсязі, підтримавши доводи, викладені у відзивах.
У судове засідання, яке відбулося 28.02.2023 сторони не з`явилися.
Від представника позивача адвоката Мацея М. М. надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, у якій він також вказав, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити та при винесенні рішення врахувати долучену до справи постанову Верховного Суду по аналогічній справі.
Представник відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Львівській області Апостолова Н. Ф. подала заяву, у якій просила продовжувати розгляд справи у її відсутності.
Від представника відповідача ДП «Львіввугілля» Леськів С. надійшла заява, у якій остання також просила продовжувати розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача Головного управління Держпраці у Львівській області у клопотанні від 14.11.2022 просив розгляд справи проводити у його відсутності за наявними у матеріалах справи документами. Зазначив, що підтримує повністю аргументи, викладені у відзиві та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки повне рішення виготовлено 10 березня 2023 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 28 лютого 2023 року, датою ухвалення рішення є саме 10 березня 2023 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають правове значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що у задоволення позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є батьком померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Острівською сільською радою Сокальського району 05.03.1983 (том 1, а. с. 33)
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Червонограді, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 03.08.2020 (а. с. 12).
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №123/2020 від 30.07.2020 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , смерть настала в стаціонарі КП «ЦМЛ ЧМР, причина смерті: ушкодження внаслідок падіння (том 1, а. с. 13).
Син позивача ОСОБА_2 на день смерті проживав разом із батьком (позивачем) та з сестрами, що встановлено з судом із довідки, виданої сільським головою Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області від 05.10.2020 №1156 (том 1, а. с. 16).
Також із довідки, виданої сільським головою Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області №860 від 03.08.2020 судом встановлено, що ОСОБА_1 (позивач) дійсно постійно проживав разом з ОСОБА_2 до дня його смерті та вели спільне господарство (том 1, а. с. 36).
Померлий ОСОБА_2 до дня смерті перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта Червоноградська» ДП «Львіввугілля», а саме з 08.04.2002 по 29.07.2020 працював гірником очисного забою, що встановлено судом з довідки №6-13/1670 від 05.10.2020 (том 1, а. с. 11) та копії трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 (том 1, а. с. 9-10).
Відповідно до повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) від 28.07.2020 о 09:40 год., в III зміну (початок зміни о 20 год. 00 хв. - закінчення зміни о 02 год. 00 хв. 29.07.2020) перед початком зміни, приблизно о 19:40 в гардеробі брудного спецодягу відділення виробничої лазні на другому поверсі адміністративно-побутового комбінату шахти, у гірника очисного забою ОСОБА_2 сталися судоми, він втратив свідомість і впав. Поверхнева медсестра надала першу медичну допомогу, виміряла артеріальний тиск, який становив 170/120. Гірничий диспетчер викликав РПГ ЛВ ВГРЗ, лікарі оглянули потерпілого, надали допомогу та доставили його в КП «ЦМЛ ЧМР». Ймовірні причини настання нещасного випадку незадовільний стан здоров`я (том 1, а. с. 226). Згідно повідомлення з аналогічним змістом від 29.07.2020 о 11:45 год., о 10:00 знаходячись на лікуванні в КП «ЦМЛ ЧМР» ОСОБА_2 помер (том 1, а. с. 227).
З акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння) аварії, що стався (сталося/сталася) 28.07.2020 о 19:40 год., затвердженого начальником Головного управління Держпраці у Львівській області О. О. Вільхова від 24.09.2020 форми Н-1/НП вбачається, що 28.07.2020 ОСОБА_2 прибув на роботу на ВП «Шахта «Червоноградська» в ІІІ зміну (початок зміни о 20 год. 00 хв. - закінчення зміни о 02 год. 00 хв. 29.07.2020). Після проходження в медичного огляду в поверхневому медпункті шахти, де медсестра видала ОСОБА_2 допуск до роботи, останній відправився у відділення лазні. Приблизно о 19:36 год. ОСОБА_2 стало погано, внаслідок чого він крикнув, втратив свідомість, впав та вдарився потилицею об бетонне покриття лазні. Після надання першої медичної допомоги на місці нещасного випадку ОСОБА_2 , доставили у приймальне відділення КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради», де останнього було обстежено. У зв`язку з різким погіршенням сану здоров`я ОСОБА_2 було переведено у реанімаційне відділення лікарні де була проведена операція, після якої він впав у кому. Не прийшовши до свідомості ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10:25 год. ОСОБА_2 помер. Відтак, згідно з п. 34 Порядку №337 комісія із спеціального розслідування одноголосно прийняла рішення визнати даний нещасний випадок із смертельним наслідком таким, що не пов`язаний з виробництвом (том 1, а. с. 19-32).
