ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 925/764/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 у справі

за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ

до: 1) Свидівоцької сільської ради,

2) Обслуговуючого кооперативу "Черкасиелектроремонт",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні позивача:

1) Державна екологічна інспекція Центрального округу,

2) Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Будищенська сільська рада,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

(У судове засідання з`явилися: прокурор - Шекшеєва В. С., представник Обслуговуючого кооперативу "Черкасиелектроремонт" - Геращенко М. В.),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Свидівоцької сільської ради (далі - Сільрада) та Обслуговуючого кооперативу "Черкасиелектроремонт" (далі - ОК "Черкасиелектроремонт"), в якій просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Сільради від 11.07.2008 № 23-15 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо переоформлення права користування земельною ділянкою ТОВ "Черкасиелектроремонт" на обслуговуючий кооператив "Черкасиелектроремонт" без зміни цільового призначення під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва" в частині затвердження проєкту землеустрою та передачі ОК "Черкасиелектроремонт" земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0086 площею 3,9115 га терміном на 49 років для влаштування зони відпочинку та дачного будівництва, розташованої в адміністративних межах Сільради, у межах населеного пункту;

- визнати недійсним договір оренди землі від 12.08.2008, укладений між Сільрадою та ОК "Черкасиелектроремонт", зареєстрований 20.08.2008 за № 040879600022;

- усунути перешкоди державі в особі Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ, як титульного володільця та територіальної громади с. Свидівок у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду за кадастровим номером 7124986000:04:005:0086 площею 3,9115 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, у межах населеного пункту шляхом зобов`язання обслуговуючого кооперативу "Черкасиелектроремонт" (ЄДРПОУ 35890913) її повернення на користь Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ та територіальної громади с. Свидівок.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Сільради від 21.03.2008 № 19-13 "Про затвердження проектної документації "Водоохоронна зона Кременчуцького водосховища в межах земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиелектроремонт" (далі - ТОВ "Черкасиелектроремонт") затверджено розроблений проєкт землеустрою щодо встановлення водоохоронної зони, а тому наявність зазначеної розробленої та затвердженої документації не свідчить про визначені в натурі на місцевості межі та розміри прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища, як того вимагає частина 3 статті 60 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а саме щодо встановлення прибережних захисних смуг окремими проєктами.

Незважаючи на заборони, встановлені статтею 89 Водного кодексу України (далі - ВК України) та статтею 61 ЗК України станом на день прийняття спірного рішення, Сільрадою передано в користування ОК "Черкасиелектроремонт" земельну ділянку, яка містила у своєму складі землі водного фонду, а саме болота та прибережну захисну смугу Кременчуцького водосховища для містобудівних потреб - дачного будівництва, не визначивши розмірів та меж прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища.

Прокурор вважає, що рішенням Сільради від 11.07.2008 № 23-15 фактично передано в користування частину гідротехнічної споруди Будище-Свидівської захисної дамби, що суперечить статтям 58, 59 ЗК України.

Незаконність рішення Сільради від 11.07.2008 № 23-15 підтверджується актом перевірки Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта земельної ділянки від 21.05.2021 № 226-ДК/235/АП/09/01/-21 та листом Державної екологічної інспекції Центрального округу від 08.06.2021 № 0.1-18/3095, актом перевірки Державної екологічної інспекції Центрального округу від 01.06.2021 № 28/3/12021/ПЗ.

Прокурор також посилався на те, що проведеною Державною екологічною інспекцією Центрального округу перевіркою установлено, що ОК "Черкасиелектроремонт" користується земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:04:005:0086, площею 3,9115 га, яку сформовано за рахунок земель, зайнятих прибережною захисною смугою Кременчуцького водосховища, переданої для потреб забудови - дачного будівництва.

Щодо правових підстав усунення перешкод у користуванні майном прокурор зазначив, що оскільки земельна ділянка перебуває в користуванні ОК "Черкасиелектроремонт", проте передана в оренду за рахунок земель Черкаського регіонального управління водних ресурсів із порушенням норм законодавства, тому права держави в особі Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ та територіальної громади с. Свидівок на реалізацію всіх правомочностей щодо цієї земельної ділянки, а саме користування й розпорядження нею, підлягають захисту шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку площею 3,9115 га на їх користь.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 23.12.2005 Сільрадою прийнято рішенням № 21-18, яким ТОВ "Черкасиелектроремонт" надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження по відведенню в довгострокову оренду терміном на 49 років із правом подальшого викупу та без права капітального будівництва земельну ділянку площею 4,0 га під розміщення культурно-оздоровчого комплексу по вул. Дахнівській в с. Свидівок.

