Справа № 522/8849/19
Провадження № 2/522/1379/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2022 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Донцова Д.Ю.,
при секретарі судового засідання Смоковій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої винесенням протиправного рішення,-
ВСТАНОВИВ:
До Приморського районного суду м. Одеси 24.05.2019 року звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої винесенням протиправного рішення.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 13 березня 2018 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області було винесено рішення за №867/17 (реєстраційний номер 867/0/14-2/2018), яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Вказане рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області за №867/17 (реєстраційний номер 867/0/14-2/2018) визнано протиправним та скасоване постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року.
Позивач вважає, що діями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області йому нанесено моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 20000 гривень.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2019 року справу прийнято до розгляду і відкрито провадження та ухвалено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін із призначенням судового засідання.
18.06.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з позовною заявою, вважає заявлені вимоги безпідставними, адже відносини між ОСОБА_1 та Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області регулюються виключно Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яким не передбачено відшкодування моральної шкоди за дії відповідача. Додатково зазначено, що позивач не надав доказів на підтвердження фактів наявності моральної шкоди, доказів заподіяння йому шкоди, не вказав з чого він виходив та не обґрунтував розмір моральної шкоди, не надав розрахунок моральної шкоди.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.07.2019 року вирішено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06.08.2019 року призначено у справі судову психологічну експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено, на вирішення експерта поставити наступні питання:
-Чи є ситуація, яка пов`язана із незаконним притягненням 13 березня 2018 року Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області адвоката ОСОБА_1 на підставі рішення №867/17 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження, психотравмуючою для нього? Якщо так, то чи завдані адвокату ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) внаслідок незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності на підставі цього рішення?
-У випадку завдання адвокату ОСОБА_1 страждань (моральної шкоди) внаслідок незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності на підставі цього рішення, який орієнтовний розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.01.2020 року провадження у справі поновлено.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30.06.2021 року закрито підготовче засідання та справу призначено до розгляду по суті.
У судове засідання 26.10.2020 учасники справи не з`явились, про дату, час та місце повідомлялись належним чином, причин не явки не повідомили.
Верховний Суд у постанові від 1 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18 виходив із того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалівдостатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення є 26.10.2022 року.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що згідно з дорученням голови дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області Тулякової М.А. від 28.07.2017 року №125/0/4-17 проведена перевірка листа судді Київського районного суду м. Одеси Чаплицького В.В. від 26.06.2017 року стосовно адвоката ОСОБА_1 , здійснюючого індивідуальну адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2324, виданого 18.09.2012 року на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 14.09.2012 року №VI-38/194 про порушення адвокатом Правил адвокатської етики та притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
В листі судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 від 26.06.2017 року зазначено, що 20.06.2017 року слідчий Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою громадянину Азербайджану ОСОБА_4 , який підозрюється у скоєнні тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України. Захист підозрюваного здійснював адвокат ОСОБА_1 на підставі доручення №015-0003029, виданого Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області. Під час судового засідання адвокат ОСОБА_1 заявив відвід слідчому судді нібито через релігійні переконання з підстав, викладених у заяві адвоката про відвід.
20.02.2018 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1
13.03.2018 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.
05.12.2018 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі №815/1278/18 було скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 року, яким позовні вимоги адвоката ОСОБА_1 було відмовлено та ухвалено нове судове рішення, яким визнано протиправним та скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 13.03.2018 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Рішення дисциплінарної палати КДКА в Одеській області від 20.02.2018 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 не було скасовано.
19.02.2019 року до КДКА в Одеській області надійшов лист слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 від 06.02.2019 року за №1272 стосовно адвоката ОСОБА_1 , в якому суддя зазначив що адвокат особисто вибачився за свою поведінку та конфлікт вичерпано, просить не розглядати лист від 26.06.2017 року щодо неетичної поведінки адвоката.
19.02.2019 року рішенням дисциплінарної палати КДКА в Одеській області у провадженні №867/17 дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю загальних умов дисциплінарної відповідальності адвоката.
Відповідно до висновку судової психологічної експертизи №19-5638 від 18.12.2020 року за матеріалами цивільної справи №522/8849/19 ситуація, яка пов`язана із незаконним притягненням 13 березня 2018 року дисциплінарної палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області адвоката ОСОБА_1 на підставі рішення №867/17 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження є психотравмувальною для ОСОБА_1 ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода) внаслідок незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності на підставі цього рішення. Орієнтовний розмір грошового еквіваленту моральних страждань, спричинених ОСОБА_1 , відповідає заявленим вимогам та становить 20000 гривень.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Окрім того, право на відшкодування шкоди в повному обсязі гарантоване ч. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, норми якої згідно із ст. 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом національного права.
Положеннями ст.ст. 16, 23 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Положеннями ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті, а згідно з ч. 2 вказаної статті моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно частини 1 статті 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень встановлено ст.56 Конституції України.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з п. п. 5, 9 Постанови Верховного Суду України N 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому доказуванню позивачем підлягають такі обставини: наявність моральної шкоди, протиправність діяння того, хто спричинив цю шкоду, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд враховує загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень - органом державної влади, які були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).
Крім того, суд враховує правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року по справі № 750/6330/17, де зазначено, що: у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
Проаналізувавши зазначені вище норми закону та зібрані у справі докази в їх сукупності суд вважає, що внаслідок винесення відповідачем відносно позивача рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження, яке судом апеляційної інстанції визнано протиправним та скасовано, в результаті чого з вини відповідача позивачу було дійсно завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, що ОСОБА_1 зазнав у зв`язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності та розгляду дисциплінарної справи без належного повідомлення ОСОБА_1 , на час оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області змінився нормальний життєвий уклад позивача, що обумовило певні моральні страждання.
Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Разом з тим, враховуючи, що не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, в результаті чого будь-який розмір моральної шкоди може мати суто умовний вираз.
Вирішуючи питання розміру грошового відшкодування завданої моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, особу потерпілої, враховує тривалість періоду, протягом якого було порушено право позивача, глибину й тривалість завданих позивачеві душевних страждань, при цьому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що грошова сума, яка підлягає стягненню із відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області на користь позивача становить 3000 грн, а тому позов підлягає задоволенню частково.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить: 1відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило станом на 2019 рік - 768,40гривень.
Судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №63083 від 24.05.2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 768,40 гривень.
На підставі викладеного, відповідно до ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 81, 82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої винесенням протиправного рішення задовольнити частково.
Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (вул. Жуковського, 23, кв. 1,1-а, м. Одеса, 65045, ЄДРПОУ 23861029) на користь адвоката Грицюка Олександра Олексійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) моральну (немайнову) шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (вул. Жуковського, 23, кв. 1,1-а, м. Одеса, 65045, ЄДРПОУ 23861029) на користь адвоката Грицюка Олександра Олексійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 26.10.2022 року.
Суддя Донцов Д.Ю