Судом також встановлено, що не погодившись з таким висновком, відповідно до вимог п. 58 Порядку №337, позивач ОСОБА_1 звернувся до Державної служби з питань праці України із заявою від 26.10.2020 (том 1, а. с. 53) про невідповідність дійсним обставинам та незаконність вказаного вище висновку комісії з розслідування нещасного випадку від 24.09.2020 та просив призначити повторне спецрозслідування нещасного випадку з його сином.
На задоволення вищезгаданої заяви ОСОБА_1 , Державною службою з питань праці України було призначене повторне спецрозслідування цього нещасного випадку. З акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння) аварії, що стався (сталося/сталася) 28.07.2020 о 19:40 год., затвердженого начальником Головного управління Держпраці у Львівській області О. О. Вільховою від 26.04.2021 форми Н-1/НП (том 1 а. с. 38-52) вбачається, що у ході проведення повторного спецрозслідування комісія одноголосно прийняла рішення визнати даний нещасний випадок із смертельним наслідком таким, що не пов`язаний з виробництвом у відповідності до п. 53 Порядку 337 у зв`язку з відсутністю обставин, передбачених п. п. 1, 7 п. 52 Порядку №337. У відповідності до п. 51 Порядку 337 акт попереднього спеціального розслідування від 24.09.2020 за формою Н-1/НП визнано недійсним, про що вказано в п. 7 даного Акту (том 1, а. с. 38-52).
У п. 5 Акту розслідування нещасного випадку від 26.04.2021 встановлено, що причина настання нещасного випадку є психофізіологічна, тобто незадовільні фізичні дані або стан здоров`я, що потерпілий не рухався, не перечіплявся, не вдарився та не підсковзнувся, у нього миттєво сталися судоми, він зойкнув та в такому положенні, як стояв впав. Вказане узгоджується з показаннями свідків.
Позивач незгідний із вищевказаним актом розслідувань від 26.04.2021, вважає його незаконним, а також вважає, що комісія по спецрозслідуванню не дотрималася вимог законодавства та прийшла до помилкового висновку і визнала нещасний випадок, що стався з його сином, не пов`язаним з виробництвом.
Окрім цього, судом установлено, що 15.12.2020 ВП «Управління «Західвуглепромсанекологія» ДП «Львіввугілля» було проведено лабораторні дослідження шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу у гардеробі брудного спецодягу відділення виробничої лазні на другому поверсі адміністративно-побутового комбінату ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» для встановлення зв`язку з настанням нещасного випадку з гірником очисного забою дільниці з монтажу - демонтажу гірничошахтного обладнання та ремонтно відновлювальних робіт ОСОБА_2 з впливом на нього небезпечних, шкідливих виробничих факторів. Відповідно до «Протоколу № 42 проведення досліджень мікроклімату» та «Протоколу № 45 проведення досліджень повітря робочої зони» від 16.12.2020 шкідливих факторів, які могли б призвести до настання нещасного випадку у гардеробі брудного спецодягу відділення виробничої лазні на другому поверсі адміністративно - побутового комбінату ВП «Шахта «Червоноградська» «Львіввугілля» виявлено не було (том 2, а. с. 48,49).
Із заключних актів періодичних медичних оглядів від 18.04.2018 (том 1, а. с.91-95), від 26.06.2019 (том 1, а. с.96-103) і від 19.11.2020 (том 1, а. с.103-109) судом установлено, що ОСОБА_2 не було виявлено серед осіб з профзахворюванням, осіб які вперше отримали інвалідність по профзахворюваннях, осіб які потребують переведення на іншу роботу, внаслідок захворювання, осіб, які підлягають дообстеженню, осіб у яких вперше виявлено загальне захворювання, серед осіб які потребують тимчасового переведення на іншу роботу за станом здоров`я, працівників які потребують переведення на іншу роботу за станом здоров`я, серед працівників яких необхідно направити на МСЕК, працівників, які підлягають скеруванню на лікування.
Відповідно до довідки КП «ЦМЛ ЧМР» від 28.12.2020 №7922 встановлено, що протипоказань за станом здоров`я виконувати роботи гірника очисного забою у ОСОБА_3 не було (том 2, а. с.11).
