Єдиний державний реєстр судових рішень
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2010 р. № 18/169
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддяМуравйов О.В.
суддіПолянський А.Г.
Фролова Г.М.
розглянувши
касаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 року
у справі№ 18/169 господарського суду Кіровоградської області
за позовомЗакритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми"
доПриватного підприємства "ЕГО-ЮП-ОСКАР"
простягнення 8918,54 грн.
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_1 дов. від 31.01.2010 р.,
відповідача не з'явились,
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 07.06.2010 року, у звязку з виходом з відпустки судді Фролової Г.М. для перегляду в касаційному порядку справи № 18/169 призначеної до розгляду на 08.06.2010 р., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий Муравйов О.В., судді Полянський А.Г., Фролова Г.М.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2009 р. (суддя Тимошевська В.В.) в позові відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 р., (судді Верхогляд Т.А., Кузнецова І.Л., Сизько І.А.) рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.12.2009 р., залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ЗАТ "Українські радіосистеми" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити без змін постанову апеляційного господарського суду.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 16.06.2006 р. сторонами був укладений договір № 16-16/06/2006/04/0309 про надання охоронних послуг на строком на 1 рік з його щорічною пролонгацією.
Відповідно до умов договору, відповідач прийняв на себе зобовязання забезпечити охорону персоналу та майна позивача в адміністративному офісі за адресою: м. Кіровоград, вул. Волкова, 2, а відповідач зобовязався прийняти під охорону обєкти позивача (замовника); організувати охорону його майна; не допускати проникнення на охоронювані обєкти сторонніх осіб і несанкціоноване ввезення чи вивезення (внесення і винесення) на територію і з території цінностей.
Судами встановлено, що працівник приватного підприємства "ЕГО-ЮП-ОСКАР" ОСОБА_2, та фізична особа ОСОБА_3 18.12.2006 року викрали майно ЗАТ "Українські радіосистеми" на охоронюваному відповідачем обєкті.
З цього приводу була порушена кримінальна справа та Кіровським районним судом м. Кіровограда був винесений вирок від 30.11.2007 року по кримінальній справі № 1-218 та задоволено цивільний позов Закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми", яким стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на користь позивача 7 681,18 грн., в рахунок відшкодування завданих збитків.
Звертаючись з даним позовом, позивач просив стягнути збитки у вигляді вартості викраденого майна (абонобладнання) в розмірі 7 545,30 грн., посилаючись на п. 4.5 та п. 4.9 договору сторін та ст. 1172 ЦК України.
Згідно п. 4.2 виконавець в період дії договору несе відповідальність в розмірі збитків, завданих охоронюваній власності замовника, якщо ці збитки, спричинені, зокрема, злочином або по іншим причинам з вини працівників виконавця, які забезпечують охорону обєкта, і підтверджуються офіційними документами (вироком, рішенням суду, які набрали законної сили та ін.), що установлюють вину працівників виконавця в заподіяні збитків.
Згідно ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до п. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Пунктом 4.5 договору передбачено, що відшкодування замовнику шкоди, спричиненої внаслідок невиконання (неналежного виконання) виконавцем обовязків по договору або в силу інших причин з вини виконавця, проводиться в строки, визначені судом, або протягом одного місяця з дня надання виконавцю офіційних документів (вироку, рішення суду), або в строки, погоджені сторонами.
Судом апеляційної інстанції обґрунтовано було відзначено, що застосування до даних правовідносин ст. 1172 ЦК України, є неможливим, оскільки положення даної норми застосовуються у випадку спричинення шкоди працівником юридичної або фізичної особи у звязку з виконанням ним трудових (службових) обовязків.
Заявляючи цивільний позов у кримінальній справі, позивач вже скористався своїм правом на відшкодування збитків від винних осіб у скоєнні злочину, що є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення збитків у вигляді вартості викраденого майна (абонобладнання).
Враховуючи викладене та перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і обєктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у позові.
Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в звязку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутнього представника позивача оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 року у справі № 18/169 Господарського суду Кіровоградської області залишити без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Фролова Г.М.