У подальшому рішенням Сільради від 22.08.2006 № 4-42 ТОВ "Черкасиелектроремонт" надано дозвіл на розробку проєкту відведення земельної ділянки площею 4,0 га під розташування культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу по вул. Дахнівській, у межах с. Свидівок.

Згідно з рішенням Сільради від 20.04.2007 № 10-19 затверджено розроблений ТОВ "Черкасиелектроремонт" проєкт землеустрою та надано в оренду земельну ділянку під розташування культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу, загальною площею 3,9115 га за рахунок земель Черкаського регіонального управління водних ресурсів терміном на 49 років.

На виконання вказаного рішення 30.05.2007 між Сільрадою та ТОВ "Черкасиелектроремонт" укладено договір оренди землі, який зареєстровано 04.07.2007 за № 040779600012.

Відповідно до протоколу загальних зборів ОК "Черкасиелектроремонт" від 25.04.2008 № 2, з метою об`єднання зусиль членів новоутвореного обслуговуючого кооперативу, державна реєстрація якого була проведена 25.04.2008, для організації колективного дачного господарства, спільного здійснення благоустрою території кооперативу, проведення та обслуговування інженерних мереж, придбання та охорони території, ефективного використання земельної ділянки, ініційовано питання оформлення права оренди вказаної земельної ділянки за ОК "Черкасиелектроремонт".

Рішенням Сільради від 25.04.2008 № 20-32 надано ОК "Черкасиелектроремонт" дозвіл на розробку технічної документації щодо переоформлення права користування земельною ділянкою площею 3,9115 га, з ТОВ "Черкасиелектроремонт" на ОК "Черкасиелектроремонт", без зміни цільового призначення під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва в оренду на 49 років по вул. Дахнівській, що в с. Свидівок.

Рішенням Сільради від 11.07.2008 № 23-15 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо переоформлення права користування земельною ділянкою ТОВ "Черкасиелектроремонт" на ОК "Черкасиелектроремонт" без зміни цільового призначення під влаштування зони відпочинку та дачного будівництва".

12.08.2008 між Сільрадою та ОК "Черкасиелектроремонт" укладено договір оренди землі, яким передано в користування земельну ділянку загальною площею 3,9115 га, з них: 0,4507 га - чагарники, 1,4608 га - піски та 2,0000 га - болото.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.02.2022 у справі № 925/764/21 (суддя Довгань К. І.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів аргументовані тим, що земельна ділянка кадастровий № 7124986000:04:005:0086 на час її відведення ТОВ "Черкасиелектроремонт" не була віднесена до жодної категорії земель (землі загального користування), її цільове призначення вперше було визначено саме рішенням Сільради від 20.04.2007 № 10-19 та віднесено до категорії земель - "землі рекреації", а тому відсутні підстави для висновку, що оспорюваним рішенням Рада змінила цільове призначення земельної ділянки.

Проєкт землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ТОВ "Черкасиелектроремонт" під розташування культурно-оздоровчого комплексу та човнового причалу (що відповідає категорії "землі рекреаційного призначення") за рахунок земель Черкаського регіонального управління водних ресурсів в межах с. Свидівок розроблений у 2007 році та отримав позитивні висновки Черкаського регіонального управління водних ресурсів, Черкаського районного відділу земельних ресурсів, Відділу містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації, Державного управління екології та природних ресурсів в Черкаській області, Черкаської районної санітарно-епідеміологічної станції, Черкаської археологічної інспекції. Також за результатами проведення державної землевпорядної експертизи проєкту землеустрою отримано позитивний висновок відділу державної землевпорядної експертизи Черкаського обласного головного управління земельних ресурсів від 25.04.2007 № 1362.