З копії листка непрацездатності серії АДФ №953523 вбачається, що ОСОБА_2 перебував на лікарняному з 02.07.2020 по 24.07.2020, де міститься відмітка «стати до роботи 25.07.2020» (а. с. 34). Згідно з листом відповіддю КП «Центральна міська лікарня Червоноградської міської ради» № 4673 від 04.08.2020 ОСОБА_2 перебував на листку непрацездатності (№977740 серія АХД) з 02.07.2020 по 24.07.2020 з діагнозом нейрон - циркулярна дистонія по змішаному типу (том 1, а. с.224).
Дані документи підтверджують незадовільний стан здоров`я ОСОБА_2 напередодні нещасного випадку.
Із протоколів опитування свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (гострого професійного захворювання (отруєння/аварії), що стався (сталося/сталася) 28.07.2020 о 19:40 год, в тому числі інстектора з трудової дисципліни ОСОБА_4 (том 1, а. с. 161), начальника дільниці МДГО та РВР ОСОБА_5 (том 1, а. с. 154), майстра гірничого дільниці МДГО та РВР ОСОБА_6 (том 1, а. с. 157-158), гірничомонтажника підземного ОСОБА_7 (том 1, а. с. 155-156, 162-163) та гірника підземного ОСОБА_8 (Том 1, а. с.159-160) судом установлено, що гірник очисного забою ОСОБА_2 документів про вихід на роботу (листок непрацездатності) в табельну шахти та будь-яким посадовим особам дільниці МДГО та РВР і шахти, в порушення вимог п.3 п. 3.2 розділу III «Положення про табельний облік» ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» не пред`являв, до роботи допущений не був.
Судом також встановлено, що Червоноградським ВП ГУ НП у Львівській області було розпочате кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020140150000553 від 29.07.2020 за ч. 1 ст. 115 КК України за наступним фактом: у реанімаційному відділенні КП «ЦМЛ ЧМР» помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав в с. Острів, Сокальського району. 28.07.2020 у приміщенні лазні ВП «Шахта «Червоноградська ДП «Львіввугілля» самопочуття гр. ОСОБА_2 погіршилося, сталися судоми, внаслідок чого ОСОБА_2 впав з висоти власного зросту на підлогу. Диспечер шахти викликав працівників РПГ ЛВ ВГРЗ, які доставили ОСОБА_2 до КП «ЦМЛ ЧМР» із попереднім діагнозом: стан після судом, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, важкий стан.
31.07.2020 слідчим відділенням Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України було закрито вищевказане кримінальне провадження. Останнє встановлено судом з листа заступника начальника відділу СВ Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області Назара Богуна (Том 1, а. с. 225).
Окрім цього, суд встановив, що в межах даного кримінального провадження була проведена судово-медична експертиза трупа ОСОБА_2 , з висновку якої вбачається, що ушкодження, які утворилися на тілі потерпілого відносяться до легкого тілесного ушкодження і в причинному зв`язку з настанням смерті не знаходяться (а. с. 5-9).
При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.
Відповідно доположень частинипершої 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Устатті 129 Конституції Українизакріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з пунктом 9Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно достатті 43 Конституції Україникожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Стаття 153 КЗпП Українивизначає, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно достатті 13 Закону України "Про охорону праці"роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Згідно з пунктом 5 частини 1Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування"нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.
Відповідно до частини другоїстатті 30 Закону України"Прозагальнообов`язковедержавне соціальнестрахування" факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно доЗакону України "Про охорону праці".
За змістом ст. 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
За змістом ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначено Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №337 від 17 квітня 2019 року (Як вже було зазначено Порядок №337).
Пунктом 4 Порядку №337 визначено, що потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок, гостре професійне захворювання (отруєння), чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні вжити всіх можливих заходів, необхідних для надання допомоги потерпілому та негайно повідомити про нещасний випадок безпосередньому керівникові робіт, службі охорони праці підприємства (установи, організації) або іншій уповноваженій особі підприємства (установи, організації).
Відповідно до пункту 9 Порядку №337 розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі, про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу. Строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить три роки з дня їх настання.
Спеціальному розслідуванню підлягають , зокрема, нещасні випадки із смертельними наслідками (п.10 Поряку №337).
Відповідно до п.12 Порядку на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія).
Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.
Обставини, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, а також обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, визначені п.п.52, 53 Порядку.
Так, обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, є, серед іншого, виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений) (п.1); перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час (п.2); раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку (п.7), та ін.
Згідно пункту 54 Порядку контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та робочі органи Фонду відповідно до компетенції.
Зазначені в цьому пункті органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв`язку з надходженням від потерпілого (члена його сім`ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.
Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку (п. 59 Порядку).
