Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 947/5562/21
Провадження № 1-кс/947/9037/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2022 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020160000000028 від 13.01.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. ч. 2, 3 ст. 209, ч. 3 ст.28, ч. ч. 1, 2 ст. 366 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні ч. ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. ч. 2, 3 ст. 209, ч. 3 ст.28 ч. ч. 1, 2 ст. 366 КК України, за фактом заволодіння державними грошовими коштами, виділеними під час реалізації міжнародного грантового проекту «Чиста ріка».
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською обласною прокуратурою.
Обставини вчинення кримінального правопорушення зазначені слідчим письмову у клопотанні.
11.02.2022 року ОСОБА_5 , оголошена підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Підозрюваному ОСОБА_5 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 1.9958 га, кадастровий номер: 4622489000:02:000:0088. Форма власності: приватна.
У зв`язку з чим слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на об`єкт нерухомості, який належить підозрюваному для забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.
Слідчий та прокурор до судового засідання не з`явилися. Разом з тим, від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання без його участі.
У своєму клопотанні слідчий, просить розгляд клопотання провести за відсутності підозрюваного, з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання з долученими в його обґрунтування додатками, приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З урахуванням клопотання сторони обвинувачення, а також положень ст. ст. 107, 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду клопотання за відсутності власника майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Як вбачається з матеріалів клопотання, досудове розслідування в рамках кримінального провадження №42020160000000028 від 13.01.2020 року, 11.02.2022 року ОСОБА_5 , оголошена підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Слідчий суддя враховує, що санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна.
При цьому, згідно інформаційної довідки № 309406438 від 09.09.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, підозрюваному ОСОБА_5 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 1.9958 га, кадастровий номер: 4622489000:02:000:0088. Форма власності: приватна.
Відповідно доч.11ст.170КПК Українизаборона абообмеження користування,розпорядження майномможуть бутизастосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що відносно вказаного об`єкту нерухомості, який належить ОСОБА_6 , наявна необхідність в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна із забороною розпорядження та користування.
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
Слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1ст. 174 КПК України.
На підставі викладеного, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, беручи до уваги розумність та співрозмірність арешту майна, а також його наслідки, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання є обґрунтованим, належним чином вмотивованим, а відтак, таке клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020160000000028 від 13.01.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. ч. 2, 3 ст. 209, ч. 3 ст.28, ч. ч. 1, 2 ст. 366 КК України задовольнити.
Накласти арешт на об`єкти нерухомого майна із заборонноюправа розпорядженнята користування цим майном підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме земельну ділянку, площею 1.9958 га, кадастровий номер: 4622489000:02:000:0088. Форма власності: приватна.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1