Посилання позивача на дані державної статистичної звітності форми 6-зем оцінено критично, оскільки відповідно до інформації, наведеної в листі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 23.04.2021 № 10-23-0.2-2562/2-21, така звітність являє собою зведення даних показників, які характеризують кількісний стан земель в межах України на основі даних місцевого рівня. При цьому, згідно зі статистичною звітністю та самим проєктом відведення, спірна земельна ділянка до її виділення ТОВ "Черкасиелектроремонт", складалась з різних за природними та набутими властивостями видів угідь, а саме: чагарників, відкритих земель та заболочених земель.

Що стосується відкритих заболочених земель, на яких акцентує увагу позивач, то суд враховував, що згідно з наказом Державного комітету статистики від 05.11.1998 № 377 у графі 63 державної статистичної звітності вказуються дані про відкриті заболочені землі - землі (не зайняті лісовими насадженнями), що частково, тимчасово або постійно затоплюються водою і які в незатопленому стані є вологим, губчастим субстратом; рослинність складається переважно із розкладеного моху та інших рослин. Вищенаведене свідчить про відсутність до 2007 року чіткого визначення категорії спірної земельної ділянки та її властивостей.

Витягом із Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 7124986000:04:005:0086, підтверджується вид використання земельної ділянки - для колективного дачного будівництва, що відповідає коду 07.04 секції Е "Землі рекреаційного призначення" згідно класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.

Крім того, спірна земельна ділянка межує з Кременчуцьким водосховищем та в силу норм статей 1, 80 ВК України, 60 ЗК України має прибережну захисну смугу. Однак, зазначене не свідчить про незаконність прийнятого рішення від 11.07.2008 № 23-15, адже норми чинного законодавства як станом на дату його прийняття, так і станом на дату прийняття рішення від 20.04.2007 № 10-19 не забороняли передавати в оренду юридичним особам земельні ділянки, у складі яких є прибережні захисні смуги для культурно-оздоровчих та рекреаційних потреб.

Враховано також подані до матеріалів справи ОК "Черкасиелектроремонт" графічні матеріали проєкту Будище-Свидівоцької захисної дамби в місці розташування спірної земельної ділянки, довідку комунального проєктно-виробничого архітектурно-планувального підприємства "ОБЛАРХБЮРО" Черкаської обласної ради № 183/01-10 та Геодезичні обміри земельної ділянки кадастровий номер 7124986000:04:005:0086, виконані Дочірнім підприємством "Міський земельно-кадастровий центр" Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаський міський земельно-кадастровий центр", якими підтверджується проєктний та фактичний розміри експлуатаційної зони Будище-Свидівоцької захисної дамби та розташування прибережної захисної смуги. З наведених матеріалів вбачається наявність на спірній земельній ділянці 2,6 га території, на якій відсутні експлуатаційні та захисні зони, а отже вільної від обмежень щодо здійснення на ній дачного будівництва.

Відхилені посилання прокурора на існування на спірній земельній ділянці болота, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази існування такого об`єкта на спірній земельній ділянці. Крім того, в матеріалах справи містяться дозвільні документи, з яких вбачається наявність в складі спірної земельної ділянки лише відкритих заболочених земель (низинних), що являють собою землі (не зайняті лісовими насадженнями), які частково, тимчасово або постійно затоплюються водою і які в незатопленому стані є вологим, губчастим субстратом, рослинність складається переважно із розкладеного моху та інших рослин, не болота як водного об`єкта. На час передачі спірної земельної ділянки в користування ТОВ "Черкасиелектроремонт", в період повноводдя, відбувалось часткове підтоплення прибережної захисної смуги на ній водами Кременчуцького водосховища. Через вказані обставини на замовлення ТОВ "Черкасиелектроремонт" було розроблено проєктну документацію з розчистки та днопоглиблення Кременчуцького водосховища для захисту від затоплення та підтоплення відповідної земельної ділянки, яка була затверджена рішенням Сільради від 21.03.200 № 19-12 8 та пройшла державну екологічну експертизу (висновок від 27.08.2008 № 06-05-18/10).

