Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" вересня 2022 р. Справа №926/3886-б/21
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів: МАРКА Р.І.
СКРИПЧУК О.С.
за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г.
представники учасників справи не з`явилися;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м.Чернівці б/н від 10.05.2022 (вх. ЗАГС №0105/1051/22 від 17.05.2022)
на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2012 (суддя: Дутка В.В., повний текст ухвали - 18.04.2022)
у справі № 926/3886/-б/21
за заявою ОСОБА_1 , м.Чернівці
про неплатоспроможність фізичної особи
ВСТАНОВИВ:
Суть спору.
У вересні 2021 до Господарського суду Чернівецької області звернулася фізична особа ОСОБА_1 із заявою, в якій просила прийняти її до розгляду та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність в порядку передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.10.2021 у справі №926/3886-б/21 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів. Керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Поповича Д.М.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької від 12.04.2022 у справі №926/3886-б/21 припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Поповича Д. М . Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів. Провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 закрито.
Ухвала місцевого господарського суду мотивна тим, що боржником після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації надано суду на 9-й день виправлену декларацію про майновий стан за 2019 рік з недостовірною інформацією щодо його доходів, що відповідно до п.1 ч.7 ст.123 КУзПБ є достатньою підставою закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою боржником ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на стадію процедури реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 та поновити мораторій на задоволення вимог кредиторів. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що у зв`язку із перебуванням на лікуванні скаржник була відсутня в судовому засіданні 12.04.2022 в суді першої інстанції та не подала повну інформацію стосовно даних зазначених у декларації за 2019 рік. Крім того, зазначає, що доходи, які отриманні скаржником у 2019 році в сумі 1300000,00 грн від ТОВ «Буковель» не були внесені до декларацій про майновий стан боржника за 2019 рік та пояснюючи дану обставину зазначила таке.
До 2018 року боржник та TOB «Буковель» були формальними партнерами/контрагентами - постачання інвентарю для безпеки гірськолижних трас. Така підприємницька діяльність насправді велась завдяки фактичній її реалізації батьком дитини боржниці - ОСОБА_3 , з яким боржниця проживала спільно до середини 2018 року. В 2018 році, по особистим причинам, боржниця припинила спільну діяльність із ОСОБА_3 та всіма партнерами/контрагентами, що забезпечувались товарами завдяки фактичній діяльності ОСОБА_3 . Чергове замовлення товару у ОСОБА_3 з боку TOB «Буковель» призвело до помилкової ситуації, коли окремі працівники бухгалтерії TOB «Буковель» не врахували укладення нового контракту із новим формальним контрагентом - ОСОБА_3 , а здійснили всі перерахування на рахунок боржниці, як і близько 10 років поспіль перед цим. У зв`язку зі складною структурою бухгалтерських та юридичних зв`язків усередині підприємств, що обслуговують гірськолижний комплекс «Буковель», ця помилка, як виявилось, була здійснена внаслідок копіювання подібного платежу за попередні роки бухгалтером низької ланки, що виконує підготовку платіжних доручень. Не дивлячись на те, що поставка товару з-за кордону здійснювалась ОСОБА_3 та накладні про передачу товару також були підписані від ОСОБА_3 , TOB «Буковель» помилково перерахувало кошти на боржницю. У зв`язку із цією ситуацією, після консультацій із юристами TOB «Буковель» та спеціалістами податкової служби, було прийнято рішення укласти між ОСОБА_3 та боржницею договору про поставку товарів на суму 1300250,00 грн, а також договору між ОСОБА_4 та боржницею про поставку товару на суму 122 250,00 грн, таким чином формалізувавши помилку допущену TOB «Буковель». Після консультацій зі спеціалістами податкової служби, з огляду на те, що кошти від TOB «Буковель» були отримані по договору про переведення боргу і були повернені боржницею ОСОБА_3 в повному обсязі, дані про зазначену суму (1300000,00 грн) до декларації, що подавались до органів податкової служби, не вносились.
Інших клопотань та заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, учасниками у справі подано не було.
Апелянт та інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час і місце розгляду даної справи.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи,належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи зазначене, а також те, що явка представників учасників у справі в судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності інших представників учасників справи.
Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Фактичні обставини справи та оцінка суду.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Чернівецької області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до положень ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Ухвалою місцевого господарського суду від 12.10.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Введено процедуру реструктуризації боргів. Керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Поповича Д.М.
На виконання вимог ч. 3 ст. 122 КУзПБ, керуючим реструктуризацією 16.11.2021 до суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи звіту про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника станом на 15.11.2021 (том 3, а.с.28-36).
Боржник вищевказаний звіт отримала 15.11.2021 (том 3, а.с.37).
Так, керуючий реструктуризацією в своєму звіті про результати перевірки декларації боржника станом на 15.11.2021 зауважив про наступні недоліки:
-у декларації боржника про майновий стан за 2021 задекларовано 10% у статутному капіталі Колективного підприємства Юридична фірма «Буковина інтернаціональна» в розмірі 5000 грн; згідно даних Єдиного державного реєстру внесок боржника у статутний капітал зазначеного підприємства складає 20000 грн; витрати боржника та членів сім`ї суттєво перевищують активи та доходи, задекларовані протягом звітного та попередніх періодів.