Як вже зазначалося вище, позивач не погоджується із висновками комісії, викладеними в акті спеціального розслідування нещасного випадку від 26.04.2021, тому просив визнати його недійсним. Його заперечення в основному зводяться до того, що нещасний випадок стався на території підприємства, а тому повинен бути визнаний таким, що пов`язаний з виробництвом. При цього, позивач посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №235/3344/20, де зазначено, що «однією з основних умов, виходячи з якої можна вважати, що нещасний випадок пов`язано з виробництвом, - є місце отримання травми, яким є територія підприємства, тобто земельна ділянка, що надана йому для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд, під`їзних доріг, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель тощо, а також до неї відноситься і робоче місце та інше місце, пов`язане з виконанням роботи».
Даючи оцінку доводам позивача, суд враховує наступне.
Як вже зазначалося вище, нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничогофактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть (Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування").
Відповідно до п. 52 Порядку 337 обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, є, серед іншого, перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний.
Відповідно до вимог до акта за формою Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом (додаток № 11 до Порядку №337), у пункті 5 акта зазначаються відомості про вид події і кодуються відповідно до розділу 1 класифікатора (додаток № 9 до Порядку 337), причини настання нещасного випадку (основна і супутня), а також вказується шкідливий небезпечний фактор.
Так, у п. 5 Акту розслідування нещасного випадку від 26.04.2021 зазначено: вид події погіршення стану здоров`я (код по класифікатору 22), причини настання нещасного випадку: основна психофізіологічна (незадовільні фізичні дані або стан здоров`я) (код по класифікатору 31), супутні відсутні; шкідливий або небезпечний фактор відсутній.
Отже, враховуючи вказане, суд вважає, що перебування працівника на території підприємства під час нещасного випадку свідчить про його зв`язок із виробництвом тільки у разі, якщо він стався внаслідок впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища. Сам по собі факт перебування на території підприємства під час нещасного випадку не обумовлює характер нещасного випадку як такого, що пов`язаний з виробництвом.
Наявність/відсутність впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища досліджується комісією із розслідування нещасного випадку.
Акт проведення розслідування нещасного випадку, який стався із позивачем 28 липня 2020, містить висновок про те, що до погіршення стану здоров`я ОСОБА_2 призвели незадовільні фізичні дані чи стан здоров`я, впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища встановлено не було.
Під час розгляду даної справи судом протилежного встановлено не було.
Про незадовільний стан здоров`я померлого також свідчить факт його тимчасової непрацездатності напередодні нещасного висновку.
Окрім цього, були проведені лабораторні дослідження шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, шкідливих факторів, які могли б призвести до настання нещасного випадку у гардеробі брудного спецодягу відділення виробничої лазні на другому поверсі адміністративно - побутового комбінату ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля», у результаті проведення яких таких факторів виявлено не було (том 2, а. с. 48,49).
Тому суд вважає, що комісія обґрунтовано визнала даний нещасний випадок із смертельним наслідком таким, що не пов`язаний з виробництвом у зв`язку з відсутністю обставин, передбачених п. п. 1, 7 п. 52 Порядку №337.
Таким чином, суд дійшов висновку про дотримання роботодавцем Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та відповідність складеного за результатами розслідування нещасного випадку акта вимогам законодавства.
Щодо клопотання представника позивача про врахування при ухваленні даного рішення правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 14.02.2022 у справі №235/3344/20, суд вважає, що такі висновки не підлягають до застосування у даній справі, оскільки хоча у даних справах і подібні правовідносини, але з різними встановленими обставинами (у справі №235/3344/20 має місце завдання потерпілому тілесних ушкоджень іншою особою на території підприємства, внаслідок чого стався нещасний випадок з тяжкими наслідками), а відтак висновки, зроблені ВС у справі №235/3344/20 не мають правового значення для даної справи.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Отже, враховуючи все вищевикладене, суд вважає непереконливими доводи позивача про те, що нещасний випадок, що стався з його сином, пов`язаний з виробництвом, оскільки згідно з проведеним розслідуванням причин настання нещасного випадку було встановлено, що нещасний випадок є таким, що не пов`язаний з виробництвом і стався з причин погіршення стану здоров`я ОСОБА_2 через його незадовільні фізичні дані та стан здоров`я, а не через вплив небезпечного виробничого фактора чи середовища, що стався у процесі виконання ним трудових обов`язків.
Також суд вважає, що роботодавцем було вчинено всі дії, передбачені чинним законодавством, для з`ясування причин настання нещасного випадку та його розслідування.
Таким чином, всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.10,60,131,137,212,224-225 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львіввугілля», Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області, Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання нещасного випадку пов`язаного з виробництвом - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10.03.2023.
Суддя: М. В. Мельникович