Прокурор, заявляючи вимогу про повернення спірної земельної ділянки на користь Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ, не надав до матеріалів справи жодних доказів, які б свідчили, що ця ділянка перебувала до її відведення ТОВ "Черкасиелектроремонт" та ОК "Черкасиелектроремонт" у користуванні Черкаського управління захисних масивів дніпровський водосховищ та розташування на ній будь-яких гідротехнічних споруд. Крім того, Черкаське управління захисних масивів дніпровських водосховищ не є особою, яка представляє інтереси територіальної громади у спірних правовідносинах. Особою, уповноваженою державою представляти інтереси територіальної громади с. Свидівок є Сільрада, яка у цій справі виступає у процесуальному статусі відповідача- 2.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та інших учасників судового процесу

4.1. Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини 2 статті 287 та пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.2. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції застосував положення статей 20, 60, 61 ЗК України, статей 1, 3, 4, 85, 88, 89 ВК України, постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 48 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності на них" без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 02.02.2022 № 707/1924/20, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц; від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц; від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц; від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, від 07.04.2021 у справі № 310/1655/14-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.

Заявник стверджує, що судами не досліджено наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують те, що спірна земельна ділянка на час її відведення ОК "Черкасиелектроремонт" належала до земель водного фонду. Відповідно до пункту 5 висновку Державного управління екології та природних ресурсів в Черкаській області від 14.08.2006 № 262, який міститься в проєкті землеустрою ТОВ "Черкасиелектроремонт", категорія земельної ділянки площею 4,0 га зазначена як землі водного фонду. Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 23.04.2021 № 10-23-0.2-2562/2-21 за даними форми 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності", частина спірної земельної ділянки обліковувалась як землі Черкаського регіонального управління водного господарства (2,0000 га - вода (штучні водотоки)).

Крім того, не досліджено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 21.05.2021, зі змісту якого вбачається, що Сільрадою порушено вимоги статті 61 ЗК України, оскільки передано в користування ОК "Черкасиелектроремонт" земельну ділянку для містобудівних потреб - дачного будівництва, яка містить в своєму складі землі водного фонду - болота та прибережну захисну смугу Кременчуцького водосховища. Відповідно до вказаного акта, передача у користування частини гідротехнічної споруди Будище-Свидівської захисної дамби, суперечить ст. ст. 58, 59 ЗК України та порушує право власності держави на вказану захисну гідроспоруду.

Судами не оцінено акт перевірки Державної екологічної інспекції Центрального округу від 01.06.2021 № 28/3/12021/ПЗ в якому встановлено порушення використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також недотримання режиму використання цих територій.

Залишено поза увагою договори оренди землі від 30.05.2007 та від 12.08.2008, відповідно до яких орендар зобов`язаний дотримуватись режиму водоохоронних зон прибережних захисних смуг, режиму санітарно- захисних зон, зон особливого режиму використання земель, забороною будь- якого будівництва та проведення робіт без дозволу та проєкту.

У відзиві на касаційну скаргу голова Свидівоцької сільської ради вказує на безпідставність доводів скаржника та вважає, що відсутні підстави для її задоволення.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Частинами 1, 2 статті 83 ЗК України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За змістом статті 144 Конституції України, статей 12, 124 ЗК України, пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад належить вирішення питань про передачу землі у користування.

Статтею 19 Конституції України гарантовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина 1 статті 21 Цивільного кодексу України).

Отже, під час розгляду спорів щодо визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про передання земельної ділянки у користування фізичним чи юридичним особам судам належить установити, чи діяв цей орган в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України і законами України, а саме чи дотримано ним порядок передання земельної ділянки з урахуванням її цільового призначення та особливостей правового режиму, чи не порушено при цьому права та законні інтереси власника такої земельної ділянки, зокрема, відповідної територіальної громади; крім того належить установити обсяг повноважень попереднього користувача земельної ділянки, підстави припинення його права, а також правові підстави набуття земельної ділянки новим користувачем земельної ділянки.

За змістом статей 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до статті 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для визнання недійсними рішень про надання земельних ділянок, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Згідно з частиною 1 статті 58 ЗК України та статтею 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню й належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц, на яку посилається скаржник як на підставу касаційного оскарження).

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду. За змістом статті 59 ЗК України та статті 85 ВК України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України (тут і далі у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (статтею 60 ЗК України, статтею 88 ВК України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Правовий режим прибережних захисних смуг визначається статтями 60- 62 ЗК України та статтями 1, 88 - 90 ВК України.

Так, згідно зі статтею 61 ЗК України, статтею 89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема, будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.