-у декларації боржника про майновий стан за 2020 зазначено доходи в розмірі 57165,24 грн, а згідно інформації ГУ ДПС у Чернівецькій області від 09.11.2021 валовий дохід боржника склав 267948 грн; не зазначено, що автомобіль Renault Mеgаnе, 2011p., зареєстровано на праві власності боржника 29.12.2021 (інформація РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області №31/10-05 від 23.10.2021); задекларовано 10% у статутному капіталі Колективного підприємства Юридична фірма «Буковина інтернаціональна» в розмірі 5000 грн. Згідно даних Єдиного державного реєстру внесок боржника у статутний капітал зазначеного підприємства складає 20000 грн; витрати боржника та членів сім`ї суттєво перевищують активи та доходи, задекларовані протягом звітного та попередніх періодів.
-у декларації боржника про майновий стан за 2019 зазначено доходи в розмірі 90221,00 грн. Згідно інформації ГУ ДПС у Чернівецькій області №13748/6/24-13-13-03 від 09.11.2021 дохід боржника склав 53700 грн, а валовий дохід боржника 131208 грн; задекларовано 10% у статутному капіталі Колективного підприємства Юридична фірма «Буковина інтернаціональна» в розмірі 5000 грн. Згідно даних Єдиного державного реєстру внесок боржника у статутний капітал зазначеного підприємства складає 20000 грн.
-у декларації боржника про майновий стан за 2018 зазначено доходи в розмірі 203100 грн. Згідно інформації ГУ ДПС у Чернівецькій області №13748/6/24-13-13-03 від 09.11.2021 валовий дохід боржника склав 631000 грн.; вказана квартира АДРЕСА_1 , вартістю 1100000,00 грн., яка продана у 2018 році, не зазначено вулицю, не відображено вартість квартири в доходах боржника; не зазначено автомобіль ГАЗ 66,1986 р.в. Згідно інформації РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області №31/10-05 від 23.10.2021 зазначений автомобіль був зареєстрований за боржником з 2010 року по 06.07.2018; задекларовано 10% у статутному капіталі Колективного підприємства Юридична фірма «Буковина інтернаціональна» в розмірі 5000 грн. Згідно даних Єдиного державного реєстру внесок боржника у статутний капітал зазначеного підприємства складає 20 000 грн.
Згідно п. 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.
Аналізом матеріалів справи встановлено, що виправлені, з урахуванням звіту керуючого реструктуризацією, декларації були подані боржником до місцевого господарського суду 24.11.2021 (том 3, а.с.60-109), тобто на 9-й день з дня отримання звіту керуючого реструктуризацією, що свідчить про порушення встановленого пунктом 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ семиденного строку для надання виправлених декларацій.
Суд першої інстанції при перевірці виправлених боржником декларацій вірно встановив, що боржником у виправленій декларації за 2019 рік відображено в розділі ІІ «Відомості про доходи та інші грошові виплати…» в переліку доходів: інші види доходів/грошові виплати 111641,00 грн. (том 3, а.с.88).
В той час як, згідно довідки Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 09.11.2021 валовий дохід боржника в 2019 році становив 131208,00 грн (том 3, а.с.38).
Отже, розмір валового доходу боржника в декларації за 2019 рік занижений від фактичного, що свідчить про неповну інформацію про доходи боржника.
Крім того, 30.11.2021 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області надано суду першої інстанції відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДПС України про суми виплачених доходів станом на 08.11.2021, згідно яких ОСОБА_1 отримала в 2019 році дохід від ТОВ «Буковель» на суму 1 300 000,00 грн. Проте, у декларації боржника за 2019 рік зазначений дохід не відображений.
Враховуючи викладене судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позиція боржника щодо помилкового невідображення суми отриманого валового доходу в розмірі 131208,00 грн та доходу в сумі 1300000,00 грн в декларації за 2019 рік, не спростовує виявлені недоліки в декларації за 2019 рік та не може свідчити про те, що боржник скористався наданим йому правом усунути недоліки в поданих ним деклараціях відповідно до приписів п.1 ч.7 ст. 123 КУзПБ.
При цьому, судом апеляційної інстанції не беруться до уваги доводи апелянта про належність доходу у 2019 р. у розмірі 1300000,00 грн іншій особі, оскільки згідно офіційної інформації, яка є належним та допустимим доказом, підтверджується отримання цієї суми саме боржником. Передача чи не передача такого доходу в подальшому іншій особі є вже власним рішенням щодо розпорядження грошовими коштами.
В поданій апеляційній скарзі скаржником не спростовано правомірних висновків суду першої інстанції, натомість, наводяться аналогічні пояснення причин, з яких боржник не надав суду виправлену декларацію про майновий стан боржника за 2019 рік з повною та достовірною інформацією щодо доходів боржника та не надано також доказів на підтвердження вказаних обставин.
Більше того, подання скаржником в суді апеляційної інстанції виправлених декларацій про майновий стан боржника наведеного не спростовують, а навпаки підтверджують обґрунтовані висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування правомірного судового рішення.
Покликання скаржника в апеляційній скарзі на важкий стан здоров`я та не можливість вчасно подати виправлені декларації також не спростовують вищевказаних обставин справи, оскільки, матеріалами справи підтверджується, що 15.11.2021 боржник отримала звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій та лише 24.11.2021, з пропуском строку встановленого п.1 ч.7 ст.123 КУзПБ боржник подала виправлені декларації, однак з недостовірними відомостями.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України"). Проте це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що надав відповідь на всі істотні, вагомі та доречні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, та дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
Відповідно ст. ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.
Керуючись ст.ст. 11, 74, 129, 269 - 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2022 у справі №926/3886-б/21 - без змін.
2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок оскарження постанови встановлено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Повний текст постанови складено 27.09.2022.
Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК
Судді Р.І. МАРКО
О.С. СКРИПЧУК